Постанова від 17 березня 2026 р. у справі №466/1632/26 — Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/1632/26

Провадження № 3/466/942/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2026 року м. Львів

Суддя Шевченківського районного суду м. Львова Баєва О.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань у Львівській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 , будучи заступником директора ТОВ «Львівський радіоремонтний завод», являючись згідно підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-6 КУпАП, суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, в порушення вимог ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції», подав завідомо недостовірні відомості у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік на загальну суму 960666,84 грн, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 4 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП визнав частково та пояснив, що наміру приховати будь-які відомості не мав, а лише допустився помилок при внесенні відомостей до декларації. Зокрема зазначив, що під час заповнення декларації використовував інформацію лише щодо поточних банківських рахунків та не врахував відомостей про депозитні рахунки. Соціальну допомогу у розмірі 1720,21 грн не вказав у декларації, оскільки у довідці про доходи за 2024 рік така виплата відображена не була. Що стосується незадекларованої земельної ділянки то пояснив, що оформленням права власності на вказану земельну ділянку ще у 2012 році займався його колишній зять, який не повідомив його про завершення такого оформлення, а відтак він не знав про наявність у його власності даного майна.

Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, адвокат Василькевич В.М. зазначив, що ОСОБА_1 є порядною та чесною людиною та умислу на приховування жодної інформації не мав. При цьому зазначив, що підставою перевірки відносно ОСОБА_1 стало помилкове внесення ним відомостей про дохід, зокрема в сторону збільшення такого доходу, що свідчить про допущення ним формальних помилок при заповненні декларації. Також наголосив, що ознак незаконного збагачення перевіркою НАЗК не встановлено. У зв`язку з зазначеним просив звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.172-6 КУпАП, у зв`язку з його малозначністю, обмежитись усним зауваженням, на підставі ст. 22 КУпАП.

Прокурор Парамонов Є.В. при розгляді адміністративних матеріалів зазначив, що у даному випадку погоджується зі стороною захисту щодо відсутності у ОСОБА_1 наміру приховувати відомості, які підлягають декларуванню, однак факт подання недостовірних відомостей у декларації за 2024 рік має місце. Тому просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки в його діях є склад адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП та накласти на нього штраф ближче до мінімального розміру.

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що відповідно до наказу директора ДП МОУ «Львівський радіоремонтний завод» від 07.02.2011 № 26 ОСОБА_1 прийнято заступником директора з загальних питань з 08.02.2011.

Наказом директора ТОВ «Львівський радіоремонтний завод» від 31.03.2023 № 88 ОСОБА_1 переведений на посаду заступника директора з 01.04.2023.

Згідно з п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є посадові особи юридичних осіб публічного права.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону особи, зазначені у п. 1, п.п. «а», «в»–«ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

На підставі вищевикладеного ОСОБА_1 було подано до Реєстру декларацій щорічну декларацію за 2024 рік.

За результатами проведеної Національним агентством з питань запобігання корупції повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік встановлено що, ОСОБА_1 , як суб`єкт декларування не дотримав вимог пп. 2, 7, 8 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції», зазначивши у декларації недостовірні відомості зокрема:

1. У розділі 3 «Об`єкти нерухомості» декларації суб`єкт декларування не зазначив відомостей про земельну ділянку загальною площею 1 000,0 кв. м, кадастровий номер 4623682400:03:000:0190, розташовану за адресою: СГТ «Золота підкова», Давидівська сільська рада, Львівська обл., яка належить йому на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку від 27.12.2012, що підтверджується відомостями Державного земельного кадастру. Київський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України повідомив, що станом на 31.12.2024 мінімальна ринкова вартість вказаної земельної ділянки могла становити 94 588,00 гривень.

Таким чином, суб`єкт декларування у розділі 3 декларації зазначив відомості, які не відповідають дійсності на загальну суму 94 588,00 грн., чим не дотримав вимоги п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції».

2. У розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації суб`єкт декларування не зазначив відомостей про доходи, отримані ним у вигляді процентів від:

-АТ «ІДЕЯ БАНК» (код ЄДРПОУ 19390819) у розмірі 60 888,68 грн;

-ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» (код ЄДРПОУ 23697280) у розмірі 107 478,24 грн;

-АТ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» (код ЄДРПОУ 00032129) у розмірі 45 842,21 грн., що підтверджується інформацією банків.

Суб`єкт декларування зазначив відомості, які не відповідають дійсності на суму 214 209,13 гривні.

Крім того, суб`єкт декларування не зазначив відомостей про дохід у вигляді державної та соціальної матеріальної допомоги (ознака доходу «128»), отриманий ним від Франківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради (код ЄДРПОУ 26144908) у розмірі 1 720,21 грн, що підтверджується відомостями Державного реєстру фізичних осіб - платників податків.

Таким чином, суб`єкт декларування у розділі 11 декларації зазначив відомості, які не відповідають дійсності на загальну суму 215 979,34 грн., чим не дотримав вимоги п. 7 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції».

3. У розділі 12 «Грошові активи» декларації суб`єкт декларування зазначив відомості, які не відповідають дійсності, про розмір коштів, розміщених ним на банківських рахунках, вказавши їх у розмірі:

-АТ «ІДЕЯ БАНК» (код ЄДРПОУ 19390819) - 3 454,00 грн;

-АТ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» (КОД ЄДРПОУ 00032129) - 997 579,00 гривень.

За інформацією банків, розмір коштів, розміщених суб`єктом декларування станом на 31.12.2024 з урахування депозитних рахунків, становить:

-АТ «ІДЕЯ БАНК» (код ЄДРПОУ 19390819) - 353 454,00 грн;

-АТ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» (КОД ЄДРПОУ 00032129) - 1 297 579,00 гривень.

Таким чином, суб`єкт декларування у розділі 12 декларації зазначив відомості, які не відповідають дійсності на загальну суму 650 099,50 грн., чим не дотримав вимоги п. 8 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції».

За результатами повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік, щодо з`ясування достовірності задекларованих відомостей встановлено, що ОСОБА_1 , як суб`єкт декларування, при поданні декларації вказав відомості, які не відповідають дійсності на загальну суму 960 666,84 грн., чим не дотримав вимог пп. 2, 7, 8 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції».

За правилами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями потерпілих, свідків, тощо.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення повністю підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, а саме: відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією №285 від 27.02.2026, обґрунтованим висновком щодо виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією щодо ОСОБА_1 від 02.02.2026 та іншими матеріалами адміністративної справи.

Аналізуючи всі зібрані по справі докази в їх сукупності, вважаю, що вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 повністю та об`єктивно знайшла своє підтвердження в ході судового засідання.

Наявні в матеріалах справи докази суд визнає належними, допустимими, достовірними та достатніми у своїй сукупності для встановлення судом усіх обставин, що підлягають з`ясуванню.

Відповідальність за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП настає у випадку подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно майна або іншого об`єкта декларування, що має вартість, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 150 до 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Так, подана ОСОБА_1 декларація за 2024 рік не є єдиною поданою ним декларацією. У попередні роки останній також подавав декларації та на думку суду повинен бути обізнаний з процесом їх заповнення.

Крім того, після заповнення всіх розділів вказаної декларації він ознайомився із внесеними до неї відомостями та проставив відповідну позначку про підтвердження правильності даних, після чого подав цю декларацію шляхом накладення електронного цифрового підпису.

Відтак, суд доходить висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, а саме: подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Доводи сторони захисту про те, що в діях ОСОБА_1 , відсутній умисел на вчинення адміністративного правопорушення, не спростовують висновків суду, оскільки склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, є формальним. Тобто, не передбачає настання шкідливих наслідків, а виражається в недодержанні вимог фінансового контролю згідно Закону України «Про запобігання корупції». Поважних причин, які б об`єктивно унеможливлювали зазначити достовірні відомості у поданій декларації шляхом заповнення відповідної форми на офіційному веб - сайті Національного агентства в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, судом в ході розгляду справи не встановлено.

Щодо заявленого захисником клопотання про звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП слід зазначити наступне.

Частиною 1 ст.22 КУпАП передбачено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Однак чинними нормами КУпАП не визначається поняття малозначності вчиненого правопорушення та виключного переліку діянь, які можуть вважатися малозначними.

У кожному конкретному випадку судом має вирішуватися питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної шкідливості, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.

Статтею 5 Конвенції ООН проти корупції, ратифікованої Україною Законом №251-V від 18.10.2006 року, передбачено, що кожна Держава-учасниця, згідно з основоположними принципами своєї правової системи, розробляє й здійснює або проводить ефективну скоординовану політику протидії корупції, яка сприяє участі суспільства і яка відображає принципи правопорядку, належного управління державними справами й державним майном, чесності й непідкупності, прозорості й відповідальності (п.1). Кожна Держава-учасниця прагне періодично проводити оцінку відповідних правових інструментів й адміністративних заходів з метою визначення їхньої адекватності з точки зору запобігання корупції та боротьби з нею (ч.3).

Корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою зазначеною у ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність (ст.1 вказаного Закону).

Застосування ст. 22 КУпАП є неможливим, оскільки це суттєво знижує ефективність протидії корупції, дозволяє правопорушнику уникнути передбаченої Законом відповідальності.

Більше того, факт вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією не може визнаватись малозначним, оскільки його вчинення порушує встановлені антикорупційним законодавством вимоги, заборони та обмеження, посягає на порядок реалізації особами таких органів, наданої їм влади та посадових повноважень, дискредитує органи влади та місцевого самоврядування. Протидія корупційним та пов`язаним з корупцією проявам, створення атмосфери суспільного неприйняття таких вчинків на сьогодні є винятково актуальними і принциповість під час призначення стягнення за порушення вказаної категорії справ буде істотно сприяти запобіганню правопорушенням у цій сфері.

Водночас, одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам.

Крім того, відсутність істотної шкоди інтересам суспільства, а також відсутність прямого умислу на вчинення правопорушення, не є критерієм, за яким можливо оцінити малозначність діяння, оскільки, відповідно до принципу індивідуалізації, дії, вчинені особами, які притягуються до відповідальності в подальшому можуть слугувати негативним прикладом для інших суб`єктів адміністративних правопорушень за корупційні діяння.

У судовому засіданні не встановлено обставин для визнання вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення малозначним, а тому клопотання про його звільнення від відповідальності задоволенню не підлягає.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).

При накладенні адміністративного стягнення відповідно до статті 33 КУпАП враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

При накладені адміністративного стягнення суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, ступінь вини, майновий стан, позитивну характеристику щодо нього, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, а тому вважає доцільним застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі.

Згідно посвідчення серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 є ветераном військової служби, у зв`язку з чим на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» підлягає звільненню від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 35, 36, 172-6, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

п о с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.172-6 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваним мінімумам доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

На підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.

На постанову може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду.

Суддя О. І. Баєва