Рішення від 17 березня 2026 р. у справі №466/10845/25 — Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/10845/25

Провадження № 2/466/946/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2026 року Шевченківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого судді Зими І.Є.

секретаря судового засідання Васинчик М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості , -

в с т а н о в и в:

24 листопада 2025 року, ТОВ ФК «Кредит-Капітал» звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за договором № 7858913 від 15.12.2022 року в розмірі 20 950 грн., судовий збір, та витрати на правову допомогу в розмірі 8 000 грн.

В обґрунтування вимог зазначає, що 15.12.2022 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем було укладено договір про споживчий кредит №7858913, відповідно до якого відповідач отримав кредитні кошти у сумі 5000 грн зі сплатою процентів та інших платежів.

Кредитний договір було укладено в електронній формі через інформаційно-комунікаційну систему кредитодавця шляхом використання одноразового ідентифікатора відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію».

На підтвердження виконання кредитодавцем своїх зобов`язань у матеріалах справи міститься платіжне доручення про перерахування кредитних коштів відповідачу.

З наданих доказів вбачається, що 15.12.2022 року відповідачу було перераховано 5000 грн, що підтверджується банківською інформацією щодо здійсненого платежу на його картковий рахунок. В подальшому відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, кредитні кошти у визначений договором строк не повернув, проценти та інші платежі не сплатив. 27.04.2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення права вимоги №95-МЛ, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором №7858913 від 15.12.2022 року перейшло до позивача. Відповідно до наданого позивачем розрахунку, станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача становить 20950 грн, з яких: 5000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 15000 грн - заборгованість за процентами, 950 грн - заборгованість за комісією. У зв`язку з чим, позивач змушений звернутись до суду.

Ухвалою суду від 26.11.2025 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися. Представник позивача подав клопотання про розгляд справи без його участі, позов підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи у разі повторної неявки відповідача.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про час та місце слухання справи, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. Не подав відзив на позовну заяву.

Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без його участі, представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог ст. ст. 280-282 ЦПК України вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів та ухвалити заочне рішення.

Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України, в зв`язку неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 15 грудня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №7858913, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредитні кошти у розмірі 5000 грн , зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів, передбачених умовами кредитного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір був укладений в електронній формі через інформаційно-телекомунікаційну систему кредитодавця, що відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію».

З наданих суду доказів вбачається, що відповідач для отримання кредитних коштів здійснив реєстрацію в особистому кабінеті на веб-сайті кредитодавця, вказав свої персональні дані та банківську картку, на яку мали бути зараховані кредитні кошти. Перед перерахуванням коштів кредитодавцем було проведено верифікацію банківської карти відповідача та здійснено його електронну ідентифікацію шляхом використання одноразового ідентифікатора, який направлявся на номер телефону або електронну пошту відповідача. Після ознайомлення з умовами кредитування відповідач підтвердив укладення договору шляхом введення отриманого одноразового коду, чим здійснив акцепт пропозиції кредитодавця щодо укладення договору.

Таким чином, суд приходить до висновку, що між сторонами було укладено кредитний договір у письмовій (електронній) формі.

Відповідно до ч.1 ст.205 та ч.1 ст.207 ЦК України правочин може вчинятися у письмовій формі, в тому числі електронній, якщо його зміст зафіксований у відповідному документі або електронному повідомленні.

Згідно зі ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір є домовленістю сторін, оформленою в електронній формі, та має таку ж юридичну силу, як і договір, укладений у письмовій формі.

Отже, укладений між сторонами кредитний договір є належним правочином і породжує для сторін відповідні цивільні права та обов`язки.

На підтвердження виконання кредитодавцем своїх зобов`язань щодо надання кредиту у матеріалах справи містяться банківські документи та платіжні доручення, з яких вбачається, що кредитні кошти були фактично перераховані на банківський рахунок відповідача.

Крім того, у матеріалах справи міститься виписка з особового рахунку та відомість про нарахування та погашення за кредитним договором, з яких вбачається рух коштів за кредитним договором №7858913 від 15.12.2022 року та підтверджується факт надання кредитних коштів відповідачу .

З наведених документів судом встановлено, що відповідачу було надано кредит у сумі 5000 грн, що також підтверджується умовами кредитного договору та розрахунком заборгованості.

Водночас відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, у визначені договором строки кредитні кошти не повернув, проценти та комісію за користування кредитом не сплатив.

Згідно з наданою позивачем випискою з особового рахунку, станом на момент звернення до суду заборгованість відповідача становить 20950 грн, з яких: 5000 грн - прострочена заборгованість за тілом кредиту, 15000 грн - прострочена заборгованість за процентами, 950 грн - прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту .

Вказаний розрахунок відповідає умовам кредитного договору та Правил надання кредиту, відповідачем не спростований, доказів погашення заборгованості або заперечень щодо її розміру суду не надано.

Суд враховує, що позивачем також вживались заходи щодо досудового врегулювання спору, зокрема відповідачу було направлено письмову претензію про необхідність погашення кредитної заборгованості, однак така вимога залишилась без задоволення.

Судом також встановлено, що 27 квітня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення права вимоги №95-МЛ, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором №7858913 перейшло до позивача.

До матеріалів справи долучено витяг з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги, з якого вбачається, що до позивача перейшло право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

Відповідно до ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у разі передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно зі ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання.

Згідно зі ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Відповідач доказів належного виконання зобов`язань за кредитним договором або доказів погашення заборгованості суду не надав, розрахунок заборгованості не спростував, у зв`язку з чим суд визнає позовні вимоги в частині стягнення заборгованості обґрунтованими.

Крім того, в силу дії 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути в користь позивача судові витрати.

Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Згідно з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем подані: копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 2093 від 29.09.2012 року, копія виписки з ЄДР: АО «Апологет»(оригінал знаходиться у представника позивача), копія договору про надання правової(правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 року, копія ордера на надання правничої (правової) допомоги № 1408806 від 20.10.2025 року(оригінал знаходиться у представника позивача), копія Акту наданих послуг №Д/7152 від 12.11.2025 року, копія Детального опису наданих послуг до Акту №Д/7152 від 12.11.2025 року. Представник позивача просить стягнути витрати за надання професійної правничої допомоги на загальну суму 8 000 грн.

Під час вирішення питання про стягнення витрат на професійну правову допомогу, суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц у постанові від 19.02.2020 року. Так, суд наголосив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відтак, суд приходить до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі є завищеними, враховуючи категорію справи та час, який захисник міг би потратити на підготовку матеріалів. Окрім цього, до матеріалів справи не долучено документу, який би підтверджував факт понесення витрат адвокатом. В цій частині заявлених вимог слід стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 4 000 грн, що буде співрозмірним, на думку суду, з ринковими цінами адвокатських послуг, та складністю вказаної цивільної справи.

Керуючись: ст.ст. 512, 526, 543, 1054 ЦК України, ст.ст. 10-13, 76-81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України , суд, -

у х в а л и в:

позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», суму заборгованості за Кредитним договором № 7858913 від 15.12.2022 року у розмірі 20 950 грн. (двадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір в розмірі 2 422, 40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» понесені витрати на правову допомогу у розмірі 4 000 грн. (чотири тисяч гривень). В решті вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку ст. 284-285 ЦПК України.

Апеляційна скарга на заочне рішення подається протягом тридцяти днів з дня його ухвалення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Сторони в справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит- Капітал», код ЄДРПОУ:35234236, місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 3-ій поверх.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя І. Є. Зима