Рішення від 17 березня 2026 р. у справі №459/21/26 — Шептицький міський суд Львівської області

Справа № 459/21/26

Провадження № 2-о/459/1/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2026 року Шептицький міський суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Грабовського В.В.

з участю секретаря судових засідань Лель Г.В.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника ОСОБА_2 ,

заінтересованої особи ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шептицькому в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про встановлення факту спільного проживання,

ВСТАНОВИВ:

02.01.2026 заявник звернувся до суду із заявою, у якій просила встановити факт її проживання однією сім?єю після розірвання шлюбу з ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , до його смерті. В обґрунтування заяви зазначила, що 08.05.1976 року між нею та ОСОБА_5 було укладено шлюб, у якому у них народилось двоє дітей: ОСОБА_6 та ОСОБА_4 . Під час спільного сімейного життя вони разом проживали у

житловому будинку, розташованому за адресою:

АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_5 .

Згідно з рішенням Цюрупинського районного суду Херсонської області від 08 грудня 2010 року, шлюб між нею та ОСОБА_5 було розірвано, однак вони продовжували проживати однією сім?єю, вести спільне господарство, спільно користуватись майном, разом оплачували комунальні платежі, здійснювали ремонт будинку та обробляли земельні ділянки. Їхні відносини після розірвання шлюбу залишались фактично сімейними. У зв?язку з початком широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України, вона разом із ОСОБА_5 була вимушена залишити місце постійного проживання та переїхати до родичів останнього, які проживали за адресою:

АДРЕСА_2 , де вони фактично проживали та були зареєстровані як внутрішньо - переміщені особи до часу смерті ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається із житлового будинку та земельної ділянки, що розташовані за адресою:

АДРЕСА_1 . Однак, обидва спадкоємці першої черги (діти померлого) подали заяви про відмову від прийняття спадщини, таким чином, спору між спадкоємцями щодо майна немає. Вказала, що, оскільки вона фактично проживала зі спадкодавцем однією сім?єю після розірвання шлюбу і до моменту його смерті, звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Однак, нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину, мотивуючи відсутністю документально підтвердженого факту спільного проживання однією сім?єю та відсутністю необхідних документів, які підтверджують право власності.

06.01.2026 прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

У судовому засіданні заявник та її представник підтримали заяву з підстав, викладених у ній. Заявник зазначила, що після розірвання шлюбу вона продовжувала спільно проживати із ОСОБА_5 , вести спільний бюджет та побут.

Заінтересована особа ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що є дочкою заявника, її батьки, після розірвання шлюбу між ними, продовжували спільно проживати, мати спільний бюджет, права та обов`язки, притаманні подружжю, до смерті батька. Просила заяву задовольнити.

Заінтересована особа ОСОБА_7 , будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, подав заяву у якій розгляд справи просив здійснювати у його відсутності, розглядувану заяву просив задовольнити.

Заслухавши пояснення заявника, його представника, заінтересованої особи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення заяви з огляду на таке

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , а ОСОБА_5 – ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується паспортами громадянина України серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 відповідно.

Рішенням Цюрупинського районного суду Херсонської області від 08 грудня 2010 року, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 розірвано.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 та лікарського свідоцтва про смерть № 76/2023 ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно із заповітом від 10.02.2015 ОСОБА_5 заповів ОСОБА_3 все належне йому майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, а також все, що на лежатиме йому на день смерті.

ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується довідкою від 04.09.2023 № 13-5001910744 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Згідно із довідкою Виконавчого комітету Яворівської міської ради Львівської області № 1122 від 07.04.2025, ОСОБА_1 з 13.09.2022 по час смерті чоловіка ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , була зареєстрована та проживала як така, що взята на облік внутрішньо переміщеної особи, за адресою: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_3 відмовилися від належної їй частки спадщини за законом, що залишилася після смерті ОСОБА_5 , що підтверджується її заявою від 11.04.2025.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно, витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №4863818 від 24.09.2004, житловий будинок, що за адресою: АДРЕСА_1 належав на праві приватної власності ОСОБА_5 .

Земельна ділянка за вищевказаною адресою також належала ОСОБА_5 , що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку Серії ЯК №735723.

Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій № 352-02-31 від 01.10.2025 державний нотаріус Шептицької державної нотаріальної контори Львівської області Стеців М.Р. відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 у зв`язку з відсутністю документа, що підтверджує фактичні шлюбні відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , а також документів, що підтверджують право власності спадкодавця на майно.

Як свідчать матеріали спадкової справи №120/2025, заведеної після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_1 04.04.2025 подала заяву про прийняття спадщини, а ОСОБА_3 та ОСОБА_7 подали заяви про відмову від прийняття спадщини.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно із п.5 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Відповідно до ч. 2 ст.3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є, зокрема, докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов`язків, інших доказів, які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин притаманних подружжю. Факт спільного проживання сам по собі без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, не може свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце, протягом вказаного періоду часу усталені відносини, які притаманні подружжю. Подібні висновки містяться у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09 квітня 2020 року у справі № 180/2536/18 (провадження № 61 -18579св19), від 09 червня 2021 року у справі № 346/5702/18 (провадження № 61- 17111св20).

Факт спільного проживання заявниці та ОСОБА_5 підтверджується поясненнями їхньої дочки ОСОБА_3 , наданими у судовому засіданні, а також довідкою Виконавчого комітету Яворівської міської ради Львівської області № 1122 від 07.04.2025.

Вищенаведене свідчить про існування між заявником та ОСОБА_5 відносин, притаманних подружжю.

Необхідність встановлення даного факту заявником мотивовано неможливістю оформлення спадщини після смерті ОСОБА_5 .

Отже, є підстави для встановлення факту проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_5 з 18.12.2010 по день смерті останнього ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Керуючись ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву задовольнити.

Встановити фактпроживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_5 з 18.12.2010 по день смерті останнього ІНФОРМАЦІЯ_4 .

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 18.03.2026.

Суддя: В. В. Грабовський