Постанова від 11 лютого 2026 р. у справі №454/1759/25 — Сокальський районний суд Львівської області

454/1759/25

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2026 р. м. Сокаль

Суддя Сокальського районного суду Львівської області Адамович М. Я. , розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення 06.05.2025р. близько 16.40год. по вул.Я.Мудрого,26 в м.Сокаль Шептицького району Львівської області ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Opel Astra» р.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння (розширені зіниці, поведінка, яка не відповідає обстановці) та відмовився від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я.

ОСОБА_1 подав заперечення та зазначив, що ніколи не вживав наркотичних засобів та не перебував у стані сп`яніння, в нього були відсутні ознаки наркотичного сп`яніння, а тому і підстави проведення огляду були відсутні.

Також, від проходження огляду на визначення стану сп`яніння він не відмовлявся.

На місці зупинки поліцейськими не було використано ліхтарика та останні не перевіряли реакцію його зіниць на світло, його поведінка була нормальною та він чітко і логічно відповідав останнім. Вимога пройти огляд на стан сп`яніння за відсутності ознак сп`яніння свідчить про провокацію з боку поліцейського.

В закладі охорони здоров`я він фізично не зумів здати біологічний зразок (сечу) у зв`язку з фізіологічною неспроможністю, так як не відчував фізіологічної потреби, що пояснював поліцейським. Однак, він не відмовлявся від проходження огляду, в нього не було відібрано інших зразків біологічного середовища, зокрема крові, слини тощо. Тому, неможливість надати сечу не можна кваліфікувати як відмову від проходження огляду.

Дослідивши матеріали справи, доходжу до наступного висновку.

Відповідно до ст.245 КУпАП, основним завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно із ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст.280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

Так, частина перша статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

На підтвердження вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності надано протокол про адміністративне правопорушення, направлення на огляд та відеозапис.

Згідно відеозаписів адміністративної процедури відносно ОСОБА_1 , останній був доставлений працівниками патрульної поліції до закладу охорони здоров`я – Комунального некомерційного підприємства Сокальської міської ради Львівської області «Сокальська районна лікарня», де йому працівником закладу було вказано здати зразки біологічного середовища – сечу, на що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності погодився та намагався надати такий матеріал. Надати сечу останній не зумів та пояснював, що фізіологічно не може сходити в туалет та не відчуває фізіологічної потреби, однак бажає пройти тест на визначення стану сп`яніння та не відмовляється від процедури.

Поряд із цим, на відео відсутні обставини, за яких працівники закладу охорони здоров`я пропонували йому здати інші зразки біологічного середовища - кров, слину та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.

Згідно ч. 4 ст. 266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Відповідно до п.12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 (надалі – Інструкція), у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Розділом ІІІ Інструкції встановлено порядок проведення огляду на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я і оформлення його результатів.

Відповідно до п.7 розділу ІІІ Інструкції, проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове.

Згідно п.12 розділу ІІІ Інструкції, предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.

Згідно п.13 розділу ІІІ Інструкції, для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.

Незважаючи на те, що обстежувана особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, прямо вказав, що не може здати зразки біологічного середовища – сечу, службова особа закладу охорони здоров`я, всупереч п.п.12, 13 розділу ІІІ Інструкції, не запропонувала обстежуваній особі здати зразки слини та змивів з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук, або крові.

Відповідно до п.22 розділу ІІІ Інструкції, висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

Таким чином, в справі відсутні підтвердження того, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я і така відмова відсутня на долученому до справи відеозаписі.

Також, жодних ознак наркотичного сп`яніння на долучених до справи відеозаписах не зафіксовано. Зокрема, в направленні та протоколі про адміністративне правопорушення поліцейським зазначено такі ознаки як: блідість обличчя, зіниці очей, що не реагують на світло. В рапорті поліцейським вказано ознаки наркотичного сп`яніння: порушення мови, блідість обличчя, зіниці очей, що не реагують на світло. Такі обставини не були оголошені поліцейськими під час направлення на огляд, зіниці очей не були перевірені поліцейськими за допомогою світла. На долучених до справи відеозаписах шкірний покрив обличчя особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є неприродньо блідою, перевірки зіниць очей не зафіксовано.

Окрім того, ОСОБА_1 поводився відповідно до подій, відповідав на поставлені йому запитання, виконував вимоги поліцейських.

Суд також враховує, що ОСОБА_1 виконав вимогу поліцейських та прибув з ними до закладу охорони здоров`я. Однак, протягом всього періоду часу його перебування в закладі охорони здоров`я лікарем не проводився його зовнішній огляд, не було досліджено його поведінку, рухи, мовну здатність, що суперечить вимогам діючого законодавства щодо порядку проведення такого огляду та вказаний огляд останньому не пропонувалось пройти, а останній, відповідно такого огляду не відмовлявся. Зазначені обставини підтверджуються наявними в справі відеоматеріалами.

У рішенні ЄСПЛ у справі Надточій проти України від 15.05.2008 визнано карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення та наголошено на тому, що обов`язок адмністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинності і звільняє особу від обов`язку доводити свою неприченість до скоєння правопорушення.

Відповідно до широкого розуміння доктрини «плодів отруєного дерева» будь-яке винне порушення поліцейськими конституційних прав громадян, що навіть має не безпосередній, а лише опосередкований зв`язок із самим процесом виявлення, вилучення і фіксації доказів, тягне втрату останніми юридичної сили. Тобто, це означає безумовну недопустимість доказів при будь-якому порушенні встановленого порядку збирання доказів незалежно від характеру і ступеня.

У вузькому сенсі доктрина «плодів отруєного дерева» зводиться до заборони використання даних, отриманих на підставі або з використанням доказів визнаних недопустимими.

Таким чином, під час проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, працівниками закладу охорони здоров`я порушено вимоги пунктів 12, 13 «Інструкції про порядок виявлення у водії транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» і такі порушення тягнуть за собою визнання недійсним результату цього огляду відповідно до положень ч.5 та ч.6 ст.266 КУпАП.

Інших доказів вини останнього суду не надано.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення».

В свою чергу, слід наголосити, що процедура розгляду справ про адміністративні правопорушення не передбачає участі при судовому розгляді сторони обвинувачення, що може призвести до змішування ролі обвинувача і судді і тим самим дати підстави для законних сумнівів неупередженості суду, порушити принцип змагальності (див. наприклад пункти 75-79 рішення Європейського Суду з прав людини у справі „Карелін проти Росії, пункт 54 справи „Озеров проти Росії, пункти 44-45 справи „Кривошапкін проти Росії).

У зв`язку із чим суд не може самостійно перебирати на себе „функції обвинувачення і відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, винуватість особи має доводитися саме в суді, що вимагає „обережності дій суду при вирішені питання про тягар доказування в такій категорії справ.

З огляду на зазначене, суд позбавлений змоги самостійно витребовувати докази та документи на підтвердження вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Наведені факти у відповідності до статті 62 Конституції України повинні тлумачитись судом на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і вони не дають змоги суду однозначно оцінити дії останнього, як такі, що містять склад адміністративного правопорушення передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Відповідно до положень статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом.

Таким чином, з протоколу про адміністративне правопорушення та наданих доказів в підтвердження вини, особи, яка притягується до адміністративної відповідальності не слідує, що в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст.247, 283-284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги до Сокальського районного суду.

Постанова може бути оскаржена прокурором в той самий строк, у випадках, передбачених ч.5 ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суддя: М. Я. Адамович