Постанова від 18 березня 2026 р. у справі №453/372/26 — Сколівський районний суд Львівської області

ЄУНСС: 453/372/26

НП: 3/453/202/26

ПОСТАНОВА

іменем України

19 березня 2026 року місто Сколе

Суддя Сколівського районного суду Львівської області Микитин Володимир Ярославович, розглянувши справу за матеріалами, котрі надійшли відВідділення поліції № 3 Стрийського районного управління поліції Головного управління національної поліції у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: не зазначений, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_2 , з вищою освітою, одруженого, місце праці не повідомив, встановленими законодавством України пільгами не користується, раніше протягом року до адміністративної відповідальності не притягався,

за ст. 124 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення на бланку серії ЕПР 1 № 602667, складеного 28.02.2026 року о 10:49 год. інспектором СРПП ВП № 3 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області старшим сержантом поліції Цибом Р.О. відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, останньому ставиться у провину те, що він 28.02.2026 року о 09:35 год. по ділянці автошляху Т14-24 сполученням «Сколе-Славсько» (18 км + 100 м), що у с-щі. Славсько Стрийського району Львівської області, керуючи належним йому транспортним засобом марки MERCEDES-BENZ моделі A 160, державний номерний знак НОМЕР_1 , під час руху проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно невчасно відреагував на її зміну, у зв`язку з чим здійснив наїзд на дику косулю, яка перебігала проїжджу частину дороги, й, внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди, керований ним й одночасно належний йому транспортний засіб отримав механічні пошкодження, без потерпілих осіб, чим він порушив вимоги пункту 12.1 Правил дорожнього руху.

ОСОБА_1 , який притягається до адміністративної відповідальності, будучи належно та завчасно повідомленим про місце, дату та час судового розгляду цієї справи про адміністративне правопорушення, у призначене судове засідання не з`явився,про поважні причини своєї неявки суддю не повідомляв, будь-яких заяв та/чи клопотань у цій справі не подавав.

Оскільки, в силу ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124 КУпАП, присутність особи, який притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, а тому суддя вважав за доцільне розглядати дану справу про адміністративне правопорушення за відсутності особи, який притягається до адміністративної відповідальності. Суддя переконаний, що призначати судовий розгляд цієї справи вдруге при наведених вище обставинах буде недоцільним, так як здійснення такого розгляду без участі особи, присутність якого не визначена законом як обов`язкова, не суперечитиме завданню провадження у цій справі, а всебічно, повно й об`єктивно з`ясувати усі обставини цієї справи можливо й за відсутності зазначеної особи.

Осіб, які б значились потерпілими від інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у вищевказаному протоколі про адміністративне правопорушення, інспектором СРПП ВП № 3 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області старшим сержантом поліції Цибом Р.О. не визначено.

Суддя, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин цієї справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов такого висновку.

Так, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП). Тобто адміністративне правопорушення – це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єктивну сторону, об`єкт, суб`єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб`єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Згідно вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом.

Відповідно до статей 251, 252 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, котрі мають значення для правильного вирішення справи. Висновок про наявність чи відсутність у діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження усіх обставин справи в їх сукупності.

У відповідності з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року за № 1306 «Про правила дорожнього руху».

Пунктами 1.3 та 1.9. Правил дорожнього руху встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які їх порушують, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Так, пунктом 12.1. Правил дорожнього руху, порушення котрого ставиться у провину ОСОБА_1 , передбачено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, встановлена у ст. 124 КУпАП.

Разом з тим, зібрані матеріали цієї справи про адміністративне правопорушення не підтверджують у цілому ту обставину, що ОСОБА_1 , будучи учасником дорожнього руху, у наведеній дорожній обстановці, не дотримався інкримінованих йому вимог пункту 12.1. Правил дорожнього руху, тобто будучи водієм, порушив ці правила, що, своєю чергою, мало наслідком спричинення пошкоджень транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Так, у матеріалах цієї справи про адміністративне правопорушення наявна схема місця дорожньо-транспортної пригоди, складена інспектором СРПП ВП № 3 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області старшим сержантом поліції Цибом Р.О. 28.02.2026 року, у котрій, зокрема в переліку видимих (зовнішніх) пошкоджень та локалізації пошкоджень не зазначено про пошкодження будь-яких інших транспортних засобів, окрім як транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ моделі A 160, державний номерний знак НОМЕР_1 , чи вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Своєю чергою, власником транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ моделі A 160, державний номерний знак НОМЕР_1 , є ОСОБА_1 , який, власне, й притягається до адміністративної відповідальності. Інформація з приводу пошкодження іншого майна відсутня, як і відсутня інформація про потерпілих осіб.

Отож, матеріали цієї справи про адміністративне правопорушення не містять будь-яких доказів, котрі б відповідали критеріям їх достатності та допустимості, на підтвердження заподіяння будь-кому матеріальних збитків внаслідок пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, окрім як самому ОСОБА_1 як власнику транспортного марки MERCEDES-BENZ моделі A 160, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Отже, під час судового розгляду цієї справи про адміністративне правопорушення встановлено, що 28.02.2026 року о 09:35 год. по ділянці автошляху Т14-24 сполученням «Сколе-Славсько» (18 км + 100 м), що у с-щі. Славсько Стрийського району Львівської області, ОСОБА_2 , керуючи належним йому транспортним засобом марки MERCEDES-BENZ моделі A 160, державний номерний знак НОМЕР_1 , під час руху проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно невчасно відреагував на її зміну, у зв`язку з чим здійснив наїзд на дику косулю, яка перебігала проїжджу частину дороги, й в результаті такої події не були пошкоджені інші транспортні засоби, вантаж, автомобільна дорога, вулиця, залізничний переїзд, дорожні споруди чи будь-яке інше майно.

Натомість можна стверджувати про ймовірне вчинення ОСОБА_1 іншого порушення правил дорожнього руху, крім передбачених статтями 121-128, частинами 1, 2 ст. 129, статтями 139 і 140 КУпАП, відповідальність за котре передбачена у ст. 125 КУпАП, проте розгляд справи про адміністративне правопорушення за ст. 125 КУпАП не підвідомче суду.

Відтак суддя, при встановлених усіх обставинах під час судового розгляду цієї справи про адміністративне правопорушення, у їх сукупності, дійшов висновку, що направлені ВП № 3 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській областідо Сколівського районного суду Львівської області матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП та їх аргументація у цілому не підтверджують в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення, являються сумнівними.

Своєю чергою, наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», про котрий наголошує Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. The United Kingdom), заява № 5310/71, та котрий застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту», на чому, власне, наголошується Європейським Судом з прав людини у його рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України» (Korobov v. Ukraine), заява № 39598/03.

Конституційний Суд України у рішенні від 26.02.2019 року № 1-р/2019 вказав, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип indubioproreo, згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

То ж суддя, враховуючи усе вищезазначене, у відповідності до положень статей 251-252 КУпАП, з урахуванням також положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», оцінивши зібрані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин цієї справи в їх сукупності, вважає, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, зокрема порушення правил дорожнього руху, що спричинили пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, а, отже, є підстави для застосування наслідків цього, визначених пунктом 1 ст. 247 КУпАП, без необхідності повернення вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення для додаткового оформлення, так як можливість внесення до викладеного у ньому змісту виправлень, змін чи дописувань, зокрема й у фабулу правопорушення, чинним КУпАП не передбачено, а профільним підзаконними нормативними актами вчиняти відповідні дії після складення протоколу про адміністративне правопорушення та вручення його примірника особі, який притягається до адміністративної відповідальності, безпосередньо заборонено.

Згідно пункту 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутності події і складу адміністративного правопорушення, з огляду на що, слід винести передбачену пунктом 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП постанову про закриття справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Своєю чергою, суддя враховує, що пунктом 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому, виходячи з норм ч. 2 ст. 284 та ст. 247 КУпАП, не вбачає підстав для стягнення з ОСОБА_1 судового збору у межах розгляду даної справи.

Керуючись статями 8-9, 40-1, 124, 221, 245, 247, 251-252, 268-269, 275, 279-280, 283-285 КУпАП, суддя, -

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, - закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.

Копію постанови протягом трьох днів вручити під розписку або ж вислати особі, щодо якого її винесено , про що зробити відповідну відмітку у справі.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Сколівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Постанова набирає законної сили з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження – з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу, за наслідками розгляду справи по суті.

Суддя Володимир МИКИТИН