Вирок від 18 березня 2026 р. у справі №464/8957/25 — Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/8957/25

пр.№ 1-кп/464/321/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2026 м. Львів

Сихівський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальне провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025141410001012 від 22.12.2025, про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Полтава, громадянки України, українки, з середньою спеціальною освітою, неодруженої, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання, раніше судима, востаннє 31.01.2025 вироком Ленінського районного суду м. Полтави за ч. 2 ст. 190 КК України до остаточного покарання з урахуванням вироку Октябрського районного суду м. Полтави від 18.10.2024 у виді позбавлення волі на строк 5 років 3 місяці, невідбуте покарання у виді 4 років 5 місяців 9 днів позбавлення волі, судимість непогашена,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю: прокурора ОСОБА_4 ,

потерпілої ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

обвинуваченої ОСОБА_3 ,

встановив:

ОСОБА_3 вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у інше приміщення, в умовах воєнного стану.

Кримінальні правопорушення вчинено за наступних обставин.

ОСОБА_3 , незважаючи на те, що на території України діє правовий режим воєнного стану, 20.12.2025 близько 12:55 год., перебуваючи у приміщенні храму «Святого Великомученика і цілителя Пантелеймона», що за адресою: м. Львів, вул. Навроцького, 23, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, в умовах воєнного стану, скориставшись відсутністю стороннього нагляду, шляхом вільного доступу, таємно викрала з сумки потерпілої ОСОБА_5 , грошові кошти у сумі 5500 грн., після чого із викраденими грошовими коштами покинула місце вчинення злочину, якими в подальшому розпорядилась на власний розсуд.

Крім того, ОСОБА_3 , незважаючи на те, що на території України діє правовий режим воєнного стану, 20.12.2025 в період часу з 19:32 год. по 19:38 год., перебуваючи на АДРЕСА_2 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням в приміщення магазину, діючи повторно, в умовах воєнного стану з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, переконавшись, що за її діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, шляхом віджиму дверей, проникла в приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », звідки таємно викрала майно, що належить потерпілій ФОП ОСОБА_7 , а саме: грошові кошти в сумі 12 000 грн., каструлю з кришкою торгової марки «Ringel» вартістю 700 грн., пательню 28 см. торгової марки «Tiger» вартістю 500 грн., загальною сумою 13 200 грн., після чого з викраденими грошовими коштами та майном покинула місце події та розпорядилася викраденим на власний розсуд.

Таким чином, органом досудового розслідування кваліфіковано дії ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 185 КК України.

Обвинувачена ОСОБА_3 в судовому засіданні вину у вчиненому визнала повністю, підтвердила, що вчинила правопорушення за обставин, викладених у обвинувальному акті. Зокрема показала суду, що 20.12.2025 в обідній час перебувала у храмі по вул. Навроцького, 23 у м. Львові, де виявила сумку, тому вирішила викрасти грошові кошти, що знаходилися у такій, всього 5500 грн. Цього ж дня близько 20 год., проходячи поруч приміщення магазину «Все для Дому», вирішила туди проникнути, так як їй був необхідний посуд для орендованої нею квартири. Так, застосувавши певні навики, зайшла в приміщення магазину, звідки викрала грошові кошти в сумі 12 000 грн., каструлю з кришкою та пательню. На даний час надзвичайно шкодує про вчинене, щиро розкаюється, розуміє, що вчинила неправильно, їй дуже прикро та соромно за скоєне, просить суворо не карати. З матеріалами кримінального провадження ознайомлена, жодні докази не оспорює, правильно розуміє обставини за яких її обвинувачено, з якими повністю погоджується та просить здійснювати спрощений порядок дослідження доказів.

Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні вказала, що при призначенні покарання обвинуваченій покладається на розсуд суду, їй дуже неприємно, що така молода дівчина могла вчинити злочин у церкві, але претензій до неї не має, лиш бажає, щоб остання усвідомила ганебний характер своїх дій та подібного не вчиняла.

Заслухавши думку учасників провадження, суд приходить до висновку, що клопотання сторони обвинувачення та сторони захисту про проведення спрощеного порядку дослідження доказів підлягає до задоволення, оскільки показання ОСОБА_3 узгоджуються між собою, не викликають сумнівів у правильності розуміння нею змісту та обставин вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, добровільності та істинності її позиції.

За таких обставин, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд вважає недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які учасниками судового провадження не оспорюються. У суду відсутні сумніви у добровільності позиції обвинуваченого. Обвинуваченій роз`яснено, що у такому випадку вона буде позбавлена права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, а прийняте рішення про скорочений судовий розгляд свідчитиме про те, що обставини, які сторонами не оспорюються, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку.

При цьому, за основу суд бере до уваги покази обвинуваченої, вважає такі належними, допустимими та достовірними, послідовними, котрі у взаємозв`язку доводять фактичні обставини вчинення нею таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у інше приміщення, в умовах воєнного стану.

Кваліфікуючи дії ОСОБА_3 , суд враховує наступне.

Згідно з диспозицією ч. 4 ст. 185 КК України суб`єкт злочину підлягає кримінальній відповідальності за крадіжку, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинену в умовах воєнного стану.

Указом Президента України №264/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому, воєнний стан неодноразово було продовжено та такий триває на даний час.

Крім того, відповідно до п. 1 примітки до ст. 185 КК України повторним у ст. ст. 185, 186 та 189-191 КК України визнається злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених цими статтями або ст. ст. 187, 262 КК України.

При цьому, відповідно до п. 20 постанови ПВСУ №10 від 06.11.2009 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» у разі вчинення декількох посягань на власність перший злочин за відсутності інших кваліфікуючих ознак належить кваліфікувати за частиною першою відповідної статті, а інші як вчинені повторно – за іншими частинами відповідних статей КК України.

Також, згідно з п. 22 згаданої постанови ПВСУ, вирішуючи питання про наявність у діях винної особи такої кваліфікуючої ознаки, як проникнення в житло, інше приміщення чи сховище, суди повинні мати на увазі, що під проникненням у житло, інше приміщення чи сховище слід розуміти незаконне вторгнення до них будь-яким способом, в тому числі (із застосуванням засобів подолання перешкод). Вирішуючи питання про наявність у діях винної особи названої кваліфікуючої ознаки суди повинні з`ясовувати, з якою метою особа опинилась у житлі, іншому приміщенні чи сховищі та коли саме в неї виник умисел на заволодіння майном. Під сховищем слід розуміти певне місце чи територію, відведені для постійного чи тимчасового зберігання матеріальних цінностей, які мають засоби охорони від доступу до них сторонніх осіб (огорожа, наявність охоронця, сигналізація тощо), а також залізничні цистерни, контейнери, рефрижератори, подібні сховища тощо.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_3 , будучи засудженою за ч. 2 ст. 190 КК України, під час дії на території України правового режимі воєнного стану, переслідуючи корисливий мотив, таємно, протиправно заволоділа грошовими коштами, та, маючи реальну можливість розпорядитися викраденим, довела злочинний умисел до кінця, спричинивши потерпілій матеріальну шкоду. Крім того, ОСОБА_3 , продовжуючи злочинну діяльність, в умовах воєнного стану, діючи повторно, з корисливих мотивів, незаконно проникла до приміщення магазину, звідки викрала грошові кошти та майно, котрими розпорядилася на власний розсуд спричинивши потерпілій матеріальну шкоду.

За таких обставин, суд дії обвинуваченої кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України, оскільки остання вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у інше приміщення, в умовах воєнного стану.

У роз`ясненнях, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 №7 (зі змінами), зокрема в п.1, звертається увага на те, що суди при призначенні покарання мають суворо дотримуватися вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через них реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, а в п. 3 наголошується на тому, що, встановлюючи ступінь тяжкості злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його скоєння (зокрема форми вини, мотиву й мети, способу, стадії скоєння, кількості епізодів злочинної діяльності, характеру і ступеня тяжкості наслідків, що настали).

У зв`язку із цим, при призначенні покарання суд бере до уваги положення ст. 50 КК України, якою встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, положення ст. 65 КК України, згідно з яким, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним. При цьому, у справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Згідно ст. 35 КК України передбачено, що повторність, сукупність та рецидив кримінальних правопорушень враховуються при кваліфікації кримінальних правопорушень та призначенні покарання, при вирішенні питання щодо можливості звільнення від кримінальної відповідальності та покарання у випадках, передбачених цим Кодексом.

Частиною 4 ст. 81 КК України передбачено, що у разі вчинення особою, до якої було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, протягом невідбутої частини покарання нового кримінального правопорушення суд призначає їй покарання за правилами, передбаченими статтями 71 і 72 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 71 КК України вбачається, що якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Обираючи покарання ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, особу винної та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальні правопорушення, за якими кваліфіковано дії обвинуваченої, є тяжким злочином.

При вивченні особи обвинуваченої судом встановлено, що ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Полтава, громадянка України, українка, з середньою спеціальною освітою, неодружена, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», на обліках у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , є матір`ю 3 неповнолітніх дітей, щодо котрих позбавлена батьківських прав, раніше судима, востаннє 31.01.2025 вироком Ленінського районного суду м. Полтави за ч. 2 ст. 190 КК України до остаточного покарання з урахуванням вироку Октябрського районного суду м. Полтави від 18.10.2024 у виді позбавлення волі на строк 5 років 3 місяці, невідбуте покарання у виді 4 років 5 місяців 9 днів позбавлення волі, судимість непогашена.

Обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 за ст. 66 КК України, а також обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, передбачених ст. 67 КК України, стороною обвинувачення не встановлено.

Разом з тим, суд вважає за необхідне визнання вини та щире каяття обвинуваченої визнати обставинами, що пом`якшують її покарання.

При визначенні виду та міри покарання ОСОБА_3 , суд враховує, що вона не вперше притягується до кримінальної відповідальності, вчинила два епізоди інкримінованого кримінального правопорушення за наявності додаткових кваліфікуючих ознак , таких як повторність та проникнення до приміщення, під час дії умовно-дострокового звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі за корисливий злочин, крім цього відбувала покарання у виді позбавлення волі, в тому числі за кваліфіковані корисливі злочини, не працює, у зв`язку із чим, при безальтернативності виду покарання, необхідним та виправданим є покарання у виді позбавлення волі.

Однак, беручи до уваги щире каяття та зважаючи на характер її поведінки під час досудового розслідування, що не перешкоджала органу досудового розслідування у встановленні фактичних обставин справи, давала визнавальні покази, думку потерпілої, суд прийшов до переконання про призначення покарання у мінімальній межі, передбаченій санкцією ч. 4 ст. 185 КК України, а саме 5 років.

Також встановлено, що ОСОБА_3 31.01.2025 засуджена вироком Ленінського районного суду м. Полтави за ч. 2 ст. 190 та ч.4 ст.70 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 3 місяці, та згідно з ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 16.04.2025 умовно-достроково звільнена від відбування покарання у виді позбавлення волі на 4 роки 5 місяців 9 днів.

Встановлено, що ОСОБА_3 вчинила вказані кримінальні правопорушення протягом невідбутої частини покарання, до якої було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування такого.

На підставі ч. 4 ст. 81, ч. 1 ст. 71 КК України, при сукупності вироків, ОСОБА_3 призначити остаточне покарання у виді 5 років та 6 місяців позбавлення волі, частково приєднавши невідбуту частину покарання за вироком Ленінського районного суду м. Полтави від 31.01.2025 у виді позбавлення волі за правилами, встановленими у ч. 1 ст. 72 КК України

При цьому, саме таке покарання, на думку суду, дасть можливість обвинуваченій оцінити свої дії, стати на шлях виправлення, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, а також не буде становити «особистий надмірний тягар для особи», відповідатиме тяжкості злочину та справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.

Згідно з ч. 5 ст. 72 КК України попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.

Встановлено, що ОСОБА_3 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, що підтверджується протоколом затримання від 22.12.2025.

Ухвалою слідчого судді Сихівського районного суду м. Львова від 23.12.2025 щодо обвинуваченої ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на шістдесят діб з моменту її затримання, тобто з 22.12.2025, до 19.02.2026 включно, з визначенням розміру застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 60 560 грн.

Строк тримання під вартою продовжено обвинуваченій на шістдесят днів, а саме до 19.04.2026 включно, на підставі ухвали Сихівського районного суду м. Львова від 18.02.2026.

Беручи до уваги вищевикладене, у строк покарання обвинуваченій слід зарахувати строк попереднього ув`язнення з 22.12.2025.

Цивільні позови у даному кримінальному провадженні не заявлялись, процесуальні витрати відсутні.

Питання речових доказів слід вирішити згідно вимог ст. 100 КПК України.

Встановлено, що речовими доказами у даному кримінальному провадженні визнано два компакт диски DVD-R, куртку чорну із биркою Alinlone collection розміру L, чорні кросівки з білою підошвою 38 розміру, спортивний костюм велюровий фіолетового кольору, каструлю металеву Ringel, чарки скляні у кількості 6 шт. прозорі, упаковані в коробку, чарки скляні прозорого кольору в кількості 4 шт., упаковані в коробку, сковорідку Tiger покриття Stellock чорного кольору, сковорідку з скляною кришкою чорного кольору.

Також, згідно з ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Встановлено, що ухвалою слідчого судді Сихівського районного суду м. Львова від 31.12.2025 накладено арешт на майно, яке 22.12.2025 вилучене під час затримання ОСОБА_3 , а саме: куртку чорну із биркою Alinlone collection розміру L, яку поміщено у спец пакет № PSP4289240, чорні кросівки із білою підошвою 38 розміру, які поміщено у спец пакет № PSP4289239, спортивний костюм велюровий фіолетового кольору, який поміщено у спец пакет № PSP4289239, каструлю металеву Ringel металевого кольору, яку поміщено у спец пакет № PSP4289243, чарки скляні в кількості 6 шт. прозорі упаковані в коробку, котра поміщена у спец пакет № PSP4289243, чарки скляні прозорого кольору в кількості 4 шт. упаковані в коробку, котра поміщена у спец пакет № PSP4289243, сковорідку Tiger покриття Stellock чорного кольору, яка поміщена у спец пакет № PSP 4289242, сковорідку з скляною кришкою чорного кольору, яка поміщена у спец пакет № PSP 4289242, шляхом заборони відчуження, користування та розпоряджання вказаним майном.

На підставі викладеного, ч. 4 ст. 185 КК України, керуючись, ст. ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винною у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у інше приміщення, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років.

На підставі ч. 4 ст. 81, ч. 1 ст. 71 КК України ОСОБА_3 призначити остаточне покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців, частково приєднавши невідбуту частину покарання за вироком Ленінського районного суду м. Полтави від 31.01.2025.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_3 у строк покарання зарахувати попереднє ув`язнення за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті, з розрахунку день за день з 22.12.2025.

Строк відбування покарання обчислювати з моменту фактичного затримання, тобто з 22.12.2025.

Речові докази у справі після набрання вироком законної сили, а саме:

-два компакт диски DVD-R – залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження;

-куртку чорну із биркою Alinlone collection розміру L, чорні кросівки з білою підошвою 38 розміру, спортивний костюм велюровий фіолетового кольору – повернути ОСОБА_3 ;

-каструлю металеву Ringel, чарки скляні у кількості 6 шт. прозорі, упаковані в коробку, чарки скляні прозорого кольору в кількості 4 шт., упаковані в коробку, сковорідку Tiger покриття Stellock чорного кольору, сковорідку з скляною кришкою чорного кольору – повернути ФОП ОСОБА_7 .

Після набрання вироком законної сили зняти арешт з куртки чорної із биркою Alinlone collection розміру L, яку поміщено у спец пакет № PSP4289240, чорних кросівок із білою підошвою 38 розміру, які поміщено у спец пакет № PSP4289239, спортивного костюма велюрового фіолетового кольору, який поміщено у спец пакет № PSP4289239, каструлі металевої Ringel металевого кольору, яку поміщено у спец пакет № PSP4289243, чарок скляних в кількості 6 шт. прозорих упакованих в коробку, котра поміщена у спец пакет № PSP4289243, чарок скляних прозорого кольору в кількості 4 шт., упакованих в коробку, котра поміщена у спец пакет № PSP4289243, сковорідки Tiger покриття Stellock чорного кольору, яка поміщена у спец пакет № PSP 4289242, сковорідки з скляною кришкою чорного кольору, яка поміщена у спец пакет № PSP 4289242.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований відносно обвинуваченої ОСОБА_3 , до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченій, захиснику та прокурору.

Головуючий ОСОБА_1