Рішення від 18 березня 2026 р. у справі №447/117/26 — Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/619/26

Справа №447/117/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

(заочне)

19.03.2026 Миколаївський районний суд Львівської області в складі судді Головатого А.П., за участю секретаря судового засідання Кісіль А.В.,

розглянув у судовому засіданні у м. Миколаїв Львівської області у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.

Процесуальні дії у справі.

13.01.2026 позивач ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського районного суду Львівської області з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.

Позов мотивований тим, що відповідач ОСОБА_2 є батьком позивача ОСОБА_1 . На підставі рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 10.11.2011 у справі №2-1104/11 з відповідача на користь матері позивача – ОСОБА_3 було стягнено аліменти на утримання позивача до досягнення повноліття. 12.08.2025 позивач досягнув повноліття, тому обов`язок відповідача, встановлений судовим рішенням щодо сплати аліментів, припинився. Позивач є студентом 2 курсу денної форми навчання інституту ІМФН Національного університету «Львівська політехніка». Навчання на денній формі позбавляє позивача можливості працевлаштуватися та отримувати дохід, у зв`язку із чим він потребує матеріальної допомоги. Навчання потребує значних фінансових витрат, пов`язаних із транспортними витратами, витратами на харчування, лікування у випадку необхідності, одяг, засоби гігієни. Матір позивача допомагає синові. Проте, батько позивача участі в допомозі синові не бере. Позивач вважає, що відповідач ігнорує свій батьківський обов`язок щодо утримання на період навчання. На підставі наведеного просить позов задоволити та ухвалити рішення про стягнення з відповідача на його користь аліменти на його утримання як повнолітнього сина, що продовжує навчання.

15.01.2026 сформовано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання (перебування) та реєстрації відповідача, згідно з якою місце проживання (перебування) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не встановлено.

19.01.2026 до суду надійшла відповідь на запит про місце проживання (перебування) та реєстрації відповідача із ЗМУ ДМС.

Ухвалою суду від 21.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачу визначено строк для подання відзиву, заперечень.

Копію ухвали суду від 21.01.2026, копію позовної заяви та доданих до неї документів, надіслану відповідачу на адресу місця реєстрації його проживання, такий не отримав, оскільки поштове відправлення з указаним вмістом повернулося до суду з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою (а.с. 18,19).

Таким чином, згідно з ч. 11 ст. 128 ЦПК України, судом здійснювався виклик відповідача шляхом опублікування оголошень на офіційному вебсайті судової влади України. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

19.03.2026 позивач подав заяву, у якій просив проводити розгляд справи за їйого відсутності, позов підтримав, проти ухвалення заочного рішення не заперечив.

Відповідач у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзиву, клопотань чи заяв до суду не подавав.

Згідно з ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відтак, на підставі ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд встановив:

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 17.08.2007 Веринською сільською радою Миколаївського району Львівської області, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Верин Миколаївського району Львівської області, про що в Книзі реєстрації народжень 17.08.2007 зроблено відповідний актовий запис за №10. Батьками вказаі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а.с. 6).

Копією виконавчого листа, виданого 21.11.2011 на підставі рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 10.11.2011 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів стверджується, що судовим рішення було ухвалено стягувати з ОСОБА_2 у користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , щомісячно у розмірі по 350 грн. на кожну дитину, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 25.10.2011 до досягнення найстаршою дитиною повноліття (а.с. 5).

Згідно з копією довідки №3, виданої 12.01.2026 директором ІМФН НУ «Львівська політехніка, ОСОБА_1 дійсно є студентом другого курсу денної форми навчання рівня вищої освіти «бакалавр» інституту ІМФН Національного університету «Львівська політехніка» та закінчує навчання 30.06.2028. Студент зарахований на перший курс у 2024 році наказом №2980-4-10 від 10.08.2024. Студент переведений на 2 курс згідно наказу №2284-4-06 від 21.07.2025 (а.с. 7).

На підтвердження факту навчання на денній формі здобуття освіти позивач подав також копію довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО (а.с. 4).

Оцінка суду.

Між сторонами виникли правовідносини, врегульовані главою 16 СК України.

Статтею 199 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати повнолітню дитину яка продовжує навчання до досягнення нею двадцяти трьох років.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 СК України, що право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

Обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері так і батька, при чому обов`язком особистим, індивідуальним, який не залежить від віку батьків.

Згідно із ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Суд встановив, що ОСОБА_1 є сином відповідача, досяг повноліття та продовжує навчання. Термін закінчення навчання у навчальному закладі 30.06.2028.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Відповідно до ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно з ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються від дня пред`явлення позову.

У постанові від 16.02.2022 у справі №381/2423/20 (провадження №61-17937св21) Верховний Суд виснував, що стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, потрібних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу).

Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, існує незалежно від форми навчання. При визначенні розміру аліментів потрібно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Приписи цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

На підставі наведеного, враховуючи, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , досяг повноліття, однак продовжує навчання, потребує матеріальної допомоги на навчання, потребує матеріальної допомоги від батьків, вказав, що матір допомагає йому фінансово, відтак, потребує також й допомоги від батька, який у змозі надавати матеріальну допомогу, оскільки є особою працездатного віку, а також беручи до уваги вимоги розумності та справедливості, позовні вимоги позивача підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позов підлягає до задоволення, позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір у розмірі 1 331,20 гривень належить стягнути з відповідача у дохід держави.

Керуючись ст. 4, 13, 141, 223, 247, 259, 263-265, 280, 282, 284 ЦПК України, ст. 182, 183, 191, 192, 199, 200, 201 СК України, суд

у х в а л и в:

Позов задоволити.

Стягувати з ОСОБА_2 аліменти на утримання та на користь його повнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходів) відповідача, щомісячно, починаючи від дня пред?явлення позову 13.01.2026, на період його навчання до 30.06.2028, але не більше ніж до досягнення ОСОБА_1 двадцяти трьох років.

Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у справі у розмірі у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок у дохід держави.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Третя особа – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Повний текст рішення складено 19.03.2026.

Суддя Головатий А.П.