Вирок від 18 березня 2026 р. у справі №442/1680/26 — Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/1680/26

Провадження № 1-кп/442/209/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

з участю секретаря - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі кримінальне провадження №12026141110000024 від 08.01.2026 відносно:

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дрогобича Львівської області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, не депутата, не адвоката, не одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

- обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,-

- з участю прокурора - ОСОБА_4 ,

- обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

встановив:

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжено, зокрема востаннє Указом Президента України №793/2025 від 20.10.2025, термін дії якого продовжено з 05 години 30 хвилин 5 листопада 2025 року строком на 90 діб.

Судом визнано доведеним, що 20 грудня 2025 року близько 23 години 01 хвилин ОСОБА_3 , вийшов із приміщення магазину «Продукти-1441» ТОВ «АТБ-маркет», розташованого за адресою: Львівська область, м. Дрогобич, вул. Лесі Українки, 14А, де придбав продукти харчування, за які здійснив оплату і перебуваючи на вулиці біля входу у магазині побачив торгівельний візок, який перебуває у власності ТОВ «АТБ-маркет», та в цей час у нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу з метою заволодіння майном підприємства.

Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи їх настання, переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого збагачення за рахунок чужого майна, діючи з прямим умислом, умисно, таємно, в умовах воєнного стану, переконавшись в тому, що його дії не будуть викриті сторонніми особами, перебуваючи біля входу у магазин «Продукти-1442» ТОВ «АТБ-маркет», за адресою: Львівська область, м. Дрогобич, вул. Лесі Українки, 14А, підійшов до торговельного візка марки «Marsanz S.A.», моделі CPSDF09003- R.P, типу D, об`ємом 90 літрів вартістю 3480,35 гривень , поклав у нього придбані ним продукти харчування та взявши обома руками штовхаючи візок попрямував у напрямку вул. Лесі Українки, 62, м. Дрогобича, покинув місце вчинення кримінального правопорушення та у подальшому розпорядився викраденим майном на власний розсуд, а саме перевіз до свого місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , чим завдав ТОВ «» реєстраційний номер 9930329, який перебував у законному володінні ТОВ «АТБ- маркет», чим заподіяв матеріальну шкоду ТОВ «АТБ-маркет» на суму 3480 грн. 35 коп.(три тисячі чотириста вісімдесят гривень тридцять п`ять копійок).

Таким чином, ОСОБА_3 таємно викрав чуже майно (здійснив крадіжку), в умовах воєнного стану, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю. Пояснив, що обставини, викладені в обвинувальному акті відповідають дійсності. Він 20 грудня 2025 року близько 23.00 години, перебував у магазині «АТБ-маркет», що на вул. Лесі Українки в м. Дрогобичі, де придбав продукти харчування. Коли вийшов на вулицю, то біля входу у магазин побачив торгівельний візок і вирішив його викрасти. У візок поклав продукти харчування і поїхав ним до місця свого проживання. У вчиненому щиросердечно розкаюється, просить суворо його не карати.

Представник потерпілої сторони – ОСОБА_5 при обранні міри покарання покладається на думку суду. Матеріальних претензій до обвинуваченого немає.

Крім повного визнання своєї винності обвинуваченим, його винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення доведена зібраними органом досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, які учасники судового провадження не оспорювали та вважали їх дослідження в судовому засіданні недоцільним. Судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності та істинності їх позицій відсутні.

Заслухавши думку учасників судового провадження, роз`яснивши їм зміст ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин і визнає фактичні обставини доведеними наявними у матеріалах кримінального провадження доказами.

При цьому, суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України. Його дії вірно кваліфіковано за ч.4 ст.185 КК України, оскільки він таємно викрав чуже майно (здійснив крадіжку) в умовах воєнного стану.

Доведеність вини і така кваліфікація дій обвинуваченого в суду не викликає сумнівів. Наведені вище докази винності у своїй сукупності є логічними і послідовними та відтворюють реальні події, що мали місце.

При призначенні покарання обвинуваченому суду слід суворо дотримуватись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що покарання засудженого є його виправлення, перевиховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів.

В даній справі, суд, призначаючи покарання ОСОБА_3 при виборі заходу примусу і порядку його відбування разом зі ступенем тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, враховує дані про особу обвинуваченого та всі інші обставини, які відповідно до положень КК України, у тому числі статей 66, 67 цього Кодексу, впливають на вибір заходу примусу та порядок його відбування.

При цьому до обставин, які пом`якшують покарання, суд відносить активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку.

Також суд враховує те, що обвинувачений усвідомлює про настання наслідків, які завдані кримінальним правопорушенням.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, а також обставин, які пом`якшують покарання, аналізу особи винної як у загально-соціальному плані, так і в плані її потенційної суспільної небезпеки, позитивну характеристику, те, що ОСОБА_3 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, а тому на підставі встановлених судом конкретних обставин події, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 слід призначити покарання в межах санкції ч.4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі. Разом з тим, виправлення і перевиховання обвинуваченого можливе при застосуванні покарання у виді позбавлення волі із звільненням від відбування основного покарання з випробовуванням на підставі ст.ст. 75 КК України та відповідних пунктів ст. 76 КК України.

Таким чином, з урахуванням наведеного, суд вважає, що саме таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення та запобігання вчиненню обвинуваченим нових злочинів у майбутньому.

Питання речових доказів вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України, скасувавши арешт, накладений ухвалою слідчого судді.

Судові витрати відсутні.

Запобіжний захід не обирався.

Керуючись ст. ст. 100, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.4 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням на 1 (один) рік, зобов`язавши в силу п.п. 1,2 ч.1 ст. 76 КК України періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання.

Речові докази:

- торгівельний візок темно-сірого кольору, виробника «Marsanz S.A.», моделі CPSDF09003- R.P, типу D, дата виготовлення 05.11.2020, об`ємом кошика 90 літрів, реєстраційний номер 9930329, сертифікації «AENOR» із кодом А12/000003 та маркування «Made in Spain», який переданий на відповідальне зберігання керуючому магину ТОВ «АТБ-Маркет» магазин «Продукти -1442» ОСОБА_6 – залишити власнику, скасувавши арешт, накладений ухвалою слідчого судді Дрогобицькго міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_7 від 15.01.2026.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Засудженому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Суддя ОСОБА_1