Рішення від 17 березня 2026 р. у справі №308/637/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/637/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Наумової Н.В., при секретарі судового засідання Передерій Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу, за якою просить: розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді реєстраційної служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції у Закарпатській області 04 серпня 2001 року, актовий запис № 378.

В обґрунтування позовної заяви позивач посилається на те, що 04 серпня 2001 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений шлюб, який зареєстрований у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по м. Ужгороду реєстраційної служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції у Закарпатській області з актовим записом № 378.

Зазначає, що подружнє життя не склалося через відсутність взаєморозуміння між сторонами, наразі не спілкуються та кожен має різні погляди на життя та ведення спільного господарства. Проживають з відповідачем окремо з 2022 року та на даний момент примирення між позивачем та відповідачем є неможливим. В даному шлюбі дітей нема.

За ухвалою від 16.01.2026 року, відкрито провадження у справі № 308/637/26 за позовом ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу. Розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Позивач – ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи була належним чином повідомлений.

Відповідач – ОСОБА_2 , в судове засідання повторно не з`явилась, хоча про час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена.

Судове засідання у справі було призначене на 18 березня 2026 року на 16 год. 20 хв., однак через неявку в судове засідання всіх учасників справи судом у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 04 серпня 2001 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був укладений шлюб, який зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, актовий запис № 378 від 04.08.2001 року, про що 31 грудня 2025 року видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 (повторно).

Як стверджує позивач, подружнє життя не склалося через відсутність взаєморозуміння між сторонами, кожен має різні погляди на життя та ведення спільного господарства. Проживають з відповідачкою окремо з 2022 року та на даний момент примирення між позивачем та відповідачем є неможливим. В даному шлюбі у сторін дітей немає.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

У відповідності зі ст. 110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним з подружжя. Згідно ст. 112 Сімейного Кодексу України при розгляді справи про розірвання шлюбу суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини й інших обставин життя чоловіка і жінки. Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.

Стаття 51 Конституції України передбачає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Аналогічні приписи викладені у ст. 24 СК України, у якій, крім іншого передбачено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Виходячи із змісту ч. 3 та ч. 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).

Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечить їх спільним інтересам, а тому шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід розірвати.

Згідно із ст. 141 ЦПК України витрати із сплати судового збору слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст. 56, 110, 112 Сімейного кодексу України та, керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 8, 9, 10, 12, 13, 17, 43, 49, 141, 258, 265, 272, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб, укладений 04.08.2001 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, актовий запис № 378 від 04.08.2001 року, та видане повторне свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 31.12.2025 року, - розірвати.

Стягнути ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , паспорт № НОМЕР_5 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 та паспорт серії НОМЕР_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи(вирішення питання) без повідомлення(виклику)учасників справи,зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено 19.03.2026 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду Н.В. Наумова