Рішення від 17 березня 2026 р. у справі №513/1673/25 — Саратський районний суд Одеської області

Справа № 513/1673/25

Провадження № 2/513/353/26

Саратський районний суд Одеської області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2026 року Саратський районний суд Одеської області у складі: головуючої судді Рязанової К.Ю., за участю секретаря судового засідання Русавської Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в селищі Сарата Білгород-Дністровського району Одеської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» в особі представника позивача Шкапенка Олександра Віталійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в:

АТ «Акцент-Банк» (надалі А-Банк) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору у загальному розмірі 93968,67 грн, а також стягнення судових витрат у розмірі 2422,40 грн.

В обґрунтування позову зазначається, що 26 червня 2017 року ОСОБА_1 (надалі — Відповідач) приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку (надалі — Умови та Правила) з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського (поточного) рахунку. На підставі вказаної Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг а А-Банку (копія додається до позову) відповідачем ініційовано встановлення кредитного ліміту на його банківський рахунок та отримання платіжної картки, як засобу доступу до зазначеного рахунку. Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46.80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку. Відповідно до п.п. 2.1.1.2.2 - 2.1.1.2.4 Умов та Правил, Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання Банківських послуг у А-Банку разом з Умовами та правилами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та Банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. Витяг з Умов та правил надання банківських послуг додаються до позовної заяви. Також варто зазначити, що всі основні умови кредитування доведені відповідачеві, що свідчить його підпис в паспорті споживчого кредиту за програмою "Кредитна картка" (копія додається). АТ "А-БАНК" свої зобов`язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов Договору. Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором Відповідач станом на 15 грудня 2025 року має заборгованість – 93968,67 грн., яка складається з наступного: 71345,44 грн. - заборгованість за кредитом; 22623,23 грн. - заборгованість по відсоткам; 0.00 грн. - пеня; 0 грн. - штраф.

Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 19 грудня 2025 року позовну заяву Акціонерного товариства «Акцент-Банк», в особі представника позивача Шкапенка Олександра Віталійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи, до суду не з`явився. В позовній заяві просила про розгляд справи за її відсутності та зазначила, що у разі неявки відповідача не заперечує проти винесення заочного рішення судом.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку шляхом направлення судової повістки на адресу зареєстрованого місця проживання, причини неявки суду не повідомила, відзив та заперечення на позов не надала.

Відповідно до ч. 2 ст.191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07 липня 1989 року Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (AlimentariaSanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).

Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно ч. 4 ст.223 ЦПК України зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши письмові докази, суд дійшов до такого висновку.

Судом встановлено, що 26 червня 2017 року ОСОБА_1 (надалі — Відповідач) приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку (надалі — Умови та Правила) з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського (поточного) рахунку. На підставі вказаної Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг а А-Банку (копія додається до позову) відповідачем ініційовано встановлення кредитного ліміту на його банківський рахунок та отримання платіжної картки, як засобу доступу до зазначеного рахунку. Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46.80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку.

Відповідно до п.п. 2.1.1.2.2 - 2.1.1.2.4 Умов та Правил, Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання Банківських послуг у А-Банку разом з Умовами та правилами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та Банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. Витяг з Умов та правил надання банківських послуг додаються до позовної заяви.

Згідно п.2.1.1.12.5., п. 2.1.1.12.6 Витягу з Умов та Правил, Термін погашення кредита (кредитний ліміт, кредитна лінія) за платіжними картками без встановленого мінімального обов`язкового платежу встановлюється в наступному порядку: термін погашення відсотків по кредитах і комісій щомісячно за попередній місяць згідно зі ст. 212 ЦКУ у разі наявності прострочених кредитів (Овердрафту) терміном повернення кредиту (Овердрафту) в повному обсязі є 211 й день з моменту виникнення такої заборгованості? строк повернення Овердрафту в повному обсязі протягом 30 днів з моменту виникнення Овердрафту? термін погашення відсотків за овердрафтом щомісячно за попередній місяць до 25 го числа поточного? термін погашення штрафів і пені за кредитом з дня нарахування. За користування Кредитом й овердрафтом Банк нараховує відсотки в розмірі, встановленому Тарифами Банку, з розрахунку 360 (триста шістдесят) календарних днів на рік.

Згідно п.п. 2.1.1.12.6.1 – 2.1.1.12.7.3. Витягу Умов та Правил, у разі виникнення прострочених зобов`язань на суму вiд 100 грн., включаючи зобов`язання, обумовленi пп 2.1.12.6.2., 2.1.12.8.1. Умов та правил, Клієнт сплачує Банку пеню, у відповідності до встановлених тарифів. Пеня нараховується в день нарахування процентiв по кредиту. Відсотки за користування Кредитом (кредитним лімітом) та / або овердрафтом нараховуються в дату їх сплати, передбачену п.12.3. і п.12.4., при цьому відсотки розраховуються щомісячно за кожний календарний день за фактично витрачені в рахунок

Кредиту та / або Овердрафту кошти, з дня списання суми з карткового рахунку до дня, коли Кредит (кредитний ліміт) та/або Овердрафт стають простроченими кредитами У разі непогашення суми простроченого кредиту (кредитного ліміту, кредитної лінії), овердрафту або його частини понад 210 днів увесь, Кредит (Овердрафт) вважається простроченим і нарахування з дати перекладу Кредиту (Овердрафту) у статус прострочених Боргових зобов`язань проводяться згідно з п.п. 12.5.1. 2.1.1.12.7. За користування Кредитом й овердрафтом по елітних картах (Platinum, MC World Signia та VISA Infinite) Банк нараховує відсотки в розмірі, встановленому Тарифами Банку, з розрахунку 360 (триста шістдесят) календарних днів на рік. У разі непогашення заборгованості в 30 денний термін з моменту її виникнення Клієнт сплачує комісію за несвоєчасне погашення кредитного ліміту в Пільговий період діюча Базова місячна процентна ставка від заборгованості на момент списання. Комісія за несвоєчасне погашення кредитного ліміту в Пільговий період утримується в момент переходу у звичайний період кредитування. З 31 го дня виникнення заборгованості за кредитним лімітом нарахування відсотків за користування кредитним лімітом проводиться виходячи з базової процентної ставки. Відсотки за користування Кредитом (кредитним лімітом) та / або овердрафтом нараховуються в дату їх сплати, передбачену п.12.6.1., При цьому відсотки розраховуються щомісячно за кожний календарний день за фактично витрачені в рахунок Кредиту та / або Овердрафту кошти, з дня списання суми з карткового рахунку до дня, коли Кредит (кредитний ліміт) та / або Овердрафт стають простроченими кредитами. У разі непогашення суми простроченого кредиту (кредитного ліміту, кредитної лінії), овердрафту або його частини по закінченню терміну дії карти, Кредит (Овердрафт) вважається простроченим і нарахування з дати перекладу Кредиту (Овердрафту) у статус прострочених Боргових зобов`язань проводяться з розрахунку 200% від базової процентної ставки для даного типу картки.

Виписка по картці ОСОБА_1 за договором від 26 червня 2017 року за період з 26 червня 2017 року по 15 грудня 2025 року підтверджує, що відповідач користувався карткою.

Відповідно до довідки за картками, ОСОБА_1 видані наступні картки: № НОМЕР_1 , строком дії до грудня місяця 2028 року; № НОМЕР_2 , строком дії до грудня місяця 2022 року; № НОМЕР_3 , строком дії до березня місяця 2021 року; № НОМЕР_4 , строком дії до грудня місяця 2031 року; № НОМЕР_5 , строком дії до грудня місяця 2028 року.

Відповідач користувався кредитними картами, однак заборгованість по кредиту своєчасно не погашав у зв`язку з чим станом на 15 грудня 2025 року виникла заборгованість у розмірі 93968,67 грн, яка складається з наступних складових: 71345,44 грн заборгованість за кредитом; 22623,23 грн заборгованість по відсоткам за користування кредитом.

Вирішуючи цивільно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Частиною 1 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. А згідно з ч. 3 цієї статті, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положенням статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Акцент-Банк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Отже, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У анкеті-заяві від 26 червня 2017 року, яка підписана сторонами, дійсно не зазначена процентна ставка та відсутні умови договору про встановлення відповідальності за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги, в тому числі розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 26 червня 2017 року, посилався на Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ Акцент-Банку, розміщених на сайті: https://а-bank.com.ua/terms в розділі «Умови та правила», Тарифи користування кредитною карткою «Універсальна», як невід`ємні частини спірного договору.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці «Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ Акцент-Банку, розміщених на сайті: https://а-bank.com.ua/terms в розділі «Умови та правила», Тарифи користування кредитною карткою «Універсальна», розуміла ОСОБА_1 та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг «А-Банку», а також те, що вказані документи на момент отримання ОСОБА_1 кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

Суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої – договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.a-bank.com.ua) неодноразово змінювалися самим АТ «Акцент-Банк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи Банку» у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Умови та правила надання банківських послуг» та Витяг з тарифів банку не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

При цьому, згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Надані позивачем Правила надання банківських послуг АТ «Акцент-Банку», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає, щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (рішення від 28 жовтня 1999 року у справі «Брумареску проти Румунії», заява № 28342/95, § 61,). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (рішення від 29 листопада 2016 року у справі «Парафія греко-католицької церкви в м. Люпені та інші проти Румунії», заява № 76943/11, § 123).

ЄСПЛ неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення від 11 листопада 1996 року у справі «Кантоні проти Франції», заява № 17862/91, § 31-32; від 11 квітня 2013 року у справі «Вєренцов проти України», заява № 20372/11, § 65). Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (рішення від 22 листопада 1995 року у справі «S. W. проти Сполученого Королівства», заява № 20166/92, § 36).

Суд вважає, що Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ Акцент-Банку, розміщених на сайті: https://а-bank.com.ua/terms в розділі «Умови та правила», Тарифи користування кредитною карткою «Універсальна», не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 26 червня 2017 року шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України.

Відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів.

Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (далі – Закон №1023-XII).

Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону № 1023-XII споживач – фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.

Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно – правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

Пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 АТ «Акцент-Банк» дотримався вимог, передбачених ч.2 статтею 11 Закону України №1023-ХІІ про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження із позивачем саме тих умов, про які вважав узгодженим банк.

Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

Суд зауважує, що безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір від 26 червня 2017 року у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним).

Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «Акцент-Банк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд погоджується із тим, що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд – шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Аналогічна позиція міститься в Постанові Верховного суду від 03 липня 2019 року (справа № 342/180/17, провадження № 14-131цс19).

Таким чином, суд погоджується з тим, що позивачем обґрунтовано зазначено про наявність правових підстав для стягнення в примусовому порядку з боржника заборгованість за тілом кредиту в розмірі 71345 грн. 44 коп.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з платіжним дорученням від 15 грудня 2025 року № 6005315545569 позивач сплатив 2422 грн.40 коп. судового збору.

Вимоги позивача задоволено частково, тому судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно від частини задоволених вимог, а саме: 71345,44 грн / 93968,67 грн)?2422,40 грн = 1839,20 грн.

Керуючись ст. ст. 509, 526, 527, 530, 598, 599, 610, 615, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 2-15, 89, 258, 259, 263-265, 289, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк», в особі представника позивача Шкапенка Олександра Віталійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 26 червня 2017 року у розмірі 71345 (сімдесят одна тисяча триста сорок п`ять) гривень 44 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» у розмірі 1839,20 грн (одна тисяча вісімсот тридцять дев`ять гривень двадцять копійок).

Решту позовних вимог залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути переглянуто Саратським районним судом Одеської області за заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів після проголошення рішення, а відповідачем - протягом тридцяти з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Акціонерне товариство "Акцент-Банк", 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11, МФО 307770, код ЄДРПОУ 14360080, рахунок НОМЕР_6 .

Представник позивача: Шкапенко Олександр Віталійович, РНОКПП НОМЕР_7 , адреса: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 18 березня 2026 року.

Суддя К. Ю. Рязанова