Рішення від 18 березня 2026 р. у справі №630/1651/25 — Люботинський міський суд Харківської області

Справа № 630/1651/25

Провадження № 2/630/126/26

З АО Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2026 року м. Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Сухорукова І.М.,

за участю секретаря Дубрової А.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із даним позовом, в якому вказав, що уклав шлюб з ОСОБА_2 10 листопада 2012 року. Від цього шлюбу з відповідачкою має спільну неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Люботинського міського суду Харківської області від 29.11.2016 року шлюб було розірвано. Після розірвання шлюбу донька залишилась проживати разом з відповідачкою. Рішенням Люботинського міського суду Харківської області № 630/179/17-ц було стягнуто аліменти на користь відповідачки на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В зв`язку з тим, що відповідачка веде аморальний спосіб життя, систематично вживає алкогольні напої, рішенням Виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області від 14.10.2025 року було визначено місце проживання неповнолітньої дитини з позивачем. Дитина фактично проживає разом з позивачем, знаходиться на його утриманні, відповідачка участі в утриманні дитини не приймає. Позивач просить припинити стягнення аліментів з нього на користь відповідачки, та стягнути з відповідачки аліменти на його користь на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки від усіх видів доходу щомісяця до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Ухвалою суду від 08 січня 2026 року відкрито провадження у справі.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі. Зазначив, що відповідачка перестала доглядати і утримувати дочку, і з вересня 2025 року дитина мешкає разом із ним та він повністю утримує дочку, хоча з нього продовжують стягуватися аліменти. Питання про неможливість дитини проживать з матір`ю вирішувала служба у справах дітей. Відповідачка тривалий час зловживала алкоголем, внаслідок чого злегла, і зараз сильно хворіє.

Відповідачка не з`явилась, причину неявки суду не повідомила, відзиву на позов, заперечень або клопотань до суду не надавала. Про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить розписка у поштовому повідомленні.

Таким чином, враховуючи згоду позивача, суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, перевіривши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 зареєстровано 10 листопада 2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Люботинського міського управління юстиції Харківської області, актовий запис №135, прізвища сторін після укладення шлюбу: ОСОБА_5 .

У сторін в період шлюбу народилась донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Люботинського міського суду Харківської області від 29.11.2016 року справа № 630/682/16-ц шлюб розірваний.

Рішенням Люботинського міського суду Харківської області № 630/179/17-ц було стягнуто аліменти з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

На даний час ведеться виконавче провадження ВП 72492672 з приводу виконання даного рішення та стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до акту ОСН «Дуншівка» від 02.09.2025 року дитина ОСОБА_3 мешкає разом з позивачем ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 .

За характеристикою голови ОСН «Дуншівка» від 05.09.2025, ОСОБА_1 що мешкає за адресою АДРЕСА_1 , характеризується виключно позитивно.

Відповідно до акту ОСН «Дуншівка» від 16.03.2026 року дитина ОСОБА_3 мешкає разом з позивачем ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 .

Рішенням Виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області від 14.10.2025 року № 845 визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком ОСОБА_1 за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Дане рішення прийняте на підставі засідання комісії з питань захисту прав дитини №16/38, на якому було вирішено прийняти рішення виконавчому комітету про визначення місця мешкання малолітньої ОСОБА_3 із батьком ОСОБА_1 за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому було взято до уваги зібрані службою у справах дітйе матеріали про незадовільні умови проживання дитини у матері, неналежне здійснення матір`ю своїх батьківських прав, що негативно відображається на навчанні та вихованні дочки, а також створення батьком належних умов для виховання та проживання дочки; враховано також було і думку самої дитини.

З 04.01.2024 року ОСОБА_3 , 2013 р.н. була взята на облік, як дитина, яка перебуває в складних життєвих обставинах, у зв`язку з ухиленням матері ОСОБА_2 від виконання батьківських обов`язків.

09.09.2025 сестра відповідачки ОСОБА_6 надала службі у справах дітей письмові пояснення про те, що дитині ОСОБА_7 , 2013 р.н. краще проживати у батька, бо у будинку матері створені неналежні умови для виховання дитини. Мати зараз не п`є, півтора місяця знаходилася на санітарно-курортному лікуванні, курить у приміщенні, і так, як прикута до інвалідного візка, не може виховувати дитину.

Малолітня ОСОБА_3 надала письмові пояснення 09.09.2025 службі у справах дітей про те, що з липня 2025 року мешкає та бажає мешкати у подальшому разом із батьком ОСОБА_1 у АДРЕСА_1 . З матір`ю вона жити не може, бо мати не займається її вихованням, не приділяє їй уваги та регулярно вживає алкогольні напої.

ССД ВК ЛМР 09.09.2025 здійснено обстеженням умов за місцем реєстрації відповідачки та дитини ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_2 , та встановлено, що умови не відповідають вимогам безпеки та гігієни та є несприятливими для дитини.

Згідно витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи КНП ХОР «Обласна клінічна лікарня», відповідачка ОСОБА_2 є особою з інвалідністю 1-ї групи з 07.04.2025.

Відповідно до ст. 273 СК України якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати. Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених у статтях 267-271 цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до п. 17 Постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів і, відповідно, право на отримання аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина.

З наведеного слідує, що припинення проживання дитини з матір`ю та факт проживання дитини з батьком, з якого стягуються аліменти на користь матері на утримання цієї дитини, є істотною обставиною для звільнення позивача від сплати аліментів.

Способи захисту сімейних прав та інтересів встановлені ч. 2 ст. 18 СК України, згідно з нормами якої способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є припинення правовідношення, а також його анулювання.

Відтак, з урахуванням предмета даного спору (припинення стягнення аліментів на утримання дитини), однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме з батьків проживає дитина на час звернення до суду з позовом і розгляду справи судом та ухвалення рішення по справі, зокрема з одержувачем аліментів чи з їх платником.

При вирішенні цього спору суд також враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 04 вересня 2019 року (справа № 711/8561/16), відповідно до якого за своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.

З матеріалів справи вбачається, що малолітня ОСОБА_3 постійно проживала до 2025 року із матір`ю ОСОБА_2 , і батько сплачував матері на утримання доньки аліменти на підставі рішення суду. У подальшому, Службою у справах дітей Виконавчого комітету ЛМР, на підставі комплексу проведених дій, було встановлено, що мати неналежним чином здійснює догляд дитини та дитина мешкає у непридатних для виховання та проживання умовах. Мати зловживала алкоголем, та станом на 2025 рік має інвалідність 1-ї групи за загальним захворюванням.

Наявними у справі доказами підтверджено, що з вересня 2025 року малолітня ОСОБА_3 , 2013 р.н. постійно проживає з батьком ОСОБА_1 , та повністю перебуває на його утриманні. Переїзд дитини на постійне проживання від матері зумовлений неналежним доглядом матері за дитиною та неможливістю створити необхідні умови для проживання дитини, а також зловживання алкоголем і проблемами зі здоров`ям. Ці обставини досліджувалися та були встановлені службою у справах дітей Виконавчого комітету ЛМР.

Тому, обов`язок ОСОБА_1 по сплаті аліментів на користь матері дитини на утримання дитини є припиненим, оскільки в силу зміни обставин, відповідачка ОСОБА_2 утриманням дитини не займається.

Тому, позовні вимоги про припинення стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання малолітньої дочки підлягають задоволенню.

Оскільки позивачем доведено, що малолітня дочка ОСОБА_3 , 2013 р.н., на даний час проживає фактично разом із ним та перебуває повністю на його утриманні, суд вважає необхідним задовольнити вимоги батька про стягнення з матері аліментів на утримання малолітньої дитини на підставі наступного.

За вимогами ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За частиною 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ст.183 СК України частка заробітку (доходу) батька, яка буде стягуватись, як аліменти визначається судом.

Згідно до ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.

Тому, суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дати подання позову і до повноліття дитини.

Згідно витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи КНП ХОР «Обласна клінічна лікарня», відповідачка ОСОБА_2 є особою з інвалідністю 1-ї групи. Відповідно до положень Закону України "Про судовий збір", особи з інвалідністю 1-ї групи звільняються від сплати судового збору, а тому, суд відносить судові витрати за рахунок держави та не стягує судовий збір із відповідачки.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 141, 211, 247, 259, 263, 264, 273, 280-283 ЦПК України, ст.ст.18, 180, 184, 273 СК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини – задовольнити.

Припинити стягнення аліментів з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, які стягуються на підставі виконавчого листа виданого 25.07.2023 Люботинським міським судом Харківської області № 630/179/17-ц.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дати подання позову, тобто з 11.12.2025 року до досягнення дитиною повноліття.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя І.М. Сухоруков