Вирок від 17 березня 2026 р. у справі №642/1803/26 — Холодногірський районний суд міста Харкова

Справа № 642/1803/26

Провадження № 1-кп/642/349/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2026 року м. Харків

Холодногірський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у порядку спрощеного провадження, відповідно до ст.ст.381, 382КПК України, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, обвинувальний акту рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026226260000052 від 18 лютого 2026 року за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Севськ, Севського району, Брянської області, громадянки України, з неповною середньою освітою, офіційно не працевлаштована, не заміжня, позбавлена батьківських прав, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою:

АДРЕСА_2 , яка не має на утриманні малолітніх дітей або осіб похилого віку, раніше засуджену, останній раз: 24.02.2026 року за ч. 1 ст. 125 КК України Холодногірським районним судом м. Харкова до покарання у вигляді штрафу в розмірі 680 гривень,-

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України-

ВСТАНОВИВ:

Так, 17.02.2026 приблизно о 21 годині 10 хвилин ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходилась у квартирі АДРЕСА_3 , де на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, маючи прямий умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи у положенні стоячи, на відстані витягнутої руки, обличчям до обличчя по відношенню до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який в цей час перебував в положенні сидячи, з яким вона спільно проживає за вищевказаною адресою, але не перебуває у шлюбі, тримаючи в руках дерев`яний табурет, нанесла 1 (один) удар цим табуретом в ділянку голови, від чого останній отримав ушкодження у вигляді забійної рани в лобній ділянці праворуч на кордоні з тім`яною.

Внаслідок вказаних дій потерпілому ОСОБА_4 , відповідно до висновку експерта ДСУ «ХОБСМЕ» № 09-285/2026 від 02.03.2026 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді: забійної рани в лобній ділянці праворуч на кордоні з тім`яною (після ПХО, накладання швів). Це ушкодження утворилося, як мінімум від 1 ударної травматичної дії тупого твердого предмету, та могло бути отримано впродовж доби до огляду. Цей висновок підтверджується виглядом, характером ушкоджень, а також стадією загоєння рани, 18.02.2026 р.

За ступенем тяжкості забійна рана належить до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад 6 – ти днів, але не більше 3-х тижнів (21 дня), згідно п.п. 2.3.1.а, 2.3.3. «Правил судово – медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.95 р.

Враховуючи, що ступінь відносин між ОСОБА_3 та

ОСОБА_5 , зокрема те, що останні є особами, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі, та характер насильства відповідає критеріям, визначених у ст. ст. 1, 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», дане кримінальне правопорушення відноситься до кримінальних правопорушень, пов`язаних із домашнім насильством.

Такі дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 2 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Разом з тим, зазначені обставини, які встановлені органом досудового розслідування, не оспорюються учасниками кримінального провадження, які надали згоду щодо розгляду обвинувального акту за їх відсутності, а обвинувачена ОСОБА_3 , представлена захисником адвокатом ОСОБА_6 , беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку, а потерпілий ОСОБА_4 надав заяву, в якій не заперечує проти розгляду обвинувального акту у спрощеному порядку. А тому суд, за клопотанням прокурора Новобаварської окружної прокуратури ОСОБА_7 , що регламентоване ч. 1 ст. 302 КПК України, вважає за доцільне розглянути обвинувальний акт та додані до нього матеріали щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників кримінального провадження на підставі обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до положень ч. 2 ст. 382 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснювалось.

За таких обставин, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, оцінивши всі обставини у сукупності, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_3 у скоєному кримінальному проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України - тобто умисному легкому тілесному ушкодженні, що спричинило короткочасний розлад здоров`я - доведена у повному обсязі.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд виходить із встановленої ст. 50 КК України його мети, кари, виправлення і запобігання вчиненню нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості. При цьому суд враховує визначені ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи.

Відповідно до ст. 66 КК України до обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченої суд визнає щире каяття. Відповідно до ст. 67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченої : вчинення кримінального правопорушення щодо іншої особи, з якою винний перебував у сімейних відносинах.

Також при призначенні обвинуваченій ОСОБА_3 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком, ставлення обвинуваченої до вчиненого, яке полягає у визнанні нею своєї вини, дані про її особу, а саме те, що вона раніше є судимою, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, офіційно не працює, має постійне місце реєстрації та проживання, на утриманні малолітніх дітей чи осіб похилого віку не має.

З урахуванням даних про особу обвинуваченого, обставин вчиненого кримінального проступку, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за недоцільне призначення покарання у виді штрафу, чи виправних робіт, оскільки ОСОБА_3 офіційно не працює, а призначити покарання у вигляді громадських робіт, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретним його обставинам, обставинам, що пом`якшують покарання та обтяжують його, даним про особу обвинуваченої.

Призначаючи покарання суд, виходячи з вимог ст. 50 КК України, враховує, що призначення покарання у вигляді громадських робіт буде необхідним та достатнім для виправлення засудженої і запобігання вчинення нею нових злочинів.

Крім того, суд враховує вирок Холодногірського районного суду м. Харкова від 24.02.2026 яким ОСОБА_3 засуджено за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 680 гривень.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченої не обирався.

У відповідності до ст. 124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 302,373-374,382,392-395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити покарання у вигляді громадських робіт на строк - 240 (двохсот сорока) годин.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України, покарання призначене вироком Холодногірського районного суду м. Харкова від 24.02.2026 слід виконувати самостійно.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України - вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку суду за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше наступного дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасниками кримінального провадження.

Суддя ОСОБА_1