Постанова від 17 березня 2026 р. у справі №638/3021/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/3021/26

Провадження № 3/638/1197/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2026 року суддя Шевченківського районного суду міста Харкова Цвірюк Д.В., розглянувши адміністративний матеріал стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , громадянина України, військовослужбовця, завідувача сектору мобілізаційної та режимно-секретної роботи Департаменту охорони здоров`я ХОВА, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.212-2 КУпАП,-

встановив:

Комісією Управління СБ України в Харківській області (відповідно до ст. 20 Закону України «Про державну таємницю» та Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 № 939, далі - Порядок № 939) під час проведення перевірки стану охорони державної таємниці у Департаменті охорони здоров`я Харківської обласної військової адміністрації, що знаходиться за адресою м.Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 9 під`їзд, 5 поверх, зафіксовані порушення нормативно-правових актів в сфері забезпечення охорони державної таємниці. За результатами проведених заходів складено акт перевірки №70/26-462дск від 21.01.2026 року, який неоскаржений у встановленому законом порядку. 11 лютого 2026 року, в ході вивчення матеріалів встановлено, що з боку завідувача сектору мобілізаційної та режимно-секретної роботи Департаменту охорони здоров`я ХОВА ОСОБА_1 , якому надано допуск до державної таємниці, допущено порушення у сфері забезпечення охорони державної таємниці, а саме п.434, п.248, п.255 Порядку №939. Так, в порушення п.434 Порядку №939 у журналі обліку вхідних секретних документів за 2024 рік зареєстровано вхідний документ (вх.№315/6т) із назвою «Супровідний лист ДОЗ ХОВА до інформації щодо обсягу заготівлі донорської крові» та додатком на 10 арк., який має гриф секретності «Таємно». Разом з тим, у квартальному акті перевірки стану таємного діловодства (реєстр.№316/31дск), а також в акті загальної перевірки стану таємного діловодства за 2024 рік (реєстр.№316/18дск) зазначено, що «В журналі обліку вхідних документів, документи з грифом секретності «Таємно» зареєстровані не були». Крім того, у журналі обліку підготовлених секретних документів за 2024 рік зареєстровані 3 підготовлені документи із грифом секретності «Таємно». Таким чином, зазначені перевірки були проведені формально, без фактичної перевірки проходження підготовлених секретних документів протягом року, а також без звіряння реєстраційних даних з фактичною наявністю секретних документів. Також, в порушення вимог п.248 Порядку №939, у журналі обліку вхідних документів, який ведеться за формою згідно з додатком 39 до Порядку №939, не зазначені дані про обіг матеріальних носіїв секретної інформації і додатків до них з часу їх отримання до завершення виконання і долучення до справ, відправлення адресатові, передачі до секретного архівного підрозділу, знищення або перереєстрації, а саме: відсутні будь-які відмітки про отримання та повернення документів, а також підписи у графах «Підпис про отримання документа, дата», «Підпис працівника РСО про повернення документа, дата». В порушення п.255 Порядку №939, після закінчення календарного року, у підсумковому записі в журналі обліку вхідних секретних документів (який ведеться за формами згідно з додатком 39 до Порядку №939), відсутній запис про взяття на облік секретного документу, а у підсумковому записі в журналі обліку підготовлених секретних документів відображені не достовірні відомості про кількість взятих на облік секретних документів. Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги абз.5 п.116 Порядку №939 та ст.21 Закону України «Про державну таємницю», що має ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого п.6 ч.1 ст.212-2 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, надав суду письмові пояснення, в яких зазначив, що в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено дат вчинення правопорушення, а також місце та час вчинення правопорушення. Вважає, що правопорушення не є триваючим, а отже на момент розгляду справи закінчились строки притягнення до адміністративної відповідальності. Крім того, зазначає, що до протоколу не долучено жодних доказів його провини та не вказано яких саме заходів він не вжив та який контроль не забезпечив, що свідчить про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення. Також вказав, що у 2026 році Управління СБУ в Харківській області повторно провело перевірку з тих самих питань, які перевірялись у 2024 році, при цьому жодних порушень при перевірці у 2024 році виявлено не було.

В судовому засіданні була присутня особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 , який обставини викладені у протоколі про адміністративне правопорушення підтримав.

Розглянувши адміністративний матеріал, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , дослідивши докази по справі, суддя дійшов наступного.

Статтею 280 КУпАП, передбачено що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За правилами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями потерпілих, свідків, тощо.

Згідно ст.252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 39 Закону України «Про державну таємницю» передбачено за порушення посадовою особою та громадянами законодавства про державну таємницю дисциплінарну, адміністративну та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Пунктом 6 ч.1 ст.212-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про державну таємницю, а саме невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці.

Судовим розглядом встановлено, що наказом директора Департаменту охорони здоров`я Харківської обласної військової адміністрації № 12-к від 30.01.2025 року призначено ОСОБА_1 на посаду завідувача сектору мобілізаційної та режимно-секретної роботи Департаменту охорони здоров`я Харківської обласної військової адміністрації.

21 січня 2026 року комісією Управління СБ України в Харківській області за адресою: м.Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 9 під`їзд, 5 поверх проведено перевірку стану охорони державної таємниці у Департаменті охорони здоров`я Харківської обласної військової адміністрації.

За результатами вказаної перевірки складено акт стану охорони державної таємниці від 21.01.2026 року № 70/26-462дск в якому встановлені порушення нормативно-правових актів в сфері забезпечення охорони державної таємниці, які допущені завідувачем сектору мобілізаційної та режимно-секретної роботи Департаменту охорони здоров`я Харківської обласної військової адміністрації ОСОБА_1 , зокрема, вимоги пунктів 434, 248, 255 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року № 939.

Внаслідок чого головним спеціалістом відділу охорони державної таємниці Управління СБ України в Харківській області Шрамко Д.О. складено протокол про адміністративне правопорушення № 8 стосовно ОСОБА_1 , передбачене пунктом 6 частини 1 статті 212-2 КУпАП.

Обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212-2 КУпАП підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення №8 від 11.02.2026 року, складеним уповноваженою посадовою особою у встановленому законом порядку, який є документом, що офіційно засвідчує факт вчинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, витягом з Акту перевірки стану охорони державної таємниці у Департаменті охорони здоров`я Харківської обласної військової адміністрації №70/26-462 дск від 21.01.2026 року, актом огляду від 08.01.2026 року, довідкою щодо пунктів Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях та Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого наказом Центрального управління СБУ №383 від 23.12.2020 року, наказом директора Департаменту охорони здоров`я ХОВА про призначення ОСОБА_1 на посаду завідувача сектору мобілізаційної та режимно-секретної роботи Департаменту охорони здоров`я ХОВА, довідкою про надання ОСОБА_1 допуску до державної таємниці, посадовою інструкцією завідувача сектору мобілізаційної та режимно-секретної роботи Департаменту охорони здоров`я ХОВА.

Вказані докази є узгодженими між собою, отримані у встановленому законом порядку та не викликають сумнівів у їх належності, допустимості та достовірності.

З огляду на викладене, дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.1 ст.212-2 КУпАП, як невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці.

Будь-яких доказів на спростування викладених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин, матеріали справи не містять.

Статтею 21 Закону України «Про державну таємницю» встановлено, що в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, що провадять діяльність, пов`язану з державною таємницею, з метою розроблення та здійснення заходів щодо забезпечення режиму секретності, постійного контролю за їх додержанням створюються на правах окремих структурних підрозділів режимно-секретні органи (далі - РСО), які підпорядковуються безпосередньо керівнику державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації.

Абзацом 5 статті 28 Закону України «Про державну таємницю» покладено обов`язок громадянина щодо збереження державної таємниці виконувати вимоги режиму секретності тобто, встановлений згідно з вимогами цього Закону та інших виданих відповідно до нього нормативно-правових актів єдиний порядок забезпечення охорони державної таємниці.

Оскільки ОСОБА_1 обіймає посаду завідувача сектору мобілізаційної та режимно-секретної роботи Департаменту охорони здоров`я ХОВА, є відповідальною посадовою особою за режим секретності та відповідно до вимог статей 21, 28, 39 Закону України «Про державну таємницю» є суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про державну таємницю, зокрема й за пунктом 6 частини 1 статті 212-2 КУпАП.

Стосовно доводів ОСОБА_1 про те, що матеріали справи не містять даних, що правопорушення, передбачене пунктом 6 частини 1 статті 212-2 КУпАП є триваючим, суд зазначає наступне.

Характер триваючого правопорушення оцінюється судом в кожному конкретному випадку індивідуально.

Верховний Суд у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 804/401/17 роз`яснив, що триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом.

Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків.

Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Частиною 2 статті 38 КУпАП встановлено, що справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.

Невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці, незабезпечення контролю за охороною державної таємниці допущені завідувачем сектору мобілізаційної та режимно-секретної роботи Департаменту охорони здоров`я ХОВА ОСОБА_1 виявлені 11 лютого 2026 року в ході перевірки акту стану охорони державної таємниці від 21 січня 2026 року № 70/26-462дск, складеного комісією за результатами перевірки стану охорони державної таємниці у Департаменті охорони здоров`я ХОВА, проведеної 21 січня 2026 року.

Враховуючи, що невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці, носить характер триваючого правопорушення, суд дійшов висновку, що строки визначені у статті 38 КУпАП не закінчились і підстави для закриття провадження по справі відповідно до пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП відсутні.

Доводи ОСОБА_1 в частині окремих епізодів виявлених порушень вимог чинного законодавства в сфері охорони державної таємниці та конкретних обставин щодо допущених порушень, суд не приймає до уваги враховуючи положення абзацу 5 статті 37 Закону України «Про державну таємницю» де встановлено, що висновки Служби безпеки України, викладені в актах офіційних перевірок за результатами контролю стану охорони державної таємниці, є обов`язковими для виконання посадовими особами підприємств, установ та організацій незалежно від їх форм власності.

Тобто, акт за результатами проведеної перевірки стану охорони державної таємниці в Департаменті охорони здоров`я Харківської обласної військової адміністрації від 21.01.2026 року № 70/26-462дск в якому встановлені порушення нормативно-правових актів в сфері забезпечення охорони державної таємниці є обов`язковими до виконання.

При цьому суд зауважує, що надання доступу до державної таємниці усіх ступенів секретності, у тому числі й скасування раніше наданого допуску до державної таємниці та контроль стану охорони державної таємниці в усіх державних органах є виключною компетенцією Служби безпеки України.

Відповідно, висновки Служби безпеки України, викладені в актах офіційних перевірок за результатами контролю стану охорони державної таємниці не передбачають перевірки в судовому порядку.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого п.6 ч.1 ст.212-2 КУпАП.

Згідно положень ст.23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення відповідно до ст.ст. 34, 35 КУпАП судом не встановлено.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212-2 КУпАП, враховуючи умови та характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника: вік, соціальне положення, ступінь його вини та ставлення до вчиненого, вважаю за необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень застосувати адміністративне стягнення, в межах санкції статті, у виді мінімального штрафу.

Згідно з пунктом 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх інстанціях звільняються військовослужбовці – у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Таким чином, на підставі пункту 12 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» військовослужбовець ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору, оскільки адміністративне правопорушення вчинено під час виконання службових обов`язків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 40-1, 212-2, 221, 268, 280, 283, 284 КУпАП, суддя -

постановив:

Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.212-2 КУпАП та призначити адміністративне стягнення у штрафу на користь держави у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять гривень) гривень.

Відповідно до положень ст.ст.307–308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, тобто 1020 гривень.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу про адміністративні правопорушення України.

Строк пред`явлення постанови до виконання протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Суддя: Д.В. Цвірюк