Вирок від 18 березня 2026 р. у справі №405/652/26 — Подільський районний суд міста Кропивницького

Справа № 405/652/26

1-кп/405/27/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2026 року

Подільський районний суд м. Кропивницького у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницькому кримінальне провадження відомості про яке, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42025122010000223 від 19.11.2025 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровограда, громадянина України, неодруженого, який зареєстрований у буд. АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 3663 КК України,

з участю прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення за наступними обставинами.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» (далі – Закон 4574-IX), до персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України належать особи рядового і начальницького складу, спеціалісти, які не мають спеціальних звань, та інші працівники, які працюють за трудовими договорами в Державній кримінально-виконавчій службі України.

Згідно з ч. 2 ст. 14 Закону 4574-IX, служба в Державній кримінально-виконавчій службі України є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України. Час проходження служби в Державній кримінально-виконавчій службі України зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону.

Посаду молодшого сержанта внутрішньої служби віднесено до молодшого начальницького складу кримінально-виконавчої служби у відповідності до п. 2 ч. 6 ст. 14 Закону 4574-IX.

Відповідно до ч. 8 ст. 14 Закону 4574-IX, на осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України поширюються вимоги та обмеження, встановлені Законом України "Про запобігання корупції". Особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України зобов`язані подавати щороку до 1 квітня декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до Закону України "Про запобігання корупції", а також дотримуватися інших вимог фінансового контролю, передбачених зазначеним Законом".

Крім того, відповідно до п.п. «д» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі Закону), суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону є особи рядового і начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби.

Згідно з ч. 1 ст. 45 Закону, особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію , за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону, особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3, зобов`язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX, на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан, який в подальшому, у встановленому порядку, неодноразово продовжувався та наразі триває.

Відповідно до Закону України «Про захист інтересів суб`єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» №2515-ІХ, фізичні особи, фізичні особи-підприємці, юридичні особи, крім тих, які наділені бюджетними повноваженнями згідно із законодавством, подають облікові, фінансові, бухгалтерські, розрахункові, аудиторські звіти та будь-які інші документи, подання яких вимагається відповідно до норм чинного законодавства в документальній та/або в електронній формі, протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання звітності чи обов`язку подати документи, у період дії воєнного стану або стану війни, а також протягом трьох місяців після його завершення до фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, юридичних осіб не застосовується адміністративна та/або кримінальна відповідальність за неподання чи несвоєчасне подання звітності та/або документів, визначених підпунктом 1 цього пункту, у період дії воєнного стану або стану війни будь-які перевірки щодо своєчасності та повноти подання будь-яких звітів чи документів звітового характеру уповноваженими органами не здійснюються.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» №3384-ІХ, положення Закону України «Про захист інтересів суб`єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» змінено та визначено, що останній не поширюється на податкові правовідносини та на правовідносини, на які поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції".

Водночас, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» від 20.09.2023 №3384-IX до Закону України «Про запобігання корупції» внесено зміни та визначено, що пункт 2-7 Розділу 8 «Прикінцеві положення», викласти в такій редакції: установити, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що наказом виконувача обов`язків начальника Державної установи «Кропивницький слідчий ізолятор» № 74/ОС-20 від 06.03.2020, ОСОБА_3 з 06.03.2020 призначено молодшим інспектором 2 категорії відділу режиму і охорони установи, з випробувальним терміном 1 місяць.

Таким чином, з 06.03.2020 ОСОБА_3 набув повноважень молодшого інспектора 2 категорії відділу режиму і охорони Державної установи «Кропивницький слідчий ізолятор», юридичною адресою якого є: м. Кропивницький, вул. Куроп’ятникова, 50б, та став суб`єктом, на якого поширюється дія Закону, відповідно до п.п. «д» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону.

Наказом начальника Державної установи «Кропивницький слідчий ізолятор» № 64/ОС-22 від 04.03.2022, сержанта внутрішньої служби ОСОБА_3 , звільнено з посади старшого по корпусу відділу режиму і охорони Державної установи «Кропивницький слідчий ізолятор» з 04.03.2022 на підставі п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби).

У зв`язку зі звільненням з вказаної посади, ОСОБА_3 , будучи суб`єктом, на якого поширюється дія Закону, відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 45, п. 2-7 Розділу 8 «Прикінцеві положення» Закону, зобов`язаний був подати, шляхом заповнення на офіційному веб-сайті «https://public.nazk.gov.ua» Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, яка припинила діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування (декларацію з позначкою «я припинив(ла) виконувати функції держави або органу місцевого самоврядування (після звільнення)»), за 2022 рік, у строк не пізніше 31 січня 2024 року, вказавши у ній достовірну інформацію.

Однак, ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, припинивши 04.03.2022 повноваження особи начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, звільнившись з Державної установи «Кропивницький слідчий ізолятор», будучи суб`єктом, на якого поширюється дія Закону, достовірно знаючи про свій обов`язок подання декларації особи, яка припинила діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування (декларації з позначкою «я припинив(ла) виконувати функції держави або органу місцевого самоврядування (після звільнення)») за 2022 рік, діючи умисно, маючи реальну можливість та відповідні навички, усупереч вимогам абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону, з урахуванням пункту 2-7 «Прикінцевих положень» даного Закону, у строк не пізніше 31 січня 2024 року, станом на 29.01.2026, вказану декларацію, до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не подав.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю та пояснив, що дійсно звільнився зі слідчого ізолятора, йому було відомо про необхідність подачі декларації після звільнення, але він про це забув та не подав декларацію, щиро розкаявся.

Враховуючи викладене та те, що обвинувачений у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та приймаючи до уваги, що інші учасники, також не оспорюють фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Таким чином, суд, допитавши у судовому засіданні обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 3663 КК України, за обставин, викладених у вироку суду, поза розумним сумнівом доведена.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ст. 3663 КК України, як умисне неподання суб`єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України "Про запобігання корупції".

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 виду та міри покарання у межах санкції ст. 3663 КК України Особливої частини цього Кодексу, у відповідності з положеннями Загальної частини цього Кодексу, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення за ст. 3663 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України, є нетяжким злочином у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов`язаної з наданням публічних послуг, особу обвинуваченого, а також обставини, які пом`якшують, та обставини, які обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_3 не одружений, офіційно не працює, раніше не судимий, на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає - щире каяття.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , судом не встановлено.

Наведені вище обставини, а також враховуючи те, що обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість, вперше вчинив кримінальне правопорушення, приводять суд до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе при призначенні йому покарання в межах санкції ст. 3663 КК України у виді штрафу, що буде відповідати принципам та цілям призначення покарання, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 , а також для попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов в даному кримінальному провадженні не пред`являвся.

Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_3 не застосовувався.

Керуючись ст. ст. 2, 349, 371- 374, 392- 395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 3663 КК України, та призначити ОСОБА_3 покарання за ст. 3663 КК України у виді штрафу в розмірі 2500 (двох тисяч п`ятисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 42500 (сорок дві тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування на строк 1 (один) рік.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений з урахуванням положень ч. 2 ст. 394 КПК України шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Подільський районний суд м. Кропивницького протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, прокурору.

Суддя Подільського районного суду

міста Кропивницького ОСОБА_5