Рішення від 17 березня 2026 р. у справі №214/841/26 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/841/26

2-о/214/82/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

18 березня 2026 року Саксаганський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді – Ковтун Н.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання – Фартушної Є.К.,

представника заявника – Маслової В.Л.,

розглянувши у м. Кривому Розі у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Маслової Валентини Леонідівни, заінтересована особа – Торецька міська військова адміністрація Бахмутського району Донецької області, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Маслова В.Л., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду із заявою, в якій просить встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на день її смерті, тобто на ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування пред`явлених вимог зазначила, що ОСОБА_1 з 06 березня 1988 року перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_2 померла дружина заявника – ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, до складу якої входить квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Після смерті ОСОБА_2 заявник ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за законом першої черги, інших спадкоємців немає. ОСОБА_1 22 січня 2026 року звернувся до державного нотаріуса Сьомої криворізької державної нотаріальної контори у Дніпропетровській області Грабевник О.В. (надалі за текстом – нотаріус), із заявою про видачу на його ім`я свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої дружини. Розглянувши заяву ОСОБА_1 , нотаріус відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з тим, що ним був пропущений шестимісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини та у зв`язку з відсутністю доказів постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. При цьому нотаріусом було запропоновано заявникові звернутися до суду для встановлення факту постійного проживання спадкоємця ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_2 , про що видала постанову. На момент своєї смерті, ОСОБА_3 значилася зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_3 . На момент смерті своєї дружини та по теперішній час, заявник ОСОБА_1 значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_4 . Однак, разом з тим, з моменту реєстрації шлюбу, тобто з 06.03.1988 року і до моменту смерті ОСОБА_2 , ОСОБА_1 постійно проживав разом з дружиною у належній їй на праві власності квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , як подружжя були пов`язані спільним побутом, вели спільне господарство, а після її смерті поховав її. Факт постійного проживання подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 разом по день смерті ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , можуть підтвердити свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , заява про виклик яких додається до заяви. Узв`язку з повномасштабним вторгненням рф на територію України, заявник, внаслідок активних бойових дій у м. Торецьку Донецької області, виїхав спочатку до міста Харкова, а пізніше до міста Кривого Рогу, де і у лютому 2025 року був взятий на облік внутрішньо переміщеної особи, а саме: за фактичним місцем проживання/перебування: АДРЕСА_5 , що підтверджується довідкою від 10.02.2025р. № 1242-5003605679. Для реалізації ОСОБА_1 права на спадкування після смерті дружини ОСОБА_2 , останньому необхідно встановити факт його постійного проживання зі спадкодавицею ОСОБА_2 на час відкриття спадщинипісля її смерті, який у позасудовому порядку встановити неможливо, у зв`язку з чим ОСОБА_1 змушений звернутися до суду з даною заявою.

Ухвалою суду від 03.02.2026 року заяву прийнято до розгляду з відкриттям окремого провадження. Витребувано у державного нотаріуса Сьомої криворізької державної нотаріальної контори у Дніпропетровській області Грабевник Олени Віталіївни (місцезнаходження: 50036, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Льотчиків, 36 А) завірену належним чином копію спадкової справи, що була відкрита після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Представник заявника у судовому засіданні зміст поданої заяви та пред`явлені вимоги підтримала повністю.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, згідно якої просить розглянути справу без їх участі.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засідання надав показання, з яких вбачається, що він був знайомий як із заявником, так і з його померлою дружиною ОСОБА_2 , так як мешкав з ними поряд у м. Торецьку, у сусідньому будинку. Оскільки був пенсіонером з 2011 року, то дуже часто сидів на лавочці у дворі та бачив заявника та його дружину. Йому відомо, що вони мешкали у квартирі ОСОБА_2 , а після повномасштабного вторгненням рф на територію України, він у березні виїхав з м. Торецька зі своєю сім`єю. Потім по телефону, він, свідок, дізнався від заявника, що його дружина померла, а потім і він виїхав до м. Кривого Рогу.

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні надала показання, з яких вбачається, що вона знає заявника, а також була знайома з його дружиною ОСОБА_2 , оскільки мешкала у м. Торецьку та працювала у магазині, а потім на ринку, де скуплялися подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Їй відомо, що вони мешкали у квартирі ОСОБА_2 до часу смерті останньої. Вона, свідок, була присутня на похоронах ОСОБА_2 , яка хворіла та ОСОБА_1 виконував усі обов`язки по господарству. Їй відомо, що поховання ОСОБА_2 здійснив ОСОБА_1 , який пізніше, у 2024 році також встиг встановити пам`ятник на могилі дружини, а потім виїхав у зв`язку з окупацією м. Торецька.

Суд, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, надавши їм оцінку в сукупності, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 06 березня 1988 року перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , виданим 06.03.1988 року міськвідділом ЗАГС Дзержинського райвиконкому Донецької області(а.с15).

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла дружина заявника – ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 06.06.2022 року Торецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків)(а.с. 16).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, до складу якої входить квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло, виданим 16.06.1994р. відділом приватизації державного житлового фонду УЖКГ в/о «Дзержинськвугілля», реєстраційним посвідченням від 15.07.1994р., свідоцтвом про право власності на спадщину за законом від 22.10.2009р., витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 25396280 від 24.02.2010р., свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 04.02.2010р., витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 25396282 від 24.02.2010(а.с19-29).

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 . Відомості про наявність інших спадкоємців, які б фактично прийняли спадщину та/або могли претендувати на неї, відсутні (а.с.41-55).

22 січня 2026 року заявник ОСОБА_1 звернувся до державного нотаріуса Сьомої криворізької державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті дружини ОСОБА_2 (а.с.41).

Постановою державного нотаріуса Сьомої криворізької державної нотаріальної контори у Дніпропетровській області Грабевник О.В. від 22.01.2026 року заявникові було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з тим, що ним був пропущений шестимісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини та у зв`язку з відсутністю доказів постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. При цьому нотаріусом було запропоновано заявникові звернутися до суду для встановлення факту постійного проживання спадкоємця ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_2 , про що видала постанову (а.с. 17).

Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_4 підтвердили факт постійного проживання заявника ОСОБА_1 та його дружини ОСОБА_2 на час її смерті, тобто станом на ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Надаючи оцінку таким доводам представника заявника та перевіряючи обґрунтованість заявлених ним вимог, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. У п.5 ч.2 вказаної норми передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень, щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цивільних справ встановлені цим розділом.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; установлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Відповідно ст.1261 Цивільного кодексу України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч.1 ст.1296 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. №5 «Про судову практику по справам про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суди вправі розглядати справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Перелічені вище докази підтверджують факт прийняття заявником спадщини в силу вимог ч.3 ст. 1268 ЦК України, відповідно до якої спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що встановлення вказаного факту необхідно заявникові для належної реалізації спадкових прав після смерті дружини ОСОБА_2 , встановити даний факт в позасудовому порядку неможливо, тому суд приходить до висновку про необхідність задоволення вимог із встановленням факту проживання ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на день її смерті, тобто на ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 , який знайшов своє підтвердження належними, допустимими та достатніми доказами в їх сукупності та має для заявника істотне юридичне значення.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує ч.7 ст.294 ЦПК України, у зв`язку з цим понесені заявником витрати по сплаті судового збору відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 13, 19, 19, 76-82, 89, 95, 133, 141, 263-265, 267, 268, 273, 293, 294, 315-319, 351-352, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Маслової Валентини Леонідівни, заінтересована особа – Торецька міська військова адміністрація Бахмутського району Донецької області, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на день її смерті, тобто на ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Судові витрати по справі покласти на заявника.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати його складання шляхом подання апеляційної скарги. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_4 ; фактичне місце проживання відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_6 .

Торецька міська військова адміністрація Бахмутського району Донецької області: код ЄДРПОУ 44272449, вул. Стуса Василя, буд.24а, м. Торецьк, Бахмутський район, Донецька область.

Рішення складено та підписано 19 березня 2026 року.

Суддя Н.Г. Ковтун