Вирок від 18 березня 2026 р. у справі №203/3779/25 — Центральний районний суд міста Дніпра

Справа № 203/3779/25

Провадження № 1-кп/0203/1037/2026

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2026 року Центральний районний суд міста Дніпра

у складі: головуючого - судді ОСОБА_1

при секретарі – ОСОБА_2

за участю прокурора – ОСОБА_3

обвинуваченого – ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024042170000014 від 12 листопада 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Волочиськ Хмельницької області, громадянина України, маючого середню освіту, одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, у посаді водія-санітара медичного пункту НОМЕР_1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 , у військовому званні «солдат», раніше не судимого, у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

в с т а н о в и в:

Солдат ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період у посаді водія-санітара медичного пункту НОМЕР_1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_3 , відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, був зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та Законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців, в порушення Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 за №576, та Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України № 622 від 21 серпня 1998 року, діючи умисно, у невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 12.11.2024, перебуваючи на бойових позиціях на території Донецької області знайшов осколкову оборонну ручну гранату Ф-1 з маркуванням «406 3-88 Т» промислового виготовлення споряджену модернізованим уніфікованим запалом ручних гранат типу UZRGM (УЗРГМ) з маркуванням «05-88 UZRGM 354» промислового виготовлення, які у зборі утворюють осколкову оборонну ручну гранату Ф-1, промислового виготовлення, яка належить до категорії бойових припасів. Після чого у ОСОБА_4 виник злочинний умисел направлений на носіння, придбання знайденого ним бойового припасу.

Реалізуючи свій прямий умисел, направлений на незаконне носіння, придбання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, усвідомлюючи суспільно- небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи, що вищевказаний предмет є бойовим припасом, а також розуміючи, що він не має, передбаченого законом дозволу на поводження з вищевказаним предметом, поклав його до належної йому сумки, здійснивши таким чином придбання бойового припасу без передбаченого законом дозволу.

Далі, ОСОБА_4 12 листопада 2024 року (більш точний час під час досудового розслідування не було встановлено), реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне носіння бойових припасів без передбаченого законом дозволу, що знаходились у його сумці, з Донецької області направився до свого місця проживання у Хмельницьку область, здійснивши таким чином носіння бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

12 листопада 2024 року у період часу з 20:20 год. до 20:40 год. працівниками поліції на території залізничного вокзалу станції Дніпро-Головний, розташованого за адресою: м. Дніпро, площа Вокзальна, 11 у ОСОБА_4 виявлено та вилучено осколкову оборонну ручну гранату Ф-1 з маркуванням «406 3-88 Т» промислового виготовлення споряджену модернізованим уніфікованим запалом ручних гранат типу UZRGM (УЗРГМ) з маркуванням «05-88 UZRGM 354» промислового виготовлення, які у зборі утворюють осколкову оборонну ручну гранату Ф-1, промислового виготовлення, яка належить до категорії бойових припасів, яку ОСОБА_4 придбав та носив без передбаченого законом дозволу.

В судовому засіданні ОСОБА_4 вину у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення визнав у повному обсязі та суду пояснив, що дійсно перебуваючи в зоні бойових дій знайшов корпус гранати із запалом, залишив собі та забув їх викласти з портфелю. На залізничному вокзалі в м. Дніпро працівники поліції його зупинили та він добровільно видав корпус гранати та запал для неї. В скоєному кається.

Враховуючи те, що обвинувачений не оспорює всі обставини справи і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності його позиції, заслухавши думку учасників судового провадження та роз`яснивши їм положення ч.3 ст. 349 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився показаннями обвинуваченого та дослідженням характеризуючих матеріалів відносно обвинуваченого та судових витрат, визначивши, відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вина ОСОБА_4 у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення доведена повністю та його дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст.263 КК України, як придбання та носіння бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Призначаючи покарання, суд приймає до уваги тяжкість скоєного кримінального правопорушення, особу ОСОБА_4 , а також те, ОСОБА_4 раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, характеризується позитивно, вину визнав повністю, щиро покаявся у скоєному.

Обставинами, що пом`якшують покарання є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

При призначенні покарання суд також приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини. В справі «Скополла проти Італії» від 17.09.2009 року зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним. Також у справі «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008 року суд встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не ставити особистий і надмірний тягар для особи.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують його покарання, які наведені вище, суд вважає, що ОСОБА_4 має бути призначене покарання в межах санкції, передбаченої ч.1 ст.263 КК України, а саме у вигляді позбавлення волі, та знаходить можливим перевиховання обвинуваченого без ізоляції від суспільства, що є необхідним і достатнім для виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів.

Судові витрати в розмірі 1591,80 гривень за проведення судової вибухово-технічної експертизи № СЕ-19/104-24/46383-ВТХ від 03.12.2024, відповідно до ст. 124 ч.2 КПК України, підлягають стягненню з ОСОБА_4 на користь держави.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст.100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, та призначити покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого від відбуття призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю один рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст.76 КК України зобов`язати засудженого періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.

На підставі ч.4 ст.76 КК України нагляд за засудженими військовослужбовцями, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється командирами військових частин.

На період проходження військової служби нагляд за ОСОБА_4 як за особою, звільненої від відбування покарання з випробуванням, здійснюється командиром військової частини, в якій ОСОБА_4 проходить службу, а після звільнення з військової служби - уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання або роботи засудженого.

Міра запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 не обиралася.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави, в рахунок відшкодування процесуальних витрат на проведення судової вибухово-технічної експертизи № СЕ-19/104-24/46383-ВТХ від 03.12.2024 - 1591 (одна тисяча п`ятсот дев`яносто одну) гривню 80 копійок.

Речові докази: DVD-диски – зберігати в матеріалах кримінального провадження.

На вирок можуть подані апеляційні скарги до Дніпровського апеляційного суду через Центральний районний суд міста Дніпра протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після спливу 30 днів з дня його проголошення, у разі якщо учасниками судового провадження не буде подано апеляційних скарг. У разі подання апеляційних скарг, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.

Копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку звернувшись до суду із відповідною заявою.

Суддя ОСОБА_1