Вирок від 15 березня 2026 р. у справі №201/8973/25 — Соборний районний суд міста Дніпра

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2026 року Соборний районний суд міста Дніпра

у складі: головуючого судді – ОСОБА_1

з секретарем: ОСОБА_2

за участю: прокурора – ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції)

обвинуваченого – ОСОБА_4

захисника – адвоката ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Соборного районного суду міста Дніпра матеріали кримінального провадження № 201/8973/25 (пр. № 1-кп/201/1116/2025), відомості про яке 03 липня 2025 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025042130000918, стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у с. Чорнотисів, Виноградівського району, Закарпатської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, не одруженого, не працевлаштованого, раніше судимого: 03 серпня 2012 року вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 186 КК України, із застосуванням положень ст. 69 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців, звільнився 10 квітня 2013 року по відбуттю строку покарання; 18 грудня 2017 року вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді 160 годин громадських робіт; 11 вересня 2018 року вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнений від відбуття покарання з випробувальним терміном строком на 3 роки, ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 30 січня 2019 року вирок в частині покарання скасовано, призначено остаточне покарання за ч. 2 ст. 186 КК України, із застосуванням положень ст. 71, 72 КК України, у виді позбавлення волі строком на 4 роки 3 дні; 20 вересня 2019 року вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 186 КК України, із застосуванням положень ст. 70 КК України, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років; 11листопада 2019 року вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, із застосуванням положень ст. 70 КК України, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки та 3 днів; 25 жовтня 2021 року вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 28 ч. 2 ст. 125 КК України, із застосуванням положень ст.ст. 70, 72 КК України, остаточно призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі, звільнений 19 січня 2024 року по відбуттю строку покарання, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , будучи раніше неодноразово судимим, в тому числі за вчинення злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив та вчинив новий злочин за наступних обставин.

02 липня 2025 року, ОСОБА_4 , у невстановлений досудовим розслідування час, але не пізніше 14 годин 55 хвилин. перебуваючи поблизу будинку № 12 за адресою: м. Дніпро, проспект Героїв, на ділянці автомобільної дороги навпроти приватного будинку № 12, де побачив припаркований транспортний засіб марки «ВАЗ» модель 2104, об`єм двигуна 1300 куб. см, білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , 1989 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , належний на праві власності ОСОБА_6 і який визначив об`єктом свого злочинного посягання.

Так, перебуваючи у вказаному місці, близько 14 години 55 хвилин, ОСОБА_4 , реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, підійшов до зазначеного автомобіля, не маючи ніяких прав на користування і керування даним транспортним засобом, діючи всупереч волі власника, з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб відчинив водійські двері транспортного засобу та проник до його салону.

Далі, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_4 повторно, у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб привів у дію двигун автомобіля і, встановивши над ним контроль, 02 липня 2025 року, близько 15 години 09 хвилин розпочав рух та відігнав в тимчасово перебуваючий в користуванні гараж за адресою: АДРЕСА_2 , де розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілому майнову шкоду в розмірі 34 028,19 гривень.

Умисні дії ОСОБА_4 , які виразились у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому повторно, кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у скоєному злочині визнав у повному обсязі та підтвердив фактичні обставини щодо вчиненого ним діяння та викладених у обвинувальному акті.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини кримінального провадження і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам кримінального провадження положення ст. 349 КПК України, ухвалив проводити судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому повторно, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

При визначенні виду та розміру покарання, суд виходить зі ступеня тяжкості скоєного злочину та особи обвинуваченого, який на обліку у лікарів психіатра і нарколога не перебуває, свою вину визнав у повному обсязі та щиро розкаявся у скоєному, повністю відшкодував завдану матеріальну шкоду, при цьому, ці обставини на підставі ст. 66 КК України, суд відносить до таких, що пом`якшують його покарання. До обтяжуючих покарання обвинуваченого ОСОБА_4 обставин, передбачених ст. 67 КК України, суд відносить рецидив злочинів.

З врахуванням викладеного, суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити покарання у виді позбавлення волі, однак, зі звільненням останнього від відбування покарання з випробувальним терміном, в порядку, передбаченому ст. 75 КК України та покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, оскільки саме таке покарання із подальшим звільненням від його відбування з випробуванням буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, його конкретним обставинам і наслідкам, даним про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який свою вину визнав в повному обсязі та щиро розкаявся у скоєному, повністю відшкодував завдану шкоду, а також обставинам, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , а отже, зазначені дані у своїй сукупності свідчать про недоцільність призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, пов`язаного з його реальним відбуттям, при цьому, таке покарання у виді позбавлення волі з подальшим звільненням обвинуваченого від його відбування з випробуванням буде необхідне й достатнє для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, а також відповідати принципам справедливості, достатності і розумності. Також, враховуючи конкретні обставини злочину і дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , суд не вбачає підстав для застосування додаткового покарання у виді конфіскації майна останнього.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 174 КПК України, суд вирішує питання про скасування арешту майна.

Долю речових доказів вирішити в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.

Крім того, на підставі ч. 2 ст. 124 КПК України, суд також вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів у цьому кримінальному провадженні.

Крім того, стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 у кримінальному провадженні обрано запобіжний захід у виді застави, який до набрання вироком законної сили слід залишити без змін. Після набрання вироком законної сили повернути заставодавцю внесену ним суму застави в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 .

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлений.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374-376 КПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України та призначити йому покарання у виді п`яти років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного йому основного покарання, якщо він протягом трьох років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення, а також виконає покладені на нього обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 у виді застави до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

Після набрання вироком законної сили, заставу внесену в інтересах ОСОБА_4 в розмірі 60 560,00 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень – повернути особі яка її внесла.

Арешт на майно, який було накладено в рамках кримінального провадження № 12025042130000918, ухвалою слідчого судді Соборного районного суду міста Дніпра від 14 липня 2025 року, після набрання вироком суду законної сили - скасувати.

Речові докази – свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 на транспортний засіб ВАЗ 2104 білого кольору д.н.з. НОМЕР_1 , ключі від вказаного транспортного засобу, передані на відповідальне зберігання потерпілому – залишити за належністю власнику; елемент вихлопної труби, елемент кардану, елементи даху автомобіля, елементи ресорів, пружин, амортизаторів, підвіски, капот, двері автомобіля, лобове скло, заднє скло, дроти від електроніки автомобіля, кермо від автомобіля, передні фари у кількості 2 штуки, коробка перемикання передач, елементи кузову, розрізаного на декілька фрагментів, килимки, домкрат, елементи бамперу, обшивка дверей, елементи вихлопної труби, бокові склопакети, номерний знак НОМЕР_1 , кутова шліфувальна машина фірми Fert Fad 125N – повернути за належністю власнику; 7 слідів пальців рук, відкопійовані на 7 ліпких стрічках, оптичний DVD-R диск марки «My media» – зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта у цьому кримінальному провадженні у розмірі 8 914,00 (вісім тисяч дев`ятсот чотирнадцять) гривень.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана учасниками кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Соборний районний суд міста Дніпра протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку суду.

Головуючий - суддя: ОСОБА_1