Вирок від 16 березня 2026 р. у справі №175/1567/23 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 175/1567/23

Провадження № 1-кп/175/84/23

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2026 року селище Слобожанське Дніпровського

району Дніпропетровської області

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №42023042150000025 від 10.02.2023 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Дніпропетровськ, громадянин України, маючий середню освіту, не працюючий, не депутат, не інвалід, не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , - останній раз судимий вироком Чечелівського районного суду м.Дніпра від 18.12.2025 року ОСОБА_4 за ч.1 ст.125 КК України до покарання виді 5 (п`яти) років позбавлення волі та штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

Судом встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 спільно проживав в одному будинку разом з батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 в період часу з травня 2022 року по січень 2023 року.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно з якою кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству», систематично вчиняє фізичне та психологічне насильство відносно свого батька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з яким проживав в одному помешканні за адресою: АДРЕСА_1 .

Будучи двічі притягнутим Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.173-2 КУпАП, зокрема, перший раз - 23.01.2023 року за вчинення відносно ОСОБА_5 домашнього насильства:

21.11.2022 року близько 20:30 год. громадянин ОСОБА_4 знаходячись за адресою свого фактичного мешкання за адресою: АДРЕСА_1 . В стані алкогольного сп`яніння вчинив конфлікт відносно свого батька ОСОБА_5 , в ході якого ображав, висловлювався нецензурною лайкою, та наніс удар по обличчю, тобто своїми діями вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Постанова Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23.01.2023 року, справа № 175/3690/22, провадження №3/175/1935/22.

Та другий раз, 03.12.2022 року о 16-30 год., ОСОБА_4 знаходячись за адресою: Дніпропетровська обл., смт. Слобожанське, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, висловлювався нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою в бік свого батька ОСОБА_5 , чим вчинив домашнє насильство, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Постанова Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 07.02.2023 року, справа № 175/3969/22, провадження №3/175/2078/22.

Крім того, 08.01.2023 приблизно о 21:30 годині (більш точний час в ході проведення досудового розслідування встановити не надалося можливим) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходився за фактичним місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 де у нього на ґрунті особистих неприязних відносин з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 виник умисел спрямований на заподіяння домашнього насильство, тобто вчинення фізичного та психологічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних та близьких відносинах, тобто свого батька ОСОБА_5 що призвело до фізичних та психологічних страждань останнього.

Далі, перебуваючи у вказаному місці в квартирі, за тією ж адресою реалізуючи умисел на вчинення фізичного та психологічного насильства, усвідомлюючи протиправність своїх дій та настання негативних наслідків, підійшов до ОСОБА_5 та завдав 1 прямий удар правою рукою, стиснутою в кулак, в обличчя, в область носу та 1 удар право рукою, стиснутою в кулак, в обличчя, в область скроні голови з лівого боку.

В результаті злочинних дій ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_5 наступні тілесні ушкодження: двох синців – на верхній та нижній повіках правого ока з переходом на проекцію гайморової пазухи праворуч, на верхніх та нижніх повіках лівого ока з переходом на проекцію гайморової пазухи ліворуч; семи внутрішньо-шкірних крововиливів – в надбрівній області ліворуч, в скроневій області ліворуч, в проекції противокозекла лівої вушної раковини, на лівій щоці, на шкірі над червоною каймовою верхньої губи праворуч та ліворуч, в проекції зовнушнього кута правої брови; семи саден – на спинці носу по центру та ліворуч, на кінчику носу, в передвушній області ліворуч, на нижній повіці правого ока та в проекції гайморової пазухи праворуч. Виявлені тілесні ушкодження відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки. На підставі: «п.2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 р. №6.

В результаті вчинення ОСОБА_4 вказаних умисних систематичних дій, спрямованих на вчинення психологічного та фізичного насильства, відповідно до висновку судової психологічної експертизи №746-747 від 23.03.2023 з урахуванням індивідуально–психологічних особливостей особистості ОСОБА_5 ситуація, що досліджується за справою, є для нього психотравмуючою (стресогенною), що безпосередньо викликає психічний дискомфорт, зумовивши тривалі та інтенсивні психологічні страждання, які існують до даного часу. Внаслідок дій ОСОБА_4 у ОСОБА_5 наявні тривалі, інтенсивні й негативні за своїми проявами психологічні (моральні) страждання, зміст яких локалізований у межах дослідженої ситуації.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ст. 126-1 КК України - вчинення домашнього насильства, тобто умисного систематичного вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебував у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань потерпілої особи.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ст.126-1 КК України, визнав, попросив вибачення у потерпілого та пояснив, що ним дійсно скоєно це кримінальні правопорушення за викладених в обвинувальному акті обставин.

Так само з мотивів усвідомлення своєї винуватості він не оскаржував постанови про притягнення його до відповідальності за ст. 173-2 КУпАП. В скоєному кається, готовий понести покарання.

Потерпілий ОСОБА_5 надав заяву про розгляд без участі, просив призначити покарання не пов`язане з позбавленням волі.

Обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 вказаного вище кримінального правопорушення встановлені судом шляхом дослідження сукупності доказів, обсяг дослідження яких був визначений з урахуванням думок учасників судового провадження в порядку, передбаченому ст. 349 КПК України.

В зв`язку з тим, що обвинувачений повністю визнав свою провину та погодився з кваліфікацією вчиненого ним злочину, а прокурор не висловив жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і під час судового розгляду обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів щодо обставин, які характеризують особистість обвинуваченого та обтяжують чи пом`якшують покарання, а дослідження інших доказів у провадженні не здійснювалось. При цьому судом з`ясовано правильність розуміння зазначеними вище учасниками судового провадження обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність їх позиції та роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання

Обставини, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України – щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України – рецидив злочинів.

Мотиви призначення покарання

Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Згідно зі ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень. При цьому під час вибору заходу примусу суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного й обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. З огляду на принципи справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Відповідно до ч. 6, 8, 9 ст. 28 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" - кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.

Оцінивши в сукупності докази, суд, призначаючи покарання ОСОБА_4 враховує щире каяття, вимоги ст.50 КК України, ст.65 КК України, особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, останній раз вироком Чечелівського районного суду м.Дніпра від 18.12.2025, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, відомості про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції, передбаченої ст. 126-1 КК України.

Суд переконаний, що за викладених вище обставин кримінального провадження та особи засудженого таке призначене судом покарання буде цілком справедливим та пропорційним, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи.

Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК України, або ж застосування ст.69 КК України до обвинуваченого, суд не знаходить, у зв`язку з відсутністю для цього передумов, а застосування таких положень Закону буде явно несправедливим через м`якість покарання.

При призначенні покарання, суд враховує, що виходячи з приписів кримінального закону правила призначення покарання, передбачені ч.4 ст.70 КК, застосовуються в разі, якщо після постановлення вироку у справі буде встановлено, що особа винна ще й в іншому злочині, вчиненому нею до постановлення попереднього вироку. У такому випадку суд може при призначенні покарання за другим вироком як поглинути покарання за першим вироком, так і приєднати його повністю або частково, однак таким чином, щоб обраний захід примусу не перевищував максимального покарання, встановленого статтею (частиною статті), за якою особу засуджено, і водночас не був меншим строку покарання, визначеного за перший злочин. При цьому суд зобов`язаний в остаточне, призначене за сукупністю злочинів, покарання зарахувати покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в ст. 72 цього Кодексу.

Вироком Чечелівського районного суду м.Дніпра від 18.12.2025 року ОСОБА_4 призначено покарання за ч.1 ст.125 КК України, на підставі ч.1 ст.71 КК України до покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі та штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн., та згідно з ч.3 ст. 72 КК України покарання у виді штрафу виконувати самостійно.

Оскільки, судом встановлено, що кримінальне правопорушення за ст. 126-1 КК України, в якому визнано винним ОСОБА_4 було вчинено ним 08.01.2023, тобто до ухвалення вироку Чечелівського районного суду м.Дніпра від 18.12.2025 року, тому суд призначає покарання на підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарання, призначеного цим вироком та вироком Чечелівського районного суду м.Дніпра від 18.12.2025 року, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у вигляді 5 (п`яти) років і 5 (п`яти) місяців позбавлення волі.

За правилами ч. 3 ст. 72 КК основне покарання у виді штрафу при призначенні його за сукупністю злочинів і сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.

Відповідно до ч. 6, 8, 9 ст. 28 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" - кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до ч. 1ст. 91-1 КК України - в інтересах потерпілих від злочину, пов`язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів з покладенням відповідних обов`язків.

Призначення такого покарання обвинуваченому буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинувачених і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України, і саме таке покарання є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, яким керувався суд

Під час досудового розслідування обвинуваченому запобіжний захід не обирався, тому суд не вбачає підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Питання про долю речових доказів суд вважає за необхідне вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.

На підставі положень ч. 2 ст. 124 КПК України документально підтверджені витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, 382 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень (злочинів), за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарання, призначеного цим вироком та вироком Чечелівського районного суду м.Дніпра від 18.12.2025 року, призначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне покарання у вигляді 5 (п`яти) років і 5 (п`яти) місяців позбавлення волі та штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

На підставі ч. 3 ст. 72 КК України покарання у виді штрафу - виконувати самостійно.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Строк відбування ОСОБА_4 покарання обраховувати з часу приведення вироку до виконання.

В порядку п.5 ст.91-1 КК України зобов`язати ОСОБА_4 пройти програму для кривдників строком на 3 (три) місяці.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення судово-психологічної експертизи № 746-747 від 23.03.2023 в розмірі 2389,80 грн.

Речові докази: DVD-R сріблястого кольору визнати зберігати при матеріалах кримінального провадження №42023042150000025.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст вироку складено 17 березня 2026 року. У відповідності до положень ч.15 ст.615 КПК України в судовому засіданні проголошено резолютивну частину вироку.

Суддя ОСОБА_1