Постанова від 06 жовтня 2025 р. у справі №175/10099/25 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 175/10099/25

Провадження № 3/175/6291/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2025 року с-ще Слобожанське

Суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області Заборський В.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 ст. 173-2 КУпАП, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

24.07.2025 до суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 449073 від 26.05.2025, відповідно до якого ОСОБА_1 26.05.2025 о 21 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, вчинив психологічне та фізичне домашнє насильство. Його дії кваліфіковано за ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Постановою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 25 липня 2025 року матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від ВП №2 Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області відносно ОСОБА_1 було повернуто на дооформлення для приведення у відповідність протоколу вимогам ст.256 КУпАП, оскільки протокол про адміністративне правопорушення не містив інформації про суть та об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, зокрема чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого та кому саме ця шкода була завдана, не зазначено які дії або бездіяльність фізичного, психологічного чи економічного характеру були вчинені ОСОБА_1 по відношенню до потерпілого.

25.08.2025 ВП №2 Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області повернуло матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 до суду, долучивши до матеріалів справи два рапорти. В одному з них інспектор СРПП Сидорова Ю. зазначила про те, що адміністративні матеріали за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 були оформлені з додержанням вимог чинного законодавства та відповідно не допускається закреслення або виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також внесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, щодо якої він складений. Також, інспектор СРПП Сидорова Ю. А. у рапорті зазначила, що матеріали, які надіслав Дніпровський районний суд Дніпропетровської області згідно ст.38 КУпАП, порушені строки розгляду більше ніж на три місяці. В другому рапорті інспектор СРПП Сидорова Ю. зазначила про те, що ОСОБА_1 скоїв домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 , внаслідок чого могла бути завдана шкода її фізичному та психологічному здоров`ю.

В судове засідання ОСОБА_1 , який належним чином повідомлявся про місце, дату та час розгляду справи, не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у його відсутності від нього до суду не надходило.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно положень ст.252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя повинен всебічно, повно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частина 1 статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Згідно п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

При складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 посадова особа ВП №2 Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області не виклала об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, не виконала постанову суду про дооформлення матеріалів справи, а у справах про адміністративні правопорушення суд не вправі самостійно кваліфікувати дії особи, додавати кваліфікуючі ознаки, які не вказані в протоколі.

Суд зазначає, що особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.

Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Зважаючи на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20 вересня 2016 року, заява № 926/08), суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

У справі «Барбера, Мессегу і Джабардо проти Іспанії» від 06 грудня 1998 року (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Вищевикладене свідчить про те, що особою уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП підлягає закриттю, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

При цьому суд вважає за необхідне наголосити та звернути увагу керівництва ВП №2 Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області, що відповідно до ч.3 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтями 173-2 і 173-6 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня вчинення відповідного правопорушення, про що інспектору СРПП ВП №2 Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області Сидоровій Ю. А. невідомо.

Керуючись ст. ст. 9, 10, 38, 173-2, 247, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя В. О. Заборський