Постанова від 16 березня 2026 р. у справі №308/6524/25 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 308/6524/25

Закарпатський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.03.2026 м. Ужгород

Суддя Закарпатського апеляційного суду Феєра І. С., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді справу про адміністративне правопорушення № 33/4806/710/25, за апеляційною скаргою захисника-адвоката Петрецького В. В. на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.09.2025.

Цією постановою:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, мешканець АДРЕСА_1 , визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 01 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн 60 коп.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 319903 від 04.05.2025 та постанови судді від 22.09.2025 вбачається, що 04.05.2025 о 12 год 06 хв в м. Ужгороді по вул. Гагаріна, 10 А, водій ОСОБА_2 керував транспортним автомобілем марки «TOYOTA AVENSIS», номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія в установленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Drager», результат огляду – 2,07 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник-адвокат Петрецький В. В. просить постанову судді від 22.09.2025 щодо ОСОБА_2 скасувати та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що зупинка автомобіля під керуванням ОСОБА_2 була проведена всупереч вимог ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», тому всі подальші дії працівників поліції, включаючи вимогу пред`явити документи та пропозицію пройти оляду на стан сп`яніння, є похідними від незаконної зупинки та є недопустимими. Огляд ОСОБА_2 проведено з грубим порушенням процедури, оскільки поліцейський, який проводив тест, порушив процедуру використання приладу «Drager», а саме: мундштук після зняття упаковки був неправильно встановлений, після чого працівник поліції торкався мундштука своїми руками. Існують підстави вважати, що результат огляду є суперечливим та не може бути поставлений в основу доказу вини ОСОБА_2 . Крім того, ОСОБА_2 не було роз`яснено зміст ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, не взято до уваги при складанні протоколу фізичний та моральний стан останнього.

-2-

Будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду апеляційної скарги, ОСОБА_2 та його захисник-адвокат Петрецький В. В. на розгляд справи щодо ОСОБА_2 не з`явилися, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляли, відомостей про поважність причин чергової неявки не надали. При цьому, за змістом ст. 294 КУпАП участь особи, яка притягується до відповідальності, чи захисника, в апеляційному розгляді справи, не є обов`язковою. Тому, враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип – верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, апеляційний суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності ОСОБА_2 та захисника-адвоката Петрецького В. В., що не може розцінюватись як порушення їх прав, передбачених ст. 268, 271 КУпАП.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані по справі докази, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. За змістом вказаної норми закону, провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.

Відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст. 251, 252 КУпАП, зобов`язані з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом і правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.

Ці вимоги закону, всупереч доводів апеляційної скарги, судом першої інстанції при розгляді справи щодо ОСОБА_2 належним чином дотримані.

Згідно пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до підпункту а) пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку

-3-

огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно пункту 6 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015 (далі Інструкція), огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Відповідно до пункту 7 вказаної Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров`я).

Висновки суду щодо винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються наявними і дослідженими судом доказами.

Незважаючи на заперечення захисником вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, його вина стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 319903 від 04.05.2025, зміст якого відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 319903 від 04.05.2025 вбачається, що що 04.05.2025 о 12 год 06 хв в м. Ужгороді по вул. Гагаріна, 10 А, водій ОСОБА_2 керував транспортним автомобілем марки «TOYOTA AVENSIS», номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія в установленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Drager», результат огляду – 2,07 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, стверджується: копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4650952 від 04.05.2025, якою на ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 126 КУпАП; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, із зазначеням виявлених у ОСОБА_2 ознак: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, нестійка хода; роздруківкою тесту № 1451 від 04.05.2025 за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820», результат – 2,07 проміле; копією протоколу про адміністративне правопорушення по справі серії ВАБ № 224189 від 04.05.2025 за ст. 185 КУпАП; копією протоколу про адміністративне затримання серії АА № 034449 від 04.05.2025; розпискою ОСОБА_2 від 04.05.2025, згідно з якою ним підтверджено факт залишення на зберіганні автомобіля «TOYOTA AVENSIS», номерний знак НОМЕР_1 , за адресою: м. Ужгород, вул. Баб`яка, 7/1; поясненнями ОСОБА_2 від 04.05.2025; рапортом інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону УПП в Закарпатській області ДПП Семківа І.; а також наявними у матеріалах справи та дослідженими відеозаписами з нагрудної камери (відеореєстратора), які містяться на оптичному диску, що доданий до протоколу.

-4-

Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.

При розгляді справи цим доказам суд дав належну оцінку, а тому твердження захисника в апеляційній скарзі про те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, є необгрунтованими. Наведені докази є допустимими, належними і достатніми для підтвердження висновків суду про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 319903 від 04.05.2025 зазначено: дату і місце його складення; посаду, прізвище, ім`я та по батькові працівника поліції, який склав протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; а також зазначено, що ОСОБА_2 роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, чим скористався ОСОБА_2 , надавши свої пояснення.

Матеріали справи не містять доказів про порушення інспектором взводу № 2 роти № 1 батальйону УПП в Закарпатській області ДПП Семківим І. В.;. законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки поліцейським дотримано вимоги ч. 2 ст. 251, ст. 256, 265-2, 266, 268 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі. Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 319903 від 04.05.2025 складено відповідно до вимог, встановлених ст. 256 КУпАП, уповноваженим на такі дії працівником поліції, у спосіб, з підстав та з дотриманням порядку, встановлених законом.

Інші підстави, які б свідчили про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП в діях ОСОБА_2 в апеляційній скарзі не зазначено й під час апеляційного перегляду справи не встановлені, а доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин події.

Суддею першої інстанції досліджені та перевірені доказами обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винність ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, що ставилось йому за провину.

Також поліцейським у протоколі зазначено, що огляд водія проведений у зв`язку з виявленими ознаками - запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, нестійка хода, за допомогою приладу «Драгер». Результат огляду на стан сп`яніння – 2,07 проміле. Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів ОСОБА_2 підписав без застережень.

Апеляційним судом досліджено записи з нагрудних камер поліцейських, з яких вбачається, що ОСОБА_2 був зупинений, у зв`язку з отриманням виклику на службовий планшет екіпажу «Порушення ПДР» в м. Ужгороді по вул.. Бобяка, 13 В. Під час спілкування з ОСОБА_2 , поліцейськими було повідомлено про причину зупинки та наявні у нього ознаки алкогольного сп`яніння, роз`яснено йому права та обов`язки, а також запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки. ОСОБА_2 керування транспортним засобом не заперечував, пройти огляд на місці зупинки погодився, разом з тим вдався до втечі, у в`язку з чим був затриманий працівниками поліці та доставлений в Ужгородський РУП для складання відповідно протоколу. В подальшому, у відділі поліції, співробітниками поліції ОСОБА_2 було повторно повідомлено про наявні ознаки алкогольного сп`яніння та запропоновано пройти огляд за допомогою приладу «Драгер», на що останній погодився, результати проведеного огляду не заперечував.

-5-

Крім того, доводи апеляційної скарги про те, що працівником поліції, який проводив огляд ОСОБА_2 на стан алкогольного сп`яніння, порушено процедуру такого огляду, апеляційний суд визнає неспроможними, оскільки такі повністю спростовані наявними в матріалах справи відеозаписами і такі відхиляє.

Таким чином, відеозапис, наявний у матеріалах справи надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, оскільки ним зафіксовані реальні дані, які не носять суб`єктивного характеру та дозволяють відновити послідовність подій, що дійсно відбулися, не можуть бути спростовані та мають істотне значення для розгляду справи.

Також апеляційний суд врахоує, що результат тесту ОСОБА_2 , проведеного працівниками поліції, а саме –2,07 проміле, більш ніж у 10 разів перевищує гранично допустиму норму (0,2 проміле) та беззаперечно вказує на перебування особи у стані алкогольного сп`яніння, виключаючи можливу технічну похибку.

Відеозаписами долученими до матеріалів справи, підтверджується факт порушення ОСОБА_2 вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Разом з тим, доводи захисника щодо не роз`яснення прав та обов`язків ОСОБА_2 спростовуються зібраними матеріалами справи, з яких вбачається, що працівниками поліції були роз`яснені ОСОБА_2 його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, чим скористався ОСОБА_2 підписавши усі складені щодо нього адміністративні матеріали та надавши свої пояснення.

Тому, доводи апеляційної скарги про те, що поліцейські не роз`яснили ОСОБА_2 його права та обов`язки, апеляційний суд відхиляє, оскільки такі не підтверджені жодними доказами, що дає обґрунтовані підстави вважати, що вони спрямовані виключно на ухилення ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності за вчинене ним правопорушення.

Інші доводи сторони захисту не досягають того рівня, які можуть свідчити про істотність недоліків та суттєвого порушення умов проведення процесуальної дії, а саме огляду водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп?яніння, наслідком чого могло би бути визнання недопустимим як доказу протоколу про адміністративне правопорушення та відповідно уникнення ОСОБА_2 відповідальності за умисно вчинене ним адміністративне правопорушення.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_2 оскаржував дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколу. Всупереч доводів апеляційної скарги, доказів неправомірної поведінки працівників поліції чи інших доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього матеріали справи не містять.

Вказаним відеозаписом, долученим до матеріалів справи, спростовуються доводи апеляційної скарги про порушення поліцейським порядку огляду на стан сп`яніння, а тому такі доводи апеляційний суд відхиляє.

Таким чином, обґрунтування вимог апеляційної скарги захисника щодо порушення судом першої інстанції законодавства при винесенні постанови, яке полягало у нез`ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не знайшло свого підтвердження при апеляційному перегляді.

На які-небудь інші доводи, які би давали підстави для скасування чи зміни судового рішення в апеляційній скарзі захисника не вказується й під час перевірки справи в апеляційному суді такі не виявлені.

Також, судом першої інстанції з урахуванням вимог ст. 33 КУпАП, зокрема, характеру вчиненого правопорушення, особи порушника та обставин справи, правильно

-6-

вирішено питання про кваліфікацію діянь ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП України і накладено стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що хоч і є суворим, проте безальтернативним видом стягнення.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і суд апеляційної інстанції і вважає, що з врахуванням наведених обставин, а саме те, що ОСОБА_2 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, таке порушення правил дорожнього руху є грубим та потенційно небезпечним як для самої особи, яка керує транспортним засобом, що є джерелом підвищеної небезпеки, так і для інших учасників дорожнього руху, тяжкість ймовірних наслідків.

При цьому, апеляційний суд ураховує, що в рішенні у справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16.10.2008) Європейський суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.

Враховуючи обставини справи, суд приходить до висновку, що адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_2 , відповідає характеру вчиненого правопорушення, встановлене у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому підстав для його зміни, навіть з урахуванням даних про його особу, не вбачається.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які були б підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.

Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та необґрунтованість накладеного на нього адміністративного стягнення, не вбачається, відтак постанова суду є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування немає, а тому апеляційна скарга захисника-адвоката Петрецького В. В. задоволенню не підлягає.

При прийнятті рішення враховуються положення нормативно-правових актів про те, що сторони провадження в справах про адміністративні правопорушення є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цими актами; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; та те, що стороною захисту жодних доказів у підтвердження обґрунтованості доводів апеляційної скарги надано не було.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу захисника-адвоката Петрецького В. В. залишити без задоволення, а постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.09.2025 щодо ОСОБА_3 , - без змін.

Постанова апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя