Постанова від 26 лютого 2026 р. у справі №607/21849/25 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.02.2026 Справа №607/21849/25 Провадження №3/607/140/2026

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Базан Л.Т., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Строценя Т.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, безробітного, жителя АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №481559 від 12.10.2025, ОСОБА_1 12 жовтня 2025 року о 21.57 год. в м. Тернополі на пр-ті Злуки, 18, керував транспортним засобом марки «Hyundai Palisade» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, неприродна блідість шкіри обличчя. Від проходження огляду в КНП ТОМЦСНЗ ТОР з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

У судовому засіданні захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокат Строцень Т.О. підтримав раніше подані ним письмові пояснення, додатково пояснивши, що після зупинки транспортного засобу Hyundai PALISADE д.н.з. НОМЕР_1 у м.Тернопіль по вул. Є.Коновальця, працівники поліції здійснили перевірку документів ОСОБА_1 , за результатами якої було встановлено, що зазначені документи є дійсними та будь яких порушень ПДР або інших правопорушень з боку ОСОБА_1 не виявлено, однак, незважаючи на відсутність будь-яких ознак правопорушення, останні ініціювали перевірку ОСОБА_1 щодо перебування його в розшуку ТЦК та СП. Після проведення вказаної перевірки, поліцейські повідомили ОСОБА_1 , що він нібито перебуває у розшуку ТЦК та СП, ймовірно у зв`язку з не оновленням персональних даних та запропонували водію два варіанти подальшого розвитку ситуації: 1. добровільно сісти до службового автомобіля працівників поліції та прибути разом із поліцейськими до ТЦК та СП для уточнення даних та вирішення супутніх питань; 2. у разі відмови від добровільної поїздки – працівники поліції зазначили, що до ОСОБА_1 будуть застосовані кайданки та здійснено примусове доставлення у приміщення ТЦК та СП. На таку пропозицію водій зазначив, що порядок дій, запропонований працівниками поліції, не відповідає встановленим законом процедурам. Після негативної відповіді ОСОБА_1 , поліцейські висловили власні сумніви щодо перебування останнього у нетверезому стані, а потім, не провівши візуального огляду на наявність у нього ознак наркотичного сп`яніння, одразу запропонували йому проїхати у медичний заклад для проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння, на що ОСОБА_1 погодився, однак вказав, що запросив адвоката та бажає, щоб уся процедура проводилась у його присутності. Так, спілкування із поліцейськими тривало досить значний час, де ході спілкування ОСОБА_1 цілком адекватно відповідав на запитання працівників поліції, надавав пояснення, задавав запитання, а також його слова/мова носили послідовний, логічний характер, відповідали обстановці і подіям, що відбувались на місці зупинки його автомобіля. Від пропозиції поліцейських пройти огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння, ОСОБА_1 не відмовлявся, що зафіксовано на відео. Після пропозиції поліцейських пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, ОСОБА_1 повідомив про намір скористатися своїм правом на правову допомогу та заявив, що очікує прибуття адвоката, однак незважаючи на це, працівники поліції неодноразово повторювали ОСОБА_1 вимогу пройти огляд. У подальшому один із поліцейських заявив, що така поведінка ОСОБА_1 буде розцінюватися, як відмова від проходження огляду. Після прибуття адвоката та узгодження правової позиції з клієнтом, адвокат чітко зазначив, що водій не відмовляється від проходження огляду з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, однак відмовляється проїхати до ТЦК та СП, оскільки така вимога не стосується процедури огляду. У відповідь, працівники поліції повідомили, що доставляти водія до ТЦК та СП вони не будуть, однак представники ТЦК та СП безпосередньо прибудуть до медичного закладу. ОСОБА_1 неодноразово вказував, що від огляду в медичному закладі не відмовляється, однак в ТЦК та СП проїжджати не буде. При цьому, працівники поліції повідомили як водія, так і його адвоката, що доставлення до ТЦК та СП є нібито обов`язковим і може бути здійснено або самими працівниками поліції, або шляхом виклику представників ТЦК та СП безпосередньо на місце події. Після цього, адвокат Козловського С.В. заявив клопотання поліцейським видати направлення на проходження медичного огляду самостійно, на що йому було відмовлено. На їх думку, працівники поліції упереджено ставилися до ОСОБА_1 та в будь який спосіб намагалися доставити його в приміщення ТЦК та СП. Після чого всупереч вимогам закону склали відносно нього матеріали за ч. 1 ст. 130 КУпАП, де під час зачитування змісту протоколу ОСОБА_1 знову зазначив, що не відмовляється від проходження такого огляду, але не бажає їхати до ТЦК та СП. Таким чином, вказаний протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, був складений у результаті провокаційних дій працівників поліції, які створили умови, що унеможливлювали фактичне проходження ОСОБА_1 огляду без його примусової доставки до ТЦК та СП. Також, матеріалами справи не зафіксовано відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку. Натомість, з відеозапису чітко вбачається, що ОСОБА_1 від запропонованого йому огляду не відмовлявся, навпаки наполягав на його проходженні з метою спростування сумнівів поліцейських щодо тверезості. Враховуючи вищевикладене, вважають, що в матеріалах справи не містяться доказів, що на момент висунення вимоги на проходження огляду на стан сп`яніння у ОСОБА_1 були наявні ознаки наркотичного сп`яніння, а від так, вимога щодо проходження огляду була безпідставною та незаконною. Просив провадження у адміністративній справі закрити за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Заслухавши пояснення адвоката Строценя Т.О., дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходжу до наступного висновку.

Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст.266 КУпАП, а також «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008, далі (Порядок) та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735, (далі – Інструкція).

Зокрема, відповідно до положень ст.266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.

Відповідно до п.п. 2,4 Розділу 1 Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану (наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці) звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Згідно п.6 Розділу I Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі — спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Пунктом 12 Розділу ІI вказаної Інструкції передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Відповідно до п.2 Розділу ІІІ Інструкції, передбачено, що огляд водія транспортного засобу на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я проводиться у присутності поліцейського в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря — фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне вдосконалення за відповідною програмою згідно із законодавством.

Згідно п.10 Порядку, огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність), тестів на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи. У разі позитивного результату тесту обов`язковим є підтвердження наявності наркотичного засобу або психотропної речовини лабораторним дослідженням.

Відповідно до п.8 Порядку №1103 із змінами та доповненнями, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч. 2 ст. 251 КУпАП).

Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Так, об`єктивна сторона даного правопорушення полягає, зокрема, у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР, затверджених постановою КМУ №1306 від 10.10.2001, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 інкриміновано те, що він відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Отже, за обставин даної справи доведенню підлягає факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння та факт його відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан такого сп`яніння.

Із досліджених судом матеріалів справи, в тому числі відеозаписів вбачається, що ОСОБА_1 було зупинено працівниками поліції за порушення ПДР, а саме здійснював рух без увімкненого ближнього світла фар у темну пору доби, після чого здійснено перевірку документів та встановлено, що останнім порушено правила військового обліку. Надалі, працівники поліції встановлювали обставини щодо порушення військового обліку ОСОБА_1 і при цьому вказували на два варіанти розвитку подій, а саме: добровільно сісти до службового автомобіля працівників поліції та прибути разом із поліцейськими до ТЦК та СП або ж, у разі відмови від добровільної поїздки, працівники поліції до ОСОБА_1 застосують кайданки і примусово доставлять його до ТЦК та СП, на що останній відмовився та вказав, що бажає зателефонувати адвокату і щоб уся процедура проводилась у його присутності. Після цього працівник поліції повідомив водія, що у нього є підстави вважати, що ОСОБА_1 перебуває спочатку з ознаками алкогольного, а потім наркотичного сп`яніння, а саме виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, неприродна блідість шкіри обличчя.

Також відеозаписом зафіксовано, що працівники поліції пропонують ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння в медичному закладі, на що він погоджується, однак просить чекати приїзду адвоката, а також вказує, що від огляду в медичному закладі не відмовляється, однак відмовляється проїхати в ТЦК та СП. В подальшому поліцейські декілька разів пропонують ОСОБА_1 проїхати в медичний заклад для проходження огляду, зазначаючи, що ТЦК та СП прибудуть до медичного закладу. Вказані обставини повторюються і під час прибуття на місце події адвоката. Також зафіксовано, що адвокатом заявлялось клопотання про видачу направлення на медичний огляд з метою проходження такого огляду самостійно, на автомобілі адвоката, однак працівниками поліції було відмовлено у його задоволенні. Після чого, поліцейські вказали, що ОСОБА_1 буде доставлено в ТЦК та СП, а тоді в медичний заклад для проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння, на що ОСОБА_1 пояснив, що в ТЦК та СП не поїде, однак від огляду не відмовляється.

З аналізу матеріалів відеозапису слідує, що після з`ясування інформації щодо військово-облікових документів ОСОБА_1 , поліцейські в будь який спосіб намагалися доставити водія до ТЦК та СП.

Таким чином, із досліджених відеозаписів вбачається, що у працівників поліції під час перевірки документів ОСОБА_1 та встановлення обставин щодо порушення військового обліку останнім не виникало підозри щодо перебування його у стані наркотичного сп`яніння, а така підозра виникла під час того, як останній відмовився проїхати до найближчого ТЦК та СП.

Суд звертає увагу, що на досліджених відеозаписах, поведінка ОСОБА_1 є адекватною, жодних ознак наркотичного сп`яніння у останнього, в тому числі ті, які зазначені поліцейським у протоколі про адміністративне правопорушення, судом не вбачається. Спілкування із поліцейськими, яке зафіксоване на відеозаписі тривало значний час і протягом усього часу ОСОБА_1 цілком адекватно відповідав на запитання працівників поліції, надавав свої пояснення, задавав питання, його мова носила послідовний та логічний характер, відповідала обстановці і подіям, що відбувались на місці зупинки транспортного засобу.

У даному випадку, із відеозапису вбачається, що підозра у працівників поліції щодо перебування водія ОСОБА_1 в стані наркотичного сп`яніння виникла не у зв`язку із очевидною наявністю у нього ознак такого сп`яніння, а у зв`язку з його відмовою проїхати з працівниками поліції в ТЦК та СП, що фактично суперечить приписам нормативно-правових актів, які регламентують порядок проведення огляду водіїв на стан алкогольного та наркотичного сп`яніння.

Тому, суд приходить до переконання, що у працівників поліції не було достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп`яніння, а вказані ними ознаки мають формальний характер та не підтверджуються відеозаписами, що, в свою чергу, свідчить про недотримання працівниками поліції процедури огляду, порядок якої визначено Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та ст. 266 КУпАП і, відповідно, має наслідком її недійсність.

Як слідує з відеозапису, що був предметом дослідження суду, ОСОБА_1 до прибуття адвоката та після узгодження правової позиції, вказував, що не відмовляється пройти огляд, проте зазначає, що підстав для його направлення на огляду у працівників поліції немає, а такі дії є наслідком упередженого ставлення, та здійснені з однією метою - подальшого доставлення його до ТЦК та СП. Крім цього, адвокат Козловського С.В. заявляв клопотання працівникам поліції про видачу направлення на медичний огляд ОСОБА_1 у медичному закладі, у задоволенні якого було відмовлено. Також, адвокат повідомляв працівникам поліції, що може доставити ОСОБА_1 в медичний заклад для проведення огляду самостійно.

Такі доводи сторони захисту, враховуючи досліджені відеозаписи, суд вважає обґрунтованими.

Інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували перебування ОСОБА_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння при керуванні ним транспортним засобом, матеріали справи не містять.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».

За наведених обставин, суд приходить до переконання про недотримання працівниками поліції порядку проведення огляду водія ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння, який регламентовано приписами ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 р № 1452/735 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМ України від 17.12.2008 р. № 1103.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи, що відповідно до положень ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, приходжу до переконання, що провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На підставі наведеного, керуючись ст. 130, 247, 251, 252, 266, 280, 283, 284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення – закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу даного адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Головуючий суддяЛ. Т. Базан