Вирок від 18 березня 2026 р. у справі №595/131/26 — Бучацький районний суд Тернопільської області

Справа № 595/131/26

Провадження № 1-кп/595/69/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.03.2026

Бучацький районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бучач кримінальне провадження № 12026216130000019 від 02 лютого 2026 року про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бучач Бучацького району Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого,-

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4

потерпілого ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

Згідно обвинувального акту, 30 січня 2026 року у ОСОБА_3 , під час перебування неподалік магазину «Продукти», який розташований за адресою в с. Переволока по вул. Шкільна Чортківського району Тернопільської області, на ґрунті особистих неприязних відносин та в ході словесного конфлікту із ОСОБА_5 , жителькою АДРЕСА_2 , виник злочинний намір, спрямований на завдання їй удару.

Реалізуючи свій злочинний намір та доводячи його до логічного завершення, усвідомлюючи протиправність своїх дій, 30 січня 2026 року приблизно о 14 год. 10 хв. ОСОБА_3 неподалік магазину «Продукти», який розташований за адресою в с. Переволока по вул. Шкільна Чортківського району Тернопільської області, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їхні суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, на ґрунті неприязних відносин та в ході словесного конфлікту із ОСОБА_5 , умисно наніс їй один удар кулаком правої руки в ділянку лівого передпліччя. Внаслідок нанесеного удару ОСОБА_5 відчула різкий фізичний біль, проте тілесних ушкоджень не отримала.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, а саме, в умисному завданні удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень.

03 лютого 2026 року, згідно вимог ст.ст. 468, 469, 471 КПК України укладено угоду про примирення між потерпілою ОСОБА_5 , з одного боку, та підозрюваним ОСОБА_3 , з іншого боку, згідно якої вони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст. 126 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин та покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень, яке повинен понести ОСОБА_3 . Угодою також визначено, що ОСОБА_3 зобов`язується вибачитися перед потерпілою ОСОБА_5 у строк не пізніше тридцяти днів з моменту затвердження судом цієї ухвали.

Угодою передбачено наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені ст.473 КПК України, та наслідки її невиконання, встановлені ст.476 цього Кодексу.

Прокурор в судовому засіданні вважає, що при укладенні угоди про примирення дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просила угоду про примирення затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання.

Обвинувачений ОСОБА_3 , будучи присутнім в судовому засіданні, просив вказану угоду затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому обвинувачений беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126КК України в обсязі обвинувачення, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, зазначив, що угода підписана ним добровільно.

Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні просила затвердити укладену угоду та призначити узгоджене сторонами покарання.

Вислухавши учасників кримінального провадження, розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд вважає, що угода підлягає до затвердження з наступних підстав.

Судом установлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, яке відповідно до вимог ст.12 КК України є кримінальним проступком.

При цьому судом установлено, що обвинувачений ОСОБА_3 розуміє права, визначені п.1 ч.5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п.1 ч.1 ст.473 цього Кодексу, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Потерпіла ОСОБА_5 також розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами кримінального провадження є добровільним, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що за умовами даної угоди міра покарання визначена відповідно до вимог ст.65 КК України, враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, які пом`якшують покарання, а саме, щире каяття та активне сприяння досудовому розслідуванню, відсутність обставин, які обтяжують покарання.

Відповідно до вимог ч.5 ст.469 КПК України укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особи про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Згідно п.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Відповідно до вимог ч.3 ст.469 цього Кодексу угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між потерпілою ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_3 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами кримінального провадження міри покарання.

Керуючись ст.ст. 469, 373, 374, 473, 474, 475, 476 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про примирення між потерпілою ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_3 від 03 лютого 2026 року.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами кримінального провадження покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі невиконання угоди про примирення відповідно до ст.476 КПК України потерпілий та прокурор мають право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.

Роз`яснити обвинуваченому, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення її до відповідальності за ч.2 ст.389-1 КК України.

Вирок на підставі угоди про примирення між потерпілою та підозрюваним може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України, до Тернопільського апеляційного суду через Бучацький районний суд Тернопільської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з дня вручення копії вироку.

Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 1 ст. 473 КПК України.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити учасникам кримінального провадження.

Суддя ОСОБА_1