Постанова від 18 березня 2026 р. у справі №466/1361/26 — Шевченківський районний суд м. Львова

Суд: Шевченківський районний суд м. Львова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей

Дата: 18 березня 2026 р.

Справа: №466/1361/26

Суддя: Баєва О. І.

Справа № 466/1361/26

Провадження № 3/466/866/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2026 року м. Львів

Суддя Шевченківського районного суду м. Львова Баєва О.І. розглянувши матеріали, які надійшли з Львівського районного управління поліції №1 про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українку, громадянку України, проживаючу за адресою : АДРЕСА_1 ,

за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

в с т а н о в и л а:

18.02.2026 року близько 11:32 год. у АДРЕСА_2 матір ОСОБА_1 ухилялась від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя та виховання малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме матір з дитиною тривалий час перебувала на вулиці у холодну пору року, зовнішній вигляд матері та дитини не доглянутий, одяг брудний з різним неприємним запахом. Своїми діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 вчинила правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 184 КУпАП.

На розгляд матеріалів адміністративної справи в суді гр. ОСОБА_1 повторно не з`явилась, хоча належним чином була повідомлена про дату та час розгляду матеріалів в суді, що стверджується довідками про доставку смс повідомлень. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Як зазначено у рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України», сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Оцінивши представлені суду докази, з врахуванням положень ст. 268 КУпАП вважаю за можливе розглянути справу у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення учасників, суд приходить до наступного висновку.

Частиною першою статті 184 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Згідно ч. 4 ст.155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Вина гр. ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №990230 та іншими матеріалами адміністративної справи.

Дії гр. ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ч.1 ст. 184 КУпАП, оскільки вона неналежно виконує батьківські обов`язки щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітнього сина, що стверджується зібраними по справі доказами.

Враховуючи особу правопорушника та обставини справи, вважаю, що до нього слід адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

У відповідності до вимог п. 5 ч. 2ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи стягується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст.283,284 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого за ч. 1 ст.184 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн (вісімсот п`ятдесят гривень 00 копійок) в доход держави.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в доход держави у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

На постанову може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду.

Суддя О. І. Баєва

Оригінал: reyestr.court.gov.ua