Вирок від 16 березня 2026 р. у справі №127/16951/25 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/16951/25

Провадження № 1-кп/127/611/25

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.2026 місто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

потерпілої ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці кримінальне провадження, внесене 11 березня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025020010000490 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Збаржівка, Вінницького району, Вінницької області, громадянина України, розлученого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_4 з 17.03.1990 по 08.01.2025 перебував у офіційному шлюбі з ОСОБА_6 , проживаючи однією сім`єю, при цьому після розлучення продовжив спільно проживати з останньою за адресою: АДРЕСА_1 .

Під час спільного проживання, ОСОБА_4 , умисно систематично вчиняв психологічне та економічне насильство відносно ОСОБА_6 , що призвело до її психологічних страждань та погіршення якості життя. Вказані дії ОСОБА_4 виражались у словесних образах, погрозах нанесення шкоди здоров`ю ОСОБА_6 та погрозах їй фізичною розправою, що несли систематичний характер.

Так, ОСОБА_4 28.09.2024, приблизно о 23 год. 45 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно дружини ОСОБА_6 , а саме: ображав нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, наніс удари в область голови та спини, у зв`язку з чим було викликано працівників поліції, якими було припинено дії ОСОБА_4 та складено відносно нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та терміновий заборонний припис відносно кривдника.

Крім того, ОСОБА_4 29.09.2024, приблизно о 08 год. 00 хв., продовжуючи свій злочинний умисел та дії, спрямовані на здійснення систематичного домашнього насильства, перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру по відношенню до своєї дружини ОСОБА_6 , яке виразилось у нецензурних висловлюваннях та погрозах фізичною розправою, у зв`язку з чим було викликано працівників поліції, якими було припинено дії ОСОБА_4 та складено відносно нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та терміновий заборонний Припис відносно кривдника.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 07.10.2024 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень 00 копійок.

Крім того, ОСОБА_4 07.12.2024, приблизно о 19 год. 35 хв., продовжуючи свій злочинний умисел та дії, спрямовані на здійснення систематичного домашнього насильства, перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство економічного характеру по відношенню до своєї дружини ОСОБА_6 , яке виразилось у спробах вигнання останньої з квартири разом з особистими речами, у зв`язку з чим було викликано працівників поліції, якими було припинено дії ОСОБА_4 та складено відносно нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та терміновий заборонний припис відносно кривдника.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 24.12.2022 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та на останнього накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 500 гривень 00 копійок.

Крім того, ОСОБА_4 , 01.03.2025, приблизно о 13 год 30 хв., продовжуючи свій злочинний умисел та дії, спрямовані на здійснення систематичного домашнього насильства, перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру по відношенню до своєї колишньої дружини ОСОБА_6 , яке виразилось у нецензурних висловлюваннях, чим завдав шкоди її психічному здоров`ю, у зв`язку з чим було викликано працівників поліції, якими було припинено дії ОСОБА_4 та складено відносно нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та терміновий заборонний припис відносно кривдника.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 17.03.2025 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та на останнього накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1020 гривень 00 копійок.

Крім того, 02.03.2025, приблизно о 14 год. 00 хв. ОСОБА_4 , не зупинившись на вчиненому, продовжуючи свій злочинний умисел та дії, спрямовані на здійснення систематичного домашнього насильства, перебуваючи за адресою проживання: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство по відношенню до своє колишньої дружини ОСОБА_6 , яке виразилось у образах та нецензурній лайці.

Згідно висновку експерта подія, що досліджується в рамках кримінального провадження є психотравмувальною для ОСОБА_6 ..

Ситуація агресивного поводження з боку ОСОБА_4 , починаючи з 29.09.2024 по теперішній час для ОСОБА_6 істотно погіршували її соціальне функціонування та якість життя, при цьому обумовили формування негативних психоемоційних переживань та змін, а саме: страх за своє здоров`я, тривожні очікування, почуття приниженої гідності та образи, обмеженість повноцінного відпочинку, знижений та нестійкий настрій.

Згідно положень п. 2 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», яким визначено коло суб`єктів, на яких поширюється дія вказаного закону, серед інших є колишнє подружжя.

Відповідно до пункту 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Одночасно згідно з п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону № 2229-VIII психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Отже, з врахуванням вищевикладеного, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, яке пов`язане із домашнім насильством.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину в інкримінованому діянні визнав в повному обсязі в чому щиро розкаявся.

З`ясувавши розуміння учасниками процесу змісту обставин, які не будуть досліджуватись, роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку, впевнившись у добровільності та істинності їх позиції, суд вважає обсяг доказів, що підлягають дослідженню, визначити допитом обвинуваченого, потерпілої та дослідженням матеріалів, що характеризують обвинуваченого ОСОБА_4 , оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються.

По суті пред`явленого обвинувачення ОСОБА_4 надав суду покази аналогічні обставинам викладеним в обвинувальному акті. Пояснивши суду, що дійсно він вчинив всі ті діяння, які ставляться йому в провину. Про вчинене жалкує в чому щиро розкаюється. Просив суд суворо його не карати та не позбавляти волі.

Потерпіла ОСОБА_6 у судовому засіданні повідомила, що дійсно її колишній чоловік ОСОБА_4 умисно, систематично, вчиняв щодо неї психологічне та економічне насильство за тих обставин, які зазначені в обвинувальному акті, що в свою чергу призвело до психологічних страждань та погіршення якості її життя.

Заслухавши пояснення обвинуваченого та потерпілої, суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, доведена повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ст. 126-1 КК України, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного та економічного насильства щодо колишнього подружжя, що призводить до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.

При вирішенні питання щодо обрання ОСОБА_4 покарання суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Відповідно до характеристики ОСББ «Збишко 37», вбачається, що ОСОБА_4 зареєстрований та фактично проживає, за адресою: АДРЕСА_1 . За час проживання за вказаною адресою, на правління ОСББ «Збишко 37», скарг з боку сусідів на ОСОБА_4 не надходило, в конфліктних ситуаціях чи випадках, котрі дискримінують людську гідність помічений не був. Із сусідами підтримує добрі взаємини.

Згідно довідок КНП «ЦТЗ «Соціотерапія» ВОР», вих. №1669 від 26.03.2025 та вих. №1708 від 31.03.2025, ОСОБА_6 під диспансерним спостереженням у вказаному закладі не перебуває.

Відповідно до довідки КНП «ВОКПЛ ім. акад. О.І. Ющенка» ВОР», вих. №29/3169 від 01.04.2025, ОСОБА_4 на лікуванні у вказаній установі не перебував та за медичною психіатричною, неврологічною, нейрохірургічною допомогою не звертався.

Згідно висновку досудової доповіді Вінницького МВ філії ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області від 31.07.2025, вбачається можливість виправлення ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства.

З вимоги про судимість від 23.05.2025 вбачається, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 : раніше не судимий; вчинив нетяжкий злочин; на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває; за місцем проживання скарг від сусідів на ОСОБА_4 не надходило; вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав в чому щиро розкаявся.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до положень ст. 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів. Враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який вину визнав в чому щиро розкаявся. Відсутності обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого. Суд приходить до висновку, що необхідним й достатнім для виправлення і попередження вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень, буде покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ст. 126-1 КК України, оскільки призначення інших видів покарань визнано судом недостатнім для досягнення мети покарання, визначеної ст. 50 КК України, щодо запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженим.

Разом з тим, суд враховуючи, що ОСОБА_4 : раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше, наявність пом`якшуючої покарання обставини у виді щирого каяття та відсутність обставин, що обтяжують покарання, є підставою для прийняття судом рішення про можливість звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України із застосуванням положень п.п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України.

Керуючись ст.ст. 349, 368-374 КПК України, ст.ст. 65-67, 126-1 КК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.

Призначити ОСОБА_4 покарання за ст. 126-1 КК України у виді 1 року позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1 (один) рік.

На підставі п.п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Початок іспитового строку ОСОБА_4 рахувати з дня проголошення вироку, тобто з 17.03.2026.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Суддя: