Постанова від 16 березня 2026 р. у справі №148/585/26 — Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа №: 148/585/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2026 року м. Тульчин

Суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Саламаха О.В. розглянув матеріали, що надійшли з Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована, за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 173 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 749176 від 19.02.2026, ОСОБА_1 19.02.2026 о 10:00 год, перебуваючи в Шпиківському ліцеї, що розташований за адресою: вул. Муніципальна, 5, с-ще. Шпиків, Тульчинський район Вінницька область, помалювала кофту ручкою та словесно ображала ОСОБА_2 , на зауваження громадян не реагувала, чим порушила громадський порядок і спокій громадян, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 173 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала та зазначила, що того дня, в неї виник конфлікт, який розпочав ОСОБА_2 , а саме штовхнув її, після чого ОСОБА_1 впала на парту та він почав бити її в живіт. Коли розпочався урок, ОСОБА_2 скинув всі учбові речі останньої на підлогу. У подальшому, ОСОБА_1 під час уроку дійсно помалювала ручкою кофту ОСОБА_2 , однак словесно не ображала та ніяких хуліганських дій не вчиняла.

Мати ОСОБА_1 – ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначила, що доньку побив ОСОБА_2 , за що на нього складено протокол.

Дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про вчинення адміністративного правопорушення (а.с. 2), пояснення (а.с. 3, 4), характеристику (а.с. 11), суд встановив наступне.

Статтею 173 КУпАП, передбачено відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення в обов`язковому порядку має бути з`ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують її відповідальність, тощо.

Згідно ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Частиною 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

На підставі ст. 251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення в діяннях винної особи. Докази оцінюються на всебічному, повному і об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Разом з тим, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не зібрано достатніх і переконливих доказів наявності її вини у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП; остання вину не визнала; відповідно до письмових пояснень ОСОБА_2 , останній зазначив, що в нього виник конфлікт з однокласницями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які пописали йому кофту, на що він відповів кулаком в живіт, погоджується з тим, що він не правий (а.с. 4); свідки у протоколі про адміністративне правопорушення, не зазначені, які могли б підтвердити або спростувати обставини викладені у протоколі, та будь яких інших доказів вчинення ОСОБА_6 адміністративного правопорушення за ст. 173 КУпАП, суду не надано.

Також, згідно характеристики ОСОБА_1 , яка видана директором та класним керівником Шпиківського ліцею, ОСОБА_1 навчається в 11 класі Шпиківського ліцею, зарекомендувала себе як старанна, дисциплінована, уважна учениця. До виконання шкільних доручень ставиться сумлінно, брала активну участь у громадському житті школи та класу. Правила поведінки завжди свідомо виконує, користується повагою серед вчителів, має авторитет серед товаришів, підтримує дружні стосунки з багатьма учнями. Батьки приділяють належну увагу вихованню доньки, цікавляться її навчанням, поведінкою, регулярно відвідують класні та загальношкільні батьківські збори (а.с. 11).

Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У відповідності до п. 4.2 рішення Конституційного суду України № 23-рп/2010 від 22.12.2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06.12.1998 Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

Відповідно до практики ЄСПЛ справи про адміністративні правопорушення за своєю суттю є кримінальною, мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії статті 6 Конвенції (справа «Лучанінова проти України»).

Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, оскільки особа, яка притягується до адміністративної відповідальності вину у вчиненні правопорушення не визнала, а наявні у матеріалах справи докази не дають можливості прийти до однозначного висновку про вчинення останньою правопорушення, суд вважає, що провадження у справі слід закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення у відповідності до п. 1 ст. 247 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. 23, 33, 40-1, 173, 247, 283, 287, 289 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Тульчинський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: