Вирок від 09 березня 2026 р. у справі №676/4795/25 — Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 676/4795/25

Провадження № 1-кп/676/124/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2026 року м. Кам`янець-Подільський

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області у складі

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 , його захисника адвоката ОСОБА_5 ,

потерпілої – ОСОБА_6 , представника потерпілої, адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12023242060001276 від 16.08.2023 року, по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Девладово Софіївського району Дніпропетровської області, мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, на утриманні має неповнолітню доньку, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , не судимого в силу ст. 89 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 122 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_4 15 серпня 2023 року близько 22 години поруч із Кам?янець-Подільським ліцеєм № 9 ім. А.М. Трояна по вул. Драгоманова, 12, у м. Кам?янець-Подільський Хмельницької області на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, прийняв рішення про спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 . Так, він перебуваючи в стані алкогольного сп?яніння, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переб уваючи позаду потерпілої, умисно наніс один удар правою рукою у тім?яну ділянку голови потерпілої, від чого остання впала на коліна. Продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_4 , перебуваючи поруч та утримуючи лівою рукою ОСОБА_6 за волосся, умисно завдав ще два удари кулаком правої руки в обличчя потерпілої. Внаслідок вищевказаних злочинних дій ОСОБА_4 , потерпілій ОСОБА_6 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді травматичного перелому скроневого відростка нижньої щелепи справа, забою правого СНЩ, травматичного відламу мостоподібного протеза з опорами 11,14,17 зубів, гематоми підборідної ділянки справа, синяка і області тіла нижньої щелепи справа з розповсюдженням на підборіддя справа і в середньому відділі, що по степені тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що призвело до тривалого розладу здоров?я більше 21 дня та трьох синяків на слизовій оболонці нижньої губи з розповсюдженням на слизову оболонку правої щоки, в області правої щоки з розповсюдженням на козелок правої вушної раковини, на задній поверхні передпліччя, які по степені тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого правопорушення не визнав, суду пояснив, що дійсно будучи в стані алкогольного сп`яніння 15 серпня 2023 року близько 22 години перебував поруч із Кам?янець-Подільським ліцеєм № 9 по вул. Драгоманова, проте потерпілу не бачив, ніяких тілесних ушкоджень їй не наносив. В подальшому, потерпіла вказала на нього, як на особу яка нанесла їй тілесні ушкодження. Цивільний позов не визнав.

Невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_4 , розцінюється судом як намагання ним уникнути відповідальності, об`єктивно спростовується в суді показами потерпілої, свідка та дослідженими матеріалами кримінального провадження.

Потерпіла ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснила, що 15 серпня 2023 року у вечірній час бачила, як обвинувачений вийшов з таксі та йшов попри стадіон по вул. Драгоманова, обійшла його та продовжила рух. В той вечір вона займалась оздоровчою ходьбою та декілька раз проходила навколо стадіону по вул. Драгоманова. В черговий раз проходячи повз ОСОБА_4 , він схопив її за волосся та словесно ображаючи наніс декілька ударів кулаком по обличчю та голові. Їй вдалось вирватися, відбігти від нього та про дану подію повідомити поліцейських, які проходили повз. Останні одразу затримали обвинуваченого. Бачила в особи, яка нанесла їй тілесні ушкодження татуювання на руці. Просила суд задоволити її цивільний позов.

Свідок ОСОБА_8 , працівник поліції, суду повідомив, що 15.08.2023 року під час патрулювання міста, у вечірню пору доби на розі вулиць Лесі Українки та Драгоманова побачив жінку з тілесними ушкодженнями на обличчі, підійшовши до неї, дізнався, що її побив невідомий чоловік. Оглянувши територію, виявив невідому особу чоловічої статі, який ховався за деревами. При встановленні особи чоловік представився ОСОБА_4 , він перебував з ознаками алкогольного сп`яніння та мав побиті руки, повідомив, що жінку не бив та навіть не підходив до неї.

Відповідно до протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 15.08.2023 року (т. 2 а.с.10) потерпіла ОСОБА_6 заявила, що 15.08.2023 року близько 22 год. 15 хв. по вул. Драгоманова в м. Кам`янці-Подільському невідома особа нецензурно висловлювалась в її сторону та нанесла тілесні ушкодження.

Згідно довідки № 6677 від 15.08.2023 року та рентгенологічного знімку (а.с.17-18), в ОСОБА_6 діагностовано перелом щелепи праворуч, забої волосяної частини голови, садна.

Відповідно до висновків експерта № 304 від 24.08.2023 року (т. 2 а.с. 21-22) в потерпілої ОСОБА_6 виявлено тілесні ушкодження у вигляді травматичного перелому скроневого відростка нижньої щелепи справа, забою правого СНІ, травматичного відламу мостоподібного протеза з опорами 11, 14, 17 зубів, гематоми підборідної ділянки справа, синяка в області тіла нижньої щелепи справа з розповсюдженням на підборіддя справа і в середньому відділі, могли утворитися внаслідок удару тупим твердим предметом з прикладанням значної сили, можливо кулаком, і по степені тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що призвело до тривалого розладу здоров?я більше 21 дня. Тілесні ушкодження у вигляді 3-х синяків на слизовій оболонці нижньої губи з розповсюдженням на слизову оболонку правої щоки, в області правої щоки з розповсюдженням на козелок правої вушної раковини, на задній поверхні правого передпліччя могли утворитися внаслідок ударів тупими твердими предметами, можливо кулаками, і по степені тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень. Тілесне ушкодження у вигляді садини на передній поверхні правого колінного суглобу могло утворитися внаслідок падіння з висоти власного зросту і ударі правим коліном об тупий твердий предмет з шорохуватою травмуючою поверхнею, можливо асфальтне покриття, і по степені тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень. 2. Всі вище вказані в пунктах 1 (а,б,в) тілесні ушкодження у гр. ОСОБА_6 могли утворитися за умов і в термін, вказаних в обставинах справи, в день звернення з вище вказаними гілесними ушкодженнями в Кам?янець-Подільський травматологічний пункт, тобто 15.08.2023 року.

Відповідно до висновків експерта № 100 від 20.02.2024 року (т.2 а.с.44-45), виконаних на підставі медичних документів, даних протоколів допиту, слідчого експерименту та обставин справи, вбачається, що тілесні ушкодження у ОСОБА_6 вказані у висновку експерта № 304 від 24.08.2023 року могли утворитися, як вказує потерпіла під час допиту від 16.08.2023 року та під час проведення слідчого експерименту 19.02.2024 року за її участю.

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.09.2023 року (т.2 а.с.30-34), потерпіла ОСОБА_6 впізнала особу обвинуваченого ОСОБА_4 за сукупністю ознак на фотознімку №3, як таку, що спричинила їй тілесні ушкодження.

Пояснення потерпілої ОСОБА_6 повністю узгоджуються з даними дослідженого судом протоколу проведення слідчого експерименту з відеофіксацією від 19.02.2024 року (т. 2 а.с. 40-42) відповідно до якого ОСОБА_6 розповіла та відтворила в деталях, коли та за яких саме обставин відбувся на неї напад ОСОБА_4 , в ході якого останній наніс удари в голову, правий бік обличчя та потилиці, що повністю підтверджує механізм спричинення тілесних ушкоджень та їх локалізацію.

Відповідно до протоколу огляду доказів із відеозаписом від 26.02.2024 року (т. 2, а.с. 46–50), на відеозаписі зафіксовано, що 15.08.2023 року о 21 год. 26 хв. працівники поліції підходять до чоловіка, який перебував з ознаками алкогольного сп`яніння. Останній представився ОСОБА_4 , на запитання працівників поліції щодо наявності у нього ушкоджень на руках він пояснив, що впав. Також повідомив, що такої особи як ОСОБА_6 не знає та фізичної сили до неї не застосовував. Після цього працівники поліції провели його освідування, та він залишив місце події. Крім того, на відеозаписі зафіксовано огляд лікарем потерпілої ОСОБА_6 , яку працівники поліції доставили до лікарні. Під час огляду потерпіла повідомила, що її побив невідомий чоловік, який тягнув її за волосся, повалив на землю, після чого наніс два удари в область правої частини щелепи. Також потерпіла повідомила, що впізнала вказаного чоловіка та вказала на нього працівникам поліції.

Згідно відповіді директора КНП «Кам`янець-Подільська міська лікарня» від 09.09.2024 року (т.2 а.с. 65), ОСОБА_4 до медичного закладу 15.08.2023 року за будь-якою допомогою не звертався.

Згідно відповіді начальника Кам`янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області від 09.09.2024 року (т.2 а.с. 69-70), 15.08.2023 Кам`янець-Подільським РУП ГУНП отримано та зареєстровано заяву, що по вул. Привокзальна, 17 на території залізничної станції «Кам`янець-Подільський» знаходиться пасажир в стані алкогольного сп`яніння, веде себе неадекватно, порушує громадський порядок. Прибувши на місце події, поліцейські з`ясували дані громадянина, він назвався ОСОБА_4 та доставили його до медчиного закладу для проведення освідування. У подальшому відносно останнього було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 178 КУпАП.

Протоколом освідування особи з фототаблицями від 18.10.2024 року (т.2 а.с.77-80), проведено освідування ОСОБА_4 в ході якого на верхній зовнішній поверхні правої кінцівки виявлено татуювання у вигляді «лицаря» синього забарвлення, яке проглядається з-під закінчення рукава футболки.

Сукупність зазначених доказів свідчить про доведеність вини ОСОБА_4 у спричиненні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, з огляду на пояснення потерпілої ОСОБА_6 , яка чітко та детально вказала механізм спричинення обвинуваченим ОСОБА_4 отриманих нею тілесних ушкоджень та їх локалізацію. У суду немає жодних підстав ставити під сумнів такі пояснення потерпілої ОСОБА_6 , оскільки вони повністю узгоджуються з висновками експертів, показаннями свідка, матеріалами справи.

Заперечення обставин факту заподіяння потерпілій тілесних ушкоджень спростовуються послідовними показами потерпілої ОСОБА_6 наданими нею, як в ході досудового так і в ході судового слідства, яка вказала, що особа, яка наносила їй удари, мала характерну ознаку, а саме татуювання на верхній частині правої руки та показами свідка ОСОБА_8 (поліцейського), який виявив обвинуваченого поряд з місцем події, сукупністю інших доказів, які судом перевірені в ході судового слідства.

Таким чином, оцінивши докази в їх сукупності, суд в ході судового слідства встановив, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , що виразилось у спричиненні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених в ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я, містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 винний у вчиненні цього кримінального правопорушення і підлягає покаранню за його вчинення.

При обранні обвинуваченому міри покарання суд бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, конкретні обставини справи.

Обставин, що пом`якшують покарання, судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання, судом встановлено вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Матеріали справи не містять огляду ОСОБА_4 на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі про те, наявність даної обтяжуючої обставини не оспорюється самим обвинуваченим, який в судовому засіданні повідомив, що напередодні події у якій його обвинувачують вжив 250 грам горілки, показами потерпілої та свідка, які в судовому засіданні підтвердили той факт, що обвинувачений був випившим. Крім того, підтверджується наявною в матеріалах справи постановою по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 1144184 від 15.08.2023 року (т. 2 а.с. 73), якою ОСОБА_4 притягнуто за ч. 1 ст. 178 КУпАП, за те, що він 15.08.2023 року о 21 год. 01 хв. перебував в п`яному вигляді, був у брудному одязі, у громадському місці, на території залізничного вокзалу ст. Кам`янець-Подільський. Ці обставини дають суду підстави вважати про наявність у ОСОБА_4 обставини, що обтяжує покарання, а саме вчинення кримінального правопорушення особою, яка перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

ОСОБА_4 в силу ст. 89 КК України не судимий, за місцем проживання Жердянський старостинський округ Чемеровецької селищної ради Кам?янець-Подільського району Хмельницької області компрометуючими матеріалами щодо нього не володіє, на обліках у психіатра та нарколога не перебуває, є діючим військовослужбовцем, враховуючи наведене, з урахуванням особи останнього, відсутності обставин, які пом`якшують покарання та наявності обставини, яка обтяжує покарання, ставлення обвинуваченого до вчиненого – відсутність жодного розкаяння за безпідставне заподіяння іншій особі тілесних ушкоджень середньої тяжкості, нездійснення відшкодування моральної шкоди спричиненій потерпілій, наслідки вчиненого ним діяння, суд вважає за можливе призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк в межах санкції ч. 1 ст. 122 КК України. Підстав для застосування ст. 69 та ст. 75 КК України щодо ОСОБА_4 судом не встановлено.

У відповідності до вимог ст. 58 КК України покарання у виді службового обмеження застосовується до засуджених військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на строк від шести місяців до двох років у випадках, передбачених цим Кодексом, а також у випадках, коли суд, враховуючи обставини справи та особу засудженого, вважатиме за можливе замість обмеження волі чи позбавлення волі на строк не більше двох років призначити службове обмеження на той самий строк.

Обвинувачений ОСОБА_4 , 20.11.2025 року уклав про проходження військової служби за контрактом на посадах осіб рядового складу в Збройних силах України та з 21.11.2025 року зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , тобто є діючим військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , а тому суд вважає за можливе призначити ОСОБА_4 покарання у виді службового обмеження з відрахуванням в дохід держави 20 відсотків грошового забезпечення. На думку суду таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов потерпілого-цивільного позивача ОСОБА_6 до обвинуваченого-цивільного відповідача ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди в сумі 100 000 грн. підлягає повному задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, а відповідно до п. п. 1, 2 ч. 2 цієї ж статті моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, та у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичні особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

З врахуванням характеру вчиненого обвинуваченим суспільно небезпечного діяння та обставин, за яких воно було вчинено, глибини душевних та фізичних страждань, яких зазнала потерпіла у зв`язку з протиправним діянням обвинуваченого щодо неї, на виконання положень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4, а також матеріального становища обвинуваченого та потерпілої, з огляду на те, що завдана моральна шкода потерпілій полягає у тому, що вона для відновлення звичного способу життя, яке настало від отриманих тілесних ушкоджень, що супроводжувалися тривалим лікуванням та реабілітацію, внаслідок чого у потерпілої змінився та був порушений нормальний спосіб життя в негативну сторону, що було встановлено, виходячи із наведених у позові обґрунтувань, які доповнені під час судового розгляду самою потерпілою (вона обмежила коло власного спілкування через неспроможність вільно розмовляти, на все життя у неї залишилась пластина в щелепі та шрам на обличчі, виникли проблеми із зубами), що змусило докладати неабияких додаткових зусиль для нормалізації свого життя. Розмір відшкодування моральної шкоди із врахуванням характеру кримінального правопорушення, виду та ступеню вини обвинуваченого, стану його психічного здоров`я, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, а також враховуючи те, що відшкодування моральної шкоди не може бути засобом збагачення, на думку суду, відповідає 100000 (сто тисяч) грн., які слід стягнути з обвинуваченого-цивільного відповідача ОСОБА_4 на користь потерпілої-цивільного позивача ОСОБА_6 .

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 в ході досудового та судового розгляду справи не обирався, таких підстав обирати йому будь-який із запобіжних заходів, до набрання вироку законної сили, суд не вбачає.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373-375 КПК України,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 58 КК України, призначене ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 6 місяців замінити на покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців строком на 1 (один) рік 6 місяців.

На підставі ч. 2 ст. 58 КК України під час відбування покарання здійснювати відрахуванням із суми грошового забезпечення військовослужбовця ОСОБА_4 в дохід держави у розмірі 20 відсотків та застосувати відносно ОСОБА_4 обмеження щодо підвищення за посадою, у військовому званні, а строк покарання не зараховувати йому в строк вислуги років для призначення чергового військового звання.

Початком строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_4 рахувати день, з якого фактично розпочато відрахування із грошового забезпечення військовослужбовця.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 задоволити повністю. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 100 000 (сто тисяч) грн. на відшкодування моральної шкоди.

Речові докази згідно постанови про визнання предметів речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження від 16.08.2023 року (т. 2 а.с. 17-19), повернути потерпілій ОСОБА_6 ; Постанови від 26.02.2024 року (т. 2 а.с. 53, 51) – зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Процесуальні витрати відсутні.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду через Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченому в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Копія вироку може бути отримана в суді учасниками судового провадження.

Обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.

Суддя