Вирок від 18 березня 2026 р. у справі №607/22853/25 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2026 Справа №607/22853/25 Провадження №1-кп/607/107/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі с./з. ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, у м. Тернополі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025216060000149 від 29.10.2025 стосовно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Васильківці Гусятинського району Тернопільської області, українки, громадянки України, пенсіонерки, працює бухгалтером, одруженої, адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , не судимої,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КК України,

за участю: прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , обвинуваченої ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , потерпілої ОСОБА_8 , представників потерпілої ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,-

ВСТАНОВИВ:

1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Встановлено, що 27.09.2025, близько 12:00, у ОСОБА_3 , яка перебувала на АДРЕСА_2 , в ході словесного конфлікту із ОСОБА_8 , виник протиправний умисел, спрямований на умисне нанесення удару ОСОБА_8 .

Реалізуючи свій протиправний умисел, 27.09.2025 близько 12:10, в ході словесного конфлікту, ОСОБА_3 , перебуваючи на вул. Волинській, неподалік будинку 60а, в с. Підгороднє Тернопільського району Тернопільської області умисно, нанесла один удар обома руками в область грудної клітки ОСОБА_8 .

Внаслідок неправомірних дій ОСОБА_3 , потерпілій ОСОБА_8 завдано фізичного болю і не спричинено тілесних ушкоджень.

2. Позиція сторони обвинувачення.

Прокурор ОСОБА_5 підтримав обвинувачення в повному обсязі за ч.1 ст.126 КК України, вважаючи всіма поданими доказами винуватість ОСОБА_3 у вчиненні даного кримінального правопорушення доведеною.

Також просив призначити обвинуваченій ОСОБА_3 покарання у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

3. Позиція сторони захисту.

Допитана у судовому засіданні ОСОБА_3 вину у скоєнні інкримінованого їй кримінального правопорушення визнала. Цивільного позову не визнає.

Повідомила, що 27.09.2025 нанесла один удар ОСОБА_11 . ОСОБА_11 в той день вчинила конфлікт на зборах. До того вже не раз зривала збори. Сварилась із сусідами.

27.09.2025 на зборах ображала її чоловіка, який вже є 19 років головою кооперативу.

Того дня ОСОБА_11 голосно кричала і не давала провести збори, тому вона вимушено її штовхнула один раз, щоб вона стихла і дала провести збори. Тоді ОСОБА_12 витягнула газовий балончик. Сусід ОСОБА_13 підбіг забрати у неї балончик і ОСОБА_12 розпилила газовий балончик йому в обличчя.

Вважає, що жодного болю їй не завдала. Вважає, що шкоди їй не завдала.

Захисник ОСОБА_7 просила призначити обвинуваченій покарання у вигляді штрафу в мінімальному розмірі та відмовити у задоволенні цивільного позову та стягненню витрат на залучення представника.

4. Позиція потерпілої.

Потерпіла ОСОБА_8 у судовому засіданні повідомила, що із обвинуваченою знайома. Вони сусіди, стосунки у них неприязні.

Вказала, що чоловік ОСОБА_3 є головою кооперативу «Підгороднє». Неодноразово на зборах учасників кооперативу було озвучено, що відбуваються крадіжки світла членами кооперативу.

29.06.2025 вона звернулась до правоохоронних органів за даним фактом, було відкрито кримінальне провадження та правоохоронні органи розпочали проведення досудового розслідування.

Вона ознайомилась із матеріалами кримінального провадження, зокрема із поясненнями голови кооперативу, у яких не було жодного слова про наявність крадіжок електроенергії на території кооперативу. Просто було зазначено, що відбувається трансформація електроенергії.

Коли відбулось чергове зібрання, то вона повідомила, що зверталась до правоохоронних органів з приводу крадіжок, однак голова кооперативу у своїх письмових поясненнях заперечив вказаний факт.

Після цих її слів, ОСОБА_3 почала із нею конфлікт.

До цієї ситуації, всі кошти за електроенергію збирали готівкою та не було жодної звітності. У подальшому було відкрито розрахунковий рахунок для оплат.

27.09.2025 були збори учасників кооперативу «Підгороднє». До цього такі зібрання відбувались ще 3 рази. Після одних зборів вона у «чаті» учасників попросила надати їй копію Статуту, однак відповіді вона не отримала. Вважає, що діяльність кооперативу проводиться не прозоро. Зазначила, що по території кооперативу ходить із перцевим балончиком, оскільки на території багато бродячих собак. Із диктофоном не завжди ходить.

Вона на цих зборах спілкувалась із жінкою та у якийсь момент до неї підійшла ОСОБА_3 , яка нанесла удар їй у грудну клітку. Удар був несподіваний та вона відчула біль у грудній клітці. Потім їй наніс удар ще ОСОБА_13 . Вона вдарилась головою в огорожу.

Внаслідок цього вона мала закриту черепно - мозкову травму, лікувалась у стаціонарі. А потім і продовжувала лікування амбулаторно. Лікарі забороняли їй працювати протягом 3 тижнів. Внаслідок отриманого удару мала сильні душевні хвилювання.

Зазначила, що на її будинку є відеокамери. Ці збори були біля її будинку.

Крім того повідомила, що будинок у с. Підгороднє Тернопільського району належить її дочці та вона управляє ним за довіреністю від дочки.

Додала, що має нормальні відносини із іншими учасниками кооперативу. До цього мала конфлікт із ОСОБА_14 через те, що вони паркували свої транспортні засоби біля її будинку.

Представник потерпілої ОСОБА_8 – адвокат ОСОБА_10 просив повністю задовольнити цивільний позов та стягнути з обвинуваченою в повному обсязі витрати на професійну правничу допомогу.

5. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Суд повно, всебічно та неупереджено дослідивши всі обставини даного кримінального провадження, об`єктивно та за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на такому дослідженні, оцінивши кожний поданий сторонами доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов таких висновків.

Окрім, власного визнання вини, показань потерпілої, винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, підтверджується такими доказами, дослідженими в судовому засіданні, а саме:

- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 29.10.2025 із додатком – таблицею ілюстрацій, проведеного дізнавачем СД ВП №1 Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_15 , за участю потерпілої ОСОБА_8 , у присутності понятих ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , статиста ОСОБА_18 .

Слідчим експериментом встановлено: Під час слідчої дії потерпіла ОСОБА_11 повідомила що 27.09.2025 на 12.00 заплановано збори учасників кооперативу Садівницьке товариство «Підгороднє», збори відбувались в АДРЕСА_2 , куди прийшла я, ОСОБА_19 (голова кооперативу), ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та інші учасники даних яких я не знаю. Реєстрації учасників зборів не проводилось, голову та секретаря зборів не обирали, протокол зборів не вівся.

Надалі, близько 12:00 ОСОБА_3 , розпочала зі мною словесний конфлікт, на тему що я не є учасником зборів. Я сказала що я є учасником тоді ОСОБА_22 різко підійшла до мене та обома руками неочікувано, нанесла мені один удар в район грудної клітки, від чого я тильною частиною голови вдарилась об металеві ворота, та відчула сильний фізичний біль грудної клітки. Після чого, я з метою самозахисту, вийняла із кишені куртки перцевий балончик «Терен 16», та здійснила розпилення в напрямку ОСОБА_3 .

Від умисних дій ОСОБА_3 , мені умисно спричинено сильний фізичний біль грудної клітки та не спричинено тілесних ушкоджень.

Після чого потерпіла ОСОБА_23 відтворила механізм нанесення її ударів ОСОБА_24 , а саме на особі статисту ОСОБА_23 відтворила удар обома руками, в грудну клітку, в наслідок чого її не спричинено тілесних ушкоджень але вона відчула сильний фізичний біль. (а.м.к.п. 101 – 105);

- даними протоколу огляду відеозапису від 29.10.2026, проведеного дізнавачем СД ВП №1 Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_15 , за участі гр. ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 жительки АДРЕСА_3 , яка повідомила про обставини нанесення їй ударів що мало місце 27 вересня 2025 року між учасниками зборів кооперативу Садівницьке товариство «Підгороднє», збори відбувались в с. Підгороднє на вул. Волинській, 60А, Тернопільського району Тернопільської області.

Об`єктом огляду є оптичний DVD+R із назвою "Verbatim", компакт диск світлого кольору наданий потерпілою гр. ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 жительки АДРЕСА_3 .

При відкритті CD-R диска виявлено 3 (три) файли із наступними назвами:

- Video 2025-10-22 at 15.28.18 (1)

- Audio 2025-09-29 at 10.34.04

- Zbory_2025_09_28_10_14_17_375.mp4, який відкривається за ссилкою на електронну почту: https://drive.google.com/file/d/lQvLf- ehPIGOo069BDLFHASZwF-AguEgm/view?usp-drivesdk.

В подальшому, проводиться огляд відео-файлу під назвою «Video 2025-10-22 at 15,28.18(1)».

В ході огляду відео-файлу «Video 2025-10-22 at 15.28.18 (Г)», встановлено, що загальна тривалість його становить 02 хв 16 с, також при подальшому огляді відеозапису встановлено, що відео-зйомка проводилась на відео камеру спостереження розташованої на території домогосподарства потерпілої ОСОБА_8 , 1976 р.н. жительки АДРЕСА_2 .

При відкритті відеозапису встановлено, що на моніторі з`являється картинка із зображенням: на відеозаписі зображено словесний конфлікт між кількома особами (дві жінки особа №1 - ОСОБА_11 та особа №2 - ОСОБА_3 та чоловік особа №3 - ОСОБА_13 ), які спілкувались (слова не чутні), що в АДРЕСА_2 .

На 01.13 хв. відеозапису ОСОБА_3 різко підійшла до ОСОБА_11 та обома руками нанесла удар в район грудної клітки ОСОБА_11 .

На 01.20 хв. відеозапису ОСОБА_11 вийняла із кишені куртки перцевий балончик та здійснила перцеве розпилення в напрямку ОСОБА_3 .

На 01.24 хв. відеозапису ОСОБА_13 різко підійшов до ОСОБА_11 та долонею правої руки наніс удар по обличчі Яремко Зоряни, а лівою рукою зловив за праву руку ОСОБА_11 , де знаходився перцевий балончик, який почав розпилюватись.

Огляд відеозапису завершено.

Надалі, здійснюється огляд аудіо-файлу із назвою «Audio 2025-09-29 at 10.34.04», під час відкриття якого виявлено фрагмент спілкування між людьми, а саме гр. ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 жительки АДРЕСА_3 , вказує що аудіо-запис здійснювала вона особисто на її мобільний телефон.

Розмова відбувалась між учасниками зборів кооперативу Садівницьке товариство «Підгороднє», збори відбувались 27 вересня 2025 року в АДРЕСА_2 .

Із слів ОСОБА_11 , встановлено що:

особа №1 (голос чоловічої статі), - це ОСОБА_21 , особа №2, (голос жіночої статі), - це ОСОБА_3 , особа №3, (голос жіночої статі) - це ОСОБА_8 . Під час проведення огляду вищевказаного аудіо-запису встановлено що:

0.09.00 хв. аудіо-запису - особа №1 (голос чоловічої статі), - це ОСОБА_21 звернувся до особи №3, (голос жіночої статі) - це ОСОБА_8 із словами «Все закрийся, ... будеш сиділа без світла».

0.09.27 хв. - особа №3, (голос жіночої статі) - це ОСОБА_8 звернулась до особи №1 (голос чоловічої статі), - це ОСОБА_21 із словами «Де ділась моя заява, Ви її порвали? порвали?.

0.09.35 хв. - особа №2, (голос жіночої статі), - це ОСОБА_3 звернулась до особа №3, (голос жіночої статі) - це ОСОБА_8 .

0.09.40 хв. - шум ймовірно розпилення перцевого балончика (який розпиляла ОСОБА_11 ).

0.09.45 хв. - особа №3, (голос жіночої статі) ОСОБА_8 говорить «То страшне, вона буде мене тут бити».

0.09.52 хв. - невідома особа говорить « Та то жінка, та то жінка, почекай».

0.09.53 хв. - особа №3, (голос жіночої статі) - це ОСОБА_8 говорить «Я зараз поліцію викликаю, Ви до мене кричали, ви до мене замахувались, я викликаю поліцію, за цю всю брехню і те що ви витворяєте».

0.10.03 хв. - особа №3, (голос жіночої статі) - це ОСОБА_8 говорить «Він мене вдарив, ти, я викликаю поліцію. Я ОСОБА_25 зараз зроблю за те що Ви таке витворяєте. Ти мене вдарив, зараз піде все».

0.10.19 хв. - особа №3, (голос жіночої статі) - це ОСОБА_8 говорить «Таня, ти бачила як він мене вдарив, так бачила. Зараз буде ніхто нічого не бачив, Ви «погана людина». За то паркування вже мене догризають».

Огляд аудіо-файлу завершено. (а.м.к.п. 106 - 110).

6. Висновки суду.

Проаналізувавши всі зібрані у справі докази, суд вважає, що обставини викладені у обвинувальному акті відповідають дійсності та приходить до висновку, що обвинувачена ОСОБА_3 діяла умисно та умисно заподіяла потерпілій ОСОБА_8 удар, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень. Про вказане свідчать переглянутий у судовому засіданні відеозапис вказаної події та показання потерпілої ОСОБА_8 .

7. Статті (частини статті) КК України, що передбачають відповідальність за кримінальне правопорушення, винною у вчиненні якого визнається обвинувачена.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує її дії за ч.1 ст.126 КК України, як умисне завдання удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень.

8. Мотиви призначення покарання.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст.ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є кримінальним проступком, конкретні обставини справи, відсутність обставин, які б обтяжували покарання, визнання вини, як обставину, яка пом`якшує покарання, дані про особу обвинуваченої, котра притягується до відповідальності вперше, є особою пенсійного віку, а тому вважає за доцільне призначити їй покарання у вигляді штрафу в мінімальному розмірі.

9. Вирішення цивільного позову.

9.1. У кримінальному провадженні представником потерпілої (цивільного позивача) ОСОБА_8 адвокатом ОСОБА_10 09.01.2026 заявлено цивільний позов до обвинуваченої (цивільної відповідачки) ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення.

В обґрунтування вказаного позову представник потерпілої зазначив, що вчинення кримінального правопорушення, потерпілій ОСОБА_8 спричинено моральну шкоду, яка полягає у наступному:

- вона не може забути момент, коли обвинувачена завдала фізичного болю, штовхаючи в область грудної клітки. З того часу вона постійно переживає моральні страждання, фізичний біль, а також страх за своє життя та здоров`я;

- після заподіяння їй фізичного болю обвинувачена принизила її честь та гідність. Вона перебувала у стані глибокого емоційного потрясіння та розпачу через те, що не змогла себе захистити. Крім того, з метою відновлення порушеного права вона була вимушена брати участь у слідчих діях, витрачати особистий час на участь у судовому розгляді справи, неодноразово згадувати обставини вчинення щодо неї кримінального правопорушення, що додатково посилює завдану моральну шкоду;

- згадування моменту нанесення їй тілесних ушкоджень і надалі завдає їй моральних страждань, які проявляються у вигляді прискореного серцебиття, сильного хвилювання та стану розпачу;

- вона переживає моральні страждання у зв`язку з ушкодженням здоров`я та зазнає фізичного болю. Упродовж тривалого часу вона перебуває у стані постійного стресу, психологічного виснаження та фізичних мук. Хронічний стрес негативно вплинув на стан її здоров`я, зокрема спричинив порушення роботи шлунково-кишкового тракту, а також негативно позначився на серцево-судинній системі, у зв`язку з чим вона змушена звертатися за медичною допомогою до лікарів та проходити курси лікування;

- її також глибоко турбує те, що моральні страждання та стрес переживала не лише вона особисто, але й мої близькі, які постійно перебували поруч, надавали мені моральну та фізичну підтримку. Усвідомлення того, що внаслідок завданої їй шкоди вона істотно ускладнила життя своїх близьких, стало для додатковим джерелом сильних душевних переживань;

- зазначений інцидент став для неї несподіваним та принизливим, оскільки відбувся публічно, у формальній обстановці, в якій вона мала законне право почуватися у безпеці. Незаконне застосування до неї фізичної сили викликало у неї гостре відчуття страху за власне життя та здоров`я. Внаслідок цього вона зазнала значного емоційного потрясіння, шоку, приниження та відчуття безпорадності, оскільки не могла передбачити чи запобігти насильницьким діям у такому середовищі, що свідчить про істотний характер завданої моральної шкоди;

- після вказаної події її психологічний стан істотно погіршився: у неї з`явилося стійке відчуття тривоги, нервове напруження, емоційна нестабільність та дратівливість. Вона неодноразово поверталася думками до обставин події, що спричиняло внутрішній дискомфорт, пригнічений психоемоційний стан та порушення сну. Крім того, у неї сформувався страх повторення подібних насильницьких дій у майбутньому, що негативно вплинуло на її суб`єктивне відчуття безпеки у громадських місцях та звичний спосіб життя;

- зазнані моральні страждання призвели до змін у її звичному способі життя. Вона вимушена уникати спілкування з сусідами та членами кооперативу, що викликає у неї додаткове почуття ізольованості та соціального дискомфорту. Подія підірвала її впевненість у собі, викликала постійне емоційне напруження та негативно вплинула на якість її повсякденного життя;

- під час спілкування із сусідами та знайомими, які цікавилися обставинами події, вона була змушена знову повертатися до пережитого, що спричиняло повторне загострення моральних страждань. У зв`язку з ускладненням її психоемоційного стану у неї виникли труднощі у спілкуванні та порушення взаємин з оточуючими людьми, що негативно позначилося на звичному соціальному житті та продуктивності праці;

- упродовж тривалого часу після події вона відчувала страх під час контакту з незнайомими людьми, мала порушення сну, а також часто страждала від головного болю, що свідчить про тривалий негативний вплив пережитого на її психоемоційний та фізичний стан;

- заподіяна їй моральна шкода полягає у фізичних та душевних стражданнях, втраті відчуття особистої безпеки, приниженні людської честі та гідності, тривалих негативних психоемоційних переживаннях і порушенні нормального психологічного стану, що відповідно до вимог чинного законодавства потребує належної правової оцінки та справедливого відшкодування.

Тому потерпіла ОСОБА_8 оцінює розмір завданої їй моральної шкоди у сумі 100 000 (ста тисяч) гривень та просить стягнути вказану суму із ОСОБА_3 .

Також вказала, що очікує понести 15 000 гривень на професійну правничу (правову) допомогу. (а.м.к.п. 34-40.)

9.2. 17.02.2026 захисник обвинуваченої ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_7 подала до суду відзив на позовну заяву, у якому просила відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_8 до ОСОБА_3 повністю.

В обґрунтування зазначила, що обвинуваченою ОСОБА_3 обставини події, викладені в обвинувальному акті не оспорюються.

Обгрунтування потерпілою - цивільним позивачем моральної шкоди є виключно посилання на моральні страждання, глибоке емоційне потрясіння, які неодноразово повторюються.

Моральна шкода у вигляді участі у слідчих діях ОСОБА_8 є реалізацією її права як потерпілої у кримінальному провадженні і таке проводилось нею в один день.

Будь-які докази на підтвердження порушення емоційного стану в результаті подій, що мали місце 27.09.2025 і необхідності залучення фахівців у цивільного позивача відсутні.

Цивільному позивачеві відомо, що зазначений конфлікт відбувся саме завдяки її активній провокативній поведінці, ігнорування всіх можливих прав та правил поводження у суспільстві та членів садівничого товариства.

Потерпіла, не будучи членом товариства та учасником зборів, самостійно прийняла рішення про участь у них та розпочала словесну перепалку з ОСОБА_3 .. При цьому такі дії ОСОБА_8 були заздалегідь нею сплановані. Остання передбачала можливість конфлікту оскільки заздалегідь увімкнула диктофон на телефоні та взяла у кишеню куртки для самооборони перцевий балончик. Слід врахувати те, що події мали місце о 12 годині дня на вулиці, члени садівничого товариства - це люди пенсійного віку.

Тому поведінка потерпілої не узгоджується із тими стражданнями, про які вона зазначає у позові. Ступінь вини ОСОБА_8 слід врахувати при вирішенні даного позову.

Що ж до вимог про стягнення з обвинуваченої в користь потерпілої понесених судових витрат, в розмірі 15000 грн., то в їх задоволенні прошу суд відмовити, оскільки до позовної заяви не долучено жодного доказу в підтвердження обсягу та вартості послуг правової допомоги.

Таким чином вважає, що вимога у стягнення в користь потерпілої моральної шкоди в розмірі 100 000 грн. не відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості. (а.м.к.п. 44 - 46).

9.3. 25.02.2026 представником потерпілої ОСОБА_8 адвокатом ОСОБА_10 09.01.2026 подано відповідь на відзив, у якому вказано, що згідно листа непрацездатності ОСОБА_8 втратила працездатність з 29.09.2025 по 17.10.2025. Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого №8860 ОСОБА_8 перебувала на стаціонарному лікуванні із 29.09.2025 по 02.10.2025.

Згідно консультаційного висновку спеціаліста №8568 рекомендовано консультації окуліста, лицевого хірурга.

Через психологічний стрес, який виник протиправними діями обвинуваченої, потерпіла ОСОБА_8 зверталася для надання психологічної допомоги до ФОП ОСОБА_26 , за період часу з 20.10.2025 по 12.01.2026, позивач проходила індивідуальну психотерапію, проведено 9-ть занять. За кожне заняття позивач оплатила 2200 грн. разом 19800 грн.

Також вказала, що моральна шкода виникла не через участь у слідчих діях, вона виникла через протиправне фізичне насильство. Слідчі дії - це наслідок правопорушення, а не його причина. Посилання представника відповідача на те, що участь потерпілої у слідчих діях є реалізацією її процесуальних прав, є безпідставним. Така участь є вимушеним наслідком протиправних дій відповідача та безпосередньо пов`язана з необхідністю відновлення порушених прав.

Повторне відтворення травматичних подій у межах кримінального провадження об`єктивно спричиняє додаткові моральні страждання та не може тлумачитись як обставина, що нівелює факт завдання моральної шкоди.

Також вважає, що твердження про провокативну поведінку позивача спростовується матеріалами кримінального провадження, зокрема відео- та аудіозаписами під час яких зафіксовано, що саме відповідач підійшла до потерпілої та завдала їй удару в груди, від чого потерпіла відчула гострий фізичний біль.

Жодних дій з боку позивача, які могли б свідчити про загрозу чи створення підстав для застосування фізичної сили, матеріалами справи не підтверджено.

Посилання представника відповідача на нібито «ігнорування правил поведінки» є оціночним твердженням без конкретизації та без підтвердь доказами. У відзиві не зазначено, які саме норми або правила були порушені позивачем та яким чином це могло обґрунтовувати застосування до неї фізичної сили.

Твердження про самовільну участь позивача у зібранні є безпідставними. Позивач діяла як законний представник члена кооперативу ОСОБА_27 на підставі доручення. Водночас представник відповідача не наводить ж доказів правового статусу ОСОБА_3 під час проведення зібрання.

Позивач перебувала біля домоволодіння своєї дочки та не здійснювала активних дій щодо інших осіб. Саме відповідач підійшла до позивача та ініціювала конфлікт.

Крім того вважає, що твердження стосовно того, що потерпіла розпочала заздалегідь сплановану перепалку не відповідають дійсності. Використання засобів аудіофіксації та носіння перцевого балончика не свідчать про намір провокації, тим більше, що балончик було застосовано після фізичного посягання та виникнення реальної загрози. Посилання на вік присутніх осіб не має правового значення для встановлення факту протиправного застосування фізичної сили обвинуваченою до потерпілої.

Твердження про те, що поведінка позивача нібито не узгоджується з пережитими стражданнями, є оціночним та не має правового значення. Моральна шкода виникає внаслідок протиправного посягання на особисту недоторканність та гідність особи.

Посилання представника відповідача на «ступінь вини» позивача є безпідставним, оскільки жодним судовим рішенням або процесуальним документом вина позивача не встановлена. Позивач у даному провадженні має статус потерпілої.

Оціночні твердження про нібито наявність її вини не підтверджені жодними належними доказами та не можуть братися судом до уваги. (а.м.к.п. 56 - 100).

9.4. Позиція учасників судового засідання.

У судовому засіданні потерпіла ( цивільний позивач) ОСОБА_8 та її представник адвокат ОСОБА_10 просили задовольнити цивільний позов.

Обвинувачена (цивільний відповідач) ОСОБА_3 та її захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні просили відмовити у задоволенні цивільного позову повністю.

9.5. Норми законодавства, якими керується суд при вирішенні даної позовної заяви.

Відповідно до ч.1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, в залежності від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю, або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до ч.5 ст.128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно пункту 6 статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Статтею 1177 ЦК України визначено, що шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

За нормами ч.2 ст.127 КПК шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно ст.1167 ЦК України моральна, шкода завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовуються особою, яка її заподіяла за наявності її вини.

Згідно частини першої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. (частина друга статті 23 ЦК України).

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (абзац 2 частини третьої статті 23 ЦК України).

Аналіз абзацу другого частини третьої статті 23 ЦК України свідчить, що гроші виступають еквівалентом шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою шкоди та відновленого стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості.

У відповідності до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом, залежно від характеру заподіяних фізичних та душевних страждань, їх глибини та погіршення здібностей потерпілого або позбавлення можливості їх реалізації, а також інших негативних наслідків, з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, при визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

У постанові ОП КЦС ВС від 05.12.2022 в справі №214/7462/20 вказано, що зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.

9.6. Висновки суду.

Отже, законом установлено загальні критерії щодо меж судової дискреції у вирішенні питання про розмір грошового відшкодування моральної шкоди. Визначення розміру такого відшкодування становить предмет оціночної діяльності суду.

ОСОБА_8 внаслідок нанесення їй удару пережила стрес, який негативно відобразився на стані її здоров`я. Це супроводжувалось погіршенням як фізичного, так і психічного стану здоров`я, дискомфортом, поганим самопочуттям, душевними стражданнями, порушились нормальні життєві зв`язки через неможливість продовження нормального способу життя та необхідністю докладати додаткові зусилля для його відновлення.

Як підтверджується виписками з медичної карти стаціонарного хворого та іншими матеріалами справи, ОСОБА_8 втратила працездатність з 29.09.2025 по 01.10.2025, з 02.10.2025 по 14.10.2025, з 15.10.2025 по 17.10.2025.

Із виписки із медичної карти стаціонарного хворого №8860 вбачається, що ОСОБА_8 поступила у КНП «Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої допомоги» 29.09.2025, дата виписки 02.10.2025. діагноз – закрита черепно – мозкова травма. Струс головного мозку. Забій м`яких волосистої частини голови та обличчя. Астено – вегетативний синдром. Гостра реакція на стрес. Рекомендації: амбулаторне лікування у невролога поліклініки, диклоберл – петард по 1 табл. при болях.

Разом з тим, судом встановлено, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили про наявність причинно-наслідкового зв`язку між отриманим потерпілою ударом від ОСОБА_3 та необхідністю проходження нею лікування у психотерапевта. Наявні відомості не підтверджують, що саме вказаний удар зумовив потребу у відповідній психотерапевтичній допомозі, у зв`язку з чим такі доводи, що їй потрібно було пройти 9 сеансів у психотерапевта не можуть бути враховані судом.

Виходячи тривалості лікування, глибини і тривалості її фізичних та душевних страждань, які ОСОБА_8 зазнала у зв`язку з нанесенням їй удару з боку ОСОБА_3 , враховуючи принципи виваженості, розумності та справедливості, а також того, що моральна шкода не є способом збагачення, а її розмір має відповідати ступеню фізичних та душевних страждань особи, суд визначає розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_8 у сумі 5 000 грн. Зазначена сума моральної шкоди за своїм розміром, враховуючи наслідки кримінального правопорушення, фізичний та моральний стан потерпілої є достатньою сатисфакцією.

10. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Також представником потерпілої ОСОБА_8 адвокатом ОСОБА_10 подано клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_8 15000 (п`ятнадцять тисяч) грн., витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

За пунктом 1 ч. 1 ст. 118 КПК процесуальні витрати складаються з витрат на правову допомогу.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК розмір процесуальних витрат належить до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Правовою підставою відшкодування витрат на правову допомогу є договір, укладений між потерпілим та адвокатом-представником, а також документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, для визначення розміру процесуальних витрат на правову допомогу, що підлягають відшкодуванню, крім договору про надання правової допомоги, особа має надати і оригінали документів, які підтверджують ці витрати, а також процесуально підтвердити надання правових послуг (складений процесуальний документ, вчинена процесуальна дія (участь у слідчих (розшукових) діях чи ознайомлення із процесуальними документами тощо). Ця позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20 жовтня 2020 року у справі № 208/7801/15-к.

Чинне кримінальне процесуальне законодавство України не встановлює чіткого переліку доказів, які необхідно надати суду на підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу, однак зобов`язує надати докази на підтвердження розміру процесуальних витрат, у тому числі на правову допомогу, що входить до предмета доказування у кримінальному провадженні (ст. 91 КПК України).

Згідно договору про надання правової допомоги від 23.12.2025, між клієнтом ОСОБА_8 та адвокатом ОСОБА_28 до правничої допомоги належить, представництво інтересів ОСОБА_8 у справі №607/22853/25, КП №12025216060000149 від 29.10.2025 за обвинуваченням ОСОБА_3 під час розгляду справи у Тернопільському міськрайонному суді Тернопільської області, з усіма правами представника потерпілого (заявника) в кримінальному провадженні.

Згідно п.1.4. Договору, Адвокатом забезпечується підготовка та подача цивільного позову про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої ОСОБА_3 , під час вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, відповіді на відзив.

Відповідно до п.4.1, 4.2, 4.3 Договору, Сторони дійшли згоди встановити фіксований гонорар адвоката за підготовку та подачу цивільного позову про визнання цивільним позивачем у кримінальному провадженні та відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої вчиненням кримінального правопорушення у справі №607/22853/25 за обвинуваченням ОСОБА_3 , відповіді на відзив у розмірі 9000 грн. Сторони дійшли згоди встановити фіксований гонорар адвоката за представництво інтересів Клієнта ОСОБА_8 , у Тернопільському міськрайонному суді Тернопільської області, як потерпілої у справі №607/22853/25 за обвинуваченням ОСОБА_3 , у розмірі 6000 грн. не залежно від кількості судових засідань.

Гонорар визначений п. 4.1 та 4.2 даного Договору оплачується Клієнтом протягом 15-ти календарних днів, з момент набрання вироком або ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, або Тернопільського апеляційного суду у справі 607/22853/25 за обвинуваченням ОСОБА_3 , законної сили.

25.02.2026, на виконання умов договору від 23.12.2026, ОСОБА_8 та адвокат ОСОБА_10 , підписали акт виконаних робіт №01 від 25.02.2026 року, згідно якого адвокат ОСОБА_10 надав, а клієнт ОСОБА_8 прийняла надану правничу допомогу на суму 15000 грн.

Той факт, що безпосередньо у договорі не вказано початок набрання ним чинності не свідчить про його недійсність, оскільки згідно ч.2 ст. 631 ЦК України договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правничої допомоги, а також враховуючи складність справи час, який об`єктивно був витрачений адвокатом на надання послуг та їх обсяг, суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 15 000,00 грн. є надмірною та неспівмірною з фактичним обсягом наданих адвокатом послуг.

Таким чином, заявлені представником позивача до відшкодування 15 000,00 грн. витрат на правничу допомогу є необґрунтованими, не відповідають реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а їх стягнення з відповідача становить надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу таких витрат.

Виходячи з вищенаведеного, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, суд вважає за доцільне стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_8 5 000 гривень витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

10.2. Процесуальні витрати пов`язані із залученням експерта та речові докази у вказаному кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись наведеним, а також ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десть) гривень.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_8 на відшкодування моральної шкоди – 5 000 (п`ять тисяч) гривень.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_8 5 000 (п`ять тисяч) гривень, витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий суддя ОСОБА_1