Вирок від 17 березня 2026 р. у справі №447/148/26 — Миколаївський районний суд Львівської області

Суд: Миколаївський районний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту

Дата: 17 березня 2026 р.

Справа: №447/148/26

Суддя: Джус Р. В.

Провадження №1-кп/447/167/26

Справа №447/148/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.03.2026 року місто Миколаїв

Миколаївський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду об`єднане кримінальне провадження, про обвинувачення,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце народження: м.Новий Розділ Львівської області, зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , не одруженого, утриманців немає, із середньою спеціальною освітою, не працевлаштованого, інваліда ІІ групи, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.309, ч.1 ст.263 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора: ОСОБА_4 ;

обвинуваченого: ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в :

обвинувачений ОСОБА_3 , вчинив незаконне виготовлення, придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, а також незаконне придбання та зберігання бойових припасів, без передбаченого законом дозволу.

Кримінальні правопорушення вчинено за наступних обставин.

ОСОБА_3 у невстановлений досудовим розслідуванням час, у квартирі житлового будинку, у якій він проживає та якою користується, що за адресою: АДРЕСА_1 , посадив насіння рослин коноплі, які виростив з метою незаконного виготовлення наркотичних засобів. З цією метою ОСОБА_3 , діючи умисно, в подальшому висушив рослини роду конопля, таким чином виготовивши наркотичну речовину, після чого, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, поклав її до кишені свого одягу та зберігав за місцем свого проживання без мети збуту до 30.10.2025, періодично вживаючи її, як наркотичний засіб.

30.10.2025 ОСОБА_3 взяв виготовлену раніше наркотичну речовину та проводив час в центрі м. Новий Розділ Львівської області, де близько 04 години 49 хвилин був зупинений працівниками поліції ВПД №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області, які під час перевірки документів, проведеної відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та п.11 Розпорядження Кабінету Міністрів України № 181-р від 24.02.2022 «Питання запровадження та забезпечення здійснення заходів правового режиму воєнного стану в Україні», згідно яких працівники поліції мають право проводити перевірки документів в осіб, а в разі потреби огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією та законами України, запитали у ОСОБА_3 чи має він заборонені речі на що той відповів, що має при собі 3 поліетиленових пакети із наркотичною речовиною – канабіс. Після прибуття слідчо-оперативної групи, ОСОБА_3 добровільно видав працівникам поліції 3 поліетиленових пакети із речовиною рослинного походження зеленого кольору, які вилучено під час огляду місця події у присутності двох понятих та учасників огляду.

Згідно висновку судового експерта речовина рослинного походження зеленого кольору, що видана під час проведення огляду місця події ОСОБА_3 є канабісом у кількості 11,72 грама. Згідно таблиці невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров?я України № 188 від 01.08.2000, наркотична речовина перевищує нижню межу невеликих розмірів.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_3 , вчинив незаконне виготовлення, придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 309 КК України.

Окрім того, обвинувачений ОСОБА_3 , у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, придбав боєприпаси - 46 набоїв різного калібру. Достовірно знаючи про відсутність у нього передбаченого законом дозволу на придбання та зберігання вказаних бойових припасів, замість їх добровільної здачі органам влади, ОСОБА_3 здійснив транспортування вказаних боєприпасів до місця свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , де зберігав бойові припаси до 17.12.2025, без передбаченого законом дозволу.

17.12.2025 під час проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Миколаївського районного суду Львівської області від 10.12.2025 за місцем проживання ОСОБА_3 , що за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено боєприпаси - 46 набоїв різного калібру, чим припинено протиправні дії останнього.

Відповідно до висновку експерта від 22.12.2025 № CE-19/114-25/31895-БЛ патрони в кількості 25 штук є патронами кал.5,45мм (5,45?39мм) до автомата Калашникова та є боєприпасами бойової (військової) нарізної вогнепальної зброї, які виготовлені промисловим способом та є придатними до стрільби.

Відповідно до висновку експерта від 25.12.2025 № CE-19/114-25/31910-БЛ один патрон калібру 12,7?108мм відноситься до ряду великокаліберних кулеметів ДШК, НСВ, УБ, Корд, ЯКБ-12,7, великокаліберних гвинтівок АСВК, КОРД, ОСВ-96 виробництва СРСР та російського виробництва, один патрон калібру 14,5?114мм до військових великокаліберних кулеметів КПВ, КПВТ, протитанкових рушниць та зенітно-кулеметних установок.

Відповідно до висновку експерта від 29.12.2025 №CЕ-19/114-25/31903-БЛ, п?ять патронів «60-78» та 1 патрон «CG 96», є боєприпасами, патронами кал. 7,62х54R, призначені та придатні для стрільби із бойової нарізної вогнепальної зброї, гвинтівок і карабінів Мосіна, та кулеметів Калашнікова. Патрони промислового виробництва.

Відповідно до висновку експерта від 30.12.2025 №СЕ-19/114-25/31899-БЛ, патрони в кількості десять штук є патронами кал. 7,62мм (7,62х39мм) та є боєприпасами бойової (військової) нарізної вогнепальної зброї, які виготовлені промисловим способом та є придатними до стрільби.

Відповідно до висновку експерта від 05.01.2026 № CE-19/114-25/31906-БЛ патрони в кількості 3 штуки є патронами, а саме: два пістолетні патрони кал. 9 мм (9х19мм) до пістолета Парабелум та один пістолетний патрон кал. 9 мм (9x18) до пістолета Макарова є боєприпасами до бойової нарізної вогнепальної зброї, промислового виготовлення, придатні до стрільби.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_3 вчинив незаконне придбання та зберігання бойових приписів без передбаченого законом дозволу, тобто кримінальне правопорушення, передбачений ч.1 ст. 263 КК України.

Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта згідно з вимогами ст. 337 КПК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, передбачених ч.1 ст.309, ч.1 ст.263 КК України, визнав повністю та пояснив, що вчинив кримінальні правопорушення за вказаних в обвинувальних актах обставин, погодився зі всіма доказами по справі, що були зібрані в процесі досудового слідства і підтверджують його винність у вчиненні інкримінованих правопорушень, відмовившись від їх дослідження в ході судового розгляду.

Суду показав, що на балконі квартири АДРЕСА_2 вирощував рослини коноплі, які пізніше зібрав та висушив, і зберігав для власного використання, а саме для викурювання. Наприкінці 2025 року, точної дати він не пам`ятає, він перебував в центрі міста Новий Розділ, та мав при собі раніше виготовлену наркотичну речовину. В цей час до нього підійшли працівники поліції та на їх питання щодо наявності в нього заборонених предметів чи речовин, він добровільно видав їм пакетики з коноплею. В подальшому, під час проведення обшуку за місцем його проживання, він добровільно видав працівникам поліції пристрій для викурювання маріхуани та патрони в кількості більше сорока штук різного калібру, які він зберігав за місцем проживання. Пояснив, що вказані патрони він привіз додому у 2023 із зони бойових дій, та зберігав їх як трофей, до моменту проведення обшуку.

Зазначив, що вину визнає повністю, у вчиненому щиро розкаюється, розуміє, що вчинив неправильно та про вчинене шкодує, просить суворо не карати.

Враховуючи те, що обвинувачений у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорює фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням характеризуючих матеріалів.

Зазначене повністю узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.1 ст. 309, ч.1 ст.263 КК України, оскільки він вчинив незаконне виготовлення, придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, а також незаконне придбання та зберігання бойових припасів, без передбаченого законом дозволу.

За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.

Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами.

Зокрема, індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду.

Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.

Відповідно до ч.1 ст.8 Конституції України діє принцип верховенства права. Статтею 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди при розгляд справ застосовують Конвенцію та практику суду як джерело права.

У рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03 жовтня 2002 року Європейський суд з прав людини зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв`язку з відстрочкою.

Так, суд враховує, що інкриміноване обвинуваченому кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст.309 КК України, відповідно до ст.12 КК України, є кримінальним проступком, а кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст. 263 КК України, відповідно до ст.12 КК України, є тяжким злочином.

ОСОБА_5 раніше не судимий, неодружений, утриманців не має, є колишнім військовослужбовцем, брав участь в бойових діях та був звільнений з військової служби за висновком ВЛК, є особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни, за зареєстрованим місцем проживання характеризується добре, на обліку в лікаря психіатра та лікаря нарколога, не перебуває.

Згідно досудової доповіді від 16.03.2026, складеної Стрийським районним відділом №1 філії державної установи «Центр пробації» в Львівській області, ризик вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства є середній. На думку органу пробації виправлення ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства є можливим.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому, відповідно до ст.66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання, не встановлено.

Виходячи із загальних засад призначення покарання, враховуючи те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання у межах санкції ч.1 ст.309 КК України у виді обмеження волі строком на 1 рік, та у межах санкції ч.1 ст.263 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки, і у відповідності до ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.

Разом з тим, враховуючи, що позбавлення волі є одним із найсуворіших покарань, яке слід призначати до реального відбування, тільки тоді, коли у суду є достатнє переконання, що звільнення особи від відбування такого, не сприятиме виправленню засудженого, керуючись принципом індивідуалізації покарання, врахувавши ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, як у загально-соціальному плані, так і в плані його потенційної суспільної небезпеки, а саме, що він раніше не судимий, повністю визнав вину, є особою молодого віку, не одружений, не працевлаштований, є особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни, на обліку в лікаря психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується добре, обставини які пом`якшують покарання, та відсутність обставин, які обтяжують покарання, позицію прокурора, який просив призначити обвинуваченому покарання з випробуванням, суд приходить до висновку про те, що виправлення і перевиховання обвинуваченого можливе без його ізоляції від суспільства та реального відбуття покарання, та вважає за можливе на підставі ст.75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 1 рік, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

На думку суду, саме таке покарання у виді позбавлення волі, але з іспитовим строком, буде достатнім і необхідним для виправлення ОСОБА_3 та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, справедливим у співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Підстав для застосування ст.69 КК України та призначення обвинуваченому іншого, більш м`якого виду основного покарання, суд не вбачає.

Запобіжний захід ОСОБА_3 на момент ухвалення вироку не обраний і підстав для його обрання суд не вбачає.

Цивільний позов не заявлено.

У відповідності до ч.4 ст.174 КПК України, одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, слід вирішити питання про скасування арешту майна, а також у відповідності до вимог ст.100 КПК України вирішити питання про долю речових доказів.

Крім того у відповідності до ст.ст.122,124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави витрати на залучення експерта для проведення експертизи у даній справі.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 349, 368-371, 373-376, 381-382 КПК України, суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_3 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.309, ч.1 ст. 263 КК України

Призначити ОСОБА_3 покарання:

-за ч.1 ст.309 КК України у виді обмеження волі строком на 1 рік;

-за ч.1 ст.263 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_3 призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.

На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання у виді 3 років позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 1 рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки, протягом іспитового строку:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, навчання та роботи;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Іспитовий строк ОСОБА_3 рахувати з часу проголошення вироку.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь Державного бюджету України процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів в загальному розмірі 19 165,10грн.

Скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, вжиті ухвалою слідчого судді Миколаївського районного суду Львівської області від 23.12.2025 у виді арешту на майно, а саме на: два згортки паперу із подрібленою речовиною рослинного походження ззовні схожі на наркотичну; 47 предметів схожих на патрони; один пристрій для викурювання наркотичних речовин, вилучені 17.12.2025 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .

Після вступу вироку в законну силу речові докази по справі:

- речовини рослинного походження із трьох полімерних пакетів, які є канабісом, та після дослідження поміщені у спепакет Еспертна служба МВС України №6477127; екстракт канабісу масою 0,1058грам (в ході дослідження використано 0,0028 грам екстракту канабісу) який поміщено в полімерний пакет Експертної служби №644577; подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору, яка мститься в двох паперових згортках та є канабісом, які поміщено в полімерний пакет Експертної служби №0644576; 20 патронів, 5 гільз які запаковані в полімерний пакет «Експертна служба» №3856111; 1 патрон калібру 12,7?108мм, 1 патрон калібру 14,5?114мм, які запаковані в полімерний спецпакет «Експертна служба МВС України» №?56744435; 6 патронів та 4 гільзи, які запаковані в полімерний пакет «Експертна служба» №3809301; три патрони та три гільзи патронів експериментально відстріляних, які запаковані у полімерний пакет № 3855523; три гільзи запаковані в полімерний пакет «Експертна служба» № 6060669– знищити;

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

З інших підстав вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_6

Оригінал: reyestr.court.gov.ua