Постанова від 16 березня 2026 р. у справі №1-1000/2011 — Дніпровський районний суд міста Києва

Суд: Дніпровський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: інші клопотання

Дата: 16 березня 2026 р.

Справа: №1-1000/2011

Суддя: Сазонова М. Г.

Справа № 1-1000/2011

Провадження №: 1-і/755/2/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" березня 2026 р.Дніпровський районний суд м. Києва в складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі:

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4

особи, стосовно якої провадження

по кримінальній справі закрито ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання потерпілої ОСОБА_6 про поновлення строку на подання касаційної скарги на постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 07 грудня 2023 року та на ухвалу Київського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року у кримінальній справі № 1-1000/2011,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебувала зазначена кримінальна справа.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 07 грудня 2023 року звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 Кримінального кодексу України (далі - КК) ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , обвинувачених у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209, ч.2, ч. 3 ст. 358 КК, ОСОБА_9 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 2, ч. 3 ст. 358 КК, ОСОБА_10 та ОСОБА_5 , обвинувачених у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 190 КК, а провадження по кримінальній справі закрито.

Цією ж постановою скасовано накладені арешти та запобіжні заходи у виді підписки про невиїзд відносно ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_5 .

Також вирішено питання щодо речових доказів та залишено без розгляду цивільні позови потерпілих.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 07 грудня 2023 року щодо ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_5 змінено в частині вирішення питання про скасування арешту майна.

Скасовано арешт, накладений постановою Печерського районного суду м. Києва від 26 травня 2010 року (судова справа № 4-1159/10) на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках в ПАТ «Укрексімбанк» (МФО 322313), що належать ОСОБА_5 із зупинкою проведення видаткової операції по рахункам.

Також цією ухвалою скасовано арешт, накладений постановою Печерського районного суду м. Києва від 26 лютого 2010 року (судова справа № 4-485/10) на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках в ПАТ «Укрексімбанк» (МФО 322313), що належать ОСОБА_5 із зупинкою проведення видаткових операцій по рахункам.

В решті постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 07 грудня 2023 року залишено без змін.

11 грудня 2025 року касаційну скаргу прокурора ОСОБА_3 залишено без задоволення, а постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 07 грудня 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року стосовно ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 - без змін.

16 квітня 2025 року на адресу Дніпровського районного суду міста Києва з Київського апеляційного суду за належністю надійшло клопотання потерпілої ОСОБА_6 про поновлення строку на подання касаційної скарги на постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 07 грудня 2023 року та на ухвалу Київського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року у кримінальній справі № 1-1000/2011 (т. 221 а.с 139-153).

Вказане клопотання підписано потерпілою ОСОБА_6 та до нього долучено додатки.

Вирішуючи клопотання потерпілої про відновлення пропущеного строку слід зазначити наступне.

Потерпіла ОСОБА_6 у судове засідання не прибула, була повідомлена належним чином про що свідчить довідка про доставку SMS.

Прокурор ОСОБА_3 , захисник- адвокат ОСОБА_4 та особа, стосовно якої провадження по кримінальній справі закрито ОСОБА_5 , при вирішенні питання поновлення строку на подання касаційної скарги покладались на розсуд суду.Зокрема ОСОБА_5 звертав увагу суду на принципі остаточності рішень суду.

Інші учасники судового розгляду у судове засідання не з`явились, про день час та місце розгляду клопотання повідомлялись належним чином.

Питання про відновлення строку вирішується у судовому засіданні судом, який розглядав справу. Про день і час розгляду клопотання своєчасно повідомляються сторони, неявка яких у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

З`ясувавши думку учасника судового засідання, дослідивши зміст клопотання та перевіривши матеріали кримінальної справи, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що в матеріалах справи наявна копія касаційної скарги ОСОБА_6 на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 07 грудня 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року (т. 213 а.с. 191-197) та постанова судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 12 березня 2025 року (т. 213 а.с. 200-203), якою касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_6 визнано такою, що не підлягає розгляду.

Згідно супровідного листа помічника судді потерпілій ОСОБА_6 були надіслані копія постанови Верховного суду від 12 березня 2025 року разом з касаційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами (т. 213 а.с. 204).

Відповідно до положень ч. 2 ст. 383 Кримінально-процесуального кодексу України (далі - КПК 1960 року) у касаційному порядку можуть бути перевірені вироки місцевих судів, постанови (ухвали) цих судів у справах про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру, інші постанови (ухвали), які перешкоджають подальшому провадженню у справі, ухвали апеляційного суду, постановлені щодо цих вироків, постанов (ухвал), крім випадків, коли апеляційною інстанцією зазначені рішення скасовано, а справу направлено на нове розслідування чи новий судовий розгляд, а також ухвали апеляційного суду, постановлені ним в апеляційному порядку щодо видачі особи (екстрадиції).

Згідно з ч. 2 ст. 386 КПК 1960 року касаційні скарги на судові рішення, зазначені у ч. 2 ст. 383 цього Кодексу, можуть бути подані протягом трьох місяців з моменту набрання ними законної сили.

Відповідно до ч.3 ст.386 КПК України 1960 року у разі подання касаційної скарги з пропуском встановленого законом строку та за відсутності клопотання про його відновлення така скарга визнається суддею такою, що не підлягає розгляду.

Як убачається з матеріалів справи, подана до Верховного Суду касаційна скарга була повернута.

Після цього потерпіла звернулась до Київського апеляційного суду з клопотанням про відновлення строку на касаційне оскарження, однак до вказаного клопотання не долучено нову касаційну скаргу, яка не була повернута Верховним Судом, відсутня така касаційна скарга і у матеріалах справи.

Разом із тим положення ст.386 КПК України 1960 року пов`язують вирішення питання про відновлення строку касаційного оскарження саме з поданням касаційної скарги після спливу встановленого законом строку, оскільки відновлення строку має на меті забезпечення можливості її розгляду.

Закон не передбачає відновлення строку ймовірного оскарження судового рішення.

Крім того, 11 грудня 2025 року касаційну скаргу прокурора ОСОБА_3 залишено без задоволення, а постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 07 грудня 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року стосовно ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 - без змін.

Слід наголосити, що процесуальним законом не передбачено можливості багаторазового оскарження в касаційному порядку особою судових рішень, які вже були предметом перегляду суду касаційної інстанції.

Таке правове регулювання цілком відповідає принципу правової визначеності, що є складовою верховенства права, яке діє в Україні відповідно до положень ст. 8 Конституції України. У справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року Європейський суд з прав людини зазначив, що одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип стверджує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення

Отже, з часу винесення Верховним Судом постанови від 12 березня 2025 року, якою касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_6 визнано такою, що не підлягає розгляду за наслідками подачі касаційної скарги з детальним роз`ясненням щодо порядку поновлення строків на подачу касаційної скарги, в разі його пропуску, потерпіла з таким клопотанням звернулась до Київського апеляційного суду, не подавши при цьому навіть касаційної скарги.

Таким чином, твердження ОСОБА_6 щодо поважності причини пропуску встановленого на касаційне оскарження строку нею не підтверджено, касаційну скаргу не подано, судові рішення, вже були предметом перегляду суду касаційної інстанції, а тому суд вважає, що строк на касаційне оскарження пропущений без поважних причин та відновленню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 90, 353, 386 КПК України ( 1960 року) суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання потерпілої ОСОБА_6 про поновлення строку на подання касаційної скарги на постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 07 грудня 2023 року та на ухвалу Київського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року у кримінальній справі № 1-1000/2011- відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду, через Дніпровський районний суд міста Києва, протягом 15 діб з моменту її проголошення.

Суддя ОСОБА_11

Оригінал: reyestr.court.gov.ua