Рішення від 17 березня 2026 р. у справі №752/5395/25 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/5395/25

Провадження № 2/752/2786/26

РІШЕННЯ

Іменем України

18 березня 2026 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Слободянюк А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що ТОВ «Теплопостачсервіс» є виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води за адресою: Ю. Здановської, буд. 56, в тому числі і відповідачу, який є власником кв. АДРЕСА_1 .

Відповідач з моменту отримання житла у власність є споживачем комунальних послуг з гарячого водопостачання та центрального опалення, від вказаних послуг не відмовлявся.

Як зазначає позивач, відповідач не виконує належним чином своїх зобов`язань з оплати послуг, не сплачуючи їх та порушуючи цим права та інтереси позивача, внаслідок чого утворилася заборгованість за надані послуги, яка складається з:

- заборгованості з постачання теплової енергії за період з січня 2017 року по листопад 2024 року на суму 92 515,16 грн;

- заборгованості з постачання гарячої води з березня 2015 року по листопад 2024 року на суму 7 714,03 грн;

- заборгованості з абонентського обслуговування за період з березня 2022 року по листопад 2024 у розмірі 1 380,58 грн;

- інфляційні втрати, нараховані на суму заборгованості за послугу з постачання теплової енергії, у розмірі 14 815,22 грн;

- 3% річних, нараховані на суму заборгованості за послугу з постачання теплової енергії, у розмірі 4 192,06 грн;

- інфляційні втрати, нараховані на суму заборгованості за постачання гарячої води - 3 728,80 грн;

- 3% річних, нараховані на суму заборгованості з постачання гарячої води - 1 171,66 грн.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва від 04 квітня 2025 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому, заперечуючи проти заявлених до відповідача вимог, просить відмовити у позові. Вказує на те, що рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 07 червня 2021 року, справа №752/11702/20, відмовлено позивачу у стягненні заборгованості за період з жовтня 2016 року по березень 2020 року. Вказане рішення набрало законної сили 08 липня 2021 року. При цьому, даний позов пред`явлено, в тому числі за період з 2015 по березень 2020 року, що є неправомірним.

Зазначає, що позивач відмовився приймати на баланс належним чином повірений лічильник теплової енергії та гарячої води та підписувати договір про надання послуг.

При цьому, послуга з постачання гарячої води, відповідачу взагалі не надається.

01 квітня 2025 року в системі «Електронний суду» позивачем ТОВ «Теплопостачсервіс» подано відповідь на відзив. Вказує на те, що відключення будинку від гарячого водопостачання відбулося 27 липня 2023 року, тому з указаної дати нарахування за послугу з гарячого водопостачання не проводилося.

Згідно вимог ч.13 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ТОВ «Теплопостачсервіс» як юридична особа здійснює діяльність з постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря, що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, дата формування виписки.

Відповідачу на праві власності належить квартира площею 83,30 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 .

14 квітня 2006 між ТОВ «Ліко-Житлосервіс» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договір № 71 про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкових територій, за адресою: АДРЕСА_3 .

Як вбачається, 30 листопада 2018 року ТОВ «Теплопостачсервіс» складено Акт введення в експлуатацію вузла комерційного обліку теплової енергії за адресою: АДРЕСА_4 . Опломбування здійснено після повірки 29 листопада 2018 року, дата наступної повірки - 29 листопада 2022 року, замовник послуг - ОСОБА_1 , постачальник послуг - ТОВ «Теплопостачсервіс». Вказано тип лічильника Ultraheat Т230, заводський номер - 6798125.

Відповідно до свідоцтва про повірку вказаного лічильника, свідоцтво чинне до 29 листопада 2022 року.

Листом № 153 від 17 лютого 2021 року ТОВ «Теплопостачсервіс» пропонувало відповідачу звернутися із заявою про укладання договору про надання послуг з централізованого з опалення та постачання гарячої води; роз`яснювало, що для того, щоб оплачувати послуги за показаннями встановленого лічильника, відповідачу необхідно укласти відповідний договір.

Відомості про те, що відповідач не споживає надані житлово-комунальні послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання або відмовилася від даних послуг не надано.

Згідно з розрахунками ТОВ «Теплопостачсервіс» за адресою: АДРЕСА_2 , обліковується заборгованість, з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних:

- за послуги з постачання теплової енергії на суму 92 515,16 грн за період з січня 2017 року по листопад 2024 року;

- заборгованості з постачання гарячої води на суму 7 714,03 грн з березня 2015 року вересень 2024 року;

- заборгованість з абонентського обслуговування у розмірі 1 380,58 грн за період з березня 2022 року по листопад 2024 року;

- інфляційні втрати, нараховані на суму заборгованості за послугу з постачання теплової енергії, у розмірі 14 815,22 грн;

- 3% річних, нараховані на суму заборгованості за послугу з постачання теплової енергії, у розмірі 4192,06 грн;

- інфляційні втрати, нараховані на суму заборгованості за постачання гарячої води, у розмірі 3728,80 грн;

- 3 % річних, нараховані на суму заборгованості з постачання гарячої води, у розмірі 1 171,66 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуга з постачання електричної енергії надається згідно з умовами договору та вимогами правил, затверджених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

За змістом ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Виконавцями комунальних послуг є: 1) послуг з постачання та розподілу природного газу - постачальник, який на підставі ліцензії провадить діяльність із постачання природного газу, та оператор газорозподільної системи, до якої приєднані об`єкти газоспоживання споживача; 2) послуг з постачання та розподілу електричної енергії - енергопостачальник або інший суб`єкт, визначений законом; 3) послуг з постачання теплової енергії - теплопостачальна організація; 4) послуг з постачання гарячої води - суб`єкт господарювання, який є власником (або володіє і користується на інших законних підставах) теплової, тепловикористальної або теплогенеруючої установки, за допомогою якої виробляє гарячу воду, якщо споживачами не визначено іншого постачальника гарячої води; 5) послуг з централізованого водопостачання - суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання; 6) послуг з централізованого водовідведення - суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водовідведення; 7) послуг з поводження з побутовими відходами - суб`єкт господарювання, визначений виконавцем послуг з вивезення побутових відходів у встановленому законодавством порядку.

Відносини між учасниками правовідносин в сфері надання житлово-комунальних послуг, зокрема, в частині надання послуг з центрального опалення врегульовано нормами Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та положеннями Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила), та Правилами надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів Українивід 5 липня 2019 р. № 690 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2022 року № 85).

Згідно з п. 11 Правил у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі (або всі) квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю та які не мають квартирних засобів обліку (у разі обладнання всіх квартир квартирними засобами обліку - споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю), оплачують послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями всіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, та споживачами, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку води виконавцю, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку.

За п.18 Правил розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.

Відповідно до п. 21 Правил, у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання, з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалювальної площі (об`єму) квартири (будинку садибного типу) та додатково за перевищення розрахункової потужності приладів опалення (радіаторів) згідно з законодавством.

Згідно з п.30 Правил споживач зобов`язаний зокрема оплачувати послуги в установлені договором строки.

Зміст положення ч.4 ст.319 ЦК України про те, що власність зобов`язує, яке має більш загальний характер, фактично розкривається через закріплений у наступній частині цієї статті принцип, що забороняє власникові використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Відповідно до п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст.322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 162 ЖК України передбачено, що власник зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

За п. 20 Правил плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.

Враховуючи обставини, встановлені судом у сукупності з наданими доказами, суд вважає, що відповідач, як власник квартири, є споживачем послуг з централізованого опалення, гарячого водопостачання, які надає ТОВ «Теплопостачсервіс».

З огляду на правовідносини, які склалися між сторонами, на відповідача, як боржника у зобов`язанні, покладено обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, а позивач, як кредитор у зобов`язанні за укладеним договором має право вимагати сплату грошей за надані послуги.

Відповідач від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством порядку не відмовлявся (не відключався) та фактично споживав їх.

Матеріали справи не містять доказів ненадання позивачем послуг відповідачу, так само як і звернень останнього з приводу відмови від отримання таких послуг.

Так само матеріали справи не мастять доказів того, що відповідач звертався до позивача із запереченнями щодо боргу, що кожного місяця вказується в рахунках

При цьому, суд враховує, що рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 07 червня 2021 року, справа №752/11702/20, відмовлено позивачу у стягненні заборгованості з відповідача за період з жовтня 2016 року по березень 2020 року. Вказане рішення набрало законної сили 08 липня 2021 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, за період з квітня 2020 року по листопад 2024 року на суму 76 093,56 грн, з яких:

- заборгованості з постачання теплової енергії за період з квітня 2020 року по листопад 2024 року на суму 64 655,72 грн;

- заборгованості з постачання гарячої води з квітня 2020 року по листопад 2024 року на суму 2 173,01 грн;

заборгованість з абонентського обслуговування за період з квітня 2020 року по листопад 2024 року у розмірі 1 492,26 грн;

- інфляційні втрати, нараховані на суму заборгованості за послугу з постачання теплової енергії, у розмірі 3 766,61 грн;

-3% річних, нараховані на суму заборгованості за послугу з постачання теплової енергії, у розмірі 629,77 грн;

- інфляційні втрати, нараховані на суму заборгованості за постачання гарячої води, у розмірі 286,47 грн;

- 3 %річних, нараховані на суму заборгованості за постачання гарячої води, у розмірі 51,72 грн.

Заперечення споживача щодо суми заборгованості, нарахованої за відповідними нормами споживання можуть бути визнані обґрунтованими виключно у випадку, коли споживач доведе, що за період нарахування спірної заборгованості облік спожитих послуг відбувався квартирним засобом обліку, який згідно із законом дозволяється застосовувати, тобто який пройшов повірку, що може бути підтверджено відповідним свідоцтвом про повірку.

Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 229/1539/17 та Верховним Судом, зокрема, у постановах від 11 лютого 2019 року у справі № 233/6570/15-ц та від 28 лютого 2018 року у справі № 401/3475/15-ц.

Згідно частини 4 статті 11 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» у разі відсутності інформації про показання вузлів обліку та/або недопущення споживачем виконавця або іншої особи, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, до відповідного вузла обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії для зняття показань після закінчення тримісячного строку з дня недопуску виконавець комунальної послуги зобов`язаний здійснювати розрахунки з такими споживачами як із споживачами, приміщення яких не оснащені вузлами розподільного обліку. Після відновлення надання показань вузлів обліку такими споживачами виконавець відповідної комунальної послуги або інша особа, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, зобов`язані провести перерахунок із споживачем, а для вузлів розподільного обліку - з усіма споживачами будівлі.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку прийняття приладу обліку на абонентський облік, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 12 жовтня 2018 року № 270, вузол розподільного обліку / прилад - розподілювач теплової енергії, встановлений у приміщенні будівлі, приймається на абонентський облік виконавцем відповідної комунальної послуги або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, яка здійснює розподіл обсягів комунальних послуг між споживачами протягом 14 календарних днів з дня надходження відповідного звернення від власника (співвласників) будівлі (для приміщення у будівлі, яке не є самостійним об`єктом нерухомого майна) або власника відповідного приміщення (якщо окреме приміщення у будівлі є самостійним об`єктом нерухомого майна) (далі - Порядок №270)

Згідно пункту 3 розділу ІІІ Порядку №270 виконавець відповідної комунальної послуги або визначена власником (співвласниками) інша особа, яка здійснює розподіл обсягів комунальних послуг між споживачами, протягом 5 календарних днів з дня отримання повідомлення призначає дату і час огляду й опломбування вузла обліку та повідомляє про них власнику приміщення, будівлі або його представнику.

Аналіз наведених пунктів Порядку №270 дозволяє зробити висновок, що індивідуальний лічильник підлягає обов`язковому прийняттю на абонентський облік виконавцем, а до моменту такого прийняття його показання не можуть використовуватись для розрахунків.

Матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу того, що індивідуальний лічильник відповідача був прийнятий на абонентський облік, опломбований виконавцем послуг, введений в експлуатацію у встановленому законом порядку, а споживачами у спірний період передавались показники цих лічильників.

Зі змісту наданого стороною позивача листа № 153 від 17 лютого 2021 року ТОВ «Теплопостачсервіс» вбачається, що ОСОБА_1 надавались роз`яснення щодо порядку укладення договору про надання послуг та встановлення квартирних лічильників. Проте доказів того, що позивач звертався до відповідача із заявою про опломбування квартирного лічильника та взяття його на абонентський облік, матеріали справи не містять.

За наведених обставин позивач правомірно здійснював нарахування плати за нормами споживання як із споживачами, приміщення яких не оснащені вузлами розподільного обліку.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача мають правове обґрунтування з посиланням на докази відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України, а тому позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору в сумі 1 792,27 грн (59,19%).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 19, 76-81, 82, 89, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 76 093 (сімдесят шість тисяч дев`яносто три) грн 56 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» судовий збір у розмірі 1 792 (одна тисяча сімсот дев`яносто дві) грн 27 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс», код ЄДРПОУ 35138553, місцезнаходження: 03189, м. Київ, вул. Самійла Кішки, буд. 7-А, прим. 65, 66.

Відповідач - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової катки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5 .

Повний текст судового рішення суду складено 18 березня 2026 року.

Суддя А. В. Слободянюк