Вирок від 17 березня 2026 р. у справі №703/4504/18 — Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/4504/18

1-кп/703/43/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2026 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря: ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Смілі кримінальне провадження № 12018250230000345 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 (зареєстрований АДРЕСА_2 ), українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого:

- 12 грудня 2007 року Соснівським районним судом м. Черкаси за ч.2 ст.186, ч.3 ст. 186, ч.2 ст. 296, ч.3 ст. 187,ст. 70 КК України на 7 років позбавлення волі;

- 14 червня 2013 року Придніпровським районним судом м. Черкаси за 2 ст. 186, ч.2 ст. 185, 70 КК України на 5 років позбавлення волі. 20 жовтня 2017 року звільнений по відбуттю покарання;

- 27 грудня 2022 року Придніпровським районним судом м. Черкаси за ч. 1 ст. 309 КК України на 1 рік обмеження волі з іспитовим строком 1 рік;

- 19 вересня 2023 року Придніпровським районним судом м. Черкаси за ч. 2 ст. 309, ст. 71 КК України – 1 рік, 1 міс. позбавлення волі;

- 5 листопада 2025 року Придніпровським районним судом м. Черкаси за ч.2 ст.307, ч.4 ст.70 КК України на 6 років 6 місяців позбавлення волі,

за ч.3 ст. 186 КК України,

у с т а н о в и в:

ОСОБА_5 8 лютого 2018 року, близько 5 год., таємно, з метою заволодіння чужим майном, через відчинене вікно, проник в квартиру АДРЕСА_3 , де в одній із кімнат відкрито заволодів грошима ОСОБА_6 в сумі 900 грн. чим заподіяв їй матеріальну шкоду на вказану суму.

Обвинувачений винним себе визнав повністю і надав суду пояснення про те, що дійсно перебуваючи в м. Сміла 18 лютого 2018 року, близько 5 год., не маючи офіційної роботи він гостро потребував коштів на своє утримання, а тому наважився на вчинення злочину.

Відповідно до ч. 3 ст.349 КПК України суд, з`ясувавши що учасники судового провадження не оспорюють обставин пред`явленого обвинувачення, правильно розуміють їх зміст, та переконавшись в добровільності їх позиції, за відсутності заперечень учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження тих доказів стосовно обставин справи, що підтверджують вину обвинуваченого, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових доказів, які характеризують його особу. При цьому судом роз`яснено, що у такому випадку сторони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 186 КК України, оскільки він вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поторно, поєднане з проникненням у приміщення.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої

частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу з врахуванням ступіня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява №10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Призначаючи покарання ОСОБА_4 , суд враховує вимоги ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, приймає до уваги характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст.12 КК України, класифікується, як тяжкий злочин (ч.3 ст. 186 КК України), обставини вчинення кримінального правопорушення, яке не потягло за собою тяжких наслідків, відношення обвинуваченого до скоєного, який матеріальні збитки потерпілій відшкодував, а також особу ОСОБА_4 , який неодноразово вже притягувався до кримінальної відповідальності та вже відбуває покарання за вчинення тяжкого злочину.

Суд також враховує обставини, що пом`якшують покарання: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину і добровільне відшкодування завданих збитків, так і обтяжуючі покарання обставини: рецидив злочинів та вчинення злочину щодо особи похилого віку.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 в межах санкції ч.3 ст. 186 КК України у виді реального позбавлення волі строком 6 років.

Визначаючи остаточне покарання ОСОБА_4 , суд також враховує, що вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 5 листопада 2025 року у справі № 711/7044/23, ОСОБА_4 засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307,ч.4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років 6 міс.позбавлення волі.

Зі змісту вироку вбачається, що кримінальне правопорушення було вчинено ОСОБА_4 влітку 2023 року.

Оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 186 КК України, було вчинено ОСОБА_4 8 лютого 2018 року, тобто раніше, то суд при призначенні остаточного покарання вважає за необхідне застосувати положення ч. 4 ст. 70 КК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

У п. 21 ППВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7 встановлюється, що при вирішенні питання про те, який із передбачених ст. 70 КК України принципів необхідно застосовувати при призначенні покарання за сукупністю злочинів (поглинення менш суворого покарання більш суворим або повного чи часткового складання покарань, призначених за окремі злочини), суд повинен враховувати крім даних про особу винного й обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, також кількість злочинів, що входять до сукупності, форму вини й мотиви вчинення кожного з них, тяжкість їх наслідків, вид сукупності (реальна чи ідеальна) тощо.

З урахуванням вищевикладеного, зважаючи на характер та обставини вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, наявність, як пом`яшкуючихї покарання

обставини, так і обставин, що його обтяжують, суд, вважає за можливе, призначаючи остаточне покарання ОСОБА_4 в його строк зарахувати покарання, яке частково відбуте за попереднім вироком суду і остаточне покарання ОСОБА_4 визначає шляхом часткового складання призначеного покарання і частини невідбутого покарання у виді восьми місяців позбавлення волі за вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 5 листопада 2025 року.

За таких обставин в повній мірі буде дотримано положення статті 50 КК України, згідно якої покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом порядку обмеження прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим так і іншими особами

Підстав застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 положень ст.69 КК України суд не вбачає.

В межах даного кримінального провадження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід не обирався.

Згідно з ч.2 ст. 124 КПК України з ОСОБА_4 підлягають стягненню в дохід держави витрати на залучення експерта, які становлять 3432 грн.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 369-371, 374 КПК України, суд, -.

з а с у д и в:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України і призначити йому покарання у виді 6 років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначеного покарання і частини невідбутого покарання у виді восьми місяців позбавлення волі за вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 5 листопада 2025 року, визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 6 років 8 місяці позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання засудженому рахувати з дня вступу вироку в законну силу.

Строк відбування покарання за цим вироком обчислювати з дня набранни ним законної сили, зарахувавши час відбування покарання ОСОБА_4 за вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 5 листопада 2025 року у справі № 711/7044/23, з 01.06.2023 до дня набрання цим вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ) в дохід держави 3432 грн. процесуальних витрат на проведення судово-трасологічної та дактилоскопічних експертиз.

Речові докази, які зберігаються в камері для зберігання речових доказів Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області, знищити.

Апеляція на вирок може бути подана до Черкаського апеляційного суду через міськрайсуд протягом 30 днів з моменту його проголошення, а засудженим – в той же термін з моменту вручення йому копії вироку.

Головуючий: ОСОБА_1