Рішення від 17 березня 2026 р. у справі №692/1732/25 — Драбівський районний суд Черкаської області

Справа № 692/1732/25

Провадження № 2/692/85/26

18.03.26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2026 року Драбівський районний суд Черкаської області в складі: головуючого судді – Чепурного О.П., при секретарі – Бубир В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Драбів цивільну справу в порядку спрощеного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки з позовом про стягнення заборгованості за договорами. Свої вимоги мотивує тим, що 19.08.2021 р. між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір №3901551. Відповідно до умов договору, сума кредиту становить 20000,00 грн., проценти за користування кредитом 5250,00 грн., які нараховуються за ставкою 0,88 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Кредитні кошти видані позичальнику безготівково шляхом переказу коштів на картковий рахунок. Сторонами узгоджені умови щодо сплати за кредитом, пролонгації строку користування кредитом, повернення кредиту.

03.09.2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено договір №691751. Відповідно до умов договору, сума позики становить 4000,00 грн., базова процентна ставка (фіксована) 2,00% яка нараховується з другого дня користування позикою до дати повернення позики. Договір укладено в електронній формі. Відповідач не виконує умов договору, кредитні кошти не повертає, проценти не сплачує, в зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість.

15.12.2021 було укладено договір №15/12-2021-22 відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3901551 від 19.08.2021. 10.01.2023 року було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3901551 від 19.08.2021. Таким чином позивач наділений правом вимоги до відповідача за договором №3901551 від 19.08.2021.

25.01.2022 було укладено договір №25/01/2022/1 відповідно до якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №691751 від 03.09.2021.10.01.2023 року було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №691751 від 03.09.2021. Таким чином позивач наділений правом вимоги до відповідача за договором №691751 від 03.09.2021.

Позивач вказав, що відповідач заборгованість за договорами не погашає, проценти за користування кредитними коштами не сплачує, у зв`язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором №3901551 від 19.08.2021 р., що підлягає стягненню з позичальника відповідно до розрахунку заборгованості становить 106208,94 грн. з яких:

-17509,00 грн. заборгованість за основним зобов`язанням (тіло кредиту);

-87159,94 грн. заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги;

-0,00 грн. заборгованість за нарахованими процентами (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості);

-0,00 грн. заборгованість за пенею та/або штрафами;

-1540,00 грн. заборгованість за комісіями;

-0,00 грн. інфляційні збитки та нараховані 3% річних.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором №691751 від 03.09.2021 р., що підлягає стягненню з позичальника відповідно до розрахунку заборгованості становить 12993,86 грн. з яких:

-4000,00 грн. заборгованість за основним зобов`язанням (тіло кредиту);

-8920,00 грн. заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги;

-0,00 грн. заборгованість за нарахованими процентами (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості);

-0,00 грн. заборгованість за пенею та/або штрафами;

-0,00 грн. заборгованість за комісіями;

-64,00 грн. інфляційні збитки;

- 9,86 грн. нараховані 3% річних.

Позивачем зазначено, що загальна сума заборгованості відповідача за кредитними договорами становить 119202,80 грн.

Окрім того, позивач просить стягнути витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 25000 грн. та судовий збір.

Розгляд вказаної справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження на підставі ухвали Драбівського районного суду від 02.12.2025 року.

Ухвалою суду відповідачці був наданий строк для подання заяви із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також строк для подання відзиву на позов 15 календарних днів з дати отримання ухвали суду. Відповідачка відзиву на позов, заяви із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до суду не направила, хоча була повідомлена про дату судового засідання у порядку визначеному чинним законодавством.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цього Кодексу.

Відповідно до копії договору про споживчий кредит №3901551 від 19.08.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, згідно з умовами якого кредитодавець надав кредит в сумі 20000,00 грн. у валюті українські гривні (п.1.2.), кредит надається строком на 30 днів з 19.08.2021 року (п.1.3.), термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 18.09.2021 (п.1.4.). Згідно п.1.5.1. комісія за надання кредиту 1540,00 грн., яка нараховується за ставкою 7.70 відсотків від суми кредиту одноразово. Згідно п. 2.1. кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок. Згідно п.1.5.2. проценти за користування кредитом: 5250,00 грн., які нараховуються за ставкою 0,88% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Тип процентної ставки фіксований. П.2.3.1.1 визначено умови пролонгації на пільгових умовах. Підписанням кредитного договору відповідачка підтвердила, що вона ознайомилась з наявними схемами кредитування, отримав проект цього кредитного договору разом з додатками, ознайомився з усіма його умовами. До договору додано паспорт споживчого кредиту, який визначає основні умови кредитування та анкету-заяву на отримання кредиту №3901551. Довідкою про ідентифікацію підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 , з якою укладено договір №3901551 від 19.08.2021, ідентифікований ТОВ «Мілоан», акцепт договору позичальником (підписанням аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) R63091 19.08.2021. Отримання відповідачкою кредитних коштів за даним кредитним договором підтверджується довідкою від 19.09.2024 №6520/19-09 відповідно до якої через систему платежів LiqPayST було проведено фінансову операцію по переказу коштів, а саме одержувачу: ОСОБА_2 , ID платежу: 1739254232, дата операції: 19.08.2021, номер картки одержувача коштів: НОМЕР_1 , сума операції: 20000,00 грн., номер договору: 3901551.

15.12.2021 було укладено договір факторингу №15/12-20214-22 відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3901551 від 19.08.2021, що підтверджується реєстром боржників, де під №802 значиться боржник ОСОБА_1 25.01.2022 року було укладено договір факторингу №25/01/2022/01 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3901551 від 19.08.2021, що підтверджується реєстром боржників. Таким чином позивач наділений правом вимоги до відповідачки за договором №3901551 від 19.08.2021.

Відповідно до розрахунку заборгованості, відповідачка має непогашену заборгованість за договором позики №3901551 від 19.08.2021 року в розмірі 106208,94 грн. з яких:

-17509,00 грн. заборгованість за основним зобов`язанням (тіло кредиту);

-87159,94 грн. заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги;

-0,00 грн. заборгованість за нарахованими процентами (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості);

-0,00 грн. заборгованість за пенею та/або штрафами;

-1540,00 грн. заборгованість за комісіями;

-0,00 грн. інфляційні збитки та нараховані 3% річних.

З матеріалів справи вбачається, що первісний кредитор надав кредитні кошти, проте відповідачка свої зобов`язання належним чином не виконувала, у зв`язку з чим з неї на користь позивача належить стягнути заборгованість за тілом кредиту в розмірі 17509,00 грн.

Стосовно заборгованості за відсотками за користування кредитом, то суд вважає за необхідне стягнути відсотки за період з 19.08.2021 по 04.12.2021 у розмірі 25002,99 грн., оскільки вони нараховані відповідно до умов пролонгації договору на стандартних умовах та в межах строку дії такої пролонгації. Відсотки у розмірі 62156,93 грн. нараховані на дату відступлення права вимоги (10.01.2023) не підлягають стягненню, оскільки з розрахунку позивача не вбачається, чи нарахування відсотків здійснювалось відповідно до умов кредитного договору.

Щодо стягнення комісії за надання кредиту суд зазначає таке.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Сплата комісії умовами договору передбачена, вона є разовою. За таких обставин, враховуючи, що відповідач взяв на себе обов`язок сплатити разову комісію при отриманні кредиту, а також враховуючи обов`язковість виконання умов договору, позов в цій частині слід задовольнити.

Щодо кредитного договору №691751 від 03.09.2021 року, суд встановив, що відповідно до копії договору позики (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) №691751 від 03.09.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики. Відповідно до п.2.1 договору сума позики становить 4000,00 грн. строком на 30 днів, базова процентна ставка з другого дня користування позикою до дати повернення позики становить 2,00% фіксована. Процентна ставка за перший день користування позикою – 29,71%. Крім того, передбачені знижена процентна ставка в день 0,01%, та ставка за понадстрокове користування позикою в день 2,70%, пеня – 2,70 %. Дата надання позики 03.09.2021, дата повернення позики (останній день) 03.10.2021. Договір підписано відповідачем електронним підписом з електронним ідентифікатором. До даного договору додано таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, яка також підписана відповідачем електронним підписом з електронним ідентифікатором.

Згідно довідки №09/05-2023-50 від 09.05.2023 р. ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС» підтверджено успішний переказ: 03.09.2021року, сума 4000,00 грн., відбувся успішний переказ на карту № НОМЕР_2 номер платежу 637662616385497259691751.

25.01.2022 було укладено договір факторингу №25/01/2022/1 відповідно до якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №691751 від 03.09.2021.10.01.2023 року було укладено договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимог відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №691751 від 03.09.2021. Таким чином позивач наділений правом вимоги до відповідача за договором №691751 від 03.09.2021.

Відповідно до розрахунку позивача суми заборгованості за договором позики №691751 від 03.09.2021 р., у ОСОБА_1 утворилась заборгованість у розмірі 12993,86 грн. з яких:

-4000,00 грн. заборгованість за основним зобов`язанням (тіло кредиту);

-8920,00 грн. заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги;

-0,00 грн. заборгованість за нарахованими процентами (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості);

-0,00 грн. заборгованість за пенею та/або штрафами;

-0,00 грн. заборгованість за комісіями;

-64,00 грн. інфляційні збитки;

- 9,86 грн. нараховані 3% річних.

Отримання суми позики в розмірі 4000,00 грн. підтверджується матеріалами справи та не оспорюється відповідачкою, а тому суд вважає дані обставини доведеними.

Щодо заборгованості за нарахованими процентами, суд зазначає, що згідно умов кредитного договору кредит надано на 30 днів, а тому останній день строку кредитування є 03.10.2021 р., тобто право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припинилося 03.10.2021. Таким чином, за умовами кредитного договору сторони погодили строк його дії до 03.10.2021. Аналіз, наданого позивачем розрахунку про щоденні нарахування за кредитним договором, свідчить про те, що заборгованість за відсотками нараховувалася поза межами строку дії договору. Доказів про те, що відповідачка підписала Правила надання грошових кошів, на які посилаються у договорі сторони, та які розміщені лише на сайті позикодавця, не має. А тому суд вважає нарахування процентів поза межами визначеними у договорі без підтвердження волевиявлення на пролонгацію договору сторін, є безпідставним, а тому в цій частині позову слід відмовити.

В договорі позики, а саме в Розділі 2 вказана процентна ставка базова процентна ставка за перший день користування позикою (фіксована) – 29,71%, базова процентна ставка з другого дня користування позикою до дати повернення – 2,00% (п.2.3), знижена процентна ставка з другого дня користування позикою у розмірі 0,01 % та процентна ставка за понадстрокове користування позикою за день у розмірі 2,70%. Враховуючи невизначеність умов договору щодо застосування розміру відсоткової ставки, суд вважає за необхідне при обрахуванні відсотків виходити з процентної ставки за перший день користування та найнижчої ставки яка обумовлена сторонами в договорі.

При визначенні розміру відсотків за користування кредитом, суд бере до уваги, що строк позики 30 днів, процентну ставку за перший день користування позикою та знижену процентну ставку 0,01% в день, а саме 4000,00 грн. ? 29,71% ?1 = 1188,40 грн. та 4000,00 грн. ? 0,01% ?29 = 11,6 грн. А тому розмір відсотків за користування позикою, який підлягає до задоволення становить 1200,00 грн. Враховуючи, що відповідно до розрахунку заборгованості відповідачкою було сплачено в рахунок погашення заборгованості суму в розмірі 1400,00 грн., суд вважає за необхідне зарахувати їх в рахунок погашення заборгованості та остаточно визначити заборгованість за тілом кредиту та відсотками, яка підлягає стягненню наступну: (4000+1200) – 1400=3800 грн.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача інфляційних збитків та 3% річних, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином стягнення з відповідача інфляційних збитків та 3% річних під час воєнного стану є незаконним, а тому в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання, як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у строк і в порядку, що встановлені договором.

Ч. 2 ст. 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлено обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно з ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача щодо стягнення кредитної заборгованості за кредитними договорами.

Крім того, позивач просив стягнути витрати на правничу допомогу в розмірі 25000,00 грн.

Відповідно до вимог ст. 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу відноситься до витрат пов`язаних з розглядом справи.

На підтвердження понесених витрат позивача на правову допомогу його представник надав суду копію договору про надання правової допомоги від 01.07.2024 № 01-07/2024 з адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС», заявку на надання юридичної допомоги №728 від 01.10.2025. Згідно витягу з акту №15 про надання юридичної допомоги від 31.10.2025 року сума витрат за надання замовником послуг по справі за позовом до ОСОБА_1 в розмірі 25000,00 грн. підтверджується.

Відповідно до ч.4, 5 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат понесену позивачем на професійну правничу допомогу, суд враховує Постанову Верховного Суду від 13 березня 2025 року у справі № 275/150/22 (провадження № 61-13766св24), в якій зазначено, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт. Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу за відсутності заперечень з боку відповідачки підлягає стягненню на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України). У відповідності з ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір потрібно стягнути з відповідачки пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 526, 530, 549, 550, 551, 624, 625, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором №3901551 від 19.08.2021 року в розмірі 44052 гривні 01 копійку, за кредитним договором №691751 від 03.09.2021 року в розмірі 3800 гривень 00 копійок, а всього 47852 гривні 01 копійку.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» судовий збір та витрати на правову допомогу у сумі 11007 гривень 37 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня оголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головуючий