Постанова від 17 березня 2026 р. у справі №692/345/26 — Драбівський районний суд Черкаської області

Суд: Драбівський районний суд Черкаської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення порядку провадження господарської діяльності

Дата: 17 березня 2026 р.

Справа: №692/345/26

Суддя: ЛЕВЧЕНКО Л. О.

Справа № 692/345/26

Провадження № 3/692/164/26

18.03.2026

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2026 року с-ще Драбів

Суддя Драбівського районного суду Черкаської області Левченко Л.О., розглянувши матеріали, які надійшли від ВПД №1 Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

Гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр-ки України, пенсіонерки, РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючої за адресою АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 164 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 983582 від 23.02.2026, ОСОБА_1 23.02.2026 о 12:00 год. АДРЕСА_1 , здійснила продаж 0,5 л. горілки ОСОБА_2 , 2001р.н., за 80 грн. з рук, при цьому не маючи державної реєстрації як суб`єкта господарювання, тобто здійснювала господарську діяльність без державної реєстрації як суб`єкта господарювання та без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.

У судове засідання 18.03.2026 гр. ОСОБА_1 не з`явилась, скерувала до суду заяву про розгляд справи без її участі, де підтвердила факт одноразового продажу горілки. Вину у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП заперечувала. Вказала, що горілку тримала вдома для власних потреб, господарською діяльністю не займається, продаж був одноразовим, не систематичним, іншого алкоголю вдома ОСОБА_1 не має.

Тому суд вважає можливим розглянути справу без участі ОСОБА_1 відповідно ст. 268 КУпАП.

Вивчивши матеріали адміністративної справи суд приходить до висновку, що вона підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Нормами ч. 1 ст. 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом, що передбачено ст. 7 КУпАП.

Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення наявності складу адміністративного правопорушення, який повинен встановлюватись на підставі відповідних доказів, що стверджують не тільки наявність правопорушення, а й вини особи у його вчиненні.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Тобто, протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів, але й актом обвинувачення особи у вчиненні адміністративного правопорушення, що узгоджується як із нормами чинного законодавства так і з практикою та позицією ЄСПЛ.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Однак, матеріали справи встановленому критерію щодо належного доведення вини особи не відповідають та не містять належних та допустимих доказів на підтвердження порушення вимог чинного законодавства.

Згідно фабули правопорушення, сформованої у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 983582 від 23.02.2026, ОСОБА_1 23.02.2026 о 12:00 год. АДРЕСА_1 , здійснила продаж 0,5 л. горілки ОСОБА_2 , 2001р.н., за 80 грн. з рук, при цьому не маючи державної реєстрації як суб`єкта господарювання, тобто здійснювала господарську діяльність без державної реєстрації як суб`єкта господарювання та без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності.

На підтвердження вини ОСОБА_1 додано вказаний протокол про адміністративне правопорушення, копію рапорту на ім`я начальника Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області № 4673 від 23.02.2026; рапор поліцейського О. Бєлих від 23.02.2026 та супровідний лист.

Інших доказів суду не надано.

Згідно диспозиції ч. 1 ст. 164 КУпАП, відповідальність за вказане правопорушення наступає за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Об`єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері державного регулювання господарської діяльності.

Об`єктивна сторона правопорушення за ч.1 ст.164 КУпАП полягає у здійсненні діяльності, що містить ознаки підприємницької, без державної реєстрації як суб`єкта підприємницької діяльності, або здійсненні без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.

Суб`єкт адміністративного правопорушення - загальний.

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу.

Відповідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про підприємництво» підприємництво - це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб`єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.

Згідно ст. 2 ГКУ учасниками відносин у сфері господарювання є суб`єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб`єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Згідно ч. 1 ст. 3 ГКУ під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно положень ч. 1,2 ст. 19 ГКУ суб`єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству та підлягають державній реєстрації відповідно до цього Кодексу та закону.

Згідно копії рапорту № 4673 від 23.02.2026, 23.02.2026 о 13:12 год. ПОГ О.Бєлих було виявлено гр. ОСОБА_2 , при якому виявлено пляшку 0,5л. з горілкою. Останній пояснив, що придбав її у ОСОБА_1 .

Згідно рапорту ПОГ О.Бєлих від 23.02.2026 під час патрулювання території Драбівської ТГ було виявлено гр. ОСОБА_3 , який тримав пластикову пляшку об`ємом 0,5 л та який під час перевірки документів повідомив, що придбав горілку з рук без марок акцизного збору за 80грн. у гр. ОСОБА_1 . Під час складення протоколів про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 156 та ч. 1 ст. 164 КУпАП ОСОБА_2 звернувся з заявою про добровільну видачу 0,5 л. горілки. ОСОБА_1 фіскальний чек чи інший платіжний документи під час вчинення вказаного правочину ОСОБА_2 не надала, від надання пояснень відмовилась. Свідків даної події не було.

Стаття 256 КУпАП встановлює вимоги до змісту протоколу, а саме: у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 983582 від 23.02.2026 не містить відомостей про свідків та вказано, що потерпілі відсутні.

Письмові пояснення ОСОБА_2 , про продаж йому горілки у кількості 0,5 л. за 80 грн. у матеріалах справи відсутні. Так само відсутня і його письмова заява про добровільну видачу горілки, на яку посилається у своєму рапорті ПОГ О. Бєлих.

До матеріалів не додано жодних матеріалів, що свідчать про систематичність (2 та більше разів) здійснення підприємницької діяльності ОСОБА_1 , єдиною датою продажу горілки громадянкою ОСОБА_1 вказано 23.02.2026 о 12:00 год.

У матеріалах відсутні відомості про долю горілки, продаж, якої ставиться в вину ОСОБА_1 , зокрема про її вилучення та дослідження з зазначенням виду та кількості речовини, а також про долю грошових коштів, отриманих від такого продажу.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 983582 від 23.02.2026 в графі щодо вилучених у гр. ОСОБА_1 речей містить запис: речі не вилучались.

Тому не є зрозумілим, на підставі чого працівники поліції зробили висновок про здійснення гр. ОСОБА_1 саме господарської діяльності 23.02.2026.

У своїй заяві від 18.03.2026 ОСОБА_1 підтвердила факт продажу горілки, однак вказала, на відсутність систематичності та його одноразовість та заперечила здійснення господарської діяльності. З матеріалів справи не вбачається, що здійснивши одноразовий продаж горілки по місцю свого проживання, ОСОБА_1 вийшла за межі дрібних побутових угод та здійснювала саме господарську діяльність, що підлягає ліцензуванню. Також не є зрозумілим посилання ПОГ О. Бєлих у своєму рапорті на ненадання ОСОБА_1 фіскального чеку чи іншого платіжного документу, оскільки матеріалами справи не підтверджено її обов`язку надавати такі документи.

Таким чином, факт здійснення господарської діяльності без державної реєстрації як суб?єкта господарювання 23.02.2026 о 12:00 год. за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення, яким визначено межі судового розгляду, не знайшов свого підтвердження під час дослідження у судовому засіданні, оскільки не підкріплений належними доказами.

Суд вважає, що працівники поліції припустились суттєвих помилок при фіксації цього адміністративного правопорушення, оскільки чітко не встановили систематичності здійснення особою діяльності, що містить ознаки підприємницької, учасників правопорушення, зокрема свідків та/або потерпілих, не опитали таких осіб, не долучили письмових пояснень ОСОБА_2 та його заяви про добровільну видачу горілки, не вилучили речей, що були об`єктом здійснення підприємницької діяльності та отриманих від такої діяльності коштів, не провели відповідних досліджень.

Згідно ст. ст. 251, 252, 280 КУпАП наявність адміністративного правопорушення і винність у його вчинені особи та інші обставини, що мають істотне значення для правильності вирішення справи про адміністративні правопорушення, підлягають доказуванню передбаченими законом способами, оцінка відповідних доказів має ґрунтуватись на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності та законі. При розгляді справи про адміністративне правопорушення, поряд з іншим, підлягає з`ясуванню, чи було вчинено адміністративне правопорушення і чи винна дана особа у його вчинені та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

З урахуванням рішення ЄСПЛ у справах «Malofeyeva v. Russia» та «Karelin v. Russia» суд зазначає, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП – провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Таким чином, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення події та наявності складу адміністративного правопорушення.

Оскільки матеріали справи про адміністративне правопорушення, не дають достатніх підстав та доказів для висновку про винність ОСОБА_1 у інкримінованому їй діянні та наявності у її діях події та складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, у зв`язку з чим відсутні підстави для притягнення її до адміністративної відповідальності за цією нормою закону, а тому провадження у справі підлягає закриттю.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 164, ст. 247, ст.ст. 283, 284, 285 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Драбівський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Л.О. Левченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua