Постанова від 12 березня 2026 р. у справі №569/5503/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/5503/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2026 року м. Рівне

Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Костюк О.В., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП _______________,

за ч. 1 ст. 51 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

В протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ №367828 від 23.02.2026 зазначено, що 13.02.2026, о 10 год 35 хв, в м. Рівне по вул. Богоявленська, 24, в магазині «АТБ», ОСОБА_1 здійснив дрібне викрадення чужого майна, шляхом крадіжки з магазину, а саме викрав 2 шт. змінних картриджів «Gillette Fusion 5 Start», на загальну суму 225 (двісті двадцять п`ять) гривень 50 (п`ятдесят) копійок.

Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 51 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, вказав, що 23.02.2026 купував продукти в магазині «АТБ», після чого до нього підійшли охоронці магазину й сказали, що 13.02.2026 ніби він здійснив крадіжку товарів, на що він заперечив й просив викликати працівників поліції, потім працівники поліції приїхали до магазину й склали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення, наголосив, що в матеріалах справи відсутній відеозапис факту вчинення ним дрібної крадіжки, просив закрити провадження по справі.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи суд зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.

Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Частиною 1 ст. 51 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Відповідно до п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, для норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги.

Підпункт 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України визначає, що податкова соціальна пільга визначається у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

Станом на 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328 грн.

У разі спричинення внаслідок вчинення адміністративної правопорушення шкоди, розмір якої не перевищує 832 гривні, відповідальність настає за ч. 1 ст. 51 КУпАП.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

На підтвердження вини ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП, надано суду наступні докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №367828 від 23.02.2026, заяву ОСОБА_2 , в якій він просить притягнути до відповідальності ОСОБА_1 за вчинення дрібного викрадення чужого майна, письмові пояснення ОСОБА_2 , інвентаризаційну відомість №1 від 23.02.2026.

Суд наголошує, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.

Свідки подій та обставин, що зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 51 КУпАП, відсутні, також в матеріалах справи відсутні дані відеозапису з камер відеоспостереження магазину «АТБ», які б зафіксували факт дрібного викрадення чужого майна.

Як вбачається з вище вказаного протоколу про адміністративне правопорушення огляд ОСОБА_1 не проводився, речі у нього не вилучалися.

Оцінивши протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №367828 від 23.02.2026, заяву ОСОБА_2 , письмові пояснення ОСОБА_2 , інвентаризаційну відомість №1 від 23.02.2026, суд прийшов до висновку, що вказані документи не містять фактичних даних, які б «поза розумним сумнівом» підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення.

Інших доказів, які б підтверджували обставини, викладені в протоколі, суду не надано.

Відповідно до практики ЄСПЛ справи про адміністративні правопорушення за своєю суттю є кримінальними, мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції (справа «Лучанінова проти України»).

У рішеннях «Малофєєва проти росії» та «Карелін проти росії», Європейський суд з прав людини зауважив, що формулювання правопорушення, викладене у фабулі постанови про адміністративне правопорушення, слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведена не судом, а перед судом у змагальному процесі.

Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно зі ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, у даній справі відсутні належні та допустимі докази, на підставі яких у визначеному законом порядку, поза розумним сумнівом можливо встановити наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП, суть якого викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, та винність ОСОБА_1 у його вчиненні, а відтак провадження відносно останнього підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247, 283, 284 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 51 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд.

Суддя Рівненського міського суду Олег КОСТЮК