Вирок від 17 березня 2026 р. у справі №565/393/26 — Вараський міський суд Рівненської області

Справа № 565/393/26

Провадження № 1-кп/565/80/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2026 року м.Вараш

Вараський міський суд Рівненської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

потерпілого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вараського міського суду Рівненської області кримінальне провадження, внесене 19.02.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026181050000017 щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кузнецовська, військовослужбовця, з вищою освітою, неодруженого, проживаючого по АДРЕСА_1 , не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 у період з 22 березня 2025 року до 18 січня 2026 року, діючи умисно, в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи настання таких наслідків, систематично вчиняв відносно свого батька ОСОБА_5 , з яким він, у відповідності до п. 7 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», перебував у сімейних відносинах, спільно проживав за адресою: АДРЕСА_1 , фізичне та психологічне насильство, що призвело до фізичних і психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілого.

Так, 22.03.2025р. о 21 год. 20 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп?яніння, вчинив відносно свого батька ОСОБА_6 насильство в сім?ї, а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні в його сторону нецензурною лайкою та погрозах фізичною розправою, внаслідок чого останній був притягнутий до адміністративної відповідальності постановою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 16.04.2025 у справі № 565/788/25 за ст. 173-2 КУПАП.

Окрім цього, повторно, протягом року, 15.10.2025 року о 16 год. 30 хв. ОСОБА_4 перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно свого батька ОСОБА_5 , а саме виражався нецензурною лайкою, шарпав за верхній одяг, внаслідок чого був притягнутий до адміністративної відповідальності постановою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 10.11.2025 у справі № 565/2598/25 за ст. 173-2 КУпАП.

Незважаючи на неодноразове притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП, продовжуючи свої систематичні дії, пов?язані з домашнім насильством, 18.01.2026 приблизно о 21 год. 00 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні квартири за адресою: АДРЕСА_1 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вчинив відносно свого батька ОСОБА_7 , з яким він перебував у сімейних відносинах, спільно проживав однією сім?єю, психологічне насильство, що виразилось у словесних образах, які принижували людську честь та гідність, погрозах фізичною розправою та залякуваннях, аморальній поведінці. Після чого продовжуючи вчиняти протиправні дії, ОСОБА_4 , перебуваючи в одній кімнаті із батьком, взяв до рук належний йому шуруповерт та наніс своєму батьку ОСОБА_8 один удар в область долоні лівої руки та один удар в область лівого плеча, чим заподіяв останньому тілесні ушкодження у вигляді садно в ділянці лівого предпліччя, садна лівого плечового суглобу та садна в ділянці лівого колінного суглобу, які відносяться до розряду легких тілесних ушкоджень, таким чином вчинивши фізичне насильство відносно свого батька ОСОБА_9 .

Вищевказані протиправні дії призвели до психологічних та фізичних страждань, розладів здоров?я та погіршення якості життя потерпілого ОСОБА_5 .

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного та психологічного насильства щодо свого батька з яким перебуває в сімейних відносинах, що призвело до фізичних та психологічних страждань, розладів здоров?я та погіршення якості життя потерпілої особи, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні за ст. 126 КК України, визнав повністю та беззастережно. Відповідаючи на поставлені питання дав показання, які повністю узгоджуються з обставинами викладеними у інкримінованому йому обвинуваченні.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 показав, що обставини, викладені в обвинувальному акті мали місце. Його син ОСОБА_4 з 2025 року вчинив три рази домашнє насильство. Двічі його притягали до адміністративної відповідальності за вказаними фактами. Востаннє 18.01.2026 за місцем спільного проживання близько 21 год прийшов додому у стані алкогольного сп`яніння. Коли він його заспокоював, син ОСОБА_4 вдарив його по плечу шуруповертом. Внаслідок таких дій він втратив сон, а також через хвилювання у нього виникає задишка. Після того, коли син був призваний на військову службу він виправився. Вважає недоцільним застосовувати до сина обмежувальні заходи у виді заборони спілкування та заборони спільного проживання.

У зв`язку з повним визнанням вини обвинуваченим, прокурор просив суд обмежити обсяг дослідження доказів по справі, а саме просив не досліджувати докази по доказуванню події кримінального правопорушення, винуватості ОСОБА_4 , наслідків, оскільки обвинувачений вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, визнав час, місце та спосіб вчинення кримінального правопорушення, вид розмір завданих збитків. Прокурор просив суд допитати обвинуваченого, потерпілого та дослідити докази, що характеризують його особу.

Обвинувачений ОСОБА_4 та потерпілий ОСОБА_5 проти обмеження обсягу дослідження доказів по справі не заперечували та наголосили, що розуміють, що в разі визнання судом недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

В судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 під час судового розгляду справи, свою винуватість визнав повністю, щиро розкаявся. Обвинувачений та потерпілий дали змістовні, повні та об`єктивні показання. За таких обставин, суд вважає, що визнання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 фактичних обставин справи є добровільними та істинними, і вони проінформовані про відсутність в подальшому в них права оспорювання цих фактичних обставин в апеляційному порядку.

Оскільки сторони вважають, що фактичні обставини справи доведені наявними в справі доказами, які не потребують дослідження в ході судового розгляду справи, суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, визнає фактичні обставини справи доведеними.

Суд дійшов висновку, що домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного та психологічного насильства щодо свого батька з яким перебуває в сімейних відносинах, що призвело до фізичних та психологічних страждань, розладів здоров?я та погіршення якості життя потерпілої особи,у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , мало місце. Це діяння містять склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, ОСОБА_4 винен у його вчиненні та підлягає покаранню за вчинення цього кримінального правопорушення.

При обранні виду та міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 12 КК України, вина ОСОБА_4 доведена у вчиненні нетяжкого злочину.

Відповідно до ст.66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 суд визнає щире каяття. Обставинами, які обтяжують покарання ОСОБА_4 є вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння та вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

Суд також враховує, що ОСОБА_4 на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, неодружений, військовослужбовець, не судимий. Враховуючи особу ОСОБА_4 , визнання ним винуватості, наявність однієї пом`якшуючої обставини, а також двох обтяжуючих обставин, суд доходить, що покарання у виді позбавлення волі на рівні мінімальної межі буде достатнім та необхідним для досягнення мети покарання.

Враховуючи особу ОСОБА_4 , визнання ним винуватості, наявність пом`якшуючої обставини, примирення з потерпілим, заяву потерпілого про те, що його син після призову на військову службу виправився, висновки органу пробації про те, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства, суд доходить висновку про можливість виправлення ОСОБА_4 без відбування покарання та наявність підстав для звільнення його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

Також суд доходить висновку, про наявність підстав, передбачених ст. 91-1 КК України, направити ОСОБА_4 для проходження програми для кривдників строком на три місяці.

Питання про долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України, а розподіл процесуальних витрат необхідно провести у відповідності до вимог, передбачених ст.124 КПК України.

Керуючись ст.ст.100, 124, 127-129, 370, 371, 373, 374, 376, 392, 393, 395 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, та призначити йому покарання у вигляді одного року позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном на 1 (один) рік.

Згідно із ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі ст. 91-1 КК України, направити ОСОБА_4 для проходження програми для кривдників строком на три місяці.

Виконання вироку у частині забезпечення проходження ОСОБА_4 програми для кривдників покласти на Вараську міську раду.

Речовий доказ – шуруповерт синього кольору марки «Grano», який поміщений до сейф-пакету RAW0190964 повернути потерпілому ОСОБА_5 .

Вирок суду може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Вараський міський суд Рівненської області учасниками судового провадження передбаченими ст. 393 КПК України – протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою - протягом 30 днів з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію даного вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію даного вироку. Учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні, надіслати копію даного вироку суду не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Головуючий суддя ОСОБА_1