Рішення від 17 березня 2026 р. у справі №539/123/26 — Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/123/26

Провадження № 2-о/539/30/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2026 року Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

у складі: головуючого судді – Бєссонової Т.Д.,

присяжних – Корніяченко М.С., Патокіної Т.І.,

з участю секретаря судового засідання – Джадан І.В.,

заявника – ОСОБА_1 ,

представника заявника – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Лубни цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Лубенська територіальна громада в особі Лубенської міської ради про визнання фізичної особи безвісно відсутньою, -

В С Т А Н О В И В :

Заявник ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про визнання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , безвісно відсутньою з 01.05.2013 року.

Заявлені вимоги мотивовані тим, що вона з 1975 року проживає у місті Лубни Полтавської області. Має безліч друзів, родичів та знайомих.

Серед її друзів була ОСОБА_4 та її син ОСОБА_5 , який був її похресником. Ці люди проживали у квартирі, що знаходиться у АДРЕСА_1 та належала їм на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 26.01.2001 року.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 мати ОСОБА_5 . Після її смерті, ОСОБА_5 у 2018 році успадкував материну 1/3 частину квартири та став власником 2/3 частин квартири, що у АДРЕСА_1 .

У подальшому ОСОБА_5 подарував їй належні йому 2/3 частини вищезгаданої квартири.

Під час, оформлення договору дарування частки квартири у нотаріуса, після отримання договору дарування та інших наявних у ОСОБА_5 документів на квартиру їй стало відомо, що власницею 1/3 частини цієї квартири згідно свідоцтва про право власності на житло є також і ОСОБА_3 .

Після отримання у дарунок вказаної квартири вона почала користуватись нею, зокрема за власні кошти зробила ремонт, замінила всю сантехніку, встановила металопластикові вікна та двері. Постійно сплачує комунальні послуги.

З часу коли вона стала власницею цієї квартири з 2019 р. вона жодного разу не бачила співвласниці квартири - ОСОБА_3 .

При спілкуванні з сусідами останні говорили їй, що ОСОБА_3 зникла ще у 2013 році і про місце її перебування нікому невідомо.

Вона неодноразово зверталася до Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області з метою отримати інформацію про результати розшуку ОСОБА_3 . Відповідно до наданої їй інформації ОСОБА_3 з 25.12.2021 року перебуває в розшуку, проводяться розшукові заходи по встановленню місця її знаходження, які є безрезультатними.

Вона вимушена звертатись до суду з заявою про визнання ОСОБА_3 безвісно відсутньою з метою в подальшому отримати можливість повноцінно розпоряджатись своїм майном.

Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву підтримала, пояснила, що вона не може оформити субсидію, прописати сина та онуків, продати квартиру. ОСОБА_5 відбуває покарання за торгівлю наркотиками.

Представник заявника ОСОБА_2 заяву підтримав, просить її задовольнити.

Представник заінтересованої особи Лубенської територіальної громади в особі Лубенської міської ради в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, покладається на розсуд суду.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі Свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 26.01.2001 року, виданого органом приватизації виконкому м. Лубни, квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 . (а.с. 12)

Відповідно листа КП «Лубенське МБТІ» №9 від 08.01.2026 року станом на 31.12.2012 року квартира АДРЕСА_2 , зареєстрована в КП «Лубенське МБТІ» 09.02.2001 р. в книзі №67, реєстровий №8859 за: ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , згідно свідоцтва про право власності на житло, видане органом приватизації виконкому м. Лубни 26.01.2001 року №5300. (а.с. 11)

Згідно Договору дарування частки квартири від 24.06.2019 року ОСОБА_5 передає належні йому 2/3 частки квартири АДРЕСА_2 , безоплатно у власність заявнику ОСОБА_1 (а.с. 8-9)

Заявнику ОСОБА_1 належить 2/3 частки квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 11.11.2025 року. (а.с. 10)

Відповідно актів ОСББ «Затишок 47 Плюс» №12/215 від 12.05.2023 року, №05-216 від 14.02.2024 року, №13/245 від 25.09.2025 року ОСОБА_3 співвласниця кв. АДРЕСА_2 , виїхала з місця проживання в квітні 2013 року в росію до своєї рідні. З того часу за вищевказаною адресою вона не з`являлась, місце її знаходження невідоме. (а.с. 15-17).

Згідно повідомлень Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області від 16.05.2023 року, від 25.09.2025 року, з 25.12.2021 року проводяться розшукові заходи по встановленню місцезнаходження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце проживання АДРЕСА_1 , які є безрезультатними. (а.с. 18-19)

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні повідомив, що він є головою ОСББ будинку АДРЕСА_3 , з 2016 року. ОСОБА_3 зникла на початку 2013 року і більше не з`являлась. У неї була донька ОСОБА_4 та онук ОСОБА_5 . ОСОБА_4 сильно пиячила, забирала в матері гроші. ОСОБА_3 хворіла, була неходяча. Її вивезли якісь люди в росію.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 повідомила, що вона була сусідкою ОСОБА_3 . Її донька та онук зловживали спиртними напоями. В березні 2013 року ОСОБА_4 сказала, що хтось забрав маму. Отримала квартиру ОСОБА_3 з донькою, коли остання ще ходила до школи. ОСОБА_3 хворіла, їй пенсію носили додому. Останнім часом вона не виходила на вулицю, оскільки проживала на 5 поверсі у будинку без ліфту.

Матеріали справи не містять будь-яких відомостей щодо пенсійного забезпечення ОСОБА_3 (зокрема, щодо призначення, нарахування, виплати чи припинення виплати пенсії).

Крім того, з акту ОСББ «Затишок 47 Плюс» №05-216 від 14.02.2024 року вбачається, що ОСОБА_3 виїхала зі своєї квартири в квітні 2013 року в росію до своєї рідні.

Згідно ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Фізична особа може мати кілька місць проживання. (ч. 2, 6 ст. 29 ЦК України)

Отже, відсутність ОСОБА_3 за місцем її проживання сама по собі не є безумовним підтвердженням її зникнення, оскільки остання могла реалізувати своє право на зміну місця проживання або залишення території України.

Крім того, ОСОБА_1 не надано доказів того, що вона зверталась до відповідних органів, зокрема органів державної реєстрації актів цивільного стану та органів реєстрації місця проживання, з метою отримання відомостей щодо можливої смерті зазначеної особи або її перебування за іншим місцем проживання. Крім того, матеріали справи не містять таких відомостей.

За правилами п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Відповідно до ст. 43 ЦК України фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.

Зазначена норма передбачає перш за все з`ясування місця постійного проживання особи на час її зникнення, заходів, яких вживав заявник для встановлення місця знаходження особи, щодо якої ставиться питання про визнання безвісно відсутньою, та чи були вичерпані усі можливості для її знаходження.

Підставами для визнання фізичної особи безвісно відсутньою є сукупність юридичних фактів, тобто юридичний склад, до якого включаються:

а) відсутність відомостей про перебування фізичної особи у місці її постійного проживання;

б) відсутність відомостей про дійсне перебування особи і неможливість отримати такі відомості;

в) сплив річного строку з дня одержання останніх відомостей про місце перебування фізичної або з дня, визначеного відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦК України;

г) наявність у заявника правової зацікавленості у вирішенні питання про визнання особи безвісно відсутньою.

Такий правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 07.05.2018р у справі №225/1297/17, який згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України має враховуватись при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Згідно із положеннями ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд зазначає, що відсутність саме у заявника відомостей щодо місця перебування ОСОБА_3 не може бути підставою для визнання її безвісно відсутньою.

З огляду на зазначене, суд вважає, що заявником не надано належних та допустимих доказів, які б могли у своїй сукупності свідчити про наявність обставин, які входять до предмету доказування в даному випадку. Надані заявником докази не доводять в достатній мірі всієї сукупності обставин, необхідних для визнання фізичної особи безвісно відсутньою, викладених в ст. 43 ЦК України.

Сам по собі факт непроживання вказаної вище особи за місцем реєстрації протягом тривалого часу та фактична відсутність у заявника відомостей про її місце перебування не є безумовною підставою для визнання цієї особи безвісно відсутньою.

На підставі вищевикладеного, враховуючи відсутність доказів на підтвердження обставин, зазначених в заяві, суд дійшов висновку, що в задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_3 безвісно відсутньою, слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 76-81, 263-265, 295-300 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа Лубенська територіальна громада в особі Лубенської міської ради про визнання фізичної особи безвісно відсутньою - відмовити.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП – НОМЕР_2 , адреса проживання/реєстрації: АДРЕСА_4 .

- заінтересована особа Лубенська територіальна громада в особі Лубенської міської ради, місце знаходження: Полтавська область, м. Лубни, вул. Ярослава Мудрого, 33.

Суддя Т.Д. Бєссонова

Присяжні: М.С. Корніяченко

Т.І. Патокіної