Вирок від 17 березня 2026 р. у справі №535/1155/25 — Котелевський районний суд Полтавської області

Справа № 535/1155/25

Провадження № 1-кп/535/293/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2026 року с-ще Котельва

Котелевський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю: прокурора ОСОБА_3 ,

в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з власних технічних засобів

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Котельва кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 04.11.2025 за №12025170490000391 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Новоукраїнка Новоукраїнського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, маючого середню освіту, розлученого, маючого на утримані одну малолітню дитину, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.1 ст.382 КК України

УСТАНОВИВ:

Відповідно до постанови Котелевського районного суду Полтавської області від 02.10.2024 у справі № 535/819/24 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого, ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з чим на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 17 000 гривень з позбавленням права керування транспор гними засобами строком на один рік. Вказана постанова суду набрала законної сили 15.10.2024.

Також досудовим розслідуванням встановлено, що 15.06.2025 роки о 18 годині 25 хвилин по вул. Спичака 62 в сел. Котельва, Полтавського району Полтавської області ОСОБА_4 , умисно не виконуючи постанову Котелевського районного суду Полтавської області від 02.10.2024, що нібрала законної сили, якою його позбавлено права керування транспортними засобами, повторно протягом року керував легковим автомобілем ВАЗ 21061 д.н.з. НОМЕР_1 , під час чого був зупинений працівниками РПП СПД № 1 ВП №4 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області в зв`язку з порушенням п 2.1а, п.2.1, п.2.9, «Правил дорожнього руху України» та притягнути до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126, ч.2 ст. 130, ст. 124 КУпАП.

Постановою Котелевського районного суду Полтавської області від 30.06.2025 року справа №535/586/25 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених, ч.5 ст.126, ч.2 ст.130, ст.124 КУпАП, у зв`язку з чим на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 40800 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п`ять років. Вказана постанова суду набрала законної сили 11.07.2025.

Також досудовим розслідуванням встановлено, що 04.10.2025 року о 00 годині 25 хвилин по вул. Короленка в сел. Котельва, Полтавського району Полтавської області ОСОБА_4 , умисно не виконуючи постанову Котелевського районного суду Полтавської області від 02.10.2024, що набрала законної сили, якою його позбавлено права керування транспортними засобами, повторно протягом року керував легковим автомобілем BA3-21103 д.н.з. НОМЕР_2 , під час чого був зупинений працівниками РПП СПД № 1 ВП № 4 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області в зв`язку з порушенням п.2.1а, «Правил дорожнього руху України» та притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126, ч.3 ст.130 КУпАП.

Постановою Котелевського районного суду Полтавської області від 16.10.2025 року справа №535/964/25 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених, ч.5 ст.126, ч.3 ст.130 КУпАП, у зв`язку з чим на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 40 800 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на дев`ять років вісім місяців 16 днів. Вказана постанова суду набрала законної сили 28.10.2025.

Проте, ОСОБА_4 , достовірно знаючи про наявність постанови Котелевського районного суду Полтавської області від 02.10.2024 та будучи ознайомленим із її змістом, з метою невиконання постанови суду в частині позбавлення права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість її виконати, діючи умисно, в порушення ч.1 ст.129-1 Конституції України та ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на території України, систематично продовжував керувати транспортними засобами.

Так, о 09 годині 47 хвилини 04.11.2025 року по вул.Садова в сел.Котельва, Полтавського району Полтавської області ОСОБА_4 , умисно не виконав постанову Котелевського районного суду Полтавської області від 02.10.2024, що набрала законної сили, якою його позбавлено права керування транспортними засобами, та керував автомобілем ВАЗ-21102 д.н.з. НОМЕР_2 , під час чого був зупинений працівниками РПП СПД № 1 ВП № 4 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області у зв`язку з порушенням п. 2.3в, п 2.1г «Правил дорожнього руху України» та притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121, ч.1 ст.126 КУпАП.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що своїми умисними діями, які виразились в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч.1 ст.382 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні свою винуватість у скоєному визнав у повному обсязі та підтвердив фактичні обставини щодо вчиненого ним діяння, які відповідають викладеним у описовій частині вироку. У скоєному щиро розкаюється.

Показання ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Положення ч.3 ст.349 КПК України роз`яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження. Заперечень не заявлено.

Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Отже, за згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст його обставин, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд, у порядку ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням письмових документів, а саме: матеріалів, що характеризують обвинуваченого.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України.

При визначенні виду та розміру покарання, суд виходить зі ступеня тяжкості скоєного кримінального правопорушення та особи обвинуваченого, який характеризується негативно, має на утриманні одну малолітню дитину, на обліку у лікарів психіатра і нарколога не перебуває, вину визнав у повному обсязі та щиро розкаявся у скоєному, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення. Ці обставини на підставі ст.66 КК України, суд відносить до таких, що пом`якшують його покарання.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 судом не встановлено.

Санкція ч.1 ст.382 КК України передбачає застосування до винних осіб ряду покарань, зокрема штрафу від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, в межах санкції ч.1 ст.382 КК України у виді штрафу.

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_4 , попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Цивільний позов по даному кримінальному провадженню не заявлений.

Запобіжних захід у кримінальному провадженні не обирався, зважаючи на призначене покарання, суд не вбачає підстав для його обрання.

Речові докази, процесуальні витрати відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 374-376 КПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян що становить 8500,00 (вісім тисяч п`ятсот гривень 00 копійок).

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо обвинуваченого ОСОБА_4 не застосовувати.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Котелевський районний суд Полтавської області протягом 30 (тридцяти) днів з моменту його проголошення.

Відповідно до ч.2 ст.394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу строку подання апеляційної скарги, встановленого ч.2 ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після проголошення вручити обвинуваченому, прокурору у порядку визначеному ст.376 КПК України.

Суддя : ОСОБА_1