Вирок від 17 березня 2026 р. у справі №533/170/26 — Козельщинський районний суд Полтавської області

Справа № 533/170/26

Провадження № 1-кп/533/36/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2026 року селище Козельщина

Козельщинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді – ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

потерпілої – ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження № № 12026175520000035, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 15.02.2026 за обвинуваченням:

- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце народження: село Мала Уголька Тячівського району Закарпатської області; місце проживання: АДРЕСА_1 ; громадянин України; у зареєстрованому шлюбі не перебуває; освіта початкова загальна середня; не працює; групи інвалідності не має; учасником бойових дій не являється; статусу учасника АТО не має; дітей на утриманні не має; податковий номер судом не встановлено,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України (КК України),

ВСТАНОВИВ:

12 лютого 2026 року близько 17 години 00 хвилин ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , з якою ОСОБА_5 проживає однією сім`єю без реєстрації шлюбу, перебували за адресою: АДРЕСА_2 , де разом вживали алкогольні напої.

У цей час, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, ОСОБА_5 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, реалізуючи свій протиправний умисел на заподіяння тілесних ушкоджень іншій особі, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно спричинив ОСОБА_4 тілесні ушкодження, а саме: наніс один удар кулаком правої руки по обличчю у район правого ока, чим заподіяв останній тілесні ушкодження у вигляді синця навколо правого ока, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що підтверджується висновком експерта від 16.02.2026 № 162.

Своїми умисними діями, які виразилися в умисному нанесенні легких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_4 , ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України.

Вчинене кримінальне правопорушення пов`язане з домашнім насильством, адже вчинено відносно особи, з якою обвинувачений перебуває у сімейних відносинах – спільне проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

При визначенні обсягу та порядку дослідження доказів прокурором висловлено думку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та можливістю обмежитися допитом обвинуваченого, потерпілої та дослідженням письмових доказів, що характеризують особу обвинуваченого.

Потерпіла ОСОБА_4 не заперечувала.

Обвинувачений погодився з думкою прокурора, погодився із порядком розгляду справи без дослідження доказів, запропонованим прокурором, оскільки фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, не заперечував.

Судом роз`яснено, що у такому випадку сторони кримінального провадження будуть позбавлені права оскаржити в апеляційному порядку судове рішення з підстав заперечення визнаних обставин.

Ураховуючи те, що обвинувачений у судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та правильно розумів зміст обставин, зазначених в обвинувальному акті, фактичні обставини справи ніхто з учасників судового розгляду не оспорював, суд у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження всіх доказів і обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого, потерпілої, дослідженням наявних доказів що містяться в матеріалах справи, а також дослідженням доказів, що характеризують особу обвинуваченого. При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений та інші учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, пояснив, що обставини справи, викладені в обвинувальному акті правильно, надав пояснення, які в цілому відповідають обставинам, викладеним в обвинувальному акті, погодився з прокурором щодо міри покарання у виді громадських робіт, оскільки не має фінансової можливості сплатити штраф. Пояснив, що з потерпілою примирився. Жалкував про вчинене, каявся, обіцяв, що більше такого не повториться, підтвердив, що перебував у стані сильного алкогольного сп`яніння.

Потерпіла ОСОБА_4 у судовому засіданні також підтвердила фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті. Повідомила, що наразі з обвинуваченим примирилася, претензій один до одного ніяких не мають.

Суд, допитавши обвинуваченого, потерпілу, дослідивши письмові докази, що характеризують особу обвинуваченого, уважає, що винуватість ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення доведена, а його дії органами досудового розслідування кваліфіковані правильно за ч. 1 ст. 125 КК України.

Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 згідно зі ст. 66 КК України, - відсутні.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого згідно зі ст. 67 КК України, - вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння та відносно особи, з якою винний перебуває у близьких відносинах.

Відповідно до загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації покарання, беручи до уваги ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до кримінального проступку; обставини, що обтяжують покарання; дані про особу обвинуваченого, який каявся та визнав свою вину; за місцем проживання характеризується посередньо; на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває; урахувавши думку учасників провадження, суд уважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання, передбачене санкцією ч. 1 ст. 125 КК України, у виді громадських робіт, яке є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. Підстав для призначення покарання у виді виправних робіт чи штрафу суд не вбачає, адже обвинувачений не працює та не має стабільного доходу.

Цивільний позов не заявлявся.

Процесуальні витрати в даному кримінальному проваджені відсутні.

Речові докази відсутні.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався, підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили не вбачається.

На підставі наведеного, керуючись ст. 50, 56, 65-67, ч. 1 ст. 125 КК України, ч. 3 ст. 349, ст. 368-371, 373-374, 376, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати винуватим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та застосувати до нього покарання у виді громадських робіт на строк 60 годин.

Роз`яснити засудженому, що за ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт передбачена кримінальна відповідальність за ч. 2 ст. 389 КК України.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Козельщинський районний суд Полтавської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому у порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Роз`яснити учасникам право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя ОСОБА_1