Постанова від 17 березня 2026 р. у справі №533/100/26 — Козельщинський районний суд Полтавської області

Справа № 533/100/26

Провадження № 3/533/71/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2026 року селище Козельщина

Суддя Козельщинського районного суду Полтавської області Козир В.П., за участю особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, - ОСОБА_1 , неповнолітнього танцюри ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали,, які надійшли від сектору поліцейської діяльності № 1 відділу поліції № 2 Кременчуцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; громадянка України; зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; пенсіонерка; вдова; має на утриманні неповнолітню дитину 2009 року народження; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; до адміністративної відповідальності протягом року не притягувалася,

- за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

УСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 ухилилася від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов виховання своєї неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який 27 січня 2026 року близько 12 годині 20 хвилин вчинив бійку, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Громадянка ОСОБА_1 не розуміла в чому її звинувачують, пояснювала, що вона добре виховує сина, всіх дітей виховала сама, є пенсіонеркою, отримує лише пенсію 3400,00 грн. Стверджувала, що це саме її син постраждав під час конфлікту у ліцеї, вона одразу викликала працівників поліції та повезла дитину до медичного закладу, що, на її думку, свідчить про те, що вона виконує свої батьківські обов`язки належним чином.

Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , суддя встановила таке.

Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини... Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно з ст. 155 Сімейного кодексу України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності . Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

У відповідності до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно зі ч. 1, 6 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Частиною першою статті 184 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей , яке тягне за собою попередження або накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду, ухилення від виховання дітей, незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці, невжиття заходів щодо їх лікування, безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності, штучне створення незадовільних побутових умов тощо.

Неналежне виконання обов`язків щодо виховання дітей являє собою бездіяльність, внаслідок якої обов`язки по вихованню виконуються неякісно та не в повному обсязі.

Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з не забезпеченням необхідних умов життя, належного виховання, навчання, умов проживання неповнолітніх дітей, догляду тощо.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, підтверджується такими доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення від 27.01.2026 серії ВАД № 396339, з яким погодилася ОСОБА_4 , про що свідчать її пояснення у відповідній графі протоколу такого змісту «згодна»;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 27.01.2026, відповідно до яких 27 січня 2026 року близько 13 години 30 хвилин до неї зателефонувала медсестра зі школи – Солоницького ліцею, який розташований за адресою: вулиця Центральна, буд. 29, с. Солониця, та повідомила про те, що між її сином ОСОБА_3 та іншим учнем виникла штовханина. Прибувши до приміщення ліцею, вона здійснила виклик на лінію 102 (а.с. 4);

- письмовими поясненнями ОСОБА_5 від 27.01.2026, в яких вона зазначила, що вона є заступником директора Солоницького ліцею. 27 січня 2026 року близько 13 години 30 хвилин вона виходила з бібліотеки й побачила, що ОСОБА_6 штовхається зі ОСОБА_3 . Вона почала їх розбороняти, після чого побачила, що в ОСОБА_7 йде кров з носа, тому повела його … до медичного пункту…. (а.с.5);

- письмовими поясненнями неповнолітнього ОСОБА_6 від 27.01.2026, відповідно до яких після шостого уроку він вирішив відпроситися в учителя додому. Коли розпочався урок «Історія України», він попросив про це вчителя, який дозволив йому залишити урок. Коли він вийшов з класу, то помітив як ОСОБА_8 намагався вчинити бійку з ОСОБА_9 . Він сам тримав його за одяг, брав руками за шию, й він вирішив допомогти товаришу та почав відтягувати ОСОБА_10 від ОСОБА_11 , але ОСОБА_12 його штовхнув, після чого між ними почалась бійка. Він вдарив ОСОБА_10 декілька разів в обличчя, а ОСОБА_12 також вдарив його в обличчя. Після чого їх розборонила вчителька ОСОБА_5 (а.ч.6);

- письмовими поясненнями неповнолітнього ОСОБА_13 від 27.01.2026, в яких орієнтовно на початку сьомого уроку він перебував у коридорі, де він, ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 бігали по коридору. Несподівано ОСОБА_17 зіткнувся з ним, ОСОБА_15 схопив ОСОБА_11 за куртку руками та притиснув до стіни, й сказав, що він чіплявся до ОСОБА_18 . У цей час ОСОБА_19 відштовхнув ОСОБА_12 від нього, й між ОСОБА_7 та ОСОБА_12 розпочалась бійка. ОСОБА_20 зазначив, що коли розпочалась бійка він відійшов в сторону, щоб йому не попало, потім вийшла вчителька ОСОБА_5 та припинила бійку (а.с.7);

- письмовими поясненнями неповнолітнього ОСОБА_3 від 27.01.2026, відповідно до яких 27 січня 2026 року близько 12 години 20 хвилин була перерва. Він йшов до класу по коридору, коли до нього підійшов ОСОБА_6 , який навчається у 10 класі Солоницького ліцею. На підставі раптово виниклих неприязних відносин, він штовхнув його двома руками в район плечей. ОСОБА_12 відштовхнувся й одразу отримав удар правою рукою в район обличчя, після цього він почав захищатися та теж наніс йому удар в плече. Очевидців інциденту не було. Конфлікту з ОСОБА_7 в нього не було. Під час штовханини їх розборонила заступниця директора ОСОБА_21 . Потім йому надали допомогу в медичному пункті, приїхала його мама та викликала поліцію (а.с.8);

- довідкою лікаря травматолога від 28.01.2026, відповідно до якої ОСОБА_3 отримав діагноз «забій, носова кровотеча» (а.с. 9);

- електронний рапорт працівника поліції, відповідно до якого 27.01.2026 о 14 годині 03 хвилини до служби 102 надійшло повідомлення від ОСОБА_1 , про те що 27.01.2026 в Солоницькій школі побили її сина ОСОБА_3 (а.с. 10).

Оцінивши всі докази у їх сукупності та пояснення особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, а також її неповнолітнього сина, суддя уважає, що в діях громадянки ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, оскільки остання як мати неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ухилилась від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов виховання неповнолітньої дитини.

Неналежне виховання дитина, на думку судді, полягає у нероз`яснені дитині правил поводження у колективі, у шкільному закладі та неприпустимості такої поведінки до однолітків. Той факт, що її син отримав певні тілесні ушкодження під час бійки з однолітками, не знімає відповідальність з неї як матері у належному вихованні дитини, роз`ясненні йому правил поводження у суспільстві в цілому та у дитячому колективі, зокрема.

Разом з тим, згідно зі ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Відповідно до ч. 2 ст. 284 КУпАП при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття справи.

Ураховуючи характер вчиненого правопорушення, особу, яка вперше притягується до адміністративної відповідальності; можливість виправлення особи після вжиття адміністративних заходів; відсутність достатнього доходу, суддя уважає, що накладення штрафу на ОСОБА_1 буде обтяжливим для її сімейного бюджету, що у результаті позначиться на матеріальному забезпеченні дитини та не призведе до виховального ефекту. Тому, враховуючи завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення (ст. 1 КУпАП) та загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення (ст. 33 КУпАП), уважаю за можливе з врахуванням положення ст. 22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності та обмежитися усним зауваженням.

Згідно з ч. 2 ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Оскільки адміністративне стягнення на ОСОБА_1 не накладається, судовий збір також не стягується.

На підставі викладеного, керуючись статтями 22, 40-1, ч. 1 ст. 184, ст. 276-279, 280, 283-285, 287-289 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП на підставі ст. 22 КУпАП, оголосивши їй усне зауваження.

Провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, - закрити.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Козельщинський районний суд Полтавської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя В.П. Козир