Рішення від 17 березня 2026 р. у справі №537/6703/24 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 537/6703/24

Провадження №2/524/211/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.2026 року м.Кременчук

Автозаводський районний суд міста Кременчука в складі:

головуючого судді – Алексашиної Н.С.,

за участю: секретаря судового засідання – Сінельнік В.О.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання дитини, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання дитини.

У позові вказала, що вони з відповідачем мають спільну дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В Автозаводському відділі державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на примусовому виконанні перебуває виконавчий лист №537/1578/18 виданий 10.10.2018 року Автозаводським районним судом м. Кременчука у Полтавській області про збільшення розміру аліментів з 350 грн. (стягувався з 15.09.2015 року) та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання доньки – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частини зі всіх видів заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 17 квітня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто, до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно розрахунку зі сплати аліментів, виконаного державним виконавцем Крюківського ВДВС за період з 17.04.2018 року по 01.12.2024 року, заборгованість відповідача перед позивачем становить 204 925 грн. 85 коп.

Постановою Крюківського районного суду міста Кременчука від 02.12.2024 року відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.183-1 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді виконання суспільно корисних робіт строком на 120 годин.

Загальний розмір неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів станом на 12.12.2024 року становить 1 040 113 грн. Враховуючи, що сума пені за порушення позивачем аліментних зобов`язань перевищує 100% заборгованості зі сплати аліментів, позивачка просить стягнути з відповідача на її користь пеню за прострочення сплати аліментів за період з 17.04.2018 року по грудень 2024 року в сумі 204 925,85 грн. та витрати на правничу допомогу у сумі 6000 грн.

22.10.2025 року від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, у якому він зазначив, що не погоджується із позовною заявою в повному обсязі. /а.с.93-99/ Свою незгоду з позовом відповідач обґрунтовує посиланнями на власну неплатоспроможність, хронічні захворювання своєї дружини та її двох доньок. Зазначає, що за період з 05.09.2022 року по 29.04.2023 року він сплатив аліменти на загальну суму 19815 грн. 80 коп., а за період травень-червень 2023 року – в сумі 5049 грн. 90 коп. Відповідач наводить дані про доходи своєї дружини – ОСОБА_4 , які за період з 01.10.2024 року по 31.03.2025 року склали 50 634 грн., а після вирахування податків – 39 578 грн. 56 коп. Відповідач посилається на те, що впродовж 2021 року померли його матір, а також матір його дружини, у зв`язку з чим вони понесли витрати на ритуальні послуги пов`язані з похованням та він не міг сплачувати аліменти. Відповідач вказує на те, що також поніс витрати на лікування старшої та молодшої дочок свої дружини, а також самої дружини – ОСОБА_4 .

ОСОБА_2 у відзиві також зазначив, що є платником аліментів у ВП №32765770 на користь своєї дружини від попереднього шлюбу – ОСОБА_5 , у якому має заборгованість в розмірі 316 358 грн. 28 коп.

Також, відповідач посилається на те, що на його утриманні перебуває його батько – ОСОБА_6 , який має низку захворювань, не може пересуватися, потребує постійного догляду та вартісного лікування.

Крім того, відповідач вказує, що у липні 2025 року він перебував на стаціонарному обліку із хронічним гепатитом «С».

Відповідач зазначає, що наведені обставини в сукупності в сукупності створюють фактичну неплатоспроможність, яка виникла не з його вини.

Крім того відповідач у відзиві висловив незгоду із заявленим позивачкою розміром витрат на правничу допомогу. Зазначив, що в повному обсязі заперечує проти стягнення з нього вказаних витрат. Незгоду обґрунтовує посиланням на незначний обсяг позовної заяви, її недостатнє обґрунтування та незначну складність. Розрахунок часу роботу адвоката вважає нелогічним та перебільшеним, таким. На думку відповідача усі розрахунки надала ДВС, а тому підготовку позовної заяви тривалістю 4%, годин вважає неспівмірною із заявленою сумою 6000 грн.

Відповідач просить відмовити у позові про стягнення з нього пені за прострочення сплати аліментів.

28.10.2025 року позивачка подала до суду через систему «Електронний суд» відповідь на відзив. /а.с.188-194/ У відзиві позивачка зазначає, що відповідач попри часткову сплату аліментів не спростував наявність у нього заборгованості зі сплати аліментів за період з 17.04.2018 року по 01.12.2024 року в розмірі 204925 грн. 85 коп. Вказує на те, що позивач не надав доказів, що він та його дружина несли витрати на ритуальні послуги та поховання, а також не надав інформації про те, що він є спадкоємцем після смерті своєї матері – ОСОБА_7 , і нічого не зазначив про обсяг успадкованого майна.. Щодо витрат відповідача на лікування двох дочок його дружини, позивачка зазначає, що вказані дочки не є його дітьми, а тому відповідач не має обов`язку щодо їх утримання, натомість, у нього є обов`язок щодо утримання його дочки – ОСОБА_3 . Крім того, позивачка акцентувала увагу на те, що старша дочка дружини ОСОБА_2 – ОСОБА_8 є повнолітньою, працездатною та має на праві власності нерухоме майно. Також, позивачка вказала на те, що відповідач не надав доказів на підтвердження того, що він здійснює утримання батька.

Позивачка у відповіді на відзив також вказала, що відповідач, у разі наявності у нього змін матеріального та сімейного стану, не звертався до суду з позовною заявою про зменшення розміру аліментів. Крім того, позивачка вказала, що відповідач користується транспортним засобом з реєстраційним номером НОМЕР_1 , власником та обтяжувачем якого є ТОВ «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС», а також відповідач в період виникнення заборгованості виїжджав на відпочинок за кордон, що не узгоджується з твердженнями про скрутне матеріальне становище.

11.11.2025 року відповідачем ОСОБА_2 подані заперечення на відповідь на відзив. /а.с.209-213/ У запереченнях відповідач вказує, що факт його виїзду за кордон на відпочинок нічим не підтверджується. Він намагався вирішити спір з позивачкою в добровільному порядку і погоджувався сплатити наявний борг в сумі 249 596,83 грн. після продажу належного йому будинку, однак, позивачка зажадала від нього 500 000 грн.

Відповідач абсурдними посилання позивачки про те, що він не надав доказів на підтвердження витрат на поховання їх з дружиною батьків. Вказує, що його дружина ОСОБА_4 відмовилася від прийняття спадщини після смерті матері. Зазначає, що його батько ОСОБА_6 переніс два ішемічних інсульти, а тому він як син намагається домогти йому матеріально. Вказує, що саме з ініціативи позивачки він двічі притягувався до адмінвідповідальності за ч.1 ст.183-1 КУпАП, на нього накладені стягнення у виді 120 годин суспільно корисних робіт, що вплинуло на його матеріальний стан і він був позбавлений можливості заробляти грошові кошти.

Також, відповідач заперечив проти витрат на правничу допомогу. Вважає суму 15 000 грн. завищеною та неспівмірною обсягу наданих послуг.

Відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Також, відповідач ОСОБА_2 подав клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу з 15000 грн. до 2000 грн., обґрунтоване не співмірністю з фактично наданими послугами. /а.с.231-233/

В судове засідання позивачка та її представник не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу представнику позивачки. Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі (частина п`ята статті 130 ЦПК України).

Представник позивачки – адвокат Браташ Ю.П. через систему «Електронний суд» подав клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтоване тим, що він з 01.12.2025 року по 10.04.2026 року бере участь у курсі з німецької мови з 8 год. 30 хв. до 11 год. 30 хв. Враховуючи різницю часових поясів між Австрією та Україною відповідні курси починаються з 9:30 та закінчуються о 12:30 за київським часом, тому представник позивачки позбавлений можливості брати участь у судовому засіданні призначеному на 18.03.2026 року о 9 год. 30 хв. Адвокат Браташ Ю.П. просить суд при визначенні наступних судових засідань враховувати можливість його участі після 13:00.

Ознайомившись з вказаним клопотанням про відкладення судового розгляду, суд доходить висновку, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Адвокат Браташ Ю.П. посилаючись на свою участь у курсах німецької мови (інтеграційних курсах), а також враховуючи можливість його участі у судових засіданнях виключно в режимі відеоконференції та лише у першій половині дня (зранку і до обіду) суттєво обмежив суд у можливості призначати засідання з достатньою регулярністю та з дотриманням розумних строків розгляду справи. Так, у зв`язку із суттєвим навантаженням, а також у зв`язку з недостатністю залів для проведення судових засідань у режимі відеоконференції, суд не має змоги призначати судові засідання у справі лише в обумовлений адвокатом Браташем Ю.П. час.

При цьому, участь у курсах з вивчення іноземної мови, пов`язана з виїздом на постійне проживання за межі України та обумовлена необхідністю адаптації у новій країні, є особистим вибором особи. Зайнятість у інтеграційних курсах адвоката не належить до його професійної діяльності та не є поважною причиною неявок у судові засідання.

Разом з тим, в разі якщо адвокат суттєво обмежений у можливості надавати адвокатські послуги у зв`язку із особистою зайнятістю, він має повідомити про це клієнта та відмовитись від подальшого виконання взятих на себе зобов`язань.

Відповідно до абз.2 ст.17 Правил адвокатської етики, приймаючи доручення про надання професійної правничої (правової) допомоги, адвокат повинен зважити на свої можливості щодо його виконання.

В іншому випадку, неявка у судові засідання з посиланням на участь в інтеграційних курсах набуває ознак затягування судового розгляду.

Відтак, суд не знаходить визначених ст.223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи, оскільки представник позивачки належним чином повідомлений про розгляд справи, і не навів поважних причин неявки в судове засідання.

Крім того, суд звертає увагу на клопотання позивачки ОСОБА_1 , заявлене нею у прохальній частині позовної заяви, згідно якого вона просить суд розгляд справи провести за відсутності позивача та представника позивача. /а.с.4 т.1/ Вказана позиція позивачки не змінювалась впродовж судового розгляду.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник – адвокат Єромоленко О.В. в судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, про розгляд справи повідомлені належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа представнику відповідача. Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі (частина п`ята статті 130 ЦПК України). При цьому, як вже зазначалося, відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву та заперечення на відповідь на відзив.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що згідно постанови державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби міста Кременчук Шевченко В.В. відкрито виконавче провадження ВП №57808813 від 29.11.2018 року з примусового виконання виконавчого листа №537/1578/18 виданого 10.10.2018 року Автозаводським районним судом м.Кременчука про стягнення з ОСОБА_2 збільшеного розміру аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини зі всіх видів заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 17 квітня 2018 і до досягнення дитиною повноліття, тобто, до ІНФОРМАЦІЯ_2 . /а.с.8, 9 т.1/

ОСОБА_2 рішення суду про стягнення аліментів не виконував, аліменти на утримання дитини не сплачував, внаслідок чого станом на 01.12.2024 року утворилася заборгованість в розмірі 204925,85 грн., що підтверджується довідкою-розрахунком заборгованості зі сплати аліментів, наданою Крюківським ВДВС. /а.с.10, т.1/

Постановою Крюківського районного суду міста Кременчука від 02.12.2024 року №537/4703/24 ОСОБА_2 у зв`язку з несплатою аліментів та виникненням заборгованості по їх сплаті у розмірі, що перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.183-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді виконання суспільно корисних робіт строком на 120 годин. /а.с.11-12, т.1/

Статтею 180 СК України встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.

Тобто, у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

При цьому, при обчисленні суми пені за наявною заборгованістю по сплаті аліментів слід враховувати правову позицію Великої Палати Верховного Суду, висловлену в постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц, де уточнено сформовану раніше позицію щодо порядку обчислення неустойки (пені) зі сплати аліментів у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі 572/1762/15-ц.

У вказаній справі (№ 333/6020/16-ц) ВП ВС зазначила, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток. Тобто, заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання.

У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.

Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

Тобто, формула розрахунку пені така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

При цьому, слід враховувати постанову ВП ВС від 25 квітня 2018 року у справі №572/1762/15-ц, де зазначено, що у статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.

Ознайомившись з наданим розрахунком заборгованості, суд звертає увагу на те, що пеня за період з 01 вересня 2020 року до 30 листопада 2024 року за підрахунком позивачки склала 1 040 113 грн. 47 коп.

Втім, суд наголошує, що у разі несплати аліментів у поточному місяці, нарахування неустойки починається з 01 числа наступного місяця, коли виникла заборгованість.

Таким чином, за період з 1 вересня 2020 року до 30 листопада 2024 року кількість днів прострочення сплати аліментів становить 1522 днів, а не 1534 днів, як зазначено позивачкою.

Вказана розбіжність безумовно вплинула на правильність обчислення суму пені.

Разом з тим, вказаний недолік не впливає на остаточну суму неустойки, належної до стягнення, оскільки такий розмір не може перевищувати 100 відсотків заборгованості за аліментами. (в цьому випадку 204925,85 грн.)

При цьому, слід зазначити, що оскільки відсутні відомості про застосування до боржника штрафів, передбачених ч.14 ст.71 Закону України "Про виконавче провадження", суд не вбачає підстав для зменшення нарахованої суми пені на підставі абз.2 ч.1 ст.196 СК України.

Щодо позиції відповідача ОСОБА_2 , яка полягає у незгоді останнього з заявленим позовом з посиланням на його сімейний, матеріальний стан та стан здоров`я, суд виходить з наступного.

Відповідач посилається на наявність у нього заборгованості в межах іншого виконавчого провадження ВП №32765770 в сумі 316 385,28 грн. щодо стягнення аліментів на користь ОСОБА_9 в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. На підтвердження вказаного відповідач надав копію відповіді Крюківського ВДВС у м.Кременчуці, копію розрахунку заборгованості, копію постанови про відкриття виконавчого провадження та інформацію з Єдиного реєстру боржників. /а.с.100-101, 102, 103, 105-106, т.1/

Відповідач також надав довідки про свої доходи за період з вересня 2022 року до квітня 2023 року, травень-червень 2023 року, та про дохід своєї дружини з жовтня 2024 року до березня 2025 року, та утримані суми аліментів за вказаний період. /а.с.107, 108, 110, т.1/

Згідно довідки ТОВ «Кремагроцентр» ОСОБА_2 був прийнятий на роботу 05 вересня 2022 року та звільнений за власним бажанням 29 квітня 2023 року. /а.с.109/

Відповідачем також надані свідоцтва про смерть у 2021 році ОСОБА_7 (матір дружини відповідача) та ОСОБА_10 (матір відповідача). /а.с.111, 112 т.1/

Згідно наданих відповідачем чеків ОСОБА_8 у 2021 році отримала кредит з передачею у заставу золотих прикрас. /а.с.113, т.1/

Відповідач також надав виписки з медичної карти ОСОБА_11 та бланк замовлення на придбання ліків для неї на суму 2525 грн., а також виписний епікриз ОСОБА_8 , пенсійне посвідчення останньої по інвалідності з терміном дії до ІНФОРМАЦІЯ_3 . /а.с.115, 116, 117, 127 т.1/

Крім того відповідач надав копію виписки з медкарти стаціонарного хворого ОСОБА_6 за 2022 рік, а також консультаційний висновок за 2020 рік та епікриз, направлення на гістологічне дослідження та консультацію лікаря за 2018 рік ОСОБА_4 . /а.с.118-120, 121, 122, 123, 124, 125, 126, 220-226 т.1/

Відповідач також надав копію медичної довідки від 15.07.2025 року про те, що він знаходиться на диспансерному обліку з діагнозом «Хронічний вірусний гепатит «С». /а.с.129 т.1/

На підтвердження родинних відносин з ОСОБА_6 та ОСОБА_10 відповідач надав власне свідоцтво про народження. /а.с.131 т.1/

На підтвердження перебування у шлюбі з ОСОБА_4 відповідач надав копію свідоцтва про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу та про одруження його дружини, внаслідок чого відбувалася зміна її прізвища. /а.с.132, 133, 134 т.1/

Згідно наданої копії свідоцтва про народження ОСОБА_11 батьками останньої є ОСОБА_12 та ОСОБА_13 . /а.с.135 т.1/

На підтвердження епізодичної сплати аліментів у виконавчих провадженнях ВП№57808813 та ВП№32765770 ОСОБА_2 надав низку квитанцій. /а.с.136-165 т.1/

Оцінивши аргументи ОСОБА_2 та надані ним докази, суд не може погодитися з позицією відповідача, який прохає відмовити у стягненні з нього неустойки, оскільки це означало б повне звільнення його від відповідальності за невиконання обов`язку щодо утримання дочки, передбаченого ст.180 СК України.

Посилання відповідача на те, що він був безробітним, не є обставиною, яка звільняє батька від обов`язку утримувати свою дитину до досягнення нею повноліття, а також не свідчить про відсутність у відповідача інших джерел доходів.

Відсутність тривалий час працевлаштування відповідача не може бути обставиною, яка б звільнила його від обов`язку зі сплати заборгованості за аліментами та не впливає на його обов`язок утримувати дитину. Подібну правову позицію наведено у постанові ВС від 21 грудня 2022 року у справі №697/1575/21.

Відповідно до ч.2 ст.196 СК України розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Втім, суд не знаходить підстав для зменшення неустойки.

Суд відхиляє посилання відповідача ОСОБА_2 , згідно яких він є боржником по сплаті аліментів в сумі 316 385,28 грн. за ще одним виконавчим провадженням ВП №32765770 щодо стягнення аліментів на користь ОСОБА_9 .

Необхідність утримання ще однієї дитини може бути підставою для вирішення питання про зменшення розміру аліментів. Однак, матеріали справи не містять відомостей про звернення відповідача з відповідними позовними вимогами в порядку ст.192 СК України, згідно якої розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Крім того, батьківство передбачає усвідомлення свої відповідальності за утримання та виховання власних дітей. Невиконання обов`язків щодо утримання дитини та виникнення у зв`язку з цим заборгованості зі сплати аліментів не може виправдовувати невиконання зобов`язань батьком щодо інших дітей.

Що стосується посилань відповідача на необхідність лікування захворювань двох доньок його дружини: ОСОБА_8 та ОСОБА_11 , суд вказує на те, що ОСОБА_2 не є батьком зазначених осіб, а тому не має обов`язку в розумінні ст.180 Сімейного кодексу України щодо їх утримання.

З тих самих підстав суд відхиляє посилання відповідача на наявні кредитні зобов`язання ОСОБА_8 . Як вже зазначалося, ОСОБА_2 не є її батьком та не несе відповідальність за її зобов`язаннями. Крім того, з наданого епікризу вбачається, що вказана особа 1992 року народження, тобто, є повнолітньою і наділена повною цивільною дієздатністю, має на праві власності нерухоме майно, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав. /а.с.198-199, 200-201, 202-203 т.1/

Щодо посилань відповідача на хворобу його дружини – ОСОБА_4 , суд зауважує, що надана ним медична документація стосується періоду 2018 та 2020 роки, тоді як заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів виникла в період з вересня 2020 року по листопад 2024 року. При цьому, надана медична документація не містить даних про непрацездатність ОСОБА_4 .

Так само, у наданій медичні довідці щодо захворювання самого ОСОБА_2 відсутні відомості, які б виключали його працездатність.

Крім того відповідач не надав доказів на підтвердження суттєвих витрат понесених на лікування, які могли б слугувати підставою для зменшення розміру неустойки.

Відповідач надав кілька чеків про придбання у 2025 році ліків. /а.с.114, т.1/ Втім, цільове призначення вказаних витрат незрозуміле. Медичних показань до лікування, які б містили відповідні рекомендації, суду не надано.

Суд також відхиляє посилання відповідача на смерть у 2021 році його матері та матері його дружини, як на підставу для звільнення його від сплати неустойки. Відповідач посилається на те, що він поніс витрати на поховання. Втім, жодних доказів про оплату ритуальних послуг не надав. Крім того, вказану обставину не можна вважати підставою, яка звільняла б відповідача від його обов`язку щодо утримання дочки.

Так само, нічим не підтверджені посилання відповідача про те, що він здійснює догляд за своїм батьком і несе у зв`язку з цим витрати. Відповідач надав медичні виписки, результати досліджень та іншу медичну документацію. Однак, відповідач не надав жодних доказів на підтвердження його витрат у зв`язку з лікуванням батька та про відсутність у батька власних джерел доходів та пільг, які б дозволяли придбати необхідні ліки та отримати необхідну медичну допомогу.

Загалом, посилаючись на скрутне матеріальне становище, відповідач не надав достатньо даних, які б відображали його реальний фінансовий стан.

Відповідач не надав відомостей про свої доходи за весь період існування заборгованості зі сплати аліментів, а також про доходи його дружини та батька, про наявність у нього на праві власності нерухомого або цінного рухомого майна.

Разом з тим, суд зауважує, що у своїх заперечення на відповідь на відзив, відповідач зазначав про наявність у нього на праві власності будинку, який він мав намір продати з метою погашення заборгованості, яка є предметом спору.

З вказаного можна дійти висновку, що відповідач має фінансову можливість сплатити неустойку за прострочення сплати аліментів.

Крім того, попри посилання відповідача на скрутний матеріальний стан, з наданого витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна убачається, що його дружина ОСОБА_4 у 2023 році уклала договір лізингу з ТОВ «Автокредит Плюс» з сумою договору 291 000 грн. та терміном дії до 10.05.2028 року, за яким об`єктом обтяження є легковий автомобіль MITSUBISHI COLT, реєстраційний номер НОМЕР_2 . /а.с.4 т.2/

Також, з наданих на виконання ухвали суду про витребування доказів заяви про приєднання до публічного договору та специфікації убачається, що дружина відповідача ОСОБА_4 06.05.2020 року уклала договір лізингу та є лізингоодержувачем за договором, предметом якого є автомобіль ВАЗ 217030 реєстраційний номер НОМЕР_3 . /а.с.59, 60, 70-71 т.2/

Враховуючи викладене, суд не знаходить підстав для звільнення відповідача від сплати неустойки або зменшення її розміру.

Зважаючи на наявну заборгованість відповідача зі сплати аліментів, суд, перебуваючи у межах заявлених позивачкою вимог, вважає за необхідне задовольнити заявлений позов про стягнення пені (неустойки) за прострочення сплати аліментів.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, судовий збір слід стягнути з відповідача на користь держави.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу суд виходить з наступного.

Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частиною четвертою статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно частини 6 вказаної статті обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати позивачки на правничу допомогу в сумі 6000 грн. підтверджуються договором про надання правничої допомоги від 10.12.2024 року, розрахунком суми гонорару, актом виконаних робіт та квитанцією про сплату. /а.с.14-15/

17.06.2025 року надійшла заява адвоката позивачки – Глушко З.В. про розірвання договору про надання правничої допомоги. /а.с.183 т.1/

У відповіді на відзив на позовну заяву новий представник позивачки – адвокат Браташ Ю.П., повідомив, що згідно укладеного договору про надання професійної правничої допомоги від 13.06.2025 року плата за надані послуги визначена у твердій грошовій сумі – 15000 грн., крім представництва інтересів у суді, вартість якого розраховується окремо з розрахунку 3000 грн. за участь у одному підготовчому засіданні. Представник позивачки повідомив, що докази на підтвердження витрат на правничу допомогу будуть надані позивакою відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України протягом п`яти днів після ухвалення рішення. /а.с.188-194/

З огляду на наведене, суд не знаходить підстав для вирішення питання про стягнення на користь позивачки витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 273, 274-279, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 ) до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_5 ) про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання дитини, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання дитини у розмірі 204 925 гривень 85 копійок. (двісті чотири тисячі дев`ятсот двадцять п`ять гривень 85 копійок)

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1211 гривень 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Алексашина Н.С.