Рішення від 17 березня 2026 р. у справі №524/15390/25 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Суд: Автозаводський районний суд м. Кременчука

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: надання послуг

Дата: 17 березня 2026 р.

Справа: №524/15390/25

Суддя: Ковальчук Т. М.

Справа № 524/15390/25

Провадження №2/524/1082/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.2026 року

Автозаводський районний суд міста Кременчука у складі:

головуючого судді Ковальчук Т. М.,

за участю секретаря судового засідання Воблікової І. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кремінь» до ОСОБА_1 заборгованості зі сплати внесків та платежів на обслуговування будинку та прибудинкової території,

УСТАНОВИВ:

У грудні 2025 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кремінь» (далі – позивач, ОСББ «Кремінь»), в інтересах якого діє представник – адвокат Шевченко С. М., звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_1 (далі – відповідач, ОСОБА_1 ) 3949,14 грн заборгованості за надані послуги з управління багатоквартирним будинком, а також 3028,00 грн сплаченого судового збору та 5000,00 грн витрат на правничу допомогу.

На обґрунтування позову указувало, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 , а відтак є співвласником ОСББ «Кремінь». Відповідач мав щомісячно сплачувати на користь позивача 303,78 грн із розрахунку 5,98 грн*50,8м2.

Позивач у повному обсязі виконав свої зобов`язання щодо надання комунальної послуги, а відповідач не здійснював своєчасної оплати отриманих послуг, у зв`язку з чим за період з 01 квітня 2023 року по 01 червня 2025 року виникла заборгованість у сумі 3949,14 грн.

Ухвалою від 23 грудня 2025 року Автозаводський районний суд міста Кременчука відкрив провадження у справі для розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача адвокат Шевченко С. М. направив до суду заяву про розгляд справи без його та позивача участі, позов підтримав та просив задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, із клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався, своїм правом подати відзив на позовну заяву не скористався.

Згідно з частиною першою статті 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною першою статті 280 ЦПК України передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зі змісту статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, убачається, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У рішеннях ЄСПЛ, зокрема звертає увагу, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

За наведених обставин, відповідно до вимог частини першої статті 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках, регулюються Законом України від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII « Про житлово-комунальні послуги» (далі – Закон № 2189-VIII).

Згідно із пунктом 5 частини другої статті 7 цього Закону індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Зі змісту положень статей 64, 65, 66-68 Житлового Кодексу України убачається, що наймач житлового приміщення та члени його сім`ї зобов`язані своєчасно проводити оплату за житло та комунальні послуги.

За правилами частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема у постановах від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц та від 06 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За правилами частини першої статті 26 Закон № 2189-VIII у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що праву споживача на отримання належної якості житлово-комунальних послуг кореспондує обов`язок останнього оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відтак, споживач зобов`язаний оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

За правилами статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, положення статті 322 ЦК України встановлюють презумпцію обов`язку власника нести усі витрати, пов`язані з утриманням належного йому майна, у тому числі з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, незалежно від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні. Такий обов`язок власника є похідним від належних йому, як абсолютному володарю, правочинів володіння, користування та розпорядження майном.

Згідно з пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, власник та наймач (орендар) квартири зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги в строки, встановлені договором або законом та укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору.

У статтях 15, 16 Закону України від 29 листопада 2001 року № 2866-III «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», зокрема, встановлено, що співвласник зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі; об`єднання співвласників багатоквартирного будинку має право відповідно до законодавства та статуту встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, а також здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів.

За правилами статті 21 цього Закону порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, встановлюються загальними зборами об`єднання відповідно до законодавства та статуту об`єднання.

Суд встановив, що позивач надає послуги з управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_1 , за якою зареєстрований відповідач.

Як убачається з відповіді КП «КМБТІ» № 61/535 від 27 січня 2026 року, наданої на виконання ухвали суду від 23 грудня 2025 року, за даними архівного обліку станом на 28 грудня 2012 року в КП «КМБТІ» зареєстроване нерухоме майно (квартира) за адресою: АДРЕСА_2 , знаходиться у спільній сумісній власності ОСОБА_1 та членів його сім`ї – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого ЖЕД колективного підприємства тресту «Кременчукнафтохімбуд» від 30 липня 1996 року.

За вказаним об`єктом заборгованість зі сплати послуг з управління багатоквартирним будинком за період із 01 квітня 2023 року по 01 червня 2025 року становить 3949,14 грн, що підтверджується наданим розрахунком.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач не подав до суду належних і допустимих доказів на спростування позову ОСББ «Кремінь» та встановлених судом обставин, а також на підтвердження недійсності фактичних договірних відносин.

Оскільки вимоги позивача підтверджуються належними доказами, а факт існування заборгованості не спростований відповідачем, суд вбачає наявність підстав для задоволення позову.

Крім того, підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу, на підтвердження яких позивач надав копії: договору № 09-Д/25 від 14 жовтня 2025 року про надання правової допомоги, додаткової угоди до договору, платіжної інструкції про оплату 5000,00 грн (призначення платежу – юридичні послуги згідно з договором № 09-Д/25 від 14 жовтня 2025 року).

За правилами статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою, підлягають розподілу разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідач клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу суду не надав.

При цьому суд ураховує, що за правилами частини шостої статті 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а передбачені статтею 141 ЦПК України підстави для відступу від загального правила розподілу судових витрат у даному випадку відсутні.

Окрім того, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, які складаються із судового збору в сумі 3028,00 грн.

Керуючись статтями 10, 12, 81, 141, 258, 259, 263 – 265, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кремінь» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати внесків та платежів на обслуговування будинку та прибудинкової території.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кремінь» 3949 (три тисячі дев`ятсот сорок дев`ять) грн 14 коп. заборгованості зі сплати внесків та платежів на обслуговування будинку та прибудинкової території за період з 01 квітня 2023 року по 01 червня 2025 року, 5000 (п`ять тисяч) грн 00 коп. витрат на правничу допомогу, а також 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. витрат з оплати судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кремінь», ЄДРПОУ 25941494, місцезнаходження: вул. Ігоря Сердюка, буд. 11, м. Кременчук, Полтавська обл.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя Т. М. Ковальчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua