Рішення від 18 березня 2026 р. у справі №398/5/26 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Суд: Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 18 березня 2026 р.

Справа: №398/5/26

Суддя: Орловський В. В.

Справа №: 398/5/26

провадження №: 2/398/1537/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"19" березня 2026 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Орловського В.В., з участю секретаря судового засідання Харіної Д.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС", представник позивача Паладич Аліна Олександрівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Стислий виклад позиції позивача.

ТОВ “СВЕА ФІНАНС” 27 грудня 2025 року звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 95073,19 грн та судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 20.10.2024 року уклала з первісним кредитором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» в електронній формі Договір про надання споживчого кредиту №8401886 на суму 35000 грн. Надалі, 23.10.2024 року за ініціативою позичальника сторони уклали додаткову угоду, якою збільшили загальну суму кредиту на 1000 грн, загальна сума кредиту збільшилася до 36000 грн. Відповідач свої зобов`язання належним чином не виконала, здійснювала часткові платежі з простроченням та не в повному обсязі, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 95073,19 грн, яка складається із: заборгованості по тілу кредиту — 35658,00 грн, заборгованості по відсотках — 41415,19 грн, та неустойки (штрафу) — 18000,00 грн.

Надалі право вимоги за цим договором перейшло до позивача на підставі Договору факторингу № 01.02-15/25 від 26.06.2025 року, укладеного між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС».

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду від 22 січня 2026 року відкрито провадження у справі. Незважаючи на клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, суд постановив проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін,,.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи. Разом із позовною заявою представник подала клопотання, у якому просила розгляд справи проводити за її відсутності та зазначила, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення,,,.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання. до суду повернулося поштове повідомлення про вручення з відміткою про причини невручення “адресат відсутній”. Відзиву на позовну заяву, інших заяв чи клопотань від відповідача до суду не надходило.

Оскільки відповідач, належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з`явилася без повідомлення причин, відзив не подала, та представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд ухвалив провести заочний розгляд цієї справи.

Оскільки у судове засідання не з`явилися всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України у зв`язку з неявкою всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписав рішення без його проголошення. Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення зазначена дата складення повного судового рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Укладення кредитного договору та видача коштів.

Відповідно до паспорта споживчого кредиту від 20.10.2024 року ОСОБА_1 ознайомилася з умовами кредитування, а ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» виконало обов`язок надати інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій; документ підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором DZ8061.

20.10.2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту №8401886, відповідно до якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» надало відповідачу в кредит 35000 грн, а відповідач зобов`язався повернути кошти кредиту, сплатити проценти та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Договір укладений в електронній формі та підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором С3829.

Надалі, 23.10.2024 року, після ознайомлення відповідача з паспортом споживчого кредиту (щодо збільшення суми кредиту), який підписано ідентифікатором РЕ6104, сторони уклали Додаткову угоду до Договору №8401886, якою збільшили загальну суму кредиту на 1000 грн. Додаткову угоду підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором С6016.

Договором (з урахуванням додаткової угоди) встановлені такі умови кредитування:

загальна сума кредиту — 36000 гривень;

строк кредиту — 360 днів з періодичністю платежів зі сплати процентів кожні 30 днів.

знижена процентна ставка — 0,95% в день, яка могла бути застосована за умови своєчасного внесення споживачем першого платежу згідно з Графіком;

стандартна процентна ставка — 1,00% в день. Згідно з п. 3.1. Договору, нарахування процентів здійснюється як плата за користування кредитом на залишок фактичної заборгованості за кожен день користування протягом строку кредиту за методом «факт/факт».

неустойка (штраф) — відповідно до п. 6.4.1 та п. 6.4.2 Договору, у випадку невиконання та/або неналежного виконання зобов`язань щодо повернення кредиту та/або сплати процентів, споживач зобов`язаний сплатити штраф: 3150,00 грн на 4-й день прострочення та по 700,00 грн за кожний наступний день починаючи з 5-го дня.

У п. 6.4.3 договору наведені роз`яснення щодо штрафу та порядок обчислення(нарахування):

- економічна сутність штрафу - грошова сума, яку Споживач повинен сплатити Товариству у

випадку порушення строків сплати кредиту та/або процентів. Відповідно до ч.2 ст. 546 ЦК України штраф є іншим видом забезпечення виконання зобов`язання;

- база для розрахунку штрафу – для цілей цього Договору «база розрахунку» не використовується, оскільки штраф встановлено в абсолютному значенні, як результат використання відповідної бази до укладення Договору;

- порядок обчислення штрафу здійснюється відповідно до наступної формули: Штраф (за період прострочення, починаючи з 4го дня прострочення) = «розмір штрафу, встановлений за 4-ри дні порушення» + («розмір штрафу, що встановлений з 5-го дня» помножити на « кількість днів порушення, починаючи з 5-го дня»).

6.4.4. Штрафи нараховуються протягом строку наявності діючої простроченої заборгованості, згідно з встановленою шкалою штрафів, залежно від кількості днів прострочення. При наявності діючого прострочення за попередніми платежем(ми), що були визначені в Графіку платежів, виникнення додаткового прострочення за новим зобов`язанням (відповідним платежем, визначеним в Графіку платежів), не передбачає додаткового нарахування штрафу за новим зобов`язанням, і не перериває нарахування штрафів для діючого прострочення. Якщо протягом строку дії Договору Споживач повністю поверне прострочену заборгованість і знову через деякий час допустить прострочення платежу, по новому простроченню нарахування штрафів буде здійснюватися знову, враховуючи шкалу штрафів та кількість днів нового прострочення.

6.4.5. День порушення умов Договору (кожний факт порушення) є днем виникнення зобов`язання щодо сплати штрафу (за кожним фактом порушення), у розмірах, визначених в п.6.4 Договору, зокрема в пп.6.4.1 та/або 6.4.2 Договору, з урахуванням пп.6.4.3, 6.4.4, 6.4.6. Договору. Для цілей бухгалтерського обліку штрафи за Договором нараховуються у момент сплати.

6.4.6. В будь-якому випадку граничний розмір сукупної суми неустойки (штрафів), нарахованої за порушення Споживачем зобов`язань за цим Договором, обмежується сумою визначеною, відповідно до Закону України «Про споживче кредитування».

На виконання умов зазначеного кредитного договору та додаткової угоди ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» здійснило перерахування коштів у загальному розмірі 36 000,00 грн у безготівковій формі на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 двома транзакціями, що підтверджується витягами від надавача платіжних послуг ТОВ «ПЕЙТЕК» (вих. № 20250627-1.2 від 27.06.2025 року), а саме:

- 20.10.2024 року на суму 35 000,00 грн (номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК» – 8e5dc31a-0149-453c-b3d4-7805b0b074f2, номер транзакції в системі ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» – 50717932, Session ID – 021108237013, код авторизації – 676839, банк-еквайр – АТ «ПУМБ», дата і час виконання транзакції – 20.10.2024 о 15:02:06);

- 23.10.2024 року на суму 1 000,00 грн (номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК» – eeb46207-e04b-484b-a993-26a024caaсе4, номер транзакції в системі ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» – 50775867, Session ID – 021108237013, код авторизації – 302874, банк-еквайр – АТ «ПУМБ», дата і час виконання транзакції – 23.10.2024 о 19:05:07).

Порушення зобов`язання та розмір заборгованості.

Згідно з наданим позивачем детальним розрахунком заборгованості (карткою обліку договору), відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за Договором про надання споживчого кредиту №8401886 від 20.10.2024 року належним чином не виконала, здійснюючи платежі з порушенням графіка та не в повному обсязі.

Судом встановлено, що в період користування кредитними коштами відповідач здійснювала часткові оплати в рахунок погашення заборгованості. Всі здійснені платежі були враховані позивачем під час розрахунку боргу та, відповідно до п. 5.6.1 Договору і ч. 1 ст. 19 Закону України «Про споживче кредитування», спрямовувалися у першу чергу на погашення простроченої суми кредиту та прострочених процентів за користування ним. Внаслідок здійснення цих часткових погашень залишок неповернутого тіла кредиту зменшився із загальної одержаної суми 36 000,00 грн до 35 658,00 грн.

Нарахування процентів здійснювалося позивачем на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування коштами за стандартною ставкою 1,00% на день. Заборгованість відповідача за нарахованими та несплаченими процентами за весь період користування кредитом становить 41 415,19 грн.

Щодо механізму нарахування неустойки судом встановлено наступне. Згідно з п. 6.4.1 та п. 6.4.2 Договору, у випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення кредиту та/або сплати процентів, передбачено нарахування неустойки, визначеної у тексті договору як "штраф", за таким алгоритмом: у розмірі 3 150,00 грн на 4-й день прострочення та по 700,00 грн починаючи з 5-го дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання зобов`язання.

Як вбачається з картки обліку договору, позивач фактично здійснював нарахування за вказаним алгоритмом (3 150,00 грн одноразово та по 700,00 грн щоденно), однак зупинив подальше нарахування після досягнення загальною сумою санкцій розміру 18 000,00 грн. Зупинення нарахування відбулося на виконання п. 6.4.6 Договору та імперативних вимог ч. 2 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування».

Таким чином, станом на дату подання позову загальна сума заборгованості, заявлена позивачем до стягнення, становить 95 073,19 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту — 35 658,00 грн; тзаборгованості за нарахованими процентами — 41 415,19 грн; неустойки (заявленої як штраф) — 18 000,00 грн.

Доказів повного погашення вказаної заборгованості або власного контррозрахунку відповідач суду не надала.

Перехід права вимоги.

26 червня 2025 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (Клієнт) та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» (Фактор) було укладено Договір факторингу № 01.02-15/25. Факт передачі права вимоги до ОСОБА_1 підтверджується Актом прийому-передачі інформації згідно Реєстру Боржників в електронному виді від 26.06.2025 року. Згідно з Витягом з Реєстру боржників №1 до цього договору факторингу, за кредитною угодою № 8401886 до нового кредитора перейшло право грошової вимоги до відповідача; загальна сума боргу станом на дату відступлення становила 95 073,19 грн. Перехід права вимоги та виконання фактором своїх зобов`язань за договором підтверджується платіжною інструкцією № 10106 від 26.06.2025 року, яка засвідчує перерахування ТОВ «СВЕА ФІНАНС» коштів за відступлені права вимоги на користь ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА».

Норми права, які застосував суд.

На підставі ст. 205 та ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин, зміст якого зафіксований в електронному документі, вважається вчиненим у письмовій формі.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону України “Про електронну комерцію” електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

За приписами ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612, ст. 629 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про споживче кредитування», у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості: у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом; у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом; у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до договору про споживчий кредит.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування», у договорах про споживчий кредит пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов`язань на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором.

Відповідно до ч.5 ст.12 ЗУ “Про споживче кредитування” умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування», застосування штрафу та пені за одне й те саме порушення споживачем зобов`язання за договором про споживчий кредит заборонено.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Мотивована оцінка і висновки суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що між первісним кредитором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачем ОСОБА_1 виникли цивільно-правові відносини на підставі договору про надання споживчого кредиту №8401886 від 20.10.2024 року та додаткової угоди до нього від 23.10.2024 року. Відповідачка ознайомилася з паспортами споживчого кредиту, умовами кредитування та погодилася з ними. Факт укладення правочинів підтверджується використанням відповідачкою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що згідно із Законом України «Про електронну комерцію» прирівнюється до власноручного підпису.

Належне виконання первісним кредитором своїх зобов`язань щодо надання кредитних коштів у загальному розмірі 36000 грн підтверджується витягами платіжної системи ТОВ «ПЕЙТЕК» про успішні транзакції перерахування коштів на банківську картку відповідачки.

Відповідачка, порушуючи умови кредитного договору та вимоги ст. 526, 1054 ЦК України, взяті на себе зобов`язання належним чином не виконала. Згідно з розрахунком заборгованості, відповідачка здійснила часткову оплату, яка була правомірно направлена на погашення простроченої заборгованості відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про споживче кредитування». Внаслідок цього залишок непогашеного тіла кредиту зменшився до 35 658,00 грн.

Перевіряючи нарахування відсотків, суд погоджується з позовними вимогами у цій частині. Оскільки відповідачка не виконала умови для отримання знижки, нарахування здійснювалося за стандартною ставкою 1,00% на день на залишок фактичної заборгованості згідно з п. 1.5.1 та п. 3.1 Договору. Загальна сума заборгованості за процентами становить 41 415,19 грн, що відповідає умовам договору та розрахунку. Заперечень щодо правильності розрахунку цієї суми від відповідача не надійшло.

Водночас, суд не погоджується з розрахунком позивача в частині нарахування неустойки у розмірі 18000 грн. Згідно з п. 6.4.1 та 6.4.2 Договору, у випадку прострочення позичальник зобов`язаний сплатити штраф: 3 150,00 грн на 4-й день прострочення та по 700,00 грн починаючи з 5-го дня за кожний день невиконання зобов`язання.

Надаючи правову оцінку цим умовам, суд враховує положення ст. 549 ЦК України, згідно з якими штрафом є неустойка у відсотках від суми невиконаного зобов`язання, а пенею — неустойка за кожен день прострочення виконання. Отже, передбачена п. 6.4.2 Договору неустойка 700,00 грн за кожний день прострочення, незважаючи на її назву в договорі як «штраф», за своєю правовою природою є пенею.

Відповідно до ч. 4 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування», застосування штрафу та пені за одне й те саме порушення споживачем зобов`язання заборонено. Тому одночасне стягнення одноразового штрафу 3150 грн та щоденної пені є незаконним.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 21 вказаного Закону, пеня не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу. За Графіком платежів (додаткова угода) щомісячний платіж для погашення відсотків становив 10 800,00 грн. Максимальний розмір пені не міг перевищувати 15% від цієї суми, тобто 1 620,00 грн (10 800 * 15%). Натомість, кредитор лише за період з 22.12.2024 по 12.01.2025 року безпідставно нарахував 14 850,00 грн щоденної пені (по 700 грн/день), що майже в 10 разів перевищує граничний ліміт пені, встановлений законом у 15% від суми простроченого платежу, та ліміт подвійної облікової ставки НБУ. Такі нарахування не відповідають закону. Умова про застосування такої ставки пені є нікчемною відповідно до ч.5 ст.12 ЗУ “Про споживче кредитування”.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення неустойки підлягають задоволенню лише щодо стягнення одноразового штрафу в розмірі 3 150,00 грн, що передбачений п. 6.4.1 Договору. У стягненні іншої частини санкцій (14 850,00 грн), які є незаконно нарахованою пенею, слід відмовити.

Враховуючи, що до позивача на підставі описаного договору факторингу перейшло право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором, і факт цього переходу документально підтверджений, позивач набув статусу нового кредитора та має право вимагати виконання зобов`язання.

Отже, загальна сума заборгованості, яка є доведеною та підлягає стягненню з відповідачки, становить 80 223,19 грн (35 658,00 грн заборгованості за тілом кредиту + 41 415,19 грн заборгованості за процентами + 3 150,00 грн штрафу).

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивач просив стягнути 95 073,19 грн, а суд задовольнив вимоги на суму 80 223,19 грн, що становить 84,38 % від заявленої ціни позову. Отже, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2 422,40 грн підлягає стягненню з відповідачки пропорційно — в сумі 2 044,02 грн (2 422,40 грн * 84,38 %).

Керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-284, 288, 289 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором — задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту №8401886 від 20.10.2024 року у розмірі 80 223 (вісімдесят тисяч двісті двадцять три) гривні 19 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» судові витрати на оплату судового збору у розмірі 2 044 (дві тисячі сорок чотири) гривні 02 копійки.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 19 березня 2026 року.

Учасники справи:

- позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», код ЄДРПОУ 37616221, адреса місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, будинок 8,

- відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя В.В. Орловський

Оригінал: reyestr.court.gov.ua