Рішення від 17 березня 2026 р. у справі №377/1250/25 — Славутицький міський суд Київської області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа №377/1250/25

Провадження №2/377/143/26

18 березня 2026 рокуСлавутицький міський суд Київської області у складі: головуючої – судді Малишенко Т.О., за участі секретаря судового засідання – Приліпко К.М., сторони відсутні, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - про розірвання шлюбу,

У С Т А Н О В И В :

До Славутицького міського суду Київської області в системі «Електронний суд» надійшла позовна заява, в якій позивача просить розірвати шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , який було зареєстровано 11 червня 2016 року Славутицьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис № 44.

Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що спільне життя позивача з відповідачем не склалося. На даний час шлюбні відносини фактично між ними припинені, проживають окремо, спільного господарства не ведуть. Через відсутність взаєморозуміння та спільних інтересів, подальше сумісне життя і збереження сім`ї вважають неможливим. На даний час шлюб існує формально. Часу для примирення та налагодження стосунків не потребують. Майнових спорів між Позивачем та Відповідачем, на даний час немає.

Ухвалою судді Бабич Н.С. від 30.12.2025 року задоволено заяву про самовідвід та матеріали справи передано для розподілу справи.

Ухвалою суду від 23.02.2026 року, після виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В призначене судове засідання 18 березня 2026 року сторони не з`явились.

Позивач ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджено довідкою про доставку електронного документа в кабінет «Електронного суду». До суду надійшла заява, в якій позивач просила розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_6 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджено довідкою про доставку електронного документа в кабінет «Електронного суду». Про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

З матеріалів справи судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про шлюб НОМЕР_1 , виданого 11 червня 2016 року Славутицьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, копія якого долучена до справи, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , 11 червня 2016 року зареєстрували шлюб, про що зроблено актовий запис № 44. Після державної реєстрації шлюбу прізвища: чоловіка – ОСОБА_8 , дружини – ОСОБА_8 .

Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про народження Серії НОМЕР_2 ).

Як вбачається з інформації Управління адміністративних послуг виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області № 15-08/ відповідач зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 з 08.04.2015 року по теперішній час.

Як вбачається із змісту позовної заяви, спільне життя у сторін не склалося, шлюбні відносини фактично припинені через різні погляди на життя і сімейні стосунки. Спільне господарство не ведеться, спільний бюджет відсутній. На час розгляду справи спірні питання про поділ майна та утримання дитини сторони не мають.

На вказані обставини відповідч до суду не надав заперечень.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши та давши належну оцінку зібраним по справі доказам, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 51 Конституції України, ч.1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на добровільній згоді жінки та чоловіка, примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Із статті 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 р., ратифікована Україною 17 липня 1997р.) вбачається, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

Згідно ч.2 ст.18, п.3 ст.51, ч.3 ст.56, ч.1 ст.110 СК України дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред`явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним з подружжя.

Відповідно до ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що за час сімейного життя у сторін склалася обстановка, що виключає можливість спільного проживання, почуття любові один до одного між сторонами втрачено. Примирення між подружжям та збереження сім`ї неможливо.

За таких обставин суд дійшов до висновку, що сім`я розпалася остаточно, а шлюб існує формально, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача і відповідача.

Враховуючи відсутність обставин, що перешкоджають розірванню шлюбу, передбачених ч.2 ст.110 СК України, суд вважає за необхідне позов про розірвання шлюбу задовольнити, оскільки позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що не суперечать закону та не порушують права інших осіб.

Як вбачається із змісту позовної заяви, спірних питань утримання, місця проживання дітей та розподілу спільного майна на час розгляду даної справи у суду відсутні.

У відповідності до ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Оскільки позивач просила повернути дівоче прізвище, то суд вважає, що після розірвання шлюбу необхідно повернути прізвище - « ОСОБА_10 ».

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі п.1.3 ч.2 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивачем було сплачено судовий збір в повному обсязі.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити судові витрати між сторонами.

За правилами ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору.

Тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати у розмірі 1211 гривні 20 копійок.

Керуючись ст. ст. 258, 263-265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстровано 11 червня 2016 року Славутицьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області,, актовий запис № 44.

Після розірвання шлюбу залишити позивачу прізвище - «МОГИР».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати – зі сплати судового збору у розмірі 1211 гривень 20 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Копію рішення направити сторонам для ознайомлення.

Рішення виготовлено 18 березня 2026 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 .

Суддя Т. О. Малишенко