Постанова від 17 березня 2026 р. у справі №357/3944/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/3944/26

3/357/1778/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.03.2026 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гребінь О.О., розглянувши справу про адміністративні правопорушення, яка надійшла з батальйону №2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт НОМЕР_1 , непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст.122-4 КУпАП,-

У С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 598960 від 23.02.2026 року: 15.02.2026 року на автодорозі Р32 340 км.+ 300 м., ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Toyota Land Cruiser 200» н.з. НОМЕР_2 , будучи учасником дорожньо-транспортної пригоди, залишив місце ДТП у невідомому напрямку, чим порушив вимоги п.2.10.А Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст.122-4 КУпАП.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення визнав повністю, обставини викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, підтвердив та щиро розкаявся. ОСОБА_1 пояснив, що після дорожньо-транспортної пригоди, злякався та перебував у розгубленому стані та як наслідок залишив місце ДТП. ОСОБА_1 також зазначив, що згодом зв`язався з іншим учасником ДТП, попросив у нього вибачення та повністю відшкодував завдані збитки.

ОСОБА_2 , який був іншим учасником дорожньо-транспортної пригоди, пояснив суду, що дійсно через декілька днів після ДТП з ним зв`язався ОСОБА_1 та попросив у ОСОБА_2 вибачення, пояснив останньому, що ОСОБА_1 був у зляканому та розгубленому стані, тому залишив місце ДТП. Також ОСОБА_2 підтвердив, що ОСОБА_1 було відшкодовано завдані збитки, та претензій відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не має. ОСОБА_2 просив суворо не карати ОСОБА_1 та вважав, що стосовно останнього буде достатнім адміністративне стягнення у виді штрафу.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , дослідивши докази, що містяться в справі, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 598960 від 23.02.2026 року, копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 598953 від 23.02.2026, копію схеми місця ДТП, копію акту обстеження ділянки вілично-шляхової мережі від 15.02.2026, копію письмових пояснень ОСОБА_2 від 15.02.2026, копію письмових пояснень ОСОБА_1 від 23.02.2026, копію акту огляду транспортного засобу від 23.02.2026, копію рапорта від 15.02.2026, суддя дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, виходячи з наступних підстав.

Так, суддя зазначає, що у відповідності до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно ч.2 ст.7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Зі змісту ст. 9 КУпАП слідує, що адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.

Відповідно до ст.245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно положень ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами ст.252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вимоги ст. 280 КУпАП визначають, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п.2.10 (а) Правил дорожнього руху у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Згідно положень ст.122-4 КУпАП залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Судом встановлено, що 15.02.2026 року на автодорозі Р32 340 км.+ 300 м., ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Toyota Land Cruiser 200» н.з. НОМЕР_2 , та будучи учасником дорожньо-транспортної пригоди, залишив місце дорожньо-транспортної пригоди

Враховуючи вищевикладене та встановлені із наявних у матеріалах справи документів та усних пояснень ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обставини, суддя дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 підтверджується склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення встановлена та підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення та наданими під час розгляду справи поясненнями учасників.

Стаття 23 КУпАП визначає, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Беручи до уваги щире каяття ОСОБА_1 , відшкодування останнім завданих потерпілому учаснику ДТП завданих збитків, суд дійшов переконання, що застосування відносно ОСОБА_1 виховного заходу, у виді штрафу, буде достатнім для досягнення визначеної ст.23 КУпАП мети виховного впливу та запобігання вчинення нових правопорушень.

Згідно зі ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Враховуючи викладене, суддя вважає за необхідне визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та стягнути судовий збір.

Керуючись ст.ст. 23, 24, 27, 33, 34, 35,36, 40-1,122-4, 268, 283, 284, 285 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400,00 (три тисячі чотириста) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Відповідно до статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Згідно із статтею 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Термін пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.

СуддяО.О. Гребінь