Вирок від 17 березня 2026 р. у справі №357/3235/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/3235/26

1-кп/357/667/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.03.2026 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор Білоцерківської окружної прокуратури в Київській області: ОСОБА_3 ,

захисник – адвокат: ОСОБА_4 ,

обвинувачена: ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Біла Церква, Київської області, кримінальне провадження № 12026111030000254 від 10.02.2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Біла Церква Київської області, громадянки України, із повною середньою освітою, працевлаштованої, не одруженої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,

У С Т А Н О В И В:

До суду надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, а під час підготовчого судового засідання учасниками кримінального провадження укладена угода про визнання винуватості.

Судом встановлено, що згідно ст. 12 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» передбачено, що обіг наркотичних засобів, психотропних речовин, включених до таблиці 1 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770 (далі - Перелік), тобто і PVP, включений до списку 2 таблиці 1 зазначеного Переліку, допускається лише в цілях, передбачених статтями 19, 20 та 23 цього Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори».

Зокрема, Закон України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» допускає наступні випадки законного обігу психотропних речовин включених до таблиці 1 Переліку: використання наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів у експертній і оперативно-розшуковій діяльності; діяльність з використання наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів у наукових та навчальних цілях, яка дозволяється лише юридичним особам за наявності відповідної ліцензії; діяльність з використання наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів у ветеринарній медицині.

Однак, в невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 08.02.2026 ОСОБА_5 посягаючи на встановлений законом порядок обігу психотропних речовин та охорону здоров`я населення, всупереч положенням Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» в мережі Інтернет знайшла веб-сайт з продажу психотропні речовини – PVP. Після цього ОСОБА_5 замовила у невстановленої досудовим розслідуванням особи, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження психотропну речовину, шляхом оплати грошових коштів у сумі 1720 грн. на банківську карту, вказану продавцем. При цьому, доставка психотропної речовини здійснювалась поштовим перевізником «Нова Пошта» у поштомат №5854 по вул. Зенітного Полку, 46 в м. Біла Церква, Київської області.

Так, 10.02.2026 близько 15 год. 17 хв. ОСОБА_5 , з метою реалізації вищезазначеного умислу, усвідомлюючи суспільно – небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно – небезпечних наслідків, прийшла до поштомату №5854 по вул. Зенітного Полку 46 в м. Біла Церква, Київської області, де отримала посилку з вмістом психотропні речовини – PVP, надіслану їй невстановленою досудовим розслідуванням особою, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження.

В подальшому, 10.02.2026 о 17 годині 12 хвилин поблизу будинку № 18 А по вулиці Некрасова в м. Біла Церква, Київської області ОСОБА_5 зупинено працівниками поліції з метою з`ясування у останньої наявності заборонених в обігу речовин.

В ході особистого обшуку у ОСОБА_5 виявлено та вилучено поліетиленовий паперовий пакет з вмістом кристалоподібної речовини світло – сірого кольору, яка містить в своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – PVP, загальною масою 6,914 г., які ОСОБА_5 незаконно придбала та зберігала при собі для власного вживання, без мети збуту.

Відповідно до Таблиці 2 Переліку затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України № 188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» психотропна речовина - PVP, масою від 1,5 г. до 15 г. становить великі розміри.

Дії обвинуваченої ОСОБА_5 підлягають кваліфікації за ч. 2 ст. 309 КК України, а саме за ознаками незаконного придбання, зберігання психотропних речовин без мети збуту, якщо предметом таких дій були психотропні речовини у великих розмірах.

18.03.2026 відповідно до вимог ст. 471 КПК України, між прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області – ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні та обвинуваченою ОСОБА_5 , у присутності захисника – адвоката ОСОБА_4 , укладено угоду про визнання винуватості.

Враховуючи, що угода про визнання винуватості від 18.03.2026 укладена між прокурором та обвинуваченою у присутності захисника подана до суду під час підготовчого судового засідання, суд відповідно до вимог, передбачених ч. 3 ст. 474 КПК України невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, розкаювалась та визнала всі фактичні обставини, які викладені у формулюванні обвинувачення та від надання показань відмовилась. Наполягала на затвердженні укладеної угоди від 18.03.2026.

Прокурор у судовому засіданні вважав, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Захисник у судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання.

За умовами цієї угоди сторони, а саме прокурор – ОСОБА_3 та обвинувачена ОСОБА_5 , дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченої за ч. 2 ст. 309 КК України та істотних для цього кримінального провадження обставин, обвинувачена беззастережно визнала свою винуватість за ч. 2 ст. 309 КК України у зазначених діях. Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке має понести ОСОБА_5 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

Покарання сторонами угоди визначено у відповідності до положень ст. ст. 50, 65-67 КК України, з урахуванням характеру та тяжкості висунутого ОСОБА_5 обвинувачення, обставинами, що пом`якшують покарання, а саме щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, обставин, що обтяжують покарання не встановлено.

Крім цього при призначенні покарання сторонами угоди враховані дані про особу обвинуваченої, а саме, що остання у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра на обліку не перебуває, раніше не судима, не одружена, працевлаштована, має постійне місце проживання, яке не співпадає з місцем реєстрації, у якої відсутні на утриманні члени сім`ї, які у розумінні Сімейного Кодексу України, являються учасниками сімейних правовідносин з останньою.

Таким чином, судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_5 може виконати взяті на себе за угодою зобов`язання, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених статтями 50, 65, 68 КК України, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченій узгодженого сторонами покарання.

Вирішуючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд зважає на таке.

Згідно зі ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Суд встановив, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України є нетяжким злочином. При цьому суд з`ясував, що обвинувачена цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладання та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.

Також суд переконався, що укладання угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також суд встановив, що умови цієї угоди відповідають вимогам КПК України та КК України.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченій узгодженого сторонами покарання.

Запобіжний захід ОСОБА_5 під час досудового слідства не обирався.

Таким чином судом установлено, що підстав для вирішення питань пов`язаних із запобіжним заходом відносно обвинуваченого немає з огляду на відсутність таких клопотань у учасників кримінального провадження та у світлі того, що відповідно до статей 22, 26 КПК України, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами, які є вільними у використанні своїх процесуальних прав.

Долю речових доказів по справі суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України. Цивільний позов не заявлявся.

Процесуальні витрати - в межах обвинувачення за ч. 2 ст. 309 КК України підлягають стягненню у порядку статей 122, 124 КПК України.

Керуючись статтями 314 ч. 3 п. 1, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Угоду від 18.03.2026 про визнання винуватості, укладену між прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_5 , затвердити.

ОСОБА_5 , визнати винуватою у пред`явленому обвинуваченні по ч. 2 ст. 309 КК України, за якою призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 18.03.2026 покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з іспитовим строком на один рік.

На підставі п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_5 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

На підставі статей 122-124 КПК України стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати на проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів №СЕ-19/111-25/6658-НЗПРАП від 12.02.2026 в розмірі 3565 грн. 60 коп.

Речові докази по справі, а саме: кристалоподібну речовину світло-синього кольору, яка містить в своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – PVP, загальною масою 6,914 г., що згідно квитанції № 70 від 10.02.2026 зберігається в камері зберігання речових доказів Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, після вступу вироку в законну силу - знищити.

Поліетиленовий прозорий пакетик із вмістом кристалічної речовини зеленого кольору, серветки, аркуш паперу, поліетиленовий білий пакет з наліпкою накладної ТОВ «Нова Пошта» за №20451363636766, змиви з поверхні поліетиленового пакету із кристалічною речовиною, що згідно квитанції № 96 від 10.02.2026 зберігається в камері зберігання речових доказів Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, після вступу вироку в законну силу - знищити.

Арешт, накладений на тимчасово вилучене майно належне ОСОБА_5 , а саме: мобільний телефон марки Redmi, синього кольору, ІМЕН: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16.02.2026 №357/2204/26, 1-кс/357/352/26 - скасувати.

Мобільний телефон марки Redmi, синього кольору, ІМЕН: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , що згідно квитанції № 96 від 10.02.2026 зберігається в камері зберігання речових доказів Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, після вступу вироку в законну силу повернути ОСОБА_5 , як власнику.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченій та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після проголошення.

Обмеження права оскарження даного вироку визначені ст. 473 КПК України.

Крім того обвинуваченій роз`яснюються вимоги ст. 376 ч. 3 КПК України.

Суддя: ОСОБА_6