Рішення від 17 березня 2026 р. у справі №274/622/25 — Чуднівський районний суд Житомирської області

Суд: Чуднівський районний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: інших фактів, з них:.

Дата: 17 березня 2026 р.

Справа: №274/622/25

Суддя: БІЛЕРА І. В.

провадження № 2-о/294/63/26

справа № 274/622/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2026 року м.Чуднів

Чуднівський районний суд Житомирської області в складі головуючого - судді Білери І.В., за участі:

- секретаря судового засідання Івашкевич В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Бердичівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бердичівському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Романівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту батьківства,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, в якій просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт батьківства померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування вимог заявниця зазначає, що з 2002 року її мати ОСОБА_3 проживала без реєстрації шлюбу разом з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народилась донька — заявниця ОСОБА_1 . У свідоцтві про народження заявниці батько записаний на підставі ч. 1 ст. 135 СК України зі слів матері — ОСОБА_4 . До 2018 року заявниця проживала разом з батьками ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , одна у поодальшому виїхала до Польщі на постійне місце проживання. ОСОБА_2 за житя визнавав себе батьком заявниці, водив до садочку, проводив вільний час. Після смерті ОСОБА_2 приватним нотаріусом Бердичівського районного нотаріального округу Манелюком М.І. заведено спадкову справу №141/2023. Встановлення факту батьківства необхідне заявниці для оформлення спадкових прав, оскільки являється спадкоємицею померлого батька.

Ухвалою суду від 10.09.2025 заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

07.10.2025 представником заявниці - адвокатом Українець О.Л. подано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 08.10.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду, витребувано у приватного нотаріуса Бердичівського районного нотаріального округу спадкову справу №141/2023.

Ухвалою суду від 19.11.2025 замінено заінтересовану особу на Бердичівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бердичівському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та залучено до справи заінтересовану особу Романівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Ухвалою суду від 19.11.2025 у справі призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, на час проведення якої провадження у справі зупинено.

27.01.2026 на адресу суду надійшов висновок молекулярно-генетичної експертизи.

Ухвалою суду від 28.01.2026 поновлено провадження у справі. Цивільну справу призначено до судового розгляду.

В судове засідання заявниця та її представник не з`явились, подали до суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності, заяву підтримують у повному обсязі, просять її задовольнити.

Представник заінтересованої особи - Бердичівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бердичівському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явився, відповідно до вимог ЦПК України про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Представник заінтересованої особи - Романівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явився, відповідно до вимог ЦПК України про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, 03.12.2025 на адресу суду надійшли пояснення у справі, відповідно до яких позовну заяву заінтересована особа визнала, просила при ухваленні рішенні врахувати їх позицію.

За таких обставин, суд розглядає справу за відсутності учасників справи на підставі наявних у суду матеріалів, при цьому, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснюється.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Як встановлено в судовому засіданні, 21.11.2023 Бердичівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повторно видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис №3, складений 06.08.2003 виконавчим комітетом Жеребківської сільської ради Чуднівського району Житомирської області.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України №00016470014 від 24.03.2016, відомості про батька ОСОБА_1 внесено, зі слів матері, - ОСОБА_4 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Виконавчим комітетом Краснопільської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис №74 від 20.11.2023.

Судом досліджено спадкову справу №141/2023, заведену 21.11.2023 приватним нотаріусом Бердичівського районного нотаріального округу Манелюком М.І., відповідно до якої 21.11.2023 від ОСОБА_1 надійшла заява про прийняття спадщини за законом. Заяв від інших осіб подано не було.

Постановою приватного нотаріуса Манелюка М.І. №304/02-31 від 01.10.2025 відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії, оскільки у заявниці відсутні документальні підтвердження, що вона являється дочкою спадкодавця.

Відповідно до висновку молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19/106-25/21794-БД від 12.01.2026, ймовірність батьківства ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , складає 99,9995751%.

Вказаний висновок експерта є чітким і однозначним.

Законодавство, яке враховує суд при ухваленні рішення

Відповідно до ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки - виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Заяви про встановлення факту батьківства (материнства) суд розглядає у разі смерті особи, яку заявник визнає батьком (матір`ю) дитини, і вирішує їх з огляду на обставини, передбачені ст. ст. 125, 130 Сімейного кодексу України.

Передумовою звернення до суду із заявою про встановлення батьківства є смерть особи, батьківство якої встановлюється, або оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Відповідно до змісту ч.ч. 1, 2 ст. 121 СК України, права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому ст. ст. 122 та 125 цього Кодексу. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за рішенням суду.

Відповідно до ст. 130 СК України, у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у ч. 3 ст. 128 цього Кодексу.

Походження дитини встановлюється судом з урахуванням усіх обставин.

При цьому можуть застосовуватися будь-які засоби доказування, передбачені цивільним процесуальним законодавством: пояснення сторін та третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази, висновок експерта.

Обставини, що стосуються справи, можуть бути підтверджені поясненнями сторін і третіх осіб, показаннями свідків, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Зокрема, доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст.76 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦПК України, у рішенні суду про встановлення факту повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Встановлення факту батьківства має для заявниці юридичне значення, оскільки це відповідатиме її інтересам, дасть змогу їй оформити свої спадкові права.

Висновки суду

У частині першій статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У статті 51 Конституції України, частинах другій, третій статті 5 СК України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев`ята статті 7 СК України).

Як зазначено у постанові КЦС ВС від 09.04.2025 у справі № 939/335/23, "у пунктах 7, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі статті 135 СК України".

Із наданих суду доказів встановлено, що заявниця є особою, яка має право звертатись із вказаною заявою, оскільки є дитиною померлого, а також те, що відомості про батька дитини в актовому записі про її народження внесені за вказівкою матері.

Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 29.04.2019 у справі «Міфсуд проти Мальти» («Mifsud v. Malta», заява № 62257/15) зазначено, що ДНК-тест - це науковий метод, наявний (у той час - на початку 2000-х і донині) для точного визначення батьківства дитини, а його доказове значення значно переважає будь-які інші докази, представлені сторонами для підтвердження або спростування біологічного батьківства.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 09.04.2025 у справі №939/335/23, від 26.04.2023 у справі №199/3284/19 та від 04.08.2021 у справі №494/1611/18.

Відповідно до висновку молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19/106-25/21794-БД від 12.01.2026, ймовірність батьківства ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , складає 99,9995751%.

З врахуванням досліджених доказів суд вважає, що факт, який просить встановити заявниця, підтверджений.

Тож заява ОСОБА_1 є обґрунтованою, а тому підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 134 СК України на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження.

Відповідно до абз. 11 п. 20 гл. 1 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 за №52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Згідно з п. 2.13.1 Розділу ІІ Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 за №96/5, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема, рішення суду про визнання батьківства (материнства).

Відповідно до п. 2.16.4 Розділу ІІ вказаних Правил, на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Отже, суд дійшов висновку, що наявні підстави для внесення відповідних змін до актового запису про народження дитини.

Керуючись ст. ст. 81, 89, 315, 319 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Бердичівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бердичівському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Романівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту батьківства - задоволити.

Встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Жеребки Бердичівського району Житомирської області, є рідним батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Зобов`язати Романівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України внести зміни до актового запису № 3, складеного 06.08.2003 виконавчим комітетом Жеребківської сільської ради Чуднівського району Житомирської області, про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: батьком дитини вказати: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, вилучивши відомості про батька дитини – ОСОБА_4 , громадянин України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Ірина БІЛЕРА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua