Суд: Чуднівський районний суд Житомирської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 17 березня 2026 р.
Справа: №294/1640/25
Суддя: БІЛЕРА І. В.
провадження № 3/294/2511/25
справа № 294/1640/25
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2026 року м. Чуднів
Суддя Чуднівського районного суду Житомирської області Білера І.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Відділення поліції №2 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст.130, ч.1 ст. 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ВСТАНОВИВ:
23.09.2025 о 17 год 50 хв водій ОСОБА_1 в м. Чуднів по вул. Героїв АТО, 4, керував транспортним засобом, мопедом днз б/н з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на нагрудний відео реєстратор поліцейського v857726.
Таким чином, ОСОБА_1 своїми діями порушив п.2.5. ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, про що складено протокол серії ЕПР1 №462957 від 23.09.2025.
Крім того, 23.09.2025 о 17 год 50 хв водій ОСОБА_1 в в м. Чуднів по вул. Соборній, 52, керуючи транспортним засобом, мопедом днз б/н, не виконав вимогу поліцейського про зупинку ТЗ, яку поліцейський здійснив шляхом увімкнення проблискового маячка синього та червоного кольору та увімкнення спеціального звукового сигналу.
Таким чином, ОСОБА_1 своїми діями порушив п.2.4. та 8.9.б. ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122-2 КУпАП, про що складено протокол серії ЕПР1 №462941 від 23.09.2025.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається а кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Зважаючи на викладене, справи про адміністративні правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП №294/1640/25 (провадження №3/294/2511/25) та за ч.1 ст. 122-2 КУпАП №294/1641/25 (провадження №3/294/2512/25) необхідно об`єднати в одне провадження та присвоїти єдиний унікальний номер справи № 294/1640/25 (провадження №3/294/2511/25).
У судове засідання з`явився представник ОСОБА_1 - адвокат Петров І.Г., пояснив, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, прогтоколи на нього складено за вісутності останнього, про що свідчить відсутність будь - яких підписів ОСОБА_1 на документах, просив справу закрити у зв`язку з відсутністю складу адмінстративних правопорушень.
Дослідивши матеріали справи у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, вислухавши пояснення представника ОСОБА_1 , оцінивши наявні у справі докази з точки зору їх допустимості, належності, достовірності та достатності, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно із пунктом 2.5. Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Процедура направлення та проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), та оформлення результатів такого огляду передбачені в Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 р. (надалі - Порядок № 1103) та відповідною Інструкцією, затвердженою спільним наказом МВС та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015. (надалі - Інструкція).
Відповідно до п. 2 Порядку № 1103 огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення (п. 4 Порядку № 1103).
Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я (п. 6 Порядку № 1103).
Відповідно до п. 2 Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку) (п. 6 Розділу І Інструкції).
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до п. 2.4 ПДР, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.
Стаття 122-2 ч. 1 КУпАП передбачає відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу.
Судом досліджено насутпні фактичні дані, долучені до протоколів про адмінвстративні правопорушення:
- розписку про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу;
- розписку про роз`яснення прав та обов`язків, передбачених ст. ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, у якій від підпису ОСОБА_1 відмовився;
- рапорт Інспектора САП відділу взаємодії з громадянами Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області майора поліції Тетяни Якобчук про те, що старшим сержантом поліції Євгенієм Назаревичем було здано протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №462957 від 23.09.2025 за ч.1 ст. 130 КУпАП відносно громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- довідку про належність транспортного засобу, згідно якої ОСОБА_1 керував належним йому транспортним засобом – мотоциклом днз б/н;
- довідку про отримання посвідчення водія на право керування транспортним засобом;
- диском з двома відеофайлами, долученим до протоколу про адміністративне правопорушення, при досліджені якого встановлено наступне.
З відеофалу video ID: od595fo72aa96cbd70b7a1021485d7e1, початок якого о 17:50 год та закінчення 17:52 год, вбачається, що невстановлена особа в чорному спортивному костюмі, керуючи транспортним засобом по грунтовій дорозі між полями, ігнорує вимогу працівників поліції про зупинку, подану останніми проблисковим маячком та увімкненням спеціального звукового сигналу. Відео закінчується тим, що поліцейська машина зупинилась на роздоріжжі вулиць, оскільки поліцейські не були впевнені про те, куди саме попрямував водій мотоцикла (мопеда).
З відеофайлу video ID: 6944a3026a7b55ddb933c26a4af0088f, яке розпочинається о 18:02 год та закінчується о 18:48 год, встановлено, що поліцейська машина перебуває біля приватного будинку ОСОБА_1 , який спілкується з поліцейськими через відкриту браму воріт. Розмова розпочинається з того, що ОСОБА_1 дорікає поліцейським тим, що вони "усіх повиловлювали", "має бути якесь рівшення суду", вочевидь, розуміючи приїзд працівників поліції з метою перевірки його облікових чи інших документів, що стосуються питання мобілізації. У подальшому, поліцейський повідомив, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, а оскільки від нього при спілкуванні чути запах алкоголю з порожнини рота, то він має пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 категорично заперечив факт керування транспортним засобом, повідомивши, що перебував удома та запитав поліцейського, звідки він таке взяв, на що поліцейський відповів, що спитав сусідів, куди він заїхав, які вказали на будинок ОСОБА_1 , наполягаючи на проходженні огляду на стан алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 не захотів продовжувати вказану розмову, повідомивши, що йде, закрив браму воріт, після чого більше не з`являвся. Після цього поліцейські розпочали оформлення протоколів за ч. 1 ст. 122-2 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суд звертає увагу на те, що відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції є об`єктивними доказами, тобто такими, які в процесі доказування не встановлюються від людей і не залежать від їх суб`єктивного сприйняття певних обставин.
На першому відео видно рух невідомого мотоцикла (мопеда) в сутінках, встановити марку транспортного засобу, його номерні знаки та ідентифікувати водія неможливо. Факт зупинки транспортного засобу на відео не зафіксований.
З другого відео незрозуміло, чому поліцейські зупинились саме біля будинку ОСОБА_1 , будь - яких свідків, які б вказували на те, що саме ОСОБА_1 тільки що керував мотоциклом (мопедом), матеріали справи на містять та поліцейським не зазначається про це на відеозаписі.
Однією з головних умов для огляду водія транспортного засобу на стан сп`яніння є не лише наявність достатніх підстав вважати, що особа перебуває у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану, а й та обставина, що саме ця особа у такому стані керувала транспортним засобом.
Разом з тим, матеріали цієї справи не містять належних та допустимих доказів, які би вказували на доведеність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, що дало б працівникам поліції підстави для висунення йому вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп`яніння. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази, які б вказували на те, що працівники поліції зупинили транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 чи будь-яким іншим способом самі безпосередньо виявили факт керування останнім автомобілем.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-р 2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.
Відповідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії, а згідно ч. 2 ст. 62 Основного Закону, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.
Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Згідно вказаної правової позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.
За таких обставин, суд вважає не доведеним, поза розумним сумнівом, наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 122-2 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі встановлення відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 40-1, 130, 122-2, 247, 268, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
П О С Т А Н О В И В:
Провадження у справі про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Ірина БІЛЕРА
Оригінал: reyestr.court.gov.ua