Вирок від 17 березня 2026 р. у справі №169/23/26 — Турійський районний суд Волинської області

Справа № 169/23/26

Провадження № 1-кп/169/65/26

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2026 року селище Турійськ

Турійський районний суд Волинської області в складі

головуючого ОСОБА_1 ,

з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Перевали Турійського району Волинської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, має професійно-технічну освіту, є вдівцем, громадянином України, раніше несудимий,

у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 382 Кримінального кодексу України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , будучи постановою Турійського районного суду Волинської області від 03 квітня 2025 року у справі № 169/221/25, яка набрала законної сили 15 квітня 2025 року, визнаним винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та позбавленим права керування транспортними засобами на строк один рік, діючи умисно, достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет правосуддя України, в порушення частини першої статті 129-1 Конституції України, частини другої статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, вчинив дії щодо умисного невиконання зазначеного судового рішення.

Так, 17 грудня 2025 року близько 07 години ОСОБА_4 всупереч постанові суду, якою він позбавлений права керування транспортними засобами, керував транспортним засобом марки «ВАЗ», номерний знак НОМЕР_1 , по вулиці Жежків у селищі Турійськ Ковельського району Волинської області та був зупинений працівниками відділу реагування патрульної поліції Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винуватим себе в пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся і показав, що зранку 17 грудня 2025 року керував автомобілем марки «ВАЗ», номерний знак НОМЕР_1 , по вулиці Жежків в селищі Турійськ, де був зупинений поліцейськими. Знав, що постановою Турійського районного суду Волинської області від 03 квітня 2025 року він позбавлений права керування транспортними засобами на строк один рік. Вказуючи, що не працює, утримує двох малолітніх дітей, одна з яких є дитиною з інвалідністю, отримує соціальні виплати в розмірі 10-13 тисяч гривень, просив суворо не карати та призначити покарання у виді штрафу в мінімальному розмірі.

Наведені вище показання обвинуваченого є детальними, чіткими та послідовними і цілком узгоджуються з фактичними обставинами справи, які ніким з учасників судового провадження не оспорюються.

Судом з`ясовано, що всі учасники судового провадження правильно розуміють зміст обставин, які ними не оспорюються, та роз`яснено їм, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи, що у суду немає жодних сумнівів у добровільності позиції учасників судового провадження, судом за згодою всіх учасників судового провадження відповідно до частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України визнано недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 382 Кримінального кодексу України, і кваліфікує такі його дії як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Жодних розумних сумнівів щодо доведеності винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення у суду немає та будь-які належні, допустимі і достовірні докази на спростування вищевказаного відсутні, жодних клопотань з цього приводу учасники судового провадження не заявляли.

Відповідно до вимог статті 65 Кримінального кодексу України суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання.

Виходячи із мети кримінального покарання й принципів справедливості, законності, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та відомостям про особу винного.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує в сукупності характер і ступінь суспільної небезпеки, ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке є нетяжким злочином, особу винного, який є здоровою працездатною особою, вдівцем, батьком-одинаком, має на утриманні двох малолітніх дітей 2021 та 2023 року народження, одна з яких має статус дитини-інваліда у зв`язку з розладом психічного розвитку та експресивного мовлення, не працює, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, має постійне місце проживання, за яким характеризується посередньо, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд відносить щире каяття у вчиненому.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, відсутні.

З урахуванням наведеного вище та виходячи із необхідності та достатності покарання, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді штрафу в мінімальному розмірі в межах санкції частини першої статті 382 Кримінального кодексу України, будучи переконаним в тому, що саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Суд вважає, що таке покарання відповідатиме принципам законності, справедливості та індивідуалізації покарання.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог статті 100 Кримінального процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 368, 370, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 382 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

Речовий доказ: один DVD диск, круглої форми, діаметром 12 см, з об`ємом пам`яті 4700 МВ, залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Турійський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий