Вирок від 17 березня 2026 р. у справі №161/3483/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/3483/26

Провадження № 1-кп/161/760/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 18 березня 2026 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:

судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026030580000019, що надійшов з Луцької окружної прокуратури, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Луцька Волинської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, розлученого, маючого на утриманні одну малолітню та одну неповнолітню дитину, особи з інвалідністю ІІІ групи внаслідок війни, учасника бойових дій, працюючого на посаді директора ТзОВ «Інноваційна лісозаготівельна компанія», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Так, ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 24 липня 2024 року перебував на території Донецької області, виконуючи бойові завдання, пов`язані із захистом територіальної цілісності України.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №53-РС від 24 липня 2024 року ОСОБА_4 було демобілізовано (за станом здоров`я – на підставі висновку військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку).

Проте, ОСОБА_4 , будучи демобілізованим, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не раніше ніж 24 липня 2024 року, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді порушення режиму обігу бойових припасів та вибухових речовин і бажаючи їх настання, всупереч вимог Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12 жовтня 1992 року та Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21 серпня 1998 року, без передбаченого законом дозволу придбав, шляхом отримання при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах та місці і від невстановлених досудовим розслідуванням військовослужбовців наступні боєприпаси:

- 67 (шістдесят сім) патронів, які відповідно до висновку експерта від 13 січня 2026 року № СЕ-19/103-26/231-БЛ належать до бойових припасів і є проміжними бойовими патронами калібру 7,62х39 мм, зразку 1943 року та придатні до стрільби;

- 114 (сто чотирнадцять) патронів, які відповідно до висновку експерта від 14 січня 2026 року № CЕ -19/103-26/229-БЛ належать до бойових припасів і є проміжними бойовими патронами калібру 7,62х39 мм, зразку 1943 року та придатні до стрільби;

- 36 (тридцять шість) патронів, які відповідно до висновку експерта від 15 січня 2026 року № CЕ-19/103-26/230-БЛ належать до бойових припасів і є проміжними бойовими патронами калібру 7,62х39 мм, зразку 1943 року та придатні до стрільби;

- 1 (один) патрон, який відповідно до висновку експерта від 19 січня 2026 року № CЕ-19/103-26/232-БЛ належать до бойових припасів і є проміжними бойовими патронами калібру 5,45х39 мм, придатний до стрільби;

- 169 (сто шістдесят дев`ять) патронів, які відповідно до висновку експерта від 19 січня 2026 року № CЕ-19/103-26/232-БЛ належать до бойових припасів і є проміжними бойовими патронами калібру 7,62х39 мм, та придатні до стрільби.

У подальшому, ОСОБА_4 , реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне перенесення та зберігання бойових припасів, утримуючи при собі зазначені патрони, переніс та зберігав їх без передбаченого законом дозволу в господарському приміщенні, що за адресою: АДРЕСА_3 , до 12 год. 43 хв. 02 січня 2026 року, тобто до моменту виявлення та вилучення вищевказаних патронів працівниками поліції в ході огляду місця події.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 своїми умисними діями, які виразилися у незаконному придбанні, носінні та зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого правопорушення та не оспорював фактичних обставин, пояснивши при цьому, що правильно розуміє зміст пред`явленого йому обвинувачення та не заперечує проти визнання недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, крім того, у суду немає сумнівів у добровільності та істинності його позиції, а тому суд, роз`яснивши обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження порядок та наслідки розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, переконавшись, що ніхто із учасників судового провадження не заперечує щодо такого розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Обвинувачений ОСОБА_4 , не оспорюючи час, місце, спосіб вчинення кримінального правопорушення, мотив і мету, а також форму вини, суду дав показання, що дійсно він придбав, переніс та зберігав патрони без передбаченого законом дозволу в господарському приміщенні, що за адресою: АДРЕСА_3 , до 12 год. 43 хв. 02 січня 2026 року, до моменту їх виявлення та вилучення працівниками поліції в ході огляду місця події.

Не заперечив кваліфікацію кримінального правопорушення, а також те, що вилучені у нього об`єкти є бойовими припасами.

У вчиненому щиро розкаявся, запевнив, що зробив для себе належні висновки, просив суворо його не карати та, на підставі ст. 75 КК України, звільнити від відбування призначеного покарання з іспитовим строком.

Під час судових дебатів прокурор Луцької окружної прокуратури ОСОБА_3 просив призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки із звільненням, на підставі ст. 75 КК України, від відбування покарання з випробуванням.

Крім повного визнання своєї вини самим обвинуваченим ОСОБА_4 , його винність у незаконному придбанні, носінні та зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу, підтверджується зібраними під час досудового провадження доказами, фактичні обставини яких ніким не оспорюються, а тому судом, за погодженням з усіма учасниками, не проводиться їх дослідження.

При обранні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке, згідно з ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів і дані про особу винного.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, що передбачено п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання суд враховує, що він вчинив умисний тяжкий злочин проти громадської безпеки, раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав, щиро розкаявся, його поведінка в суді свідчить про щире каяття, усвідомив незаконність вчинених ним дій, а тому активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, в судовому засіданні висловлював щирий жаль з приводу вчиненого, готовність нести покарання та засуджував свою поведінку, запевнив, що зробив для себе належні висновки та в подальшому не буде займатись протиправною діяльністю, тяжких наслідків не настало, має постійне місце реєстрації та проживання, на обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, офіційно працевлаштований, за місцем роботи характеризується з позитивної сторони, має на утриманні одну малолітню дитину 2024 року народження та одну неповнолітню дитину 2010 року народження, колишній військовослужбовець, учасник бойових дій, є особою з інвалідністю ІІІ групи внаслідок війни, відповідно до копії довідки командира військової частини НОМЕР_1 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, тому суд, з врахуванням наведеного, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, його критичного відношення до скоєного та беззаперечного визнання своєї вини, наявності обставин, що пом`якшують покарання, та відсутності обставин, що його обтяжують, а також приймаючи до уваги принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства та призначає йому покарання за ч. 1 ст. 263 КК України, в межах санкції частини статті, у виді позбавлення волі на певний строк, із звільненням, на підставі ст. 75 КК України, від відбування покарання з випробуванням та покладенням обов`язків, визначених ст. 76 КК України.

Визнаючи тривалість іспитового строку та вид обов`язків, визначених ст. 76 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного і наявність обставин, що пом`якшують покарання, та визначає їх у обсязі необхідному і достатньому для виправлення обвинуваченого, тривалістю 1 (один) рік.

На переконання суду, таке покарання із застосуванням звільнення від відбування покарання з випробуванням, враховуючи фактичні обставини справи, є справедливим, оскільки співвідноситься між поставленою метою та засобами її досягнення.

При цьому, у даному випадку, на думку суду, призначення покарання без звільнення від його відбування, сприймалося б, як непропорційне до вчиненого діяння.

На думку суду обрана міра покарання є необхідною та достатньою для виправлення та перевиховання обвинуваченого та попередження вчинення як ним нових кримінальних правопорушень, так і іншими особами.

Речові докази, згідно з ст. 100 КПК України, відповідно, знищити, повернути за належністю законному володільцю.

Процесуальні витрати, згідно з ст. 124 КПК України, що підтверджені документально, покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 .

Арешт, накладений на майно, відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, – скасувати.

Керуючись ст. 370, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки:

-періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази:

-114 (сто чотирнадцять) патронів; 67 (шістдесят сім) патронів; 36 (тридцять шість) патронів; 170 (сто сімдесят) патронів – знищити;

-автомат АКМ, калібр 7,62, серія КІОМ, номер 3572, 5 (п`ять) магазинів та дерев`яну цівку, які поміщено до чохла (зеленого кольору) – повернути за належністю законному володільцю.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави 15 153 (п`ятнадцять тисяч сто п`ятдесят три) грн. 80 коп. процесуальних витрат за проведення судових експертиз зброї (висновки № СЕ-19/103-26/231-БЛ від 13 січня 2026 року, № СЕ-19/103-26/229-БЛ від 14 січня 2026 року, № СЕ-19/103-26/230-БЛ від 15 січня 2026 року, № СЕ-19/103-26/233-БЛ від 19 січня 2026 року, № СЕ-19/103-26/290-БЛ від 19 січня 2026 року).

Арешт майна, відповідно до ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07.01.2026 (справа № 161/329/26, провадження № 1-кс/161/227/26) – скасувати.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд Волинської області.

Суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1