Постанова від 10 березня 2026 р. у справі №161/26489/25 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Суд: Луцький міськрайонний суд Волинської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 10 березня 2026 р.

Справа: №161/26489/25

Суддя: Кихтюк Р. М.

Справа № 161/26489/25

Провадження № 3/161/599/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Луцьк 11 березня 2026 року

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Кихтюк Р.М., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, -

- за ч. 1 ст. 130, ст. 173, 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №541655 від 15.12.2025 року вбачається, що 15.12.2025 року о 17.24 год., ОСОБА_1 в м. Луцьку по вул. Олімпійська, 4, керував автомобілем «Mercedes-Benz V250», р.н. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота), однак від проходження медичного огляду відмовився, чим порушив вимоги, передбачені п. 2.5 ПДР України.

Крім того, ОСОБА_1 , 15.12.2025 року о 17.25 год., в м. Луцьку по вул. Олімпійська, 4, виражався нецензурною лайкою в сторону працівників поліції, чим порушував громадський порядок та спокій громадян, а також в тому ж місці та часі, вчинив злісну непокору законній вимозі працівника поліції, а саме: не реагував на вимогу припинити правопорушення.

В судовому засіданні ОСОБА_1 заперечив вину в інкримінованому правопорушенні стосовно керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, суду пояснив, що транспортним засобом не керував, а був пасажиром. Після зупинки транспортного засобу, водій вискочив з автомобіля та втік, так як підлягав мобілізації і злякався. Стосовно порушення громадського порядку та непокори працівникам поліції, то зазначив, що зі сторони працівників поліції були провокативні дії, а тому він не погоджувався з ними.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, покази свідка, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Поряд з цим, ч. 3 ст. 62 Конституції України визначено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущенні. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст.266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою КМ України № 1103 від17 грудня 2008 року та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС і МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року.

Водночас відповідно до п.12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від 09 листопада 2015 року у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п.4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Як слідує із протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 у провину ставиться порушення ним п. 2.5 ПДР України, відповідно до якого останній, керуючи транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у встановленому законом порядку, відмовився.

Свідок події ОСОБА_2 в судовому засіданні повністю підтвердив пояснення ОСОБА_1 стосовно не керування останнім транспортним засобом, а іншим водієм, який втік. При цьому зазначив, що нереально було пересісти з місця водія на заднє місце пасажира в бусі, де знаходився ОСОБА_1 .

А тому останнього, як і його дуже обурили дії працівників поліції, які вели себе дуже зухвало і неетично.

Вказані доводи особи, яка притягується до відповідальності, повністю відповідають письмовим поясненням, наданими ним в протоколі про адміністративне правопорушення.

При цьому, як слідує з матеріалів відеофіксації, свідок та ОСОБА_1 знаходились на пасажирських місцях і суду не представлено інших доказів керування транспортним засобом особою, яка притягується до відповідальності.

В силу положень ст. 61 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з недоведеністю в його діях складу інкримінованого адміністративного правопорушення.

Разом з тим, дослідивши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст. ст. 173, 185 КУпАП.

Зокрема, його вина у скоєному підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, а саме: протоколами про адміністративні правопорушення, рапортом та відеозаписом з місця вчинення правопорушень, з яких вбачається вжиття нецензурної лексики та вчинення злісної непокори працівникам поліції.

Обираючи вид та розмір стягнення за вчинені адміністративні правопорушення, суд враховує особу правопорушника, характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого, інші обставини справи, і вважає за доцільне застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції передбаченої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, згідно ст. 36 КУпАП.

Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст. 36, 283, 284 КУпАП, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 130 ч. 1 КУпАП закрити на підставі ст. 247 п.1 КУпАП у зв`язку з недоведеністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст. ст. 173, 185 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення на підставі ст. 36 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255 (двісті п`ятдесят п`ять) грн.

Стягнути ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Р.М. Кихтюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua